Ухвала

від 18.06.2024 по справі 910/21961/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/21961/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Девелопмент Груп"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 (у складі колегії суддів: Тищенко О.В. (головуючий), Тарасенко К.В., Гончаров С.А.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2022 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом заступника керівника Печерської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Девелопмент Груп",

2. Приватного підприємства "Ремонтник-Юг"

про скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

30.05.2024 через систему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Девелопмент Груп" - адвоката Шпінь Віталія Ігоровича надійшла касаційна скарга на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 (повний текст складено 08.03.2024) та рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2022 у справі № 910/21961/21.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд вирішив залишити зазначену скаргу без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 (повний текст складено 08.03.2024), тобто останнім днем подання касаційної скарги відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України є 28.03.2024.

Водночас Суд зазначає, що вперше подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд Девелопмент Груп" касаційну скаргу ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2024 було поновлено строк на касаційне оскарження у цій справі та залишено її без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із відсутністю у скаржника зареєстрованого власного електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) та надано строк для усунення недоліків до 22.05.2024.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 29.05.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Девелопмент Груп" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2022 у справі № 910/21961/21 разом з доданими до неї матеріалами було повернуто заявникові на підставі статей 174, 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник у визначений Судом строк вимоги ухвали суду від 22.04.2024 не виконав.

Звертаючись повторно з касаційною скаргою, 30.05.2024 (що підтверджується відбитком вхідного штампу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду) заявником також було подано заяву про наявність обставин, що унеможливлюють реєстрацію власного електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Однак, колегія суддів, дослідивши вказані доводи, вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

Щодо неможливості реєстрації власного електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.

У зазначеній заяві скаржник посилається, зокрема, на неможливість отримання кваліфікованого електронного підпису для реєстрації в електронному кабінеті.

В обґрунтування своїх доводів він зазначає, що відповідно до пункту 4.1.6.2. Регламенту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (https://ca.tax.gov.ua/reglament) "Ідентифікація та реєстрація юридичних та фізичних осіб" встановлення юридичної особи здійснюється за установчими документами юридичної особи або копіями таких документів, які нотаріально засвідчені відповідно до законодавства, або іншими відомостями відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", які містяться у Єдиному державному реєстрі (крім Нерезидентів, встановлення яких здійснюється за витягом з відповідного реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації або установчими документами такої юридичної особи або копіями таких документів, які нотаріально засвідчені відповідно до законодавства та за відомостями, які містяться у реєстрі платників податків юридичних осіб - нерезидентів. Установчі документи та витяги, складені іноземною мовою подаються з відміткою консульської служби про легалізацію або з проставленим апостилем, якщо інше не передбачено міжнародним договором разом із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову).

При ідентифікації юридичної особи з`ясовують: її повне та скорочене (за наявності) найменування; місцезнаходження; відомості про органи управління та їх склад; дані, що ідентифікують осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та майном, їх повноваження; ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром.

Водночас, Суд звертає увагу на те, що в цьому ж пункті зазначено, що перелік документів, необхідних для отримання кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів електронного підпису чи печатки юридичними та фізичними особами, а також особливості отримання ЕДП різними категоріями осіб визначається розпорядчим документом Надавача та публікується на офіційному веб-сайті Надавача.

На тому ж сайті в розділі "Юридична особа" (https://ca.tax.gov.ua/ur_osoba) визначено документи, необхідні для отримання ЕДП юридичною особою, зокрема: заповнена та підписана Реєстраційна картка для юридичної особи встановленого зразка, у двох примірниках; додаток до Реєстраційної картки (в разі одночасного отримання ЕДП для більш ніж однієї особи), у двох примірниках; оригінал статуту юридичної особи (засновницького договору, рішення про створення юридичної особи, яка діє на підставі модельного статуту) або його нотаріально засвідчена копія (надається виключно для ознайомлення) (крім тих хто зареєструвався або вніс зміни в установчі документи починаючи з 01.01.2016 та мають електронний примірник документів, який розміщено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Як вбачається з даних, які містяться у відкритих реєстрах, датою реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Девелопмент Груп" є 09.06.2021, отже, з урахуванням наведеного, ненадання оригіналу статуту, який вилучено у заявника згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.12.2021 у справі № 757/58174/21-к, за таких обставин не є об`єктивною перешкодою для отримання відповідної електронної довірчої послуги.

При цьому скаржником не доведено того, що він взагалі звертався за її отриманням та отримав відмову з підстав ненадання вилученого в нього оригіналу статуту.

В контексті наведеного Суд зазначає, що відповідно до пункту 4.1.6.3. Регламенту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (https://ca.tax.gov.ua/reglament) "Прийняття рішення про відмову у наданні кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів електронного підпису чи печатки" адміністратор реєстрації приймає рішення про відмову в реєстрації у разі: відсутності документів необхідних для ідентифікації та реєстрації; відсутності у заявника/відповідальної особи документів, які засвідчують її особу та повноваження; подання неналежно засвідчених копій документів; подання документів/копій документів, які мають підчистки, дописки, закреслені слова, інші незастережні виправлення, написи олівцем або мають пошкодження, внаслідок чого їх текст (фото) неможливо прочитати (розпізнати); невідповідності даних, що визначені в поданих документах, фактичним даним заявника; ненадання контактного номеру телефону та діючої електронної адреси; ненадання запитів на формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів заявником або відповідальною особою; відсутності захищених носіїв особистих ключів для генерації особистих ключів у заявника на момент реєстрації; з інших обґрунтованих підстав.

У разі відмови в реєстрації, на вимогу заявника, один примірник реєстраційної картки з додатками та позначкою адміністратора реєстрації про відмову із зазначенням підстав повертається заявнику, а другий з такою ж позначкою залишається у ВПР. Додатково, адміністратор реєстрації може долучити копію документу, на підставі якого було відмовлено у реєстрації.

В такий спосіб, доводи заявника не підтверджують неможливість отримання ним електронної довірчої послуги та, як наслідок, виконання чітких та зрозумілих вимог Господарського процесуального кодексу України щодо реєстрації електронного кабінету.

Колегія суддів повторно звертає увагу скаржника на те, що згідно з приписами частин п`ятої та шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Законів України від 29.06.2023 № 3200-IX та від 19.10.2023 № 3424-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи"):

- суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів);

- електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІТС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу;

- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці) реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку;

- процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат;

- якщо реєстрація електронного кабінету в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Тобто, враховуючи імперативні приписи частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд Девелопмент Груп", як юридична особа, повинно в обов`язкову порядку зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі).

Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд Девелопмент Груп" не зареєструвало власний електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, то згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України зазначена скарга підлягає залишенню без руху.

Частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу (абзац 2 частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що строк на подання касаційної скарги було пропущено з поважних причин, адже зазначена скарга повторно подається на наступний день з дати винесення ухвали суду касаційної інстанції від 29.05.2024 про повернення вперше поданої касаційної скарги.

Проте Суд вказані доводи вважає безпідставними та такими, що не свідчать про наявність обґрунтованих підстав для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, враховуючи наступне.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Проте, наведені доводи скаржника суд касаційної інстанції оцінює критично, оскільки повернення вперше поданої касаційної скарги сталося внаслідок недбалого виконання заявником своїх процесуальних обов`язків щодо усунення її недоліків, а відтак посилання Відповідача-1 при зверненні 30.05.2024 з касаційною скаргою на пропуск строку з поважних причин з огляду на її повторне подання на наступний день з дати винесення ухвали суду касаційної інстанції від 29.05.2024 є безпідставними та не свідчать про наявність обґрунтованих підстав для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, адже можливість подання належним чином оформленої касаційної скарги у встановлений строк залежала виключно від волевиявлення та дій самого заявника.

При цьому колегія суддів наголошує, що статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Так, у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 40, 41, від 03.04.2008).

З огляду на зазначене, доводи заявника, які зазначені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд визнає неповажними.

Відповідно до частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом:

- реєстрації Товариству з обмеженою відповідальністю "Буд Девелопмент Груп" власного електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС і повідомлення Суду про цю реєстрацію;

- наведення інших причин пропуску строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням поважності підстав його пропуску.

Керуючись статтями 234, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Девелопмент Груп" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2022 у справі № 910/21961/21 залишити без руху до 18.07.2024, при цьому строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко