Рішення

від 03.06.2024 по справі 444/453/24

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/453/24

Провадження № 2/444/428/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Мікула В. Є.

секретар судового засідання Садова І.З.

з участю:

представника позивача Фостяк О.Я.

представника відповідача Галань В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 в інтересах якого діє його представник - адвокат Фостяк Олег Ярославович до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України в особі Філії "Рава-Руське лісове господарство" про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення суми середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Жовківського районного суду Львівської області з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Рава-Руське лісове господарство», в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ філії «Рава-Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 04.01.2024 року № 5-К «Про скасування наказу від 05.07.2023 року № 67-К «Про призначення ОСОБА_4 », поновити його на посаді заступника директора філії «Рава-Руське лісове господарство» ДП «Ліси України» з 08 січня 2024 року та Стягнути суму середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що наказ про його звільнення не відповідає вимога закону, оскільки зі змісту наказу не можливо встановити підстави для звільнення. Окрім того, позивач вважає, що його звільнено з роботи фактично внаслідок скасування наказу про прийняття на роботу, що є недопустимим і не передбачено нормами законодавства .

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 27 лютого 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі. Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 21.03.2024 року задоволено клопотання відповідача, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги заперечується. Відповідачем вказується, що підставою для звільнення позивача було зі скорочення штату, тобто ч.1 ст.40 КЗпП України і при звільненні дотримано встановленої процедури. Також відповідачем вказується що позивач був призначений на посаду не уповноваженою особою.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 25 квітня 2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

В судовому засідання представник позивача позов підтримав, просив задоволити повністю з підстав, що викладені у ньому.

Представник відповідача позов заперечив з підстав вказаних у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд встановив дійсні обставини справи та приходить до наступних висновків.

05.07.2023 наказом філії «Рава-Руське лісове господарство» Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» №67-К ОСОБА_3 призначено на посаду заступника директора з 06.07.2023 з оплатою згідно штатного розкладу. Наказ підписано першим заступником директора головним лісничим ОСОБА_5 .

В подальшому, 07.11.2023 ОСОБА_3 попереджено про наступне вивільнення, шляхом вручення письмового попередження підписаного директором філії ОСОБА_6 . Наказом філії «Рава-Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 04.01.2024 №5-К скасовано наказ від 05.07.2023 №67-К «Про призначення ОСОБА_4 » та звільнено 07.01.2024 року ОСОБА_3 з посади заступника директора. Судом встановлено і не заперечувалось сторонами, що з 06.07.2023 по 07.01.2024 року ОСОБА_3 виконувались трудові обов`язки за посадою заступника директора філії «Рава-Руське лісове господарство» Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України». Відповідачем виплачувалась заробітна плата. Тобто фактично між позивачем та відповідачем виникли трудові відносини і існування таких визнавалось сторонами. Це також підтверджується й врученням позивачу повідомлення про майбутнє вивільнення, підписаного директором філії ОСОБА_6 , повноваження якого відповідачем не заперечуються і який обіймає дану посаду на час розгляду спору. Відповідно, директор філії ОСОБА_7 , направляючи ОСОБА_8 повідомлення про майбутнє вивільнення у зв`язку із змінами в структурі та штатній чисельності філії згідно п.1 ст. 40 КЗпП України вважав позивача працівником філії на відповідній посаді й відповідно визнавав факт укладення трудового договору та існування трудових відносин між Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» в особі філії «Рава-Руське лісове господарство» та ОСОБА_3 . Тому, судом відхиляються доводи відповідача щодо призначення позивача на посаду не уповноваженою особою, адже факт призначення на посаду і існування трудових відносин визнавався упоноваженою особою відповідача. Й за наведених обставин, дослідження повноважень особи, якою було підписано наказ філії «Рава-Руське лісове господарство» Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» від №67-К 05.07.2023 й оцінка судом наданих відповідачем доказів щодо цього не мають жодного значення для правильного вирішення спору. І такі докази не є належними. Тим більше, що законодавство передбачаючи підстави для припинення трудового договору, зокрема й з ініціативи роботодавця не передбачає такої підстави як прийняття на роботу працівника неуповноваженою особою чи скасування наказу про прийняття на роботу. В даному випадку значення має лише те, чи був прийнятий працівник на роботу, чи виконувались працівником та роботодавцем взаємні обов`язки за трудовим договором. Оскільки суд прийшов до висновку, що трудовий договір між позивачем та відповідачем був укладений, тривав більш як шість місяців, сторонами виконувались обов`язки за таким договором (працівником здійснювалась трудова функція, а роботодавцем виплачувалась заробітна плата) припинення такого договору можливе виключно у порядку та спосіб, що передбачений нормою ст. 36 КЗпП України.

Для визначення правомірності звільнення позивача з роботи перш за все є необхідним з`ясування підстав такого звільнення. Наказ повинен обов`язково містити підставу звільнення з нормативним посиланням, тобто роботодавець повинен зазначити як причину, так і підставу звільнення з покликанням на назву, статтю, її частину, абзац пункт, підпункт нормативно-правового акту, на підставі якого проводиться звільнення працівника. Відсутність переліченої інформації в наказі або наведення інформації у спосіб, який не дозволяє працівнику зі змісту наказу з`ясувати підстави для звільнення, є порушенням принципу правової визначеності. Наказ філії «Рава-Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 04.01.2024 №5-К вказаним вимогам не відповідає. Так, з назви наказу вбачається, що це наказ «Про скасування наказу від 05.07.2023 № 67-К «Про призначення ОСОБА_4 », а не про звільнення працівника. Водночас в мотивувальній частині даного наказу вказується як про те, що наказ від 05.07.2023 № 67-К про призначення ОСОБА_3 видано та підписано не уповноваженою на здійснення таких функцій особою. Таким чином, наказ від 05.07.2023 № 67-К є недійсним та підлягає скасуванню. Так і про те, що у зв`язку із змінами в структурі та штатній чисельності філії, посада заступника директора підлягає скорочення, про що повідомлено ОСОБА_3 . Також, в мотивувальній частині наказу здійснюється посилання на п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України, як на правову підставу для його прийняття. Водночас в резолютивній частині вказується про скасування наказу від 05.07.2023 № 67-К «Про призначення ОСОБА_4 », як такого, що винесений та підписаний не уповноваженою особою. Хоча п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України не передбачає правових підстав для такого скасування. Окрім того, в резолютивній частині зазначається: «Звільнити 07.01.2024 року ОСОБА_3 із посади заступника директора». І дана фраза безпосередньо не містить вказівки на правову підставу для звільнення. За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача, що зі змісту оскаржуваного наказу не можливо достеменно встановити, які обставини і які саме правові норми є причиною та підставою для звільнення позивача з роботи. Відповідачем наводяться одночасно дві обставини, які на думку суду є взаємовиключними. Якщо ОСОБА_3 був звільнений з роботи шляхом скасування наказу про призначення, як такого що підписаний неуповноваженою особою і відповідно трудовий договір між сторонами не є укладеним, то звільнення у зв`язку із скороченням не могло відбутись. Якщо ж ОСОБА_3 звільнили у зв`язку із скорочення штату (на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України), то такою дією роботодавець фактично визнає укладений з працівником ОСОБА_3 трудовий договір й відповідно необхідність його розірвання згідно встановлених законом вимог.

Оскільки законом не передбачено можливість розірвання трудового договору шляхом скасування наказу про прийняття працівника на роботу, відповідач не міг звільнити ОСОБА_3 шляхом скасування наказу про його призначення. Й відповідно, таке звільнення не може вважатись законним. А тому наказ філії «Рава-Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 04.01.2024 року № 5-К «Про скасування наказу від 05.07.2023 року № 67-К «Про призначення ОСОБА_4 »підлягає скасування, а позивач поновленню на роботі.

Водночас відповідач при звільненні позивача з роботи також не дотримався й вимог закону, які передбачають порядок звільнення працівника відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Так, відповідно до ч.2 ст. 40 КЗпП України, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Частково реалізуючи вимоги вказаної норми матеріального права відповідач 07.11.2023 надав ОСОБА_3 попередження про наступне вивільнення з посади заступника директора філії «Рава-Руське лісове господарство». У вказаному повідомленні було зазначено, що генеральним директором ДП «Ліси України» 02.11.2023 затверджено штатний розпис, а також структуру і штатну чисельність філії «Рава-Руське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» на 2024 рік. У зв`язку із змінами в структурі та штатній чисельності Філії, посада позивача підлягала скороченню. Враховуючи вищенаведене, Філія попередила ОСОБА_3 про наступне звільнення згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України, яке відбудеться 08.01.2024, або в наступний день після закінчення листка непрацездатності (крім звільнення за п. 5 ст. 40 КзПП України), чи перебування працівника у відпустці. Водночас, відповідно до ст. 49-2 КЗпП України Позивачу запропоновано переведення на вакантну посаду: начальника відділу лісового та мисливського господарства філії «Рава-Руське лісове господарство» ДП «Ліси України». При цьому вказано, що: «у випадку відмови від запропонованої посади, просимо письмово повідомити Ваше рішення до 18.12.2023 року». Представником Позивача вказувалось, що він не відмовлявся від запропонованої посади. Відповідачем доказів направлення ОСОБА_3 повідомлення, в якому б останній вказував про відмову від переведення на запропоновану посаду або будь - яких інших доказів, що підтверджували даний факт не надано. А тому відповідач зобов`язаний був перевести позивача на запропоновану вакантну посаду. У зв`язку з вказаним були відстуній підстави для звільнення позивача з роботи. Окрім того, в попередженні про майбутнє вивільнення день звільнення вказаний 08.01.2024 року. А в оскаржуваному наказі від 04.01.2024 № 5-К день звільнення чомусь визначено 07.01.2024 року. Як наслідок, відповідачем при звільненні ОСОБА_3 на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України, не дотримано визначений законом порядок, що є підставою для скасування наказу про звільнення та поновленні працівника на роботі.

Судом критично оцінюються доводи відповідача про описку як в наказі про звільнення, так і у трудовій книжці позивача, відповідно до яких наказ про звільнення видано 04.01.2024р, а звільнено відповідача 08.01.2024р. - у дату, зазначену в Попереджені про вивільнення. Зазначена описка є істотною та також що впливає на права позивача. При цьому, описку допущено одразу у двох документах ( трудовій книжці та наказі), що є малоймовірним. І до закінчення розгляду справи такі описки відповідачем виправлені не були.

Згідно з ч. 1, ч.2 ст.235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідачем надана довідка про заробітну плату ОСОБА_3 за серпень - грудень 2023 року, в якій визначено середньоденний заробіток в сумі 1618,44 грн., який обрахований виходячи з заробітної плати за вказаний період. Водночас, відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМ України № 100 від 08 лютого 1995 року, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Відповідно судом самостійно визначено розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_3 виходячи з розмірів заробітної плати за листопад - грудень 2023 року, який становить 1418,60 грн ( 61000 грн / 43 роб. дні). Розмір виплати ОСОБА_3 за вимушений прогул становить 150371,60 гривень(1481,60 грн х 106 р.д).

Керуючись статтею 23, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ філії «Рава-Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 04.01.2024 року № 5-К «Про скасування наказу від 05.07.2023 року № 67- К «Про призначення ОСОБА_4 ».

Поновити ОСОБА_3 на посаді заступника директора філії «Рава-Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» з 08 січня 2024 року.

Стягнути з філії «Рава-Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» суму середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в розмірі 150371,60 гривень.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_3 на роботі на посаді заступника директора філії «Рава-Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»та стягнення з філії «Рава-Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах місячного платежу допустити до негайного виконання.

Стягнути з філії «Рава-Руське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» судовий збір в користь держави в розмірі 1211,20 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Представник позивача: адвокат Фостяк Олег Ярославович (адреса для листування: адреса для листування: АДРЕСА_2 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

Відповідач:Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України в особі Філії "Рава-Руське лісове господарство" (вул. В.Великого,99, м.Рава-Руська, Львівський район, Львівська область, електронна пошта: rawalishosp@ukr.net)

Представник відповідача: Галань Василь Миколайович (80320,Львівська область, Львівський район, с.Потелич, вул.Центральна,35, РНОКПП: НОМЕР_2 )

Повне рішення складено 18.06.2024 року.

Суддя: Мікула В. Є.