Справа № 755/10114/24
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
"17" червня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юга-Групп» про скасування запису про державну реєстрацію та визнання права власності на квартиру,
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 , через представника - адвоката Різунова Р.С., звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юга-Групп» про скасування запису про державну реєстрацію та визнання права власності на квартиру.
Вказану позову заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду (ст.2 Закону України «Про судовий збір»).
Пільги щодо сплати судового збору, визначені у статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Положеннями пунктів 1 та 2 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та складає 1 211,20 грн; за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (15 140,00 грн).
Прохальна частина позовної заяви фактично містить дві вимоги: немайнового характеру - про скасування запису про державну реєстрацію та майнового характеру - про визнання за позивачем права власності на квартиру.
При цьому позивачем визначена ціна позову - 602 604,00 грн, що становить розмір пайової участі пайовика за договором від 11 січня 2006 року.
Проте, відповідно до п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Таким чином, в даному випадку, сплаті підлягає судовий збір за вимогою немайнового характеру в сумі 1 211,20 грн та за вимогою майнового характеру про визнання права власності - виходячи з дійсної актуальної вартості майна на час звернення до суду з позовом.
Суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача.
Однак матеріали позовної заяви не містять звіту про оцінку майна та/або інших доказів дійсної актуальної вартості спірного майна станом на дату звернення з позовом до суду.
При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок № UA478999980313141206000026005, код отримувача № 37993783, отримувач ГУК у м.Києві/Дніпров.р-н/22030101.
В позовній заяві викладено клопотання про звільнення позивача від оплати судового збору обґрунтоване тим, що судовий збір приблизно дорівнює 15% від річного доходу позивача, що є надмірним для її фінансових можливостей.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).
Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На підтвердження майнового стану позивача до позовної заяви долучено: довідку про доходи за період з січня по грудень 2023 року та відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків щодо суми виплачених доходів та утриманих податків (відповідь на запит) за серпень 2023 року.
Положення статей ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «JedamskiandJedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Відомостей про отримані позивачем за останні пів року доходи, відсутності у її власності рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, коштів на рахунку тощо матеріали позовної заяви не містять.
Отже, зазначені у клопотанні обставини, не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки не підтверджують з достовірністю скрутний матеріальний стан позивача, що перешкоджає їй виконати вимоги законодавства щодо оплати судового збору за подання позовної заяви.
Констатація позивачем, що сплата судового збору у визначеному законом розмірі є надмірною для її фінансових можливостей без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору або відстрочення його оплати, що узгоджується із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Оскільки надані докази не підтверджують скрутний майновий стан позивача та відсутність у неї можливості сплатити судовий збір, а також не дають змоги оцінити її майновий стан, клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач має надати суду документи, що підтверджують дійсну актуальну вартість зазначеного у позові спірного майна, та долучити документи, що підтверджують сплату судового збору: за вимогою немайнового характеру - в розмірі 1 211,20 грн та за вимогою майнового характеру про визнання права власності в розмірі визначеному Законом України «Про судовий збір» - виходячи з дійсної актуальної вартості нерухомого майна на час звернення до суду з позовом.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-
п о с т а н о в и в:
Відмовити в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юга-Групп» про скасування запису про державну реєстрацію та визнання права власності на квартиру - залишити без руху та запропонувати позивачу в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.
У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
С у д д я :
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2024 |
Оприлюднено | 20.06.2024 |
Номер документу | 119808450 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: |
Цивільне
Дніпровський районний суд міста Києва
Гаврилова О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні