Ухвала

від 18.06.2024 по справі 520/6054/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 р.Справа № 520/6054/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024 у справі № 520/6054/23

за позовом ОСОБА_1

до Октябрського районного суду м. Полтави

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі за текстом також - ОСОБА_1 , позивач, заявник) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Октябрського районного суду м. Полтави (далі та текстом також відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Октябрського районного суду м. Полтави у ненаправленні ОСОБА_1 повідомлень за його заявою від 02.12.2022 та скаргами від 13.01.2023 і 13.02.2023, чим не дотримався своїх обов`язків за ст. ст. 19 ч. 2, 40, 68 ч. 1 Конституції і ст. 19 ч. 1 а. 7 Закону про звернення громадян та істотно були порушені права і інтереси ОСОБА_1 , як учасника кримінального провадження у судовій справі № 554/6405/19;

- постановити окрему ухвалу про можливу наявність в протиправній бездіяльності винних посадових осіб Октябрського районного суду м. Полтави ознак кримінального правопорушення за ст. 367 КК України, яку направити Генеральному прокурору для проведення перевірки та прийняття рішення згідно КПК України;

- стягнути з Октябрського районного суду м. Полтави на користь ОСОБА_1 :

- відшкодування за завдану моральну шкоду - 90000 грн;

- витрати, з урахуванням інфляції, пов`язані з розглядом справи, попередній розмір яких буде складати - 500 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 у справі № 520/6054/23 скасовано.

Прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Октябрського районного суду м. Полтави у ненаправленні ОСОБА_1 повідомлень за його заявою від 02.12.2022 та скаргами від 13.01.2023 і 13.02.2023.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

17.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить переглянути і змінити постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, задовольнивши їх повністю. Також просить постановити окрему ухвалу щодо суддів Другого апеляційного адміністративного суду, які ухвалювали постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року.

В обґрунтування вказаної заяви позивач, з посиланням на ст. 361 КАС України, зазначає, що враховуючи відмову касаційного суду у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції у цій справі, єдиним заходом для повноцінного судового захисту порушених відповідачем прав та інтересів позивача є перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційного суду від 14.02.2024, оскільки з постановою апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди не погоджується, вважає її неправомірною (незаконною і необґрунтованою), посилаючись на доводи, які були викладені в позовній заяві та апеляційній скарзі у справі. Звертає увагу, що діючи всупереч процесуальних вимог та положень ст.ст. 2 ч. 3 п. 4, 3 ч. 1 і 7 ч. 1 КАС, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, колегія суддів апеляційної інстанції проігнорувала значущі для справедливого вирішення справи доводи і обставини, не надавши їм належної оцінки.

Відповідач правом на висловлення свого ставлення до заяви позивача не скористався.

Згідно з частиною другою статті 368 КАС України справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

Колегія суддів, перевіривши судове рішення суду, доводи заяви, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 362 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Стаття 361 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.

Істотними обставинами справи вважаються такі обставини, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Такі юридичні факти характеризуються тим, що вони одночасно повинні бути передбачені нормами права, спричиняють виникнення, зміну або припинення правовідносин, мають істотне значення для вирішення справи, тобто такі фактичні дані, які спростовують факти, покладені в основу судового рішення, існували на момент звернення до суду з позовом і під час розгляду справи судом, проте не могли бути відомі ані особі, яка заявила про це, ані суду, в провадженні якого перебувала справа.

Таким чином під час розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд повинен дослідити, чи впливають зазначені стороною обставини на юридичну оцінку обставин, здійснену судом під час постановлення рішення, що переглядається, надати оцінку тому, чи відповідають зазначені стороною обставини ознакам нововиявлених обставин, а також установити, чи дійсно сторона не знала та не могла знати про наявність обставин, на які вона посилається як на нововиявлені.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення в уже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункти 7.47.5)).

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній чи касаційній скарзі або які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, не є нововиявленими обставинами.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 361 КАС України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться у статтях 362, 364 КАС України.

Судове рішення не може переглядатись за нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 361 КАС України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 361 КАС України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що підстави повинні виникнути після ухвалення рішення у справі (істотні обставини стали відомі стороні після ухвалення рішення, скасовано рішення, яке стало підставою для ухвалення іншого рішення, встановлені факти завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів після ухвалення незаконного рішення, тощо).

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14-ц.

У справі, що переглядається, звертаючись із заявою про перегляд постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року, ОСОБА_1 не посилається на те, за яким саме пунктом частини другої статті 361 КАС України суд апеляційної інстанції має переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами.

Разом з цим на обґрунтування своїх вимог, викладених у заяві, ОСОБА_1 посилається на відмову касаційного суду у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції у цій справі.

Так, ухвалою Верховного Суду 10 квітня 2024 року у справі № 520/6054/23 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Октябрського районного суду м. Полтави про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

З огляду на відмову Верховного Суду у перегляді постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2024 у касаційному порядку заявник уважає, що єдиним заходом для повноцінного судового захисту порушених прав та інтересів позивача є перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційного суду від 14.02.2024, оскільки з постановою апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди не погоджується, вважає її неправомірною (незаконною і необґрунтованою), посилаючись на доводи, які були викладені в позовній заяві та апеляційній скарзі у справі.

Проте обставини, на які посилався позивач в обґрунтування позовних вимог та в апеляційній скарзі, або які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, не є нововиявленими обставинами. Перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, зокрема у тлумаченні правових норм, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, яка існувала на час вирішення справи, але про існування якої заявнику стало відомо після ухвалення судового рішення.

Обставин, про існування яких заявнику стало відомо після ухвалення судового рішення, ОСОБА_1 в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не наведено.

З огляду на викладене обставини, на які посилається ОСОБА_1 , не можна віднести до нововиявлених обставин відповідно до ч. 2 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів уважає заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року у справі № 520/6054/23 за нововиявленими обставинами такою, що не підлягає задоволенню.

Колегія суддів наголошує, що задоволення судом заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами всупереч вимогам КАС України порушує принцип правової визначеності та право на доступ до правосуддя, яке гарантується пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) ЄСПЛ зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

Щодо вимог позивача про постановлення окремої ухвали щодо суддів Другого апеляційного адміністративного суду, які ухвалювали постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року, колегія суддів зазначає таке.

За змістом статті 324 КАС України суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.

Відповідно до частини першої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Частиною четвертою статті 249 КАС України визначено, що в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Колегія суддів зазначає, що стаття 249 КАС України дає можливість суду у процесуальний спосіб відреагувати на порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли.

Окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

Підставою для постановлення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак окрема ухвала може бути постановлена у разі, коли під час судового розгляду справи встановлено певне правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити.

Аналізуючи викладене, обов`язковими умовами для постановлення окремої ухвали є порушення закону чи іншого нормативно-правового акту із чітким зазначенням такої норми та обґрунтування, у чому саме полягає таке порушення.

Адміністративний суд наділений диспозитивним правом постановити окрему ухвалу про вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

На переконання суду позивач, звертаючись з вимогою постановити окрему ухвалу, не навів достатніх підстав та аргументів для її постановлення.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні вимог про постановлення окремої ухвали слід відмовити.

Керуючись ст. 243, 250, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року у справі № 520/6054/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя П`янова Я.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.