Постанова

від 18.09.2024 по справі 916/5631/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/5631/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Случ О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Компанії "TINKA SHIPPING S.A./Тінка Шіппінг С.А."

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 (головуючий - Діброва Г. І., судді - Принцевська Н. М., Савицький Я.Ф.) і ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.04.2024 (суддя Мостепаненко Ю.І.) у справі

за позовом Компанії "TINKA SHIPPING S.A./Тінка Шіппінг С.А."

до: 1. Приватного підприємства "ЛАРУС ШИППІНГ", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-РЕНІ", 3. Ренійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача -GEMINI HOLDING LIMITED,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. приватного виконавця Колечко Дмитра Миколайовича, 2. приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича,

про визнання права власності на судно, зняття арешту та витребування судна

(за участю представників: позивача - Нікішев О.В., третьої особи-1 - Бендюга М.Д.)

Історія справи

1. Компанія "TINKA SHIPPING S.A." (далі - Компанія, позивач) звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства "ЛАРУС ШИППІНГ" (далі - ПП "ЛАРУС ШИППІНГ", відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-РЕНІ" (далі - ТОВ "АГРО-РЕНІ", відповідач-2) та Ренійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - ВДВС), в якому просила:

-визнати право власності на судно - суховантажний теплохід "TINKA" (попередня назва - "Mamba B"), ІМО №9189706, рік побудови 1998, валовий тоннаж 4947 мт, нетто-тоннаж 2774 мт, довжина 93,80 м, ширина 19,50 м (далі - спірне судно);

-зняти арешти рухомого майна №30066870 та №28390756, а саме спірного судна, накладені ВДВС;

-зняти арешти рухомого майна №28581544 та №26944409, а саме спірного судна, накладені приватними виконавцями виконавчого округу Одеської області Гамбалем О. Є. та Парфьоновим Г.В.;

- витребувати спірне судно у зберігача - Насирова Дмитра Рауфовича та повернути законному власнику - Компанії.

2. Позов мотивований тим, позивач придбав спірне судно 03.07.2017 у Компанії BYO LTD на території Турецької Республіки. Отже, власником спірного судна є позивач, а не Компанія BYO LTD (боржник за виконавчими провадженнями). У зв`язку з чим виконавець не має підстав для реалізації спірного судна в межах виконавчих проваджень, а помилково накладені на нього арешти мають були скасовані.

3. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено дату підготовчого засідання.

Узагальнений зміст та обґрунтування оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

4. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.04.2024, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2024, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

5. Судові рішення мотивовані неможливістю визначення виключної підсудності даної справи господарським судам України в порядку частини 4 статті 30 ГПК України з огляду на відсутність доказів реєстрації судна під прапором будь-якої з держав світу.

6. Разом з тим, спір у справі стосується речових прав на морське судно і обставини, пов`язані з виникненням у позивача прав на спірне судно і які є визначальними при вирішенні даного спору, мали місце не на території України. З огляду на що немає підстав для розгляду даного спору з урахуванням пункту 7 частини 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" (далі - Закон № 2709-lV).

7. Існування спору про право на морське судно, який стосується виникнення, припинення та реєстрації речових прав на вказаний об`єкт, виключає можливість розгляду такого спору господарськими судами України і відповідно до пункту 1 частини 1 статті 77 Закону № 2709-lV. Під решту умов, за яких в силу статей 76, 77 названого Закону суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати справи з іноземним елементом, даний спір також не підпадає.

Касаційна скарга

8. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи касаційної скарги

9. Дійшовши висновку про наявність спору про право власності на спірне судно, про наявність якого свідчить позовна вимога про визнання права власності, суд першої інстанції безпідставно закрив провадження у справі за всіма позовними вимогами без надання будь-якої оцінки іншим позовним вимогам (про зняття арештів з майна та про витребування майна), а також не роз`яснив позивачу, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд даної справи, чим порушив вимоги статті 231 ГПК України.

10. На думку скаржника, справа № 916/5631/23 є справою з іноземним елементом, відповідачі у якій мають місцезнаходження в України, а подія, яка стала підставою для подання позову (накладення арештів на спірне судно), мала місце на території України. Отже, у розумінні приписів статті 76 Закону № 2709-lV дана справа має розглядатися у Господарському суді Одеської області.

11. Скаржник також вважає, що на спірне судно розповсюджується правовий режим, встановлений для нерухомих речей, тому підсудність даного спору має визначатися відповідно до пункту 1 частини 1 статті 77 Закону № 2709-lV, що передбачає лише встановлення факту знаходження майна (судна), щодо якого виник спір, на території України.

Позиція інших учасників справи у відзивах на касаційну скаргу

12. Відповідач-1 проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає, що оскаржувані судові рішення прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

13. GEMINI HOLDING LIMITED (третя особа-1) підтримує доводи касаційної скарги, просить її задовольнити.

Позиція Верховного Суду

14. Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективногозахисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

15. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору (частини 1, 2 статті 3 вказаного Кодексу).

16. Частиною 1 статті 366 ГПК України визначено, що підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

17. Питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом № 2709-lV.

18. Так, підстави визначення підсудності справ судам України встановлені в статті 76 названого Закону, за якою суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у випадку, зокрема якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України (пункт 7 частини 1).

19. Судами встановлено, що позивач у справі - Компанія "TINKA SHIPPING S.A./Тінка Шіппінг С.А." є іноземною юридичною особою, яка звернулась з позовом до місцевого господарського суду з метою захисту свого права власності на спірне судно, яке не має реєстрації у жодній з країн світу. Порушення ж свого права Компанія вбачає в безпідставному накладенні органами примусового виконання судових рішень України арештів на її власність з метою реалізації в Україні у межах виконавчих проваджень, які відкриті та здійснюються також на території України. Правовою підставою позову Компанія визначає частину 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

20. Оскаржувані судові рішення суди мотивували тим, що подією, яка стала підставою для звернення позивача до суду, є обставина виникнення у нього права власності на спірне судно, тобто має місце спір про право на морське судно, яке не має реєстрації в Україні. Самі такі обставини за висновками судів не дають підстав для застосування до даного спору жодної з умов, за яких в силу статей 76, 77 Закону № 2709-lV суди України можуть приймати до свого провадження справи з іноземним елементом.

21. Верховний Суд вважає такі висновки судів помилковими, оскільки з урахуванням, положень статті 366 ГПК України, пункту 7 частини 1 статті 76 Закону № 2709-lV, враховуючи, що законодавство України відносить морське судно до рухомої речі, на яку законом може бути поширений режим нерухомої речі (частина 1 статті 181 Цивільного кодексу України), дана справа підсудна господарським судам України за тим критерієм, що події, які стали підставою для подання позову (накладення арештів на спірне судно та його реалізація у межах виконавчих проваджень), мали місце на території України.

22. При цьому приписи частини 2 статті 231 ГПК України покладають на суд обов`язок роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи у разі прийняття судом рішення про закриття провадження у справі з підстави непідсудності справи господарським судам.

23. Крім цього, як суд першої, закриваючи провадження у справі, так і суд апеляційної інстанції, не роз`яснили позивачеві до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи, чим фактично позбавили позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що суперечить положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

24. З огляду на викладене колегія суддів вважає передчасним висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

26. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

27. Частиною 6 статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

28. З урахуванням викладеного оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з підстав порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Судові витрати

29. З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду спору.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Компанії "TINKA SHIPPING S.A./Тінка Шіппінг С.А." задовольнити.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 і ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.04.2024 у справі № 916/5631/23 скасувати.

3. Справу № 916/5631/23 направити до господарського суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Случ О.В.