Постанова

від 17.06.2024 по справі 916/5631/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/5631/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання, за дорученням головуючого судді: Іванов І.В.

за участю представників учасників справи:

від Компанії "TINKA SHIPPING S.A./Тінка Шіппінг С.А." - адвокат Нікішев О.В., на підставі ордера;

від Приватного підприємства "ЛАРУС ШИППІНГ", м. Рені - адвокат Калітенко С.А., на підставі ордера;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-РЕНІ", м. Рені - адвокат Волков А.С., на підставі ордера;

від GEMINI HOLDING LIMITED (Об`єднані Арабські Емірати, поштова скринька 1961 Офіс в Дубаї L23/05-12, 23-й поверх, офісна вежа Бурджуман, Манкхул, Шейх Халіфа бін Зайєд Роуд (United Arab Emirates P.O. Box 1961 Dubai Office L23/05-12, 23rd Floor, Burjuman Office Tower, Mankhool, Sheikh Khalifa Bin Zayed Road) - адвокат Заржицька В.О., на підставі ордера;

від Приватного виконавця Колечко Дмитра Миколайовича - не з`явився;

від Ренійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса - не з`явився;

від Приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Компанії "TINKA SHIPPING S.A./Тінка Шіппінг С.А."

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.04.2024 року, м. Одеса, про закриття провадження у справі, суддя першої інстанції Мостепаненко Ю.І., повний текст ухвали складено та підписано 29.04.2024 року

у справі №916/5631/23

за позовом: Компанії TINKA SHIPPING S.A. (Траст Компані Комплекс, Аджелтейк Роуд, Аджелтейк Айленд, Маджуро, Республіка Маршаллові Острови МН96960 (Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake Island, Majuro, Republic of the Marshall Islands MH 96960)

до відповідачів: Приватного підприємства "ЛАРУС ШИППІНГ", м. Рені, Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-РЕНІ", м. Рені, Ренійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: GEMINI HOLDING LIMITED (Об`єднані Арабські Емірати, поштова скринька 1961 Офіс в Дубаї L23/05-12, 23-й поверх, офісна вежа Бурджуман, Манкхул, Шейх Халіфа бін Зайєд Роуд (United Arab Emirates P.O. Box 1961 Dubai Office L23/05-12, 23rd Floor, Burjuman Office Tower, Mankhool, Sheikh Khalifa Bin Zayed Road)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Приватного виконавця Колечко Дмитра Миколайовича (68004, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. 1 Травня, буд. 19, оф. 310); Приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича (65082, м. Одеса, вул. Гоголя, 19, оф. 1)

про визнання права власності на судно, зняття арешту та витребування судна

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви та ухвали суду першої інстанції.

У грудні 2023 року Компанія "TINKA SHIPPING S.A." звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "ЛАРУС ШИППІНГ", Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-РЕНІ" та Ренійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича та Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича і за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Компанії "GEMINI HOLDINGS LIMITED", в якому просила:

-визнати за позивачем право власності на судно - суховантажний теплохід "TINKA" (попередня назва - "Mamba B"), ІМО №9189706, рік побудови 1998, валовий тоннаж 4947 мт, нетто-тоннаж 2774 мт, довжина 93,80 м, ширина 19,50 м;

-зняти арешт рухомого майна №30066870, а саме: судна - суховантажний теплохід "TINKA" (попередня назва - "Mamba B"), ІМО №9189706, рік побудови 1998, постанова про арешт боржника, серія та номер: ВП 64500729, виданий 03.10.2022, видавник: Ренійський відділ державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса);

-зняти арешт рухомого майна №28581544, а саме: судна - суховантажний теплохід "TINKA" (попередня назва - "Mamba B"), ІМО №9189706, рік побудови 1998, постанова про арешт боржника, серія та номер: ВП 64598543, виданий 22.02.2021, видавник: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Гамбаль Олександр Євгенович;

-зняти арешт рухомого майна №28390756, а саме: судна - суховантажний теплохід "TINKA" (попередня назва - "Mamba B"), ІМО №9189706, рік побудови 1998, постанова про арешт боржника, серія та номер: ВП 63777325, виданий 16.12.2020, видавник: Ренійський відділ державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса);

-зняти арешт рухомого майна №26944409, а саме: судна - суховантажний теплохід "TINKA" (попередня назва - "Mamba B"), ІМО №9189706, рік побудови 1998, постанова про арешт боржника, серія та номер: ВП 59366883, виданий 28.08.2019, видавник: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович;

-витребувати у зберігача - Насирова Дмитра Рауфовича майно, а саме судно - суховантажний теплохід "TINKA" (попередня назва - "Mamba B"), ІМО №9189706, рік побудови 1998, валовий тоннаж 4947 мт, нетто-тоннаж 2774 мт, довжина 93,80 м, ширина 19,50 м та повернути законному власнику - Компанії "TINKA SHIPPING S.A.".

В обґрунтування позовних вимог, позивач, зокрема, вказав, що Приватним виконавцем Колечко Д.М. на час подання позову здійснюються заходи, спрямовані на реалізацію майна - суховантажний теплохід «Mamba B» ІМО №9189706, рік побудови 1998 у виконавчих провадженнях відносно боржника - Компанії BYO LTD.

Проте, за доводами позивача, вказане вище судно належить Компанії "TINKA SHIPPING S.A." на праві приватної власності, а не Компанії BYO LTD, а тому не може бути реалізоване на аукціоні, з огляду на що, позивач звернувся до місцевого господарського суду за захистом свого права власності на судно.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.12.2023 року у справі №916/5631/23 позовну заяву Компанії "TINKA SHIPPING S.A." було залишено без руху та встановлено останній десятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, оскільки Компанією "TINKA SHIPPING S.A." до поданого нею позову не додано доказів реєстрації у Державному судновому реєстрі України судна - суховантажного теплоходу "TINKA" (попередня назва - "Mamba B"), право власності, на яке просить визнати позивач.

04.01.2024 року до Господарського суду Одеської області від Компанії "TINKA SHIPPING S.A." на виконання вищезазначеної ухвали про залишення позову без руху надійшла заява б/н від 04.01.2024 року (вх.№523/24 від 04.01.2024) про виправлення недоліків позовної заяви, в якій повідомлено, що спірне судно - суховантажний теплохід "TINKA" (попередня назва - "Mamba B") ніколи не було зареєстроване під прапором України. Крім того, позивач зазначив про те, що після придбання останнім спірного судна його прапор був змінений з Панами (порт приписки Панама) на Молдову (порт приписки Джурджулешті), проте в подальшому після спливу 3-місячного строку тимчасової реєстрації під прапором Молдови дія відповідного свідоцтва, яке було чинним з 13.09.2017 року до 13.12.2017 року, закінчилась, у зв`язку з чим після 13.12.2017 року вказане судно набуло статус судна, яке не має національності, тобто не має права плавання під прапором будь-якої з держав світу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.01.2024 року у справі №916/5631/23 позовну заяву з додатками було повернуто Компанії "TINKA SHIPPING S.A." на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 року ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.01.2024 року №916/5631/23 про повернення позовної заяви скасовано, позовну заяву Компанії "TINKA SHIPPING S.A." та додані до неї документи направлено до Господарського суду Одеської області для вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті провадження у справі.

Також постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 року було частково задоволено апеляційну скаргу Компанії "TINKA SHIPPING S.A."; скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.01.2024 року у справі №916/5383/23(916/5631/23) про скасування заходів забезпечення позову.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 року у справі №916/5631/23 апеляційну скаргу Компанії "TINKA SHIPPING S.A." задоволено; скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.01.2024 року у справі № 916/5631/23; позовну заяву Компанії TINKA SHIPPING S.A." та додані до неї документи направлено до Господарського суду Одеської області для вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 року у справі №916/5631/23 відкрито провадження у справі №916/5631/23 за правилами загального позовного провадження, призначено дату підготовчого засідання.

24.04.2024 року через підсистему «Електронний суд» від Компанії TINKA SHIPPING S.A. до Господарського суду Одеської області надійшла заява про зміну предмета позову (вх. № 16744/24), згідно якої позивачем замість попередніх вимог про визнання права власності на судно і витребування його у зберігача - Насирова Д.М. заявлено вимогу про витребування у Приватного підприємства "ЛАРУС ШИППІНГ" на користь позивача суховантажного теплоходу TINKA (попередня назва MAMBA B), IMO № 9189706, рік побудови 1998, валовий вантаж 4947 мт, нетто-тоннаж 2774 мт, довжина 93,80 м, ширина 19,50 м.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.04.2024 року у справі №916/5631/23 (суддя Мостепаненко Ю.І.) провадження у справі № 916/5631/23 за позовом Компанії TINKA SHIPPING S.A. до Приватного підприємства "ЛАРУС ШИППІНГ", Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-РЕНІ", Ренійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - GEMINI HOLDING LIMITED, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Приватного виконавця Колечко Дмитра Миколайовича і Приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича про визнання права власності на судно, зняття арешту та витребування судна закрито; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.12.2023 року (суддя Цісельський О.В.) у справі № 916/5383/23.

Закриваючи провадження у справі, місцевий господарський суд, виходячи з норми ч. 4 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає питання виключної підсудності справ, а саме те, що спори про права на морські і повітряні судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти вирішуються господарським судом за місцем їх державної реєстрації, виснував, що враховуючи відсутність належних та достатніх доказів реєстрації спірного судна у Державному судновому реєстрі України, як того вимагає диспозиція ч. 4 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, відсутні підстави для визначення підсудності даної справи як Господарському суду Одеської області, так і господарським судам України взагалі, з огляду на відсутність доказів реєстрації судна під прапором будь-якої з держав світу.

Разом з тим, місцевий господарський суд вказав, що обставини, що пов`язані з виникненням у Компанії "TINKA SHIPPING S.A." прав на спірне судно, і які є визначальними при вирішенні даного спору, мали місце не на території України.

Зокрема, за висновками суду, позовні вимоги Компанія "TINKA SHIPPING S.A." обґрунтовані тим, що судно «TINKA» (попередня назва «МАМВА В»), ІМО №9189706, рік побудови 1998 належить позивачу, і було придбане у компанії ВYO LTD на підставі купчої (англ. - Bill of sale) від 03.07.2017 року, яка була складена, посвідчена і зареєстрована нотаріусом Турецької Республіки. При цьому, на підтвердження права власності позивач, також, посилається на свідоцтво про виключення судна з реєстру суден Панами від 07.05.2018 року, журнал безперервної реєстрації історії судна «МАМВА В» від 07.05.2018 року; Тимчасове свідоцтво про право власності на судно від 13.09.2017 року, видане Державним Судновим Реєстром Республіки Молдова; Тимчасове свідоцтво про право плавання під прапором Республіки Молдова від 13.09.2017 року; Тимчасове свідоцтво про мінімальний склад екіпажу судна від 13.09.2017 видане Державним Судновим Реєстром Республіки Молдова.

Відтак, суд першої інстанції зазначив, що до наслідків, пов`язаних з укладенням Компанією "TINKA SHIPPING S.A." купчої (англ. - Bill of sale) від 03.07.2017 року з компанією ВYO LTD, підлягає застосуванню законодавство Турецької Республіки, з огляду на що, суд не вбачає підстав для розгляду даного спору з урахуванням п. 7 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право".

Також, за висновками суду першої інстанції, не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах положення п. 1 ч. 1 ст. 77 вказаного Закону, за якими виключною є підсудність судам України спори у справах з іноземним елементом, якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України, а спір не стосується виникнення, припинення та реєстрації речових прав на такий об`єкт. Натомість, у даному випадку, існує спір про право на морське судно, і цей спір стосується саме виникнення, припинення та реєстрації речових прав на вказаний об`єкт, що, в свою чергу, виключає можливість розгляду такого спору господарськими судами України відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про міжнародне приватне право». Під решту умов, за яких, в силу ст.76, 77 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди можуть приймати до свого провадження і розглядати справи з іноземним елементом, даний спір також не підпадає.

Отже, як зазначено судом, під час вирішення питання підсудності даної справи, ним не встановлено обставин, які, з огляду на положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про міжнародне приватне право", можуть бути підставою для розгляду даного спору у господарських судах України, що має наслідком закриття провадження у справі у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Компанія «TINKA SHIPPING S.A./Тінка Шіппінг С.А.», Trust Company Complex, Ajeltake Road, Ajeltake Island, Majuro, Republic of the Marshall Islands MH 96960 з ухвалою суду першої інстанції не погодилася, тому звернулася до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.04.2024 року у справі № 916/5631/23 скасувати та направити справу № 916/5631/23 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права і неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, за доводами апеляційної скарги, скаржник, посилаючись на висновки суду першої інстанції та процесуальний рух справи, вказав, що місцевим господарським судом було безпідставно закрито провадження щодо всіх позовних вимог за допущення також і процесуальних порушень.

Так, на думку апелянта, по-перше, місцевий господарський суд не розглянув його заяву про зміну предмета позову та з цього приводу не виніс жодного рішення, що на його переконання свідчить про те, що предмет позову змінено не було.

По - друге, як вважає скаржник, оскаржувану ухвалу про закриття провадження у справі було винесено щодо всіх заявлених позовних вимог у первісній редакції, що включала серед іншого вимоги про зняття арешту з майна та витребування майна на користь позивача.

Окрім зазначеного, Компанія, щодо висновку суду про закриття провадження у справі у зв`язку із непідсудністю її господарським судам України, наголошує, що навіть якщо суд доходить висновку щодо непідсудності однієї з позовних вимог даному суду або судам України, це не означає автоматичної непідсудності цим судам інших позовних вимог, а навпаки - судове провадження щодо решти позовних вимог має бути продовжено.

Відтак, на переконання апелянта, в оскаржуваній ухвалі суд безпідставно закрив провадження у справі за всіма позовними вимогами без надання будь-якої оцінки таким позовним вимогам як зняття арештів з майна (4 позовні вимоги) та витребування майна (окрема позовна вимога).

Підсумовуючи наведене вище, скаржник вказав, що судом першої інстанції при винесенні ухвали про закриття провадження у справі № 916/5631/23 від 24.04.2024 року були порушені норми процесуального законодавства, а саме: п. 1 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України - безпідставно закрито провадження у справі стосовно позовних вимог щодо зняття арештів з нерухомого майна та витребування майна у зберігача, обґрунтування, чому спір у цій частині не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, судом не наведені; ч. 2 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України - не надано роз`яснень щодо юрисдикції суду, компетентного розглядати позовні вимоги щодо зняття арештів з нерухомого майна та витребування майна у зберігача.

Окрім наведеного, апелянт наголосив, що за змістом ч. 4 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України спори про права на морські і повітряні судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти вирішуються господарським судом за місцем їх державної реєстрації, а тому, приписи даної статті передбачають виключну підсудність справи господарському суду за місцем реєстрації судна за наявності у сукупності двох підстав: наявності у судна державної реєстрації; наявність спору про право на судно.

Проте, як вказано позивачем, наразі відсутні обидві такі підстави, оскільки у судна з 13.12. 2017 року відсутня державна реєстрація, а тому, у даному разі за відсутності державної реєстрації даний спір не може підпадати під критерії визначення підсудності, передбачені ч. 4 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, адже положення даної статті стосуються виключно спорів щодо права власності на судно, яке має державну реєстрацію, з огляду на що її застосування порушує права позивача на судовий захист, передбачене нормами національного та міжнародного законодавства.

Щодо застосування у даному разі Закону України «Про міжнародне приватне право», скаржник вказав, що у даному випадку судом невірно встановлено дію або подію, що стала підставою для подання позову, а, отже, неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, що призвело до неправильного застосування п. 7 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» і, як наслідок, необґрунтованості ухвали про закриття провадження у справі № 916/5631/23 від 24.04.2024 року.

Посилаючись на те, що відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, скаржник вказав, що суд безпідставно не врахував доводів позивача, зазначених у позовній заяві, що призвело до постановлення незаконної ухвали, оскільки дія або подія, що стала підставою для подання даного позову, мала однозначно місце саме на території України.

Також, на переконання апелянта, критичною є оцінка посилань суду на застосування законодавства Турецької Республіки, адже ст. 8 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що при застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. При цьому, позивач наголошує, що якщо спірні відносини, в тому числі за участю іноземної особи, не врегульовані законодавством, суд застосовує звичаї, які є вживаними у діловому обороті.

При цьому, як вказано позивачем, оскільки спір у даній справі не стосується укладення, зміни, розірвання та виконання договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, зокрема концесійних договорів, а судно, відповідно, не є об`єктом такого партнерства, зокрема, об`єктом концесії, тому для визначення підсудності даної справи не має встановлюватися чи стосується спір виникнення, припинення та реєстрації речових прав на судно, чи ні.

Відтак, на переконання апелянта, висновок суду першої інстанції, викладений в оскаржуваній ухвалі є передчасним, а у випадку задоволення даної апеляційної скарги заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.12.2023 року у справі № 916/5383/23 залишатимуться чинними.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 року у справі №916/5631/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії "TINKA SHIPPING S.A./Тінка Шіппінг С.А." на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.04.2024 року про закриття провадження у справі №916/5631/23, справу призначено до судового розгляду.

11.06.2024 року через канцелярію до Південно-західного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства "ЛАРУС ШИППІНГ", м. Рені надійшов відзив (вх. №1756/24/Д1), у якому відповідач - 1 просив суд апеляційної інстанції відмовити Компанії "TINKA SHIPPING S.A./Тінка Шіппінг С.А." у задоволенні апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін. Відзив судовою колегією долучено до матеріалів господарської справи.

Зокрема, за доводами відзиву, відповідач - 1, посилаючись на висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі та вимоги чинного господарського процесуального законодавства, вказав, що судом першої інстанції вірно встановлено те, що предметом розгляду даної справи є основна вимога позивача щодо визнання права власності на майно - морське судно, яке перебуває в акваторії Чорного моря на території України, а отже, у даному випадку існує спір про право на морське судно.

Зазначаючи про те, що ст. 30 Господарського процесуального кодексу України визначена виключна підсудність справ та ч. 4 цієї статті передбачено, що спори про права на морські і повітряні судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти вирішуються господарським судом за місцем їх державної реєстрації, а також про те, що самим позивачем не заперечується факт перебування судна без прапору, без реєстрації за будь - якою державою, відповідач - 1 зазначив, що з урахуванням положень ст. 20, 366 Господарського процесуального кодексу України та ст. 75, 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», визначення за законодавством України морського судна як рухомої речі, на яку законом може бути поширений режим нерухомої речі (ч.1 ст.181 Цивільного кодексу України), господарський суд дійшов правильного висновку, що позов Компанії TINКA SHIPPING S.A. не підлягає вирішенню ані Господарським судом Одеської області, ані будь-яким іншим господарським судом України.

Також, відповідач - 1 вказав, що на дату звернення іноземної Компанії TINKA SHIPPING S.A. до Господарського суду Одеської області та на дату відкриття Господарським судом Одеської області провадження у справі №916/5631/23, у позивача були відсутні як підстави для звернення та визначення підсудності позову саме Господарському суду Одеської області в порядку ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», так і предмет спору, оскільки: всі електроні торги які були відкриті на підставі зведеного виконавчого провадження, були закінчені до звернення позивача до господарського суду та більше не проводилися; всі виконавчі дії у виконавчих провадженнях, на які посилається в позовній заяві позивач були закінчені до звернення позивача до господарського суду; всі арешти та інші заходи примусового виконання, на які посилається позивач у позовній заяві, були припинені та скасовані ще до звернення позивача до господарського суду.

Стосовно стверджень позивача про безпідставне закриття провадження по всім позовним вимогам та нерозгляду заяви про зміну позовних вимог, відповідач наголосив, що господарським судом 24.04.2024 року рішення про закриття провадження у справі приймалося не тільки з дотриманням норм процесуального права, але і із врахуванням вимог Південно-західного апеляційного господарського суду, думок сторін та їх правової позиції, викладених у відзивах на позовну заяву та клопотанні про закриття провадження у справі.

14.06.2024 року через канцелярію до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-РЕНІ» надійшов відзив (вх. №1756/24/Д2), у якому відповідач - 2 просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Компанії TINKA SHIPPING S.A. залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін. Відзив судовою колегією долучено до матеріалів господарської справи.

Зокрема, за доводами відзиву, Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-РЕНІ» вказало, що суд першої інстанції правильно у даному випадку застосував норми ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює випадки виключної підсудності справ.

Також, на переконання відповідача - 2, судом під час розгляду справи було вірно застосовано норми Закону України «Про міжнародне приватне право», оскільки дана справа є справою з іноземним елементом.

Окрім зазначеного, 17.06.2024 року через підсистему «Електронний суд» до Південно-західного апеляційного господарського від GEMINI HOLDINGS LIMITED (ДЖЕМІНІ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД), United Arab Emirates P.O., Box 1961 Dubai Office L23/05-12, 23rd Floor, Burjuman Office Tower, Mankhool, Sheikh Khalifa Bin Zayed Road (Об`єднані Арабські Емірати, поштова скринька 1961 Офіс в Дубаї L23/05-12, 23-й поверх, офісна вежа Бурджуман, Манкхул) надійшли письмові пояснення (вх. №1756/24/Д3), у яких третя особа, яка не заявляє самостійних вимог вважає, що наведена нею у даних поясненнях позиція є самодостатньою підставою для задоволення у повному обсязі апеляційної скарги компанії TINKA SHIPPING S.A та скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 24.04.2024 року. Письмові пояснення судовою колегією долучено до матеріалів господарської справи.

Зокрема, за доводами третьої особи, Господарський суд Одеської області постановляючи оскаржувану ухвалу про закриття провадження у справі № 916/5631/23 вийшов за межи своїх повноважень, здійснивши ревізію та переоцінку доказів, які вже були ним досліджені, що відноситься до повноважень суду апеляційної інстанції.

Так, на переконання третьої особи, за постановою суду апеляційної інстанції справу було повернуто до суду першої інстанції, судом першої інстанції було досліджено докази, наявні в матеріалах справи та вирішено питання щодо підсудності даної справи та можливості відкриття провадження у справі, за результатами чого було винесено ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 року про відкриття провадження у справі №916/5631/23, а тому, починаючи з 12.03.2024 року питання підсудності справи №916/5631/23 Господарському суду Одеської області було остаточно вирішено судом.

Тобто, на переконання третьої особи, місцевий господарський суд, відкривши провадження у даній справі, а потів закривши його, фактично здійснив ревізію власного рішення про відкриття, оскільки саме у ньому вирішив про те, що справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Інші учасники справи своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзиви на апеляційну скаргу не надали, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги з мотивів, що викладені письмово. Просив суд апеляційної інстанції оскаржувану ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі скасувати та повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представниця GEMINI HOLDINGS LIMITED підтримала доводи позивача, з мотивів, викладених у письмових поясненнях.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги Компанії TINKA SHIPPING S.A. заперечували, з мотивів, що викладені ними письмово у відзивах. Просили суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін.

Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явились, про причини неявки в судове засідання не повідомили, будь-яких заяв чи клопотань суду не надали, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи звіти про електронну відправку ухвали суду про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду заяви, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, а затягування строку розгляду справи в даному випадку може призвести до порушення прав осіб, які з`явилися до суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути її за відсутності інших представників учасників справи.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційних скарг, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Компанії "TINKA SHIPPING S.A./Тінка Шіппінг С.А." не потребує задоволення, а ухвала Господарського суду Одеської області від 24.04.2024 року про закриття провадження у справі №916/5631/23 не потребує скасування, виходячи з такого.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

У грудні 2023 року Компанія "TINKA SHIPPING S.A." звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "ЛАРУС ШИППІНГ", Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-РЕНІ" та Ренійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича та Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича і за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Компанії "GEMINI HOLDINGS LIMITED", в якому просила:

-визнати за позивачем право власності на судно - суховантажний теплохід "TINKA" (попередня назва - "Mamba B"), ІМО №9189706, рік побудови 1998, валовий тоннаж 4947 мт, нетто-тоннаж 2774 мт, довжина 93,80 м, ширина 19,50 м;

-зняти арешт рухомого майна №30066870, а саме: судна - суховантажний теплохід "TINKA" (попередня назва - "Mamba B"), ІМО №9189706, рік побудови 1998, постанова про арешт боржника, серія та номер: ВП 64500729, виданий 03.10.2022, видавник: Ренійський відділ державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса);

-зняти арешт рухомого майна №28581544, а саме: судна - суховантажний теплохід "TINKA" (попередня назва - "Mamba B"), ІМО №9189706, рік побудови 1998, постанова про арешт боржника, серія та номер: ВП 64598543, виданий 22.02.2021, видавник: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Гамбаль Олександр Євгенович;

-зняти арешт рухомого майна №28390756, а саме: судна - суховантажний теплохід "TINKA" (попередня назва - "Mamba B"), ІМО №9189706, рік побудови 1998, постанова про арешт боржника, серія та номер: ВП 63777325, виданий 16.12.2020, видавник: Ренійський відділ державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса);

-зняти арешт рухомого майна №26944409, а саме: судна - суховантажний теплохід "TINKA" (попередня назва - "Mamba B"), ІМО №9189706, рік побудови 1998, постанова про арешт боржника, серія та номер: ВП 59366883, виданий 28.08.2019, видавник: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович;

-витребувати у зберігача - Насирова Дмитра Рауфовича майно, а саме судно - суховантажний теплохід "TINKA" (попередня назва - "Mamba B"), ІМО №9189706, рік побудови 1998, валовий тоннаж 4947 мт, нетто-тоннаж 2774 мт, довжина 93,80 м, ширина 19,50 м та повернути законному власнику - Компанії "TINKA SHIPPING S.A.".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на те, що Приватним виконавцем Колечко Д.М. на час подання позову здійснюються заходи, спрямовані на реалізацію майна - суховантажний теплохід «Mamba B» ІМО №9189706, рік побудови 1998 у виконавчих провадженнях відносно боржника - Компанії BYO LTD. Водночас, позивач вважає судно своєю власністю, а не власністю Компанії BYO LTD, з огляду на що, вказане вище судно не може бути реалізоване на аукціоні. Відтак, на переконання позивача, його порушення права власності потребує захисту в судовому порядку.

На підтвердження зазначених у позовній заяві обставин, позивачем було надано наступні документи:

роздруківку оголошення про проведення аукціону;

копію витягу № 81784608 від 23 грудня 2022;

копію витягу № 81784739 від 23 грудня 2022;

копію витягу № 81784872 від 23 грудня 2022

копію витягу № 81785005 від 23 грудня 2022;

витягу із Єдиного реєстру боржників 12 грудня 2023;

копію купчі (акт передачі права власності на судно ) від 03 липня 2017 року;

роздруківку з бази даних суден Еквазіс;

копію свідоцтва про виключення судна з реєстру Панами від 07 травня 2018;

копію журналу для безперервної реєстрації історії судна;

копію тимчасового свідоцтва про право власності на судно від 13 вересня 2017;

копію тимчасового свідоцтва про право плавання під прапором республіки Молдова від 13 вересня 2017;

копію тимчасового свідоцтва про мінімальний склад екіпажу судна від 13 вересня 2017;

копію листа № 05-274 від 14.08.2023 року;

роздруківку відомостей із бази даних GISIS;

роздруківку постанови Верховного Суду від 02 лютого 2022 року в справі №607/3269/21;

роздруківку з ЄДР щодо компанії ПП «ЛАРУС ШИППІНГ»;

роздруківку з ЄДР щодо компанії «Агро-Рені» (ЄДРПОУ 37565261);

роздруківку з ЄДР щодо Ренійський відділ державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса);

роздруківку з реєстру приватних виконавців;

витягу з реєстру компаній від 08 грудня 2022;

копію Certificate of incumbency (Сертифікат про повноваження) компанії TINKA SHIPPING S.A.;

роздруківку постанови Верховного Суду від 04.07.2023 року у справі № 916/3638/22;

копію ухвали Господарського суду Одеської області від 14.12.2023 року у справі №916/5383/23;

копію роздруківки щодо реєстрації компанії GEMINI HOLDINGS LIMITED.

Раніше, компанія "TINKA SHIPPING S.A." звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою б/н від 13.12.2023 року (вх.№4-79/23 від 14.12.2023 року) про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просила:

- зупинити реалізацію на електронних торгах Державного підприємства "СЕТАМ" судна - суховантажний теплохід "Mamba B", ІМО №9189706, рік побудови 1998, реєстраційний номер лота: 520147 до набуття чинності рішенням по справі за позовом Компанії "TINKA SHIPPING S.A." про визнання права власності на судно - суховантажний теплохід "Mamba B", ІМО №9189706, рік побудови 1998 та зняття арешту;

- заборонити продавцю - приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Колечку Дмитру Миколайовичу (виконавчий округ - Одеська область, номер посвідчення 0131 ) вчиняти будь-які дії та заходи, направлені на реалізацію будь-яким способом, звернення стягнення, призначення та проведення прилюдних торгів (аукціонів) з реалізації, оформлення, переоформлення права власності на судно - суховантажний теплохід "Mamba B", ІМО №9189706, рік побудови 1998, до набуття чинності рішенням по справі за позовом Компанії "TINKA SHIPPING S.A." про визнання права власності на судно - суховантажний теплохід "Mamba B", ІМО №9189706, рік побудови 1998 та зняття арешту;

- заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно або рухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме або рухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме або рухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо судна - суховантажний теплохід "Mamba B", ІМО №9189706, рік побудови 1998 до набуття чинності рішенням по справі за позовом Компанії "TINKA SHIPPING S.A." про визнання права власності на судно - суховантажний теплохід "Mamba B", ІМО №9189706, рік побудови 1998 та зняття арешту.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.12.2023 року у справі №916/5383/23 задоволено заяву Компанії "TINKA SHIPPING S.A." б/н від 13.12.2023 року (вх.№4-79/23 від 14.12.2023 року) про забезпечення позову до подання позовної заяви; зупинено реалізацію на електронних торгах Державного підприємства "СЕТАМ" судна - суховантажний теплохід "Mamba B", ІМО №9189706, рік побудови 1998, реєстраційний номер лота: 537791 (уцінено лот 521540) до набуття чинності рішенням по справі за позовом Компанії "TINKA SHIPPING S.A." про визнання права власності на судно - суховантажний теплохід "Mamba B", ІМО №9189706, рік побудови 1998 та зняття арешту; заборонено продавцю - приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитру Миколайовичу, номер посвідчення 0131, вчиняти будь-які дії та заходи, направлені на реалізацію будь-яким способом, звернення стягнення, призначення та проведення прилюдних торгів (аукціонів) з реалізації, оформлення, переоформлення права власності на судно суховантажний теплохід "Mamba B", ІМО №9189706, рік побудови 1998, до набуття чинності рішенням по справі за позовом Компанії "TINKA SHIPPING S.A." про визнання права власності на судно - суховантажний теплохід "Mamba B", ІМО №9189706, рік побудови 1998 та зняття арешту; заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно або рухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме або рухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме або рухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо судна - суховантажний теплохід "Mamba B", ІМО №9189706, рік побудови 1998 до набуття чинності рішенням по справі за позовом Компанії "TINKA SHIPPING S.A." про визнання права власності на судно - суховантажний теплохід "Mamba B", ІМО №9189706, рік побудови 1998 та зняття арешту.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.12.2023 року у справі №916/5631/23 позовну заяву Компанії "TINKA SHIPPING S.A." було залишено без руху та встановлено останній десятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, оскільки Компанією "TINKA SHIPPING S.A." до поданого нею позову не додано доказів реєстрації у Державному судновому реєстрі України судна - суховантажного теплоходу "TINKA" (попередня назва - "Mamba B"), право власності на яке просить визнати позивач.

04.01.2024 року до Господарського суду Одеської області від Компанії "TINKA SHIPPING S.A." на виконання вищезазначеної ухвали про залишення позову без руху надійшли заява б/н від 04.01.2024 року (вх.№523/24 від 04.01.2024) про виправлення недоліків позовної заяви, в якій повідомлено, що спірне судно - суховантажний теплохід "TINKA" (попередня назва - "Mamba B") ніколи не було зареєстроване під прапором України. Крім того, позивач зазначив про те, що після придбання останнім спірного судна його прапор був змінений з Панами (порт приписки Панама) на Молдову (порт приписки Джурджулешті), проте в подальшому після спливу 3-місячного строку тимчасової реєстрації під прапором Молдови дія відповідного свідоцтва, яке було чинним з 13.09.2017 року до 13.12.2017 року, закінчилась, у зв`язку з чим після 13.12.2017 року вказане судно набуло статус судна, яке не має національності, тобто не має права плавання під прапором будь-якої з держав світу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.01.2024 року у справі №916/5631/23 позовну заяву з додатками було повернуто Компанії "TINKA SHIPPING S.A." на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, а також ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.01.2024 року у справі №916/5383/23(916/5631/23) (суддя Литвинова В.В.) скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 14.12.2023 року у справі №916/5383/23.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 року ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.01.2024 року №916/5631/23 про повернення позовної заяви скасовано, позовну заяву Компанії "TINKA SHIPPING S.A." та додані до неї документи направлено до Господарського суду Одеської області для вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті провадження у справі.

Також постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 року було частково задоволено апеляційну скаргу Компанії "TINKA SHIPPING S.A."; скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.01.2024 року у справі №916/5383/23(916/5631/23) про скасування заходів забезпечення позову.

07.03.2024 року до Господарського суду Одеської області від Приватного підприємства "ЛАРУС ШИППІНГ" надійшли письмові заперечення (вх.№9690/24) проти відкриття провадження за позовною заявою іноземної компанії TINKA SHIPPING S.A про визнання права власності та зняття арештів.

12.03.2024 року до Господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-РЕНІ" надійшли письмові заперечення (вх.№10487/24) проти відкриття провадження за позовною заявою іноземної компанії TINKA SHIPPING S.A про визнання права власності та зняття арештів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 року у справі №916/5631/23 відкрито провадження у справі №916/5631/23 за правилами загального позовного провадження, призначено дату підготовчого засідання.

27.03.2024 року до Господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-РЕНІ" надійшло клопотання (вх.№12743/24) про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки арешти, на які посилається позивач у заявленому позові, скасовані у зв`язку з закінченням виконавчого провадження № 64598543, а відповідачі не є особами, які не визнають або оспорюють право власності позивача на судно, та не перешкоджають позивачу у реалізації його прав, що є необхідною умовою для пред`явлення позову про визнання права власності на майно.

27.03.2024 року до Господарського суду Одеської області від Приватного підприємства "ЛАРУС ШИППІНГ" надійшло клопотання (вх.№12758/24) про закриття провадження у справі на підставі п. 1 і п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки на думку відповідача у даному разі предмет спору відсутній, з огляду на закінчення виконавчого провадження № 64598543, а також дана справа не підсудна господарським судам України згідно ст. 30 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю реєстрації судна, яке є предметом спору.

15.04.2024 року Компанія TINKA SHIPPING S.A. звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення позову у справі № 916/5631/23 (вх. № 2-612/24), відповідно до якої просила суд: 1) накласти арешт на суховантажний теплохід ІМО № 9189706, рік побудови 1998, валовий тоннаж 4947 мт, нетто-тоннаж 2774 мт, довжина 93,80 м, ширина 19,50 м; 2) заборонити капітану морського порту Рені, Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» оформлювати і надавати дозвіл на вихід судна суховантажний теплохід ІМО № 9189706, рік побудови 1998, валовий тоннаж 4947 мт, нетто-тоннаж 2774 мт, довжина 93,80 м, ширина 19,50 м з акваторії морського порту Рені.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.04.2024 року у справі №916/5631/23 у задоволенні заяви Компанії TINKA SHIPPING S.A. про забезпечення позову (вх. № 2-612/24 від 15.04.2024) відмовлено.

23.04.2024 року від Компанії TINKA SHIPPING S.A. до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. № 16440/24), згідно якого позивач просив долучити копію належним чином апостильованого свідоцтва про належний правовий статус юридичної особи - TINKA SHIPPING S.A. від 04.04.2024 року разом з нотаріально-засвідченим перекладом.

24.04.2024 року через підсистему «Електронний суд» від Компанії TINKA SHIPPING S.A. до Господарського суду Одеської області надійшла заява про зміну предмета позову (вх. № 16744/24), згідно якої позивачем замість попередніх вимог про визнання права власності на судно і витребування його у зберігача - Насирова Д.М. заявлено вимогу про витребування у Приватного підприємства "ЛАРУС ШИППІНГ" на користь позивача суховантажного теплоходу TINKA (попередня назва MAMBA B), IMO № 9189706, рік побудови 1998, валовий вантаж 4947 мт, нетто-тоннаж 2774 мт, довжина 93,80 м, ширина 19,50 м.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.04.2024 року у справі №916/5631/23 (суддя Мостепаненко Ю.І.) провадження у справі № 916/5631/23 за позовом Компанії TINKA SHIPPING S.A. до Приватного підприємства "ЛАРУС ШИППІНГ", Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-РЕНІ", Ренійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - GEMINI HOLDING LIMITED, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Приватного виконавця Колечко Дмитра Миколайовича і Приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича про визнання права власності на судно, зняття арешту та витребування судна закрито; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.12.2023 року (суддя Цісельський О.В.) у справі № 916/5383/23.

Незгода позивача із вказаною ухвалою суду першої інстанції стала підставою для звернення позивача до апеляційного господарського суду з відповідною апеляційною скаргою.

Предметом апеляційного перегляду у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування правових підстав для закриття місцевим господарським судом провадження у справі відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з аргументами, викладеними скаржником в апеляційній скарзі та вважає висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній ухвалі такими, що зміни або скасування не потребують.

Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

За положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст. 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена ст.20 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Статтею 365 Господарського процесуального кодексу України визначено, що іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно із ст. 366 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Міжнародна підсудність - це розмежування компетенції між судовими органами тієї чи іншої держави щодо розгляду і вирішення певних категорій справ з іноземним елементом. При вирішенні питання про міжнародну підсудність суд повинен встановити межі власної компетенції.

Вирішуючи питання про підсудність справ з іноземним елементом, суд повинен керуватись не тільки нормами внутрішнього процесуального законодавства, а й колізійними нормами, які містяться перш за все у двосторонніх міжнародних договорах про правову допомогу та інших міжнародних договорах.

Порядок врегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, встановлює Закон України "Про міжнародне приватне право".

Відповідно до положень ст. 2 Закону України "Про міжнародне приватне право" до питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, цей Закон застосовується, зокрема, щодо підсудності судам України справ з іноземним елементом.

У ст. 42 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що захист права власності та інших речових прав здійснюється на вибір заявника відповідно до права держави, у якій майно знаходиться, або відповідно до права держави суду. Захист права власності та інших речових прав, які підлягають державній реєстрації в Україні, здійснюється відповідно до права України.

В той же час, згідно зі ст. 75 Закону України "Про міжнародне приватне право" підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у ст. 76 цього Закону.

За приписами ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках:

1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у ст. 77 цього Закону;

2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача;

3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України;

4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні;

5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні;

6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання;

7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України;

8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України;

9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України;

10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном;

11) якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України;

12) в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 77 Закону України "Про міжнародне приватне право" підсудність судам України є виключною у таких справах з іноземним елементом:

1) якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України, крім справ, що стосуються укладення, зміни, розірвання та виконання договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, зокрема концесійних договорів, згідно з якими нерухоме майно є об`єктом такого партнерства, зокрема об`єктом концесії, а спір не стосується виникнення, припинення та реєстрації речових прав на такий об`єкт;

2) якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні;

3) якщо у справі про спадщину спадкодавець - громадянин України і мав в ній місце проживання;

4) якщо спір пов`язаний з оформленням права інтелектуальної власності, яке потребує реєстрації чи видачі свідоцтва (патенту) в Україні;

5) якщо спір пов`язаний з реєстрацією або ліквідацією на території України іноземних юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців;

6) якщо спір стосується дійсності записів у державному реєстрі, кадастрі України;

7) якщо у справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законодавства України;

8) якщо справа стосується випуску або знищення цінних паперів, оформлених в Україні;

9) справи, що стосуються усиновлення, яке було здійснено або здійснюється на території України;

10) в інших випадках, визначених законами України.

Питання виключної територіальної підсудності справ урегульовано ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, ч. 4 якої визначає, що спори про права на морські і повітряні судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти вирішуються господарським судом за місцем їх державної реєстрації.

При цьому, судова колегія зазначає, що судно - узагальнювальний морський термін, який застосовується до всіх видів плавучих засобів, включаючи неводовитісняючі (наприклад, на повітряній подушці, екранольоти тощо) і гідролітаки, які використовуються або можуть бути використані як засоби пересування по воді.

За класифікацією Реєстру судноплавства України суднами вважаються самохідні або несамохідні плавучі споруди, що використовується в цілях судноплавства, в тому числі судна змішаного (ріка-море) плавання, пороми, вонботи, днопоглиблювальні й дноочисні снаряди, плавучі крани, населені підводні апарати і глибоководні водолазні комплекси, плавучі бурові установки тощо.

Насамперед, при проведенні цивільно-правових угод з таким об`єктом, як «судно», необхідно розібратися з таким питанням: судно є нерухомим майном чи рухомим.

Якщо звернутися до вимог ст. 181 Цивільного кодексу України, яка визначає, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення та режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації, а Закон України «Про іпотеку» термін «нерухоме майно (нерухомість)» вживає у такому значенні: «нерухоме майно (нерухомість) - земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці і невід`ємно пов`язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення; застава повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об`єктів, майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом, законодавство України, як і законодавство більшості країн, відносить судно до рухомого майна, і тільки правила іпотеки розповсюджуються на заставу судна.

Інакшими словами, правовий режим судна, як нерухомого майна застосовується лише у правовідносинах, пов`язаних із заставою, іпотекою тощо.

Так, з матеріалів господарської справи судами у даній справі встановлено, що позивач - Компанія "TINKA SHIPPING S.A./Тінка Шіппінг С.А.", вважаючи себе власником судна - суховантажного теплоходу "TINKA" (попередня назва - "Mamba B"), ІМО №9189706, рік побудови 1998, звернувся до місцевого господарського суду з відповідним позовом до відповідачів, стверджуючи про те, що після придбання ним судна за купчою, останнє було виключене з суднового реєстру Панами, а його прапор був змінений з Панами на Молдову (тимчасово, на підтвердження чого до позовної заяви позивачем було додано роздруківку з бази даних суден "Еквазіс", копію свідоцтва про виключення судна з реєстру Панами від 07.05.2018 року, копію журналу безперервної реєстрації історії судна, копію тимчасового свідоцтва про право плавання під прапором республіки Молдова від 13.09.2017 року та копію листа Військово-морського агентства Республіки Молдова №05-274 від 14.08.2023 року).

Отже, позивач у позовних вимогах фактично зазначив, що спірне судно на час подання ним позову не має місця реєстрації за жодною із держав світу (що також підтверджується його заявою від 04.01.2024 року (вх.№523/24 від 04.01.2024) про виправлення недоліків позовної заяви, поданою до Господарського суду Одеської області на виконання ухвали цього суду про залишення позовної заяви без руху, в якій повторно зазначив обставини зміни назви спірного судна та прапору його реєстрації з Панамського прапору на прапор Республіки Молдова, які були наведені у позовній заяві, а також наголосив на тому, що спірне судно - суховантажний теплохід "TINKA" (попередня назва - "Mamba B") ніколи не було зареєстроване під прапором України, а після спливу 3-місячного строку тимчасової реєстрації під прапором Молдови дія відповідного свідоцтва закінчилась, у зв`язку з чим після 13.12.2017 року вказане судно набуло статус судна, яке не має національності, тобто не має права плавання під прапором будь-якої з держав світу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2020 року у справі № 910/11287/16 зазначено, що перш ніж вирішувати спір за участю іноземної особи за нормами Господарського процесуального кодексу України, суд повинен визначити, чи підсудна справа за участю іноземної особи господарським судам України на підставі норм Закону України "Про міжнародне приватне право" та чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Як було зазначено судовою колегією вище за текстом постанови, згідно з преамбулою Закону України «Про міжнародне приватне право», цей Закон встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.

Частиною 1 ст. 73 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Захист права власності та інших речових прав здійснюється на вибір заявника відповідно до права держави, у якій майно знаходиться, або відповідно до права держави суду (ч. 1 ст. 42 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»).

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини «Олюджіч проти Хорватії»).

Більш того, у визначення справедливого судового розгляду справи сторін не можна не враховувати загальні фактичні та юридичні обставини справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Станкевич проти Польщі»).

Згідно з положеннями Конвенції ООН з морського права 1982 року, судно повинно плавати під прапором тільки однієї держави і підкорятися його юрисдикції у відкритому морі.

Отже, з урахуванням, зокрема, положень ст. 366 Господарського процесуального кодексу України та ст. 75, 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", враховуючи, що законодавство України відносить морське судно до рухомої речі, на яку законом може бути поширений режим нерухомої речі (ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України) в розрізі правовідносин, зокрема, іпотечних, чого у даній справі ані судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції не встановлено, а також те, що спірне морське судно не ходить під жодним прапором будь-якої держави, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спір, ініційований позивачем, не підлягає вирішенню господарськими судами України, а тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України позивачу провадження у даній справі має бути закрите.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Тобто, провадження у справі підлягає закриттю, якщо при її розгляді буде встановлена непідвідомчість господарському суду.

При цьому, судова колегія наголошує, що визначення підсудності даного спору будь - якій державі у цьому випадку буде можливим лише за умови реєстрації спірного судна за юрисдикцією будь - якої держави світу.

Щодо доводів апеляційної скарги скаржника про те, що судом не вирішено питання щодо зміни ним позовних вимог, судова колегія зазначає, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без ухвалення судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість її судового розгляду. Відтак, у даному разі, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний господарський суд, не надаючи правової оцінки ані первісним позовним вимогам, ані предмету та підставам заяви позивача про зміну позовних вимог, визначаючи лише те, що предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування факту приналежності позивачу спірного судна, правомірно закрив провадження у даній справі у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи обставини, установлені судовою колегією за текстом даної постанови вище.

З огляду на вказане, твердження скаржника про порушення судом першої інстанції в цій частині вимог процесуального закону не приймаються судовою колегією як належні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Вказане також стосується і доводів скаржника про те, що суд першої інстанції закрив провадження щодо всіх позовних вимог позивача, оскільки у даному разі вирішувалося саме питання підсудності спору у позовному провадженні господарського суду, а не надання оцінки конкретним позовним вимогам скаржника. При цьому, судова колегія наголошує, що у випадку встановлення судом факту виключної підсудності, у разі непідвідомчості справи у спорі за участю іноземного підприємства чи організації господарський суд має відмовити у прийнятті позовної заяви, або закрити провадження, у разі якщо таке було відкрите.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у даному разі судом першої інстанції не було зроблено висновок про те, що в частині визнання права власності спір підсудний за Законодавством Турецької Республіки, як зазначає скаржник, а лише висновано, що до наслідків укладення між позивачем та Компанією BYO LTD купчої застосовуються норми законодавства Турецької Республіки.

Апеляційний господарський суд також звертає увагу, що апелянт, зазначаючи про порушення його права на захист національним судом у зв`язку із закриттям провадження у справі та фактично витлумачуюючи вимоги Закону на власну користь, помилково вважає, що в даній справі необхідно застосувати п.7 ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право", відповідно до якого суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у тому випадку, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України, оскільки знову ж таки, за доводами позивача, власником спірного судна останній став за Законами Турецької Республіки на підставі купчої, правова оцінка якій судом не надається, відтак, саме питання власності, приналежності такого судна заявнику і є тією дією або подією, обставини якої могли би бути предметом розгляду національних судів, якби такі дії або події сталися на території Держави Україна, чого у даній справі немає.

При цьому, обставини проведення торгів, їх закінчення, відкриття та закриття низки виконавчих проваджень, накладення та зняття арештів, стягнень тощо на спірне судно у даному разі апеляційним судом не досліджуються, оскільки це в даному випадку не є предметом апеляційного перегляду ухвали про закриття провадження за нормами п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім наведеного, судова колегія також наголошує, що твердження скаржника про те, що в розрізі вимог п. 1 ст. 77 Закону України «Про міжнародне приватне право» підсудність судам України є виключною у справах з іноземним елементом, якщо нерухоме майно щодо якого виник спір, знаходиться на території України, тобто, апелянт вважає, що морське судно є нерухомим майном, а тому, оскільки воно в Україні, то і справа підсудна національному суду, не приймаються до уваги з підстав належності спірного судна до об`єктів рухомого майна, враховуючи вимоги національного матеріального права і в даному випадку позивачем не доведено суду наявність підстав для застосування судом правил виключної підсудності.

З урахуванням викладеного, судова колегія зазначає, що доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі, така ухвала прийнята з дотриманням судом першої інстанції норм процесуального права та повним встановленням обставин, що мають значення для правильного вирішення питання щодо підстав для закриття провадження у даній справі.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Компанії "TINKA SHIPPING S.A./Тінка Шіппінг С.А." не потребує задоволення, а ухвала Господарського суду Одеської області від 24.04.2024 року про закриття провадження у справі №916/5631/23 не потребує скасування або зміни.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за перегляд ухвали суду першої інстанції покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Компанії "TINKA SHIPPING S.A./Тінка Шіппінг С.А." на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.04.2024 року про закриття провадження у справі №916/5631/23 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.04.2024 року про закриття провадження у справі №916/5631/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 17.06.2024 року.

Повний текст постанови складено 18 червня 2024 року.

Головуючий суддя Г.І. ДіброваСудді Н.М. Принцевська Я.Ф. Савицький