Ухвала

від 18.06.2024 по справі 752/13053/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 752/13053/18 головуючий у суді І інстанції Плахотнюк К.Г.

провадження № 22-ц/824/13354/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

18 червня 2024 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 березня 2022 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Поряд.ок. Управління та експлуатація нерухомості» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 16 березня 2022 року позов ТОВ «Поряд.ок. Управління та експлуатація нерухомості» задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подалаапеляційну скаргу. Однак, апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.

В апеляційній скарзі відповідач просить поновити пропущений строк посилаючись на ст. 270 ЦПК України та укази президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Згідно вимог ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що 22 грудня 2023 року було постановлено ухвалу про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Перебіг строку на апеляційне оскарження заочного рішення розпочався 23 грудня 2023 року та закінчився 22 січня 2024 року.

З матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні 22 грудня 2023 року в день постановлення оскаржуваної ухвали відповідач чи її представник у суді першої інстанції присутні не були.

Копію даної ухвали судом було направлено відповідачу на електронну адресу, яку вона повідомила суду першої інстанції, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , цю ж електронну адресу вона зазначає і в апеляційній скарзі. Відповідно до довідки про доставку електронного листа документ «Ухвала» від 22 грудня 2023 року доставлена до вказаної поштової скриньки 27 грудня 2023 року (т. 2 а. с. 193).

У постанові від 20 січня 2023 року в справі № 465/6147/18 Верховний Суд вказав, що якщо учасник справи надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що він бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості вчинити процесуальну дію у встановлені строки не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків. Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.

У постанові від 11 серпня 2022 року (справа №199/8478/21) Верховний Суд зазначив, що запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

Про наявність прямого причинного зв`язку між пропуском строку на апеляційне оскарження та запровадженням в Україні воєнного стану в поданому клопотанні не наведено жодного обґрунтування.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватися, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі »Пономарьов проти України»).

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 , звертаючись 14 червня 2024 року з апеляційною скаргою, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження, не надала достатніх доказів поважності причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Крім того, всупереч вимог Закону України «Про судовий збір» апеляційна скарга оплачена судовим збором у невірному розмірі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При подачі позовної заяви за вимогу майнового характеру сплаті підлягав судовий збір у розмірі 2 192,49 грн. (146 165,48*1,5%, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму).

Згідно пункту 6 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір при подачі апеляційної скарги на рішення суду справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

При подачі апеляційної скарги відповідачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 3 288,73 грн. (2 192,49*150%). Оскільки відповідач сплатила судовий збір у розмірі 155,40 грн. їй необхідно доплатити 3 133,33 грн.

Судовий збір має бути сплачено за реквізитами на рахунок: отримувач: УК у Солом`янському районі; Код за ЄДРПОУ 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО банку: 899998; Р/Р № НОМЕР_1 .

Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 необхідно подати клопотання про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення та доплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги.

Згідно ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України.

Керуючись статтями 185, 357 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 березня 2022 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 березня 2022 року залишити без руху та надати апелянту строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Фінагеєв