Постанова

від 13.06.2024 по справі 924/9/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 924/9/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мамалуй О. О. - головуючий, Баранець О. М., Кролевець О. А.,

за участю секретаря судового засідання - Шпорт В. В.,

за участю представників:

ОСОБА_2: Савченко О. В.,

ОСОБА_1 : Коновалов М. А.,

товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Вест»: не з`явилися

Плуженської сільської ради: не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.02.2024

у складі колегії суддів: Мельник О. В. - головуючий, Олексюк Г. Є., Маціщук А. В.

у справі № 924/9/21

за первісним позовом ОСОБА_2

до 1) ОСОБА_1

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Вест»

про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі та акта приймання-передачі частки; зобов`язання усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками, шляхом звільнення товариством з обмеженою відповідальністю «Поділля Вест» самовільно зайнятих ним земельних ділянок, повернення вказаних ділянок у фактичне володіння ОСОБА_2

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Вест»

до ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом - Плуженська сільська рада,

про визнання права власності на земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач) звернулася до суду з позовом про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Вест» (далі - ТОВ «Поділля Вест», Товариство, відповідач-2) від 08.05.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач-1), посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Оленою Анатоліївною та зареєстрованого в реєстрі за №1134 та акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Вест» від 08.05.2019, складеного ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Оленою Анатоліївною та зареєстрованого в реєстрі за №№ 1135, 1136.

- зобов`язання ТОВ «Поділля Вест» усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 земельними ділянками площею 38,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:007:0214; площею 44,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:007:0177; площею 52,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:007:0176; площею 10,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:018:0878; площею 16,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:018:0879; площею 18,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:018:0870; площею 16,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:018:0875; площею 18,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:018:0874; площею 20,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:007:0200; площею 16,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:018:0876; площею 22,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:007:0215; площею 14,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:014:0593, для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області шляхом звільнення Товариством самовільно зайнятих ним земельних ділянок і повернення вказаних ділянок у фактичне володіння ОСОБА_2 .

2. Вимоги мотивовано тим, що з моменту створення ТОВ «Поділля Вест» і до моменту подання позову статутний капітал Товариства на суму 2 846 715,50 грн, сформований не був, оскільки відповідні земельні ділянки зареєстровані на праві власності на момент укладення договору та станом на даний час за позивачем. Тому, на думку позивача, передана за оспорюваним договором частка в статутному капіталі є неоплаченою, що свідчить про неможливість ОСОБА_2 здійснити її відчуження, та, відповідно, договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі не відповідає вимогам чинного законодавства України.

3. Також позивач зазначає, що спірні земельні ділянки належать позивачеві на праві власності та самовільно захоплені відповідачем-2, що є перешкодою позивачеві в користуванні цими земельними ділянками.

4. Господарський суд Хмельницької області ухвалою від 08.02.2021 відкрив провадження у справі № 924/9/21.

5. ТОВ «Поділля Вест» звернулося до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просить суд визнати за ним право власності на наступні земельні ділянки: земельна ділянка площею 52,00 га, кадастровий номер 6822184500:06:007:0176, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території М`якотівської сільської ради Ізяславського району (нині - Плужненська об`єднана територіальна громада Шепетівського району) Хмельницької області, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1723396168221; земельна ділянка площею 44,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:007:0177, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території М`якотівської сільської ради Ізяславського району (нині - Плужненська об`єднана територіальна громада Шепетівського району) Хмельницької області, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1724252968221; земельна ділянка площею 20,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:007:0200, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території М`якотівської сільської ради Ізяславського району (нині - Плужненська об`єднана територіальна громада Шепетівського району) Хмельницької області, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1710895768221; земельна ділянка площею 38,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:007:0214, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території М`якотівської сільської ради Ізяславського району (нині - Плужненська об`єднана територіальна громада Шепетівського району) Хмельницької області, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1724687568221; земельна ділянка площею 22,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:007:0215, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території М`якотівської сільської ради Ізяславського району (нині - Плужненська об`єднана територіальна громада Шепетівського району) Хмельницької області, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1724875968221; земельна ділянка площею 14,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:014:0593, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території М`якотівської сільської ради Ізяславського району (нині - Плужненська об`єднана територіальна громада Шепетівського району) Хмельницької області, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1724814968221; земельна ділянка площею 18,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:018:0870, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території М`якотівської сільської ради Ізяславського району (нині - Плужненська об`єднана територіальна громада Шепетівського району) Хмельницької області, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1711446668221; земельна ділянка площею 18,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:018:0874, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території М`якотівської сільської ради Ізяславського району (нині - Плужненська об`єднана територіальна громада Шепетівського району) Хмельницької області, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1711162968221; земельна ділянка площею 16,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:018:0875, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території М`якотівської сільської ради Ізяславського району (нині - Плужненська об`єднана територіальна громада Шепетівського району) Хмельницької області, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1711292268221; земельна ділянка площею 16,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:018:0876, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території М`якотівської сільської ради Ізяславського району (нині - Плужненська об`єднана територіальна громада Шепетівського району) Хмельницької області, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1724998468221; земельна ділянка площею 4,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:018:0877, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території М`якотівської сільської ради Ізяславського району (нині - Плужненська об`єднана територіальна громада Шепетівського району) Хмельницької області, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1722973768221; земельна ділянка площею 10,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:018:0878, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території М`якотівської сільської ради Ізяславського району (нині - Плужненська об`єднана територіальна громада Шепетівського району) Хмельницької області, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1723242768221; земельна ділянка площею 16,0 га, кадастровий номер 6822184500:06:018:0879, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території М`якотівської сільської ради Ізяславського району (нині - Плужненська об`єднана територіальна громада Шепетівського району) Хмельницької області, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1723075968221; земельна ділянка площею 2,0 га, кадастровий номер 6822789800: 06:001:0011, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Яворовецької сільської ради Красилівського району (нині - Красилівська об`єднана територіальна громада Хмельницького району) Хмельницької області, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1080603168227; земельна ділянка площею 2,0 га, кадастровий номер 6822789800:06:001:0012, цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Яворовецької сільської ради Красилівського району (нині - Красилівська об`єднана територіальна громада Хмельницького району) Хмельницької області, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1079692968227.

6. Зустрічний позов мотивовано тим, що ОСОБА_2 були передані ТОВ «Поділля Вест» зазначені вище земельні ділянки, в якості внеску до статутного капіталу ТОВ «Поділля Вест», за відповідними актами приймання-передачі. ОСОБА_2 продала ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Поділля Вест» 100% статутного капіталу Товариства, що складається зі спірних 15 земельних ділянок. В подальшому, Товариство не мало можливості зареєструвати спірні земельні ділянки, оскільки було виявлено, що на спірні земельні ділянки ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 23.08.2018 у справі №686/19547/18 у кримінальному провадженні №42018241270000010 накладено арешт. Право власності ТОВ «Поділля Вест» на земельні ділянки оспорюється ОСОБА_2 у даній справі.

7. Рішенням господарського суду Хмельницької області від 18.05.2021 у справі № 924/9/21 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено, визнано за ТОВ «Поділля Вест» право власності на спірні 15 земельних ділянок.

8. Рішення суду мотивовано тим, що:

- ОСОБА_2 не надала суду доказів та не зазначила, яким саме чином укладений нею з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу корпоративних прав порушує її права та законні інтереси, водночас п. 1.5 оспорюваного договору узгоджено, що продавцем в повному обсязі здійснено вклад до статутного капіталу, відступлення частки відповідає інтересам та волевиявленню продавця;

- невчинення дій з перереєстрації за Товариством внесеної в його статутний фонд нерухомості не є достатньою підставою для висновку про невнесення засновником частки до статутного фонду.

- відсутні підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Поділля Вест».

9. Вирішуючи спір про визнання за ТОВ «Поділля Вест» права власності на спірні земельні ділянки, суд першої інстанції виходив з того, що Товариством повністю доведено передання ОСОБА_2 до статутного капіталу Товариства спірних 15 земельних ділянок.

10. Судом першої інстанції зазначено, що на даний час земельні ділянки, визнання права на які є предметом зустрічного позову, зареєстровані за ОСОБА_2 , що обмежує ТОВ «Поділля Вест» в реалізації правомочностей власника майна.

11. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 у справі № 924/9/21 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким первісний позов задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Поділля Вест», укладений 08.05.2019 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз О.А. та зареєстровано в реєстрі за №1134 та акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Поділля Вест» від 08.05.2019, який складений ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз О.А. та зареєстрований у реєстрі за № 1135, № 1136. В задоволенні решти первісних позовних вимог - відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

12. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що в разі спору зареєстровані речові права та їх обтяження мають пріоритет над незареєстрованими.

З огляду на відсутність реєстрації за ТОВ «Поділля Вест» права власності на спірні земельні ділянки апеляційний господарський суд дійшов висновку, що право власності на такі земельні ділянки відповідач-2 не набув, а відповідно позивач не оплатив свою частку, а тому визнав недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Поділля Вест» від 08.05.2019, та акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства від 08.05.2019. У первісному позові в частині усунення перешкод в користуванні спірними земельними ділянками, шляхом звільнення Товариством самовільно зайнятих ним земельних ділянок і повернення вказаних ділянок у фактичне володіння ОСОБА_2 судом апеляційної інстанції було відмовлено з тих підстав, що матеріали справи не містять доказів реального перешкоджання Товариством у здійснення права власності ОСОБА_2 , та позивач за первісним позовом не вказує жодних обставин існування перешкод щодо права розпоряджатись чи користуватись спірними земельними ділянками.

13. Ураховуючи наявність права власності на спірні земельні ділянки у позивача за первісним позовом, суд апеляційної інстанції зазначив про неможливість задоволення зустрічного позову та визнання такого права за ТОВ «Поділля Вест», а тому в зустрічному позові відмовив.

14. Постановою Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 924/9/21 скасовано постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2021, справу передано на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

15. Постанова мотивована тим, що апеляційний суд вирішив корпоративний спір, не перевіривши наявність у позивачки за первісним позовом суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано її позов, а також не з`ясував в чому полягає порушення її корпоративних прав, не визначив, чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивачка звернулася до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення.

16. Крім того, Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд, задовольняючи первісний позов у частині визнання недійсним оспорюваного договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 08.05.2019 та акт приймання-передачі цієї частки виходив лише з того, що права власності на спірні земельні ділянки при формуванні статутного фонду ТОВ «Поділля Вест» не було зареєстровано за ТОВ «Поділля Вест», а тому право власності на такі земельні ділянки Відповідач-2 не набув, та відповідно позивачка не оплатила свою частку.

17. Апеляційний господарський суд залишив поза увагою існування рішення засновника №1 від 02.05.2019, за яким сама ж позивачка за первісним позовом вирішила створити Товариство та внести до його статутного капіталу 15 земельних ділянок, належних їй на праві власності; наявність актів приймання-передачі від 02.05.2019 за її підписом про передання в статутний фонд ТОВ «Поділля Вест» 15 земельних ділянок; а також видачу свідоцтва №1, про те, що нею здійснено внесок до статутного капіталу ТОВ «Поділля Вест» в повному обсязі, крім того погодження сторонами в оспорюваному договорі (п. 1.5 договору), що продавцем в повному обсязі здійснено вклад до статутного капіталу та відступлення частки відповідає інтересам та волевиявленню продавця. Таким чином, в оскаржуваній постанові апеляційним судом не зазначено та не наведено мотивів, за яких апеляційний суд дійшов висновку про порушення оспорюваним договором прав та законних інтересів позивачки за первісним позовом.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

18. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 у справі № 924/9/21 рішення господарського суду Хмельницької області від 18.05.2021 у справі № 924/9/21 в частині відмови у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 змінено в мотивувальній частині, викладено мотивувальну частину в редакції даної постанови. Рішення господарського суду Хмельницької області від 18.05.2021 у справі № 924/9/21 в частині задоволення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Вест» скасовано та прийнято нове рішення. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Вест» до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки - відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «Поділля Вест» на користь ОСОБА_2 174 880,13 грн судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

19. Постанова мотивована тим, що позивач не набула права власності на частку в статутному капіталі та як наслідок не набула корпоративних прав (право на участь в управлінні, право на отримання дивідендів, право на вихід зі складу учасників, право на продаж належних йому акцій та/або частки в статутному капіталі товариства) у товаристві, за захистом яких звернулась з позовом до суду, а тому позовна вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі та акта приймання-передачі частки задоволенню не підлягає.

20. Суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки на момент формування статутного капіталу товариства, земельні ділянки за рахунок яких він формувався, перебували під арештом згідно з ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 23.08.2018 у справі № 686/19547/18 та ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 05.03.2018 у справі №677/1652/17, вказане майно набуло правового режиму обмеженого в цивільному обороті та відповідно до ст. 178 Цивільного кодексу України не могло бути вільно відчужене його власником, в даному випадку передано в якості внеску до статутного капіталу товариства.

Правочин щодо внесення в статутний капітал товариства земельних ділянок, укладений під час дії арешту на вказане майно, порушує правовий режим обмежених в обігу об`єктів цивільного права та спрямований на незаконне відчуження такого майна, а тому є нікчемним в силу ч. 1, 2 ст. 228 Цивільного кодексу України.

Унаслідок укладення нікчемного правочину щодо внесення в статутний капітал Товариства земельних ділянок, який не створює будь-яких правових наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, частка ОСОБА_2 в статутному капіталі Товариства оплачена не була та відповідно не був сформований статутний капітал ТОВ «Поділля Вест», як це передбачено ст. 12, 13, 14 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

21. Відмовляючи позивачеві в задоволенні позовних вимог первісного позову про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками для ведення особистого селянського господарства шляхом звільнення ТОВ «Поділля Вест» самовільно зайнятих ним земельних ділянок, суд апеляційної інстанції вказав на те, що обставина протиправності та незаконності набуття у власність ОСОБА_2 спірних земельних ділянок згідно з договорами купівлі-продажу встановлена судами загальної юрисдикції.

Судами загальної юрисдикції було захищено право власності держави як єдиного законного власника спірних земельних ділянок та задоволено позовні вимоги прокурора в інтересах держави про визнання недійсними наказів ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, якими затверджено проекти землеустрою та надано у власність фізичних осіб земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності; про витребування у ОСОБА_2 на користь держави вказаних земельних ділянок та про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельні ділянки.

22. Ураховуючи встановлену рішеннями судів загальної юрисдикції обставину протиправності вибуття спірних земельних ділянок з власності держави в приватну власність, приймаючи до уваги той факт, що саме держава є єдиним законним власником вказаних земельних ділянок, захист прав та інтересів якої здійснено судами шляхом витребування земельних ділянок на її користь, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову про визнання права власності за ТОВ «Поділля Вест» на підставі ст. 392 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

23. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 у справі № 924/9/21, в якій просить Суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині зміни мотивувальної частини рішення господарського суду Хмельницької області від 18.05.2021 у справі № 924/9/21 в частині відмови у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 , рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 - залишити без змін.

24. Касаційна скарга подана відповідачем-1 з підстави, визначеної п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

25. ОСОБА_1 у касаційній скарзі посилається на неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах: від 24.05.2018 у справі № 922/2391/16 (преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта); від 16.12.2020 у справі № 914/554/19 (юридичний (правовий) факт - це той же самий життєвий факт, але в контексті наявності його правової регламентації)).

26. Скаржник вказує на неврахування судом апеляційної інстанції обставин встановлених судами у справі № 924/812/21.

27. Відповідач-1 зазначає, що у справі № 924/812/21 розглядався позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ТОВ «Поділля Вест» про визнання недійсним рішення засновника Товариства № 1 від 02.05.2019, прийнятого за результатами розгляду другого питання порядку денного про формування статутного капіталу Товариства за рахунок майнового (негрошового) внеску, а саме земельних ділянок, які належать засновнику Товариства та визнання недійсними актів приймання-передачі земельних ділянок.

28. Рішенням господарського суду Хмельницької області від 09.12.2021 у справі № 924/812/21, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.05.2022, відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні позову про визнання недійсним рішення засновника Товариства та визнання недійсними актів приймання-передачі земельних ділянок.

Судові рішення мотивовані тим, що ОСОБА_2 не довела, що її право порушене внаслідок оформлення оспорюваного рішення та актів (право на участь в управлінні, право на отримання дивідендів, право на вихід зі складу учасників; право на продаж належних йому акцій та/або частки у статутному капіталі Товариства) та не навела доводів, яким чином відбулося таке порушення зі сторони відповідача.

Суди зазначили, що в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів учасників (акціонерів) не є правочинами, до цих рішень не можуть застосовуватися положення ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, які визначають підстави недійсності правочину. Також акт приймання-передачі не є правочином в розумінні наведених правових норм, оскільки він посвідчує саме факт передачі відповідного майна (майнових прав) на виконання, зокрема акта ненормативного характеру. Акт приймання-передачі як такий не є домовленістю сторін щодо встановлення (зміни, припинення) відповідних прав і обов`язків чи їх частини, а тому підстави для застосування до них положень ст. 202, 215 зазначеного Кодексу відсутні.

29. Крім того, скаржник посилається на постанову Касаційного цивільного Суду у складі Верховного Суду від 16.06.2022 у справі № 607/18870/20, в якій викладено позицію про те, що акт прийому-передачі за своєю правовою природою не спрямований на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а лише фіксує певний юридичний факт, отже оспорюваний акт не є правочином у розумінні ст. 202 ЦК України, оскільки його підписання не створює, не змінює та не припиняє прав і обов`язків у сторін договору, а лише посвідчує факт передачі майна до статутного капіталу.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

30. У заяві позивач вказує на те, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена за наслідками повного, всебічного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи, встановлює правову оцінку відносин, починаючи з моменту накладення арештів на земельні ділянки до виникнення між сторонами спору щодо права власності на відповідне майно, та просить Суд касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

31. У судовому засіданні 13.06.2024 представником ОСОБА_1 Коноваловим Миколою Анатолійовичем заявлено усне клопотання про зупинення касаційного провадження у справі № 924/9/21 до закінчення зареєстрованого кримінального провадження, щодо злочину вчиненого ОСОБА_2 , а саме шахрайство у великих розмірах.

32. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

33. З наведеного вбачається, що оцінка об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи повинна здійснюватися судом за результатами оцінки зібраних у справі доказів та встановлених обставин.

34. Згідно з ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

35. З огляду на те, що відповідачем-1 не доведено об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до розгляду зареєстрованого кримінального провадження та враховуючи межі повноважень суду касаційної інстанції, зібрані судами попередніх інстанцій докази та оцінені обставини (факти), які є предметом судового розгляду, Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача-1 про зупинення касаційного провадження у справі № 924/9/21.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

36. 02 травня 2019 року ОСОБА_2 рішенням засновника ТОВ «Поділля Вест» № 1 створено ТОВ «Поділля Вест» за адресою: 30351, Хмельницька область, Ізяславський район, с. Білеве, вул. Центральна, 1а.

37. Згідно з п. 2 вказаного рішення, сформовано статутний капітал Товариства у розмірі 2 846 715,50 грн за рахунок майнового (негрошового) внеску, а саме земельних ділянок із цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства, які належать засновнику товариства на праві власності (далі - спірні земельні ділянки): 6822184500:06:007:0214 (38,0 га), 6822184500:06:007:0177 (44,0 га), 6822184500:06:007:0176 (52,0 га), 6822184500:06:018:0878 (10,0 га), 6822184500:06:018:0879 (16,0 га), 6822184500: 6:018:0870 (18,0 га), 6822184500:06:018:0875 (16,0 га), 6822184500:06:018:0874 (18,0 га), 6822184500:06:007:0200 (20,0 га), 6822184500:06:018:0876 (16,0 га), 6822184500:06:007:0215 (22,0 га), 6822184500: 6:014:0593 (14,0 га), 6822184500:06:018:0877 (4,0 га), які розташовані на території М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області; 6822789800:06:001:0011 (2,0 га), 6822789800:06:001:0012 (2,0 га) - на території Яворовецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області.

38. Статутний капітал сформовано з розподілом часток: ОСОБА_2 - частка у статутному капіталі товариства становить 2 846 715,50 грн, що складає 100% статутного капіталу Товариства. Обрано директором Товариства ОСОБА_2 .

39. Згідно з актами приймання-передачі від 02.05.2019 ТОВ «Поділля Вест» прийнято, а ОСОБА_2 передано до статутного капіталу ТОВ «Поділля Вест» земельні ділянки з кадастровими номерами 6822789800:06:001:0012 (2,0 га), 6822789800:06:001:0011 (2,0 га) на території Яворовецької сільської ради Красилівського району; 6822184500:06:007:0176 (52,0 га); 6822184500:06:007:0177 (44,0 га), 6822184500:06:007:0200 площею (20,0 га); 6822184500:06:007:0214 (828,0 га); 6822184500:06:007:0215 (22,0 га); 6822184500:06:014:0593 (14,0 га); 6822184500:06:018:0870 (18,0 га); 6822184500:06:018:0874 (18,0 га); 6822184500:06:018:0875 (16,0 га); 6822184500:06:018:0876 (16,0 га); 6822184500:06:018:0877 (4,0 га); 6822184500:06:018:0878 (10,0 га); 6822184500:06:018:0879 (16,0 га) на території Мякотівської сільської ради Ізяславського району.

40. Відповідно до свідоцтва №1 від 02.05.2019 ОСОБА_2 є учасником ТОВ «Поділля Вест» з часткою 100% в статутному капіталі Товариства, що складає 2 846 715,50 грн. Внесок до статутного капіталу Товариства ОСОБА_2 здійснено в повному обсязі.

41. 08 травня 2019 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Поділля Вест» (далі - договір), відповідно до якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає частку у статутному капіталі ТОВ «Поділля Вест» в сукупному розмірі 2 846 715,50 грн, що складає 100% статутного капіталу Товариства та сплачує за неї кошти в розмірі, визначеному в цьому договорі.

42. Згідно з п. 1.2 договору частка у статутному капіталі, що продається, належить продавцю на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, свідоцтва про внесок засновником частки до статутного капіталу товариства №1 від 02.05.2019 року.

43. Пунктом 1.3 договору передбачено, що розмір статутного капіталу - 2 846 715,50 грн.

44. Відповідно до 1.5 договору продавець гарантує, що ним повністю здійснено вклад до статутного капіталу Товариства в розмірі частки, що відчужується, шляхом передачі Товариству нерухомого майна, як внеску до статутного капіталу, в установленому законом порядку на підставі актів приймання-передачі від 02.05.2019. Здійснення вкладу до статутного капіталу Товариства підтверджується свідоцтвом від 02.05.2019.

45. Згідно з п. 1.6 договору продавець гарантує, зокрема, що відступлення частки як таке, що відповідає інтересам та волевиявленню продавця і не вчинено під примусом або внаслідок збігу тяжких обставин.

46. Продаж частки в статутному капіталі товариства, зазначеної у п. 1.1 цього договору, здійснюється продавцем за 395 100,30 грн, що є еквівалентом 15 000,00 дол. США за офіційним курсом НБУ станом на дату підписання договору (п. 2.1 договору).

47. Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що покупець набуває право власності на відчужувану за цим договором частку у статутному капіталі Товариства з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства, яким сторони підтверджують факт переходу права на відчужувану частку до покупця.

48. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 4.1 договору).

49. 08 травня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 складено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Поділля Вест», відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв належні ОСОБА_2 корпоративні (майнові) права, а саме: частку у статутному капіталі ТОВ «Поділля Вест», розмір якої становить 2 846 715,50 грн, що складає 100,00% статутного капіталу Товариства. Даний акт є документом, який підтверджує перехід (передачу) частки учасника у статутному капіталі юридичної особи ТОВ «Поділля Вест».

50. Договір та акт приймання-передачі частки підписано сторонами та нотаріально посвідчено.

51. Відповідно до податкових декларацій з плати за землю за 2019 рік та банківських квитанцій, Товариство здійснювало сплату земельного податку за 15 земельних ділянок, переданих ОСОБА_2 до його статутного фонду.

52. Довідкою від 01.03.2021 ТОВ «Поділля Вест» підтверджує, що на балансі Товариства обліковуються 15 земельних ділянок, які є предметом спору.

Позиція Верховного Суду

53. Частинами 1, 2 ст. 300 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

54. ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить Суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині зміни мотивувальної частини рішення господарського суду Хмельницької області від 18.05.2021 у справі № 924/9/21 в частині відмови у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 , рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 - залишити без змін.

55. Таким чином, предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, якою змінено мотивувальну частину рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 та викладено її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

56. Постанова апеляційного господарського суду в частині скасування рішення господарського суду Хмельницької області від 18.05.2021 у справі № 924/9/21 щодо задоволення зустрічного позову ТОВ «Поділля Вест» та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову ТОВ «Поділля Вест» до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки, не переглядається судом касаційної інстанції та не оцінюється.

57. Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів, суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

58. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

59. Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

60. Водночас за змістом ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

61. Згідно з ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

62. Відповідно до ст. 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою до іншої сторони чи сторін правочину; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення того, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, на захист якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, у чому полягає його порушення, і в залежності від цього у який ефективний спосіб порушене право може бути захищено.

63. ОСОБА_2 , звертаючись із первісним позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Поділля Вест» від 08.05.2019, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та про зобов`язання ТОВ «Поділля Вест» усунути перешкоди в користуванні майном (земельними ділянками), вказує на те, що статутний капітал ТОВ «Поділля Вест» на суму 2 846 715,50 грн, що становить вартість 15 земельних ділянок, з моменту створення Товариства та до моменту подання цієї позовної заяви, сформований не був і частка в статутному капіталі є неоплаченою, оскільки відповідні земельні ділянки станом на даний час зареєстровані на праві власності за позивачем. Тому, на думку позивача, ОСОБА_2 не могла здійснити відчуження частки, та, відповідно, договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Позивач зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою.

Крім того, позивач наголошує на самовільному захопленні ТОВ «Поділля Вест» спірних земельних ділянок, які перебувають у власності позивача.

64. Як встановлено судами попередніх інстанцій:

- 02.05.2019 ОСОБА_2 рішенням засновника ТОВ «Поділля Вест» № 1 створено ТОВ «Поділля Вест». Згідно з п. 2 вказаного рішення, сформовано статутний капітал Товариства у розмірі 2 846 715,50 грн за рахунок майнового (негрошового) внеску, а саме земельних ділянок із цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства, які належать засновнику товариства на праві власності: 6822184500:06:007:0214 (38,0 га), 6822184500:06:007:0177 (44,0 га), 6822184500:06:007:0176 (52,0 га), 6822184500:06:018:0878 (10,0 га), 6822184500:06:018:0879 (16,0 га), 6822184500: 6:018:0870 (18,0 га), 6822184500:06:018:0875 (16,0 га), 6822184500:06:018:0874 (18,0 га), 6822184500:06:007:0200 (20,0 га), 6822184500:06:018:0876 (16,0 га), 6822184500:06:007:0215 (22,0 га), 6822184500: 6:014:0593 (14,0 га), 6822184500:06:018:0877 (4,0 га), які розташовані на території М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області; 6822789800:06:001:0011 (2,0 га), 6822789800:06:001:0012 (2,0 га) - на території Яворовецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області.

- Згідно з актами приймання-передачі від 02.05.2019 ТОВ «Поділля Вест» прийнято, а ОСОБА_2 передано до статутного капіталу ТОВ «Поділля Вест» зазначені вище земельні ділянки.

- Відповідно до свідоцтва №1 від 02.05.2019 ОСОБА_2 є учасником ТОВ «Поділля Вест» з часткою 100% в статутному капіталі Товариства, що складає 2 846 715,50 грн. Внесок до статутного капіталу Товариства ОСОБА_2 здійснено в повному обсязі.

- Згідно з умовами договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Поділля Вест» від 08.05.2019 ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_1 , а останній прийняв частку в статутному капіталі ТОВ «Поділля Вест» в сукупному розмірі 2 846 715,50 грн, що складає 100% статутного капіталу Товариства та сплачує за неї кошти в розмірі, визначеному в цьому договорі.

- Пунктами 1.5, 1.6 договору передбачено, що продавець гарантує, що ним повністю здійснено вклад до статутного капіталу Товариства в розмірі частки, що відчужується, шляхом передачі Товариству нерухомого майна, як внеску до статутного капіталу, в установленому законом порядку на підставі актів приймання-передачі від 02.05.2019. Здійснення вкладу до статутного капіталу Товариства підтверджується свідоцтвом від 02.05.2019. Продавець гарантує, зокрема, що відступлення частки як таке, що відповідає інтересам та волевиявленню продавця і не вчинено під примусом або внаслідок збігу тяжких обставин.

- Між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 складено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Поділля Вест», відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв належні ОСОБА_2 корпоративні (майнові) права, а саме: частку у статутному капіталі ТОВ «Поділля Вест», розмір якої становить 2 846 715,50 грн, що складає 100,00% статутного капіталу Товариства. Даний акт є документом, який підтверджує перехід (передачу) частки учасника у статутному капіталі юридичної особи ТОВ «Поділля Вест».

65. Водночас судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на 02.05.2019, тобто на момент створення товариства та формування його статутного капіталу, на спірні земельні ділянки, які утворились в результаті вчинення ОСОБА_2 дій із об`єднання земельних ділянок, придбаних попередньо у громадян, накладено арешт в рамках кримінального провадження згідно з ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 23.08.2018 у справі № 686/19547/18 та ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 05.03.2018 у справі № 677/1652/17, що свідчить про неможливість вчинення будь-яких дій щодо їх відчуження та розпорядження ОСОБА_2 .

Оскільки на момент формування статутного капіталу товариства, земельні ділянки за рахунок яких він формувався, перебували під арештом, вказане майно набуло правового режиму обмеженого в цивільному обороті та відповідно до ст. 178 ЦК України не могло бути вільно відчужене його власником, в даному випадку передано в якості внеску до статутного капіталу Товариства.

66. Частиною 1 ст. 177 ЦК України передбачено, що об`єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.

67. Відповідно до ч. 1 ст. 178 ЦК України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

68. Згідно з ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

69. Верховний Суд України у постанові від 13.04.2016 у справі № 6-1528цс15 зазначив, що положеннями статті 228 ЦК України визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (статті 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об`єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не вважаються такими, що порушують публічний порядок.

70. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц дійшла висновку, що правочин, який порушує публічний порядок є нікчемним, а визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачено, адже він таким є в силу закону. Тому такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

71. Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що акти приймання-передачі від 02.05.2019 про передачу ОСОБА_2 земельних ділянок як внеску до статутного капіталу ТОВ «Поділля Вест» є двосторонніми актами та свідчать про погоджену дію шляхом волевиявлення обох сторін цього двостороннього правочину.

72. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/546/21 зауважила, що залежно від встановлених судами обставин конкретної справи, документ, який сторони справи іменують як «акт приймання-передачі», може як підтверджувати певні факти та бути документом первинного бухгалтерського обліку, так і мати ознаки правочину, тобто бути спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Встановлення правової природи акта приймання-передачі - це питання дослідження як змісту такого акта приймання-передачі, так і інших доказів, наявних у матеріалах справи. Висновок з цього приводу, у разі його необхідності для вирішення справи, повинен робити суд у межах кожної окремої справи.

Таким чином, суд досліджує акт в кожному конкретному випадку та надає йому оцінку в залежності від того, чи підтверджує він волевиявлення сторін, а також чи має він юридичні наслідки, в залежності від чого суд робить висновок щодо того, чи є акт правочином та щодо ефективного способу захисту.

73. Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила.

Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

74. Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням засновника ТОВ «Поділля Вест» № 1 від 02.05.2019 створено ТОВ «Поділля Вест», згідно з п. 2 вказаного рішення, сформовано статутний капітал Товариства у розмірі 2 846 715,50 грн за рахунок майнового (негрошового) внеску, а саме земельних ділянок.

75. Отже вказане свідчить про одностороннє волевиявлення учасника ТОВ «Поділля Вест» ОСОБА_2 передати спірні земельні ділянки в обмін на частку у статутному капіталі ТОВ «Поділля Вест».

76. Для фактичної реалізації вказаних намірів з боку ТОВ «Поділля Вест» необхідне відповідне волевиявлення.

77. Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з актами приймання-передачі від 02.05.2019 ТОВ «Поділля Вест» прийнято, а ОСОБА_2 передано до статутного капіталу ТОВ «Поділля Вест» зазначені вище земельні ділянки.

78. Отже саме двосторонні акти приймання-передачі від 02.05.2019 у даних правовідносинах свідчать про погоджену дію шляхом волевиявлення обох сторін даних двосторонніх правочинів на набуття певних цивільних прав та обов`язків.

79. З огляду на зазначене та встановлені судом апеляційної інстанції обставини перебування земельних ділянок, за рахунок яких статутний капітал Товариства формувався, під арештом згідно з ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 23.08.2018 у справі № 686/19547/18 та ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 05.03.2018 у справі № 677/1652/17, вказане майно набуло правового режиму обмеженого в цивільному обороті, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що правочин щодо внесення в статутний капітал товариства земельних ділянок, укладений під час дії арешту на вказане майно, порушує правовий режим обмежених в обігу об`єктів цивільного права та спрямований на незаконне відчуження такого майна, а тому є нікчемним в силу ч.1, 2 ст. 228 ЦК України.

80. Таким чином, внаслідок укладення нікчемного правочину щодо внесення в статутний капітал Товариства земельних ділянок, який не створює будь-яких правових наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що частка позивача в статутному капіталі Товариства оплачена не була та відповідно не був сформований статутний капітал «Поділля Вест».

81. У заяві, адресованій Верховному Суду, позивач просить залишити постанову апеляційного господарського суду без змін та погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову позивача з підстави нікчемності правочину щодо внесення в статутний капітал Товариства земельних ділянок під час дії арешту на вказане майно.

82. У постанові від 22.02.2022 у справі № 904/6293/20 Верховний Суд зазначив, що принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Дії учасників цивільних та корпоративних відносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16 зазначено, що в праві України доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки) проявляється, зокрема, у кваліфікації певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи, та базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), в основі якої - принцип добросовісності.

Поведінка є такою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, якщо вона не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона правовідносин розумно покладалася на ці заяви чи попередню поведінку.

Конституційний Суд України у Рішенні від 28 квітня 2021 року N 2-р(ІІ)/2021 вказав, зокрема, таке:

- «словосполуку» а також зловживання правом в інших формах», слід тлумачити та застосовувати не відокремлено від інших приписів права, а в їх посутньому взаємозв`язку з нормами Кодексу, насамперед із тими, що містяться в його статтях 3, 12, 13. Унаслідок цього, на думку Конституційного Суду України, учасник цивільних відносин у разі потреби за допомогою відповідної консультації зможе розумно передбачити, які його дії можуть бути в подальшому кваліфіковано як недобросовісні та такі, що порушують межі здійснення цивільних прав, зокрема у формі зловживання правом, та якими можуть бути юридичні наслідки таких дій" (абзац другий підпункту 3.6 пункту 3 мотивувальної частини);

- частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, тому що ця мета є правомірною (легітимною) (абзац третій підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).

Крім того, на думку Конституційного Суду України, тлумачення та застосування судами джерел цивільного права у будь-якому разі має ґрунтуватися на таких засадах цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність і розумність (абзац третій підпункту 3.5 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 23 квітня 2020 року N 2-р(ІІ)/2021).

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 зроблено висновок про те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Цей висновок був застосований у пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 461/9578/15-ц (провадження № 14-175 цс 20).

83. Верховний Суд бере до уваги, що позивач при укладенні оспорюваного договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі гарантував, що ним повністю здійснено вклад до статутного капіталу Товариства в розмірі частки, що відчужується, шляхом передачі Товариству нерухомого майна, як внеску до статутного капіталу, в установленому законом порядку на підставі актів приймання-передачі від 02.05.2019; здійснення вкладу до статутного капіталу Товариства підтверджується свідоцтвом від 02.05.2019; відступлення частки як таке, що відповідає інтересам та волевиявленню продавця і не вчинено під примусом або внаслідок збігу тяжких обставин, та здійснив відчуження частки на користь відповідача-1, чим фактично усвідомлював юридичні наслідки укладення такого договору, а в подальшому вирішив звернутися до суду з даним позовом про визнання недійсним договору, що суперечать його попередній поведінці.

84. Позивач вчинив правочин за власним волевиявленням, укладаючи договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 08.05.2019, позивач реалізував своє внутрішнє волевиявлення на відчуження частки, оформив та підписав письмовий правочин та посвідчив нотаріально.

85. Пунктами 1.5, 1.6 договору передбачено, що продавець гарантує, що ним повністю здійснено вклад до статутного капіталу Товариства в розмірі частки, що відчужується, шляхом передачі Товариству нерухомого майна, як внеску до статутного капіталу, в установленому законом порядку на підставі актів приймання-передачі від 02.05.2019. Здійснення вкладу до статутного капіталу Товариства підтверджується свідоцтвом від 02.05.2019. Продавець гарантує, зокрема, що відступлення частки як таке, що відповідає інтересам та волевиявленню продавця і не вчинено під примусом або внаслідок збігу тяжких обставин.

86. Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою.

87. Верховний Суд звертає увагу, що законодавча заборона відчуження неоплачених часток у товариствах з обмеженою відповідальністю (ч. 1 ст. 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»), спрямована насамперед на захист прав та законних інтересів інших осіб - самого товариства, осіб, які купили неоплачену частку, а не тих учасників, які самі ж і не оплатили частку.

88. З огляду на вище зазначене, та оскільки продаж частки в статутному капіталі є виключним волевиявленням учасника товариства, в даному випадку позивача, що узгоджується з вимогами ст. 6, 627 ЦК України і останній, укладаючи оспорюваний договір, гарантував відсутність будь-яких обмежень щодо відчужуваної частки, відсутні у даному випадку порушення приписів ст. 203 ЦК України щодо загальних вимог укладення правочинів та відсутні підстави недійсності правочину, наведених у ст. 215 ЦК України.

89. Оскільки позивач відчужив частку в статутному капіталі Товариства і гарантував покупцеві те, що вона повністю оплачена, а потім звернувся з позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним з огляду на невнесення ним своєї частки до статутного капіталу такі дії позивача є суперечливою та недобросовісною поведінкою. Несплата позивачем на момент відчуження частки в статутному капіталі жодним чином не порушує прав самого позивача. Тому правильним є висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для визнання недійсним оспорюваного договору купівлі-продажу.

90. Судом апеляційної інстанції правомірно відмовлено позивачеві в частині позовної вимоги про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками з огляду на встановлені обставини наявності законного власника спірних земельних ділянок.

91. ОСОБА_1 у касаційній скарзі посилається на неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 24.05.2018 у справі № 922/2391/16 (преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта); від 16.12.2020 у справі № 914/554/19 (юридичний (правовий) факт - це той же самий життєвий факт, але в контексті наявності його правової регламентації.

Скаржник вказує на неврахування судом апеляційної інстанції обставин встановлених судами у справі № 924/812/21.

Відповідач-1 зазначає, що у справі № 924/812/21 розглядався позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ТОВ «Поділля Вест» про визнання недійсним рішення засновника Товариства № 1 від 02.05.2019, прийнятого за результатами розгляду другого питання порядку денного про формування статутного капіталу Товариства за рахунок майнового (негрошового) внеску, а саме земельних ділянок, які належать засновнику Товариства та визнання недійсним актів приймання-передачі земельних ділянок.

92. Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

93. Частиною 7 ст. 75 ГПК України передбачено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

94. Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, яке набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 902/201/19, у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 522/7758/14-ц).

95. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2018 у справі №917/1345/17 вказала, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

96. Правило про преюдицію спрямоване не лише на заборону перегляду фактів, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії (постанова Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/1090/18.

97. Рішенням господарського суду Хмельницької області від 09.12.2021 у справі № 924/812/21, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.05.2022, відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення від 02.05.2019 засновника товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Вест», прийнятого за результатами розгляду другого питання порядку денного, та про визнання недійсними актів приймання-передачі, складені між ОСОБА_2 та ТОВ «Поділля Вест» 02.05.2019, на підставі яких до статутного капіталу ТОВ «Поділля Вест» передано земельні ділянки.

98. Зазначені судові рішення мотивовані тим, що позивач не довела, що її право порушене внаслідок оформлення оспорюваного рішення та актів (право на участь в управлінні, право на отримання дивідендів, право на вихід зі складу учасників; право на продаж належних йому акцій та/або частки у статутному капіталі Товариства) та не навела доводів, яким чином відбулося таке порушення зі сторони відповідача.

Більше того, земельні ділянки, які позивач вносив до статутного капіталу відповідача, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, зареєстровані за позивачем.

У розумінні статті 202 ЦК України рішення загальних зборів учасників (акціонерів) не є правочинами. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Також Акт приймання-передачі не є правочином в розумінні наведених правових норм, оскільки він посвідчує саме факт передачі відповідного майна (майнових прав) на виконання, зокрема, акту ненормативного характеру.

99. Тобто правова оцінка відповідних обставин в межах справи № 924/812/21 в силу ч. 7 ст. 75 ГПК України не є обов`язковою для суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

100. Частинами 1, 2 ст. 300 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції

норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

101. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

102. Згідно з положеннями ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

103. За таких обставин, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, касаційна скарга - залишається без задоволення.

Розподіл судових витрат

104. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 у справі № 924/9/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді О. М. Баранець

О. А. Кролевець