У Х В А Л А
10 червня 2024 року
м. Київ
справа № 947/1616/22
провадження № 61-7848ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.
розглянув касаційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Маячний» - адвоката Горобця В'ячеслава Валерійовича на постанову Одеського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маячний», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Даліз-Фінанс», що діє від імені та в інтересах Акціонерного товариства «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестиційний актив», про зобов`язання виконати умови договору, стягнення безпідставно отриманих коштів, та відшкодування майнової шкоди, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маячний» до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Даліз-Фінанс», що діє від імені та в інтересах Акціонерного товариства «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестиційний актив», Державний реєстратор Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області Новак Сергій Сергійович, про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Даліз-Фінанс», що діє від імені та в інтересах Акціонерного товариства «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестиційний актив», до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Маячний», Державний реєстратор Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області Новак Сергій Сергійович, про визнання незаконним, скасування рішення державного реєстратора та
ВСТАНОВИВ:
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням відмови від частини позовних вимог, просив зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Маячний» (далі - ТОВ «Маячний») надати належним чином оформлений акт прийому-передачі квартири.
Вказував, що після сплати ним повної вартості майнових прав на приміщення (квартиру) згідно загальної проєктної площі об`єкта інвестиції в нього як у інвестора виникло право власності на вказані майнові права, а після прийняття будинку до експлуатації виникло і право власності на квартиру, що підтверджується укладеним між ТОВ «Маячний» (забудовник), Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Даліз-Фінанс», що діє від імені та в інтересах Акціонерного товариства «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестиційний актив» (далі - ТОВ «Даліз-Фінанс») (первісний покупець майнових прав на спірний об`єкт) та ним як новим покупцем трьохстороннім договором про відступлення прав та обов`язків за договором купівлі-продажу майнових прав, актом і довідкою про повну оплату визначеної сторонами вартості майнових прав та фактичного надання об`єкта нерухомості новому покупцю для проживання із правом на здійснення ремонтних (оздоблених) робіт у квартирі.
Вказана правова оцінка моменту отримання права власності на майнові права та право власності на новозбудований об`єкт нерухомості за інвестиційним договором визначена ним на підставі правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 14 вересня 2021 року (справа
№ 359/5719/17).
Тому, на його думку, отримавши відповідне право власності на квартиру та здійснивши проведення технічної інвентаризації квартири, про що свідчить наявний технічний паспорт, який був зроблений на його замовлення, подальша реєстрація в державного реєстратора наявного в нього права власності відповідає вимогам договору і закону та свідчить лише про формалізацію вже наявного права, але небажання забудовника видати відповідний акт прийому-передачі квартири порушує умови договору купівлі-продажу майнових прав, та порушує право власника.
У квітні 2022 року ТОВ «Даліз-Фінанс» звернулося до суду із зустрічним позовом про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29 листопада 2021 року, індексний номер: 61904755; запис про право власності: 45324061, яким за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на кв. АДРЕСА_1 .
Вказувало, що товариство є власником майнових прав на спірну квартиру, а ОСОБА_1 порушив умови договору купівлі-продажу майнових прав на спірну квартиру, а тому є всі підстави для припинення вказаного договору купівлі-продажу.
У червні 2023 року ТОВ «Маячний» звернулося до суду із зустрічним позовом, у якому просило суд визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29 листопада 2021 року, індексний номер: 61904755; запис про право власності: 45324061, яким за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на кв. АДРЕСА_1 .
Вказувало, що 09 жовтня 2020 року між ТОВ «Маячний» та ТОВ «Даліз-Фінанс» був укладений договір купівлі-продажу майнових прав №1-4-3/156, з усіма додатками, доповненнями та додатковими угодами до нього, відносно купівлі-продажу майнових прав на приміщення, яке буде належати покупцю в об`єкті будівництва, - а саме багатоквартирного житлового комплексу з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою:
АДРЕСА_1 з наступними характеристиками: тип приміщення - квартира, будівельний номер 1-4-3, секція 1, поверх 4, загальна проектна площа - 59,80 кв. м.
09 жовтня 2020 року між сторонами була укладена додаткова угода до договору купівлі-продажу майнових прав № 1-4-3/156 від 09 жовтня 2020 року, відповідно до якої сторони погодили розрахунок суми доплати покупцем, якщо загальна фактична площа приміщення після технічної інвентаризації виявиться більшою, та суми, що повертається забудовником, якщо загальна фактична площа приміщення після технічної інвентаризації виявиться меншою.
12 жовтня 2020 року між ТОВ «Маячний, ТОВ «Даліз-Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення прав та обов`язків (заміну сторони) за договором від 09 жовтня 2020 року № 1-4-3/156 з усіма додатками, доповненнями та додатковими угодами до нього.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 умови вказаного договору не виконав, не отримав у власність ні майнові права на об`єкт будівництва, ні право власності на сам об`єкт після прийняття будинку до експлуатації, за ОСОБА_1 протиправно, без правових підстав було зареєстровано право власності на спірний об`єкт інвестування.
10 квітня 2023 року рішенням Київського районного суду м. Одеси в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічний позов ТОВ «Маячний» задоволено.
Витребувано в ОСОБА_1 на користь ТОВ «Маячний» майнові права на
кв. АДРЕСА_1 .
У задоволенні позову третьої особи ТОВ «Даліз-Фінанс» відмовлено.
10 квітня 2024 року постановою Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2023 року в частині відмови в позові ОСОБА_1 та в частині задоволення зустрічного позову
ТОВ «Маячний» скасовано.
Прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов`язано ТОВ «Маячний» надати ОСОБА_1 оформлений належним чином акт прийому-передачі квартири
АДРЕСА_1 .
У задоволенні зустрічного позову ТОВ «Маячний» відмовлено.
В іншій частині рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 квітня
2023 року залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
29 травня 2024 року представник ТОВ «Маячний» - адвокат Горобець В. В. через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року, в якій просить її скасувати, направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Необхідно відмовити в відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення в справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягають касаційному оскарженню, з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
За вимогами частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Частина третя статті 389 ЦПК України визначає випадки, за яких рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанова суду апеляційної інстанції не підлягають касаційному оскарженню, а саме не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
22 листопада 2023 року Рішенням Конституційного Суду України № 10-р(II)/2023 пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним).
Конституційний Суд України керувався тим, що у касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених ЦПК України (абзац четвертий пункту 7.5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України
від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Конституційний Суд України наголосив, що унормування процесуальних відносин у спосіб визначення в ЦПК України підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Установлений у пункті 2частини третьої статті 389 ЦПК України такий «фільтр» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, як малозначність справи, не є непереборною перешкодою для доступу особи до суду касаційної інстанції. Тому пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження у малозначних справах (абзац третій пункту 7.10 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Додатково у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України конкретизовано випадки, за яких касаційне провадження має бути відкрите попри те, що справу визнано малозначною.
Такими випадками, зокрема, є наявність у касаційній скарзі питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики (підпункт «а»); особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи (підпункт «б»); значний суспільний інтерес або винятковість її значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (підпункт «в»); віднесення судом першої інстанції справи до категорії малозначних помилково.
Предметом позову є вимоги про зобов`язання надати належним чином оформлений акт прийому-передачі квартири; зустрічні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Як вбачається з матеріалів касаційного оскарження, вартість квартири
АДРЕСА_1 становить 627 900,00 грн, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день звернення з касаційною скаргою (757 000,00 грн).
У касаційній скарзі заявник не зазначив, що розгляд справи в касаційному суді має виняткове значення для товариства.
Не містять доводи касаційної скарги і посилання на суспільний інтерес та необхідність у формуванні чи суперечливість у практиці застосування судами статей 177, 316, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, а доводи стосуються оцінки доказів судом апеляційної інстанції.
Верховний Суд враховує предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, судову практику у такій категорії справ та вважає, що справає незначної складності і не відноситься до переліку справ, передбаченого частиною четвертою статті 274 ЦПК України, та відсутні підстави, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Верховний Суд не вбачає підстав, за наявності яких судове рішення в справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, могло б бути переглянуте в касаційному порядку.
Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє в відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Такий висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, необхідно вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури в суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).
Водночас, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36).
Представник ТОВ «Маячний». - адвокат Горобець В. В. подав касаційну скаргу на судове рішення в справі, що не підлягає касаційному оскарженню, з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому в відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) в справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити в відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Маячний» - адвоката Горобця В'ячеслава Валерійовича на постанову Одеського апеляційного суду
від 10 квітня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маячний», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Даліз-Фінанс», що діє від імені та в інтересах Акціонерного товариства «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестиційний актив», про зобов`язання виконати умови договору, стягнення безпідставно отриманих коштів, та відшкодування майнової шкоди, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маячний» до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Даліз-Фінанс», що діє від імені та в інтересах Акціонерного товариства «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестиційний актив», Державний реєстратор Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області Новак Сергій Сергійович, про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Даліз-Фінанс», що діє від імені та в інтересах Акціонерного товариства «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестиційний актив», до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Маячний», Державний реєстратор Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області Новак Сергій Сергійович, про визнання незаконним, скасування рішення державного реєстратора.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
Є. В. Петров
В. В. Пророк
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.06.2024 |
Оприлюднено | 19.06.2024 |
Номер документу | 119809075 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої майну фізичних або юридичних осіб |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Ситнік Олена Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні