Ухвала

від 18.06.2024 по справі 917/1061/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/1061/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,

за касаційною скаргою Миргородської міської ради

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 у справі

за позовом Управління Полтавської єпархії Української Православної Церкви

до Миргородської міської ради

про визнання незаконним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 20.05.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Миргородської міської ради (далі - відповідач) на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2024, призначено її до розгляду в судовому засіданні 26.06.2024.

Оскаржуваною постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 скасовано рішення Господарського суду Полтавської області від 16.11.2023 з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

Визнано незаконними та скасовано пункти 5 - 7 рішення Миргородської міської ради №95 від 24.05.2023 "Про заборону діяльності релігійних організацій Української православної церкви "Московського патріархату" та припинення їх права користування земельними ділянками Миргородської міської територіальної громади" (в частині припинення права постійного користування Управління Полтавської єпархії Української Православної Церкви трьома земельними ділянками комунальної власності).

У частині вимог про визнання незаконними (протиправними) та скасування пунктів 1 - 4 вказаного рішення відповідача провадження у справі закрито.

У частині вимог про визнання за Управлінням Полтавської єпархії Української Православної Церкви (далі - позивач) права постійного користування земельними ділянками у позові відмовлено.

У частині задоволення позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що не внесення позивачем змін до повної назви релігійної організації на виконання вимог Закону України "Про внесення зміни до статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" щодо назви релігійних організацій (об`єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України" законодавство передбачає втрату чинності не всього статуту позивача, а лише його окремої частини. При цьому чинне законодавство не визначає такої підстави для припинення діяльності юридичної особи, як невнесення у її назву змін, які передбачені законом або втрата чинності назви (найменування) юридичної особи. У зв`язку з чим позивач не є особою, що припинила свою діяльність у розумінні пункту «в» частини 1 статті 141 Земельного кодексу України.

У касаційній скарзі відповідач посилається на необхідність відступу від висновку в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 906/392/18 про те, що особа може бути позбавлена набутого у встановленому порядку права постійного користування земельною ділянкою лише у способи, визначені статтями 141- 143 Земельного кодексу України, шляхом доповнення підстав припинення права постійного користування земельною ділянкою релігійними організаціями згідно з положеннями пункту "в" частини 2 статті 92 Земельного кодексу України, а саме релігійними організаціями України, статути (положення) яких не зареєстровано у встановленому законом порядку, що має наслідком втрату їх правосуб`єктності (пункт 2 частини 2 статті 287 ГПК України).

Під час вивчення матеріалів касаційної скарги Верховний Суд встановив, що на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу № 911/1474/23 у зв`язку з необхідністю уточнення висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 05.11.2019 у справі № 906/392/18, шляхом його доповнення висновком про те, що втрата релігійною громадою (організацією) статусу юридичної особи, яка зареєстрована в установленому законодавством порядку, є підставою для припинення права постійного користування земельною ділянкою відповідно до пункту "в" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Оскільки правовідносини у справі № 917/1061/23 та у справі №911/1474/23 є подібними з огляду на предметний склад учасників, зміст позовних вимог (скасування рішення органу місцевого самоврядування про припинення релігійній організації права постійного користування земельною ділянкою) та їх підстави, матеріально-правове регулювання правових відносин, Суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі №917/1061/23 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 911/1474/23.

З огляду на зупинення касаційного провадження у справі № 917/1061/23 розгляд касаційної скарги відповідача в судовому засіданні 26.06.2024 о 12.20 год не відбудеться. Про дату, час та місце наступного судового засідання Суд повідомить учасників справи після усунення обставин, які стали підставою для зупинення касаційного провадження.

За таких обставин, керуючись статтями 228, 229, 233, 234, 294 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 917/1061/23 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 911/1474/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Зуєв В.А.