Ухвала

від 18.06.2024 по справі 755/3198/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/3198/23

Провадження №: 2/755/481/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Гаврилової О.В.,

за участю секретаря - Дубенко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва заяву відповідача ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду, подану його представником - адвокатом Островським Р.С. в межах розгляду цивільної справи за позовом керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва Дейнеки Сергія Валентиновича, в інтересах держави, в особі Київської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи: державний нотаріус П`ятої київської державної нотаріальної контори Наумов Віталій Володимирович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмила Анатоліївна, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав, визнання недійсним правочину, скасування державної реєстрації земельної ділянки та її повернення, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва знаходиться цивільна справа за позовом керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва Дейнеки Сергія Валентиновича, в інтересах держави, в особі Київської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи: державний нотаріус П`ятої київської державної нотаріальної контори Наумов Віталій Володимирович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмила Анатоліївна, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав, визнання недійсним правочину, скасування державної реєстрації земельної ділянки та її повернення

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 березня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання. (т.2 а.с.5-7)

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 листопада 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті. (т.3 а.с.44-46).

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 02 лютого 2024 року цивільну справу №755/3198/23 прийнято до провадження судді Гаврилової О.В., постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено судове засідання. (т.3 а.с.131-132)

19 грудня 2023 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Островський Р.С. направив на електронну адресу суду пояснення, в яких викладено заяву про залишення без розгляду позовної заяви та повернення позивачу з усіма доданими до неї документами, обґрунтована тим, що позивачем в одній позовній заяві об`єднано фактично три позовні вимоги, які не підлягають розгляду судом в одному провадженні, тому, на думку сторони відповідача, порушено правило об`єднання позовних вимог, що свідчить про неможливість подальшого розгляду матеріалів справи. (т.3 а.с.74-76)

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Островський Р.С. в судовому засіданні підтримав подану заяву.

Представник Дніпровської окружної прокуратури міста Києва - Форманюк В.В. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні цієї заяви.

Інші учасники справи в судове засідання не явились.

Вислухавши думку представників відповідача та прокуратури, оцінивши наведені відповідачем підстави залишення позовної заяви без розгляду та заперечення представника прокуратури, суд приходить до наступного.

В силу статей 2 та 10 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд керується при розгляді справи принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За змістом ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу сторони у справі на власний розсуд розпоряджаються наданими їм законом правами щодо предмета спору (ч. 3 ст. 13 ЦПК України), а суд на засадах змагальності сторін, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, може лише сприяти учасникам судового процесу в реалізації таких прав, ураховуючи при цьому засади (принципи) верховенства права, рівності учасників процесу перед законом та судом.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Згідно положень ч.1 ст.188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Таким чином, зазначеними нормами процесуального права передбачено право позивача об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини та юридичні підстави, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються та правовідносин, що їх регулюють.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Відповідно до вимог п.2 ч.4 ст.185 ЦПК України, на яку посилається відповідач, як на підставу залишення позовної заяви без розгляду, заява повертається у випадку, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

За змістом ч.1 ст. 188 ЦПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Крім того, за змістом ч. 4 та 5 ст. 188 ЦПК України, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

В даному випадку, судом не встановлено порушення правил об`єднання позовних вимог, а посилання сторони відповідача про те, що заявлені в даному судовому провадженні позовні вимоги не підлягають розгляду в одному провадженні, не містять жодного обґрунтування.

Крім того, положеннями ч.1 ст. 257 ЦПК України визначений вичерпний перелік підстав для залишення позову без розгляду.

Так суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо:

1) позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;

2) позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

3) належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи;

4) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

5) позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду;

6) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;

7) дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;

8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;

9) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;

10) позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду;

11) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;

12) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Судом не встановлено жодної з цих підстав, а в заяві відповідача вони не наведені.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що заява відповідача ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду, подана його представником - адвокатом Островським Р.С., є необґрунтованою, а визначені законом підстави для залишення позовної заяви без розгляду - відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 258-260, 353, 354 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду, поданої його представником - адвокатом Островським Р.С. - відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 ЦПК України, окремо від рішення суду не допускається (ч. 2 ст. 352 ЦПК України).

Відповідно до положень ч.2 ст.353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (п.4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України).

Повний текст ухвали суду складено 18 червня 2024 року.

Суддя: