Рішення

від 07.06.2024 по справі 448/166/23

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/166/23

Провадження № 2/448/36/24

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(повний текст)

07.06.2024 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Рушеляк Г.С.,

з участю позивачки ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Голубінки Л.В.,

та представника третьої особи - Онохової О.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області, про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

І.Короткий зміст позовних вимог та інших заяв по суті справи.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що з 29.10.2010р. по 22.10.2018р. вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 . Від даного шлюбу у них (сторін) народилися діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказує, що після розлучення відповідач ОСОБА_2 жодного разу не відвідував дітей, не дзвонив і не цікавився ними. Після цього, вона (позивач) звернулась до органів опіки та піклування, щоб позбавити його батьківських прав. Після засідання відповідної комісії, де відповідачу було чітко визначені дні і години побачень із синами, такі побачення не мали місця. Навпаки, бачачи дітей у селі чи місті, відповідач відвертається в інший бік.

Стверджує, що відповідач ОСОБА_2 не бере участі ні у вихованні синів, ні у їх догляді, розвитку, при потребі - ані в лікуванні. Відповідач не проявляє жодної ініціативи та бажання побачитись з синами, провести з ними час. Більше того, востаннє за всі роки, починаючи з середини 2018 року, такий жодного разу не зателефонував до неї (позивачки) і не цікавився синами, не вітав їх з уродинами, ні з решту святами. Відповідно, відповідач ОСОБА_2 не бачив дітей, а вони не згадують про нього.

Зазначає, що відповідач ОСОБА_2 не виконує жодних з покладених законом на батька обов`язків, не бере батьківської посильної трудової, матеріальної та будь-якої участі у вихованні синів. Такий не піклується про їх фізичний та духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, не проводить з дітьми час, що порушує нормальне самоусвідомлення дітей, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не створює умов для отримання ними в подальшому належної освіти. Всі питання щодо матеріального забезпечення, розвитку та виховання синів вирішуються нею (позивачкою) самостійно без участі та підтримки батька. Діти знаходяться на її (позивачки) повному утриманні, оскільки аліментів, які сплачує відповідач, не вистачає навіть на харчування дітей.

Покликається на те, що відповідно до висновку органу опіки та піклування Шегинівської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей, орган опіки та піклування Шегинівської сільської ради вважав за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх синів - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки батько самоусунувся від виконання обов`язків, покладених на нього чинним законодавством України.

Вважає, що відповідач ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків, а тому просить суд ухвалити рішення, яким позбавити відповідача його батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, у якому такий просить відмовити в задоволенні позову, покликаючись на наступні доводи: позовні вимоги ОСОБА_1 він (відповідач) вважає безпідставними та необґрунтованими; позивачкою до суду не надано жодних належних та допустимих доказів його (відповідача) свідомого ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків; він (відповідач) заперечує проти позбавлення його батьківських прав, що свідчить про його інтерес до синів; він бажає брати активну участь у житті своїх дітей, спілкуватись з ними, проводити спільно час та займатись їх вихованням, однак у зв`язку з негативними стосунками між ним та позивачкою, він не може спілкуватись з ними в повній мірі, так як це призводить до напружених стосунків; після того, як вони (сторони) почали проживати окремо, він (відповідач) продовжував дбати про дітей в міру своїх можливостей; аліменти ним завжди сплачуються вчасно, незважаючи на те, що він ніде офіційно не працевлаштований, а лише підробляє тимчасовими підробітками, а його матеріальний стан з моменту присудження судом аліментів не покращується, а лише погіршується у зв`язку із погіршенням стану його здоров`я; протягом 2020 - 2021рр. він хворіє та перебуває під наглядом лікаря, що підтверджується даними його медичної карти хворого; заборгованості по сплаті аліментів в нього (відповідача) немає, що підтверджується довідкою №02-01/8792 про розмір аліментів на утримання дітей, виданою відділом ДВС Мостиського районного управління юстиції Львівської області; у нього існують труднощі у відвідуванні та спілкуванні з дітьми, адже позивачка створює умови, за яких не можливий контакт з дітьми: коли він телефонує, щоб домовитись про зустріч вона не бере слухавку, а коли брала слухавку, то відмовлялась давати її дітям для розмови; позивачка при спілкуванні з ним (відповідачем) вчиняє сварки на очах дітей, тому він (відповідач) не бажав, щоб за цим спостерігали діти, оскільки це може впливати на їх нормальний психічний розвиток; відтак, змушений зустрічатися з дітьми через посередництво органу опіки та піклування виконавчого комітету Шегинівської сільської ради; відомості, що зазначені у висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Шегинівської сільської ради про доцільність позбавлення його батьківських прав від 12.12.2022р., - жодним чином не відповідає дійсності, оскільки він виконує розпорядження голови Мостиської райдержадміністрації в належний спосіб, а сама позивачка не дотримується даного виконання, забороняючи йому бачитись з дітьми та не дозволяє йому брати їх до себе чи на будь який дитячий майданчик; його інтерес до синів та бажання спілкуватись з ними підтверджує і той факт, який мав місце 19.12.2022 року, коли він (відповідач) був змушений через представників органу опіки і піклування Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області передавати своїм синам подарунки на свято Миколая, оскільки особисто з ними побачитись позивачка йому не дозволила; після того, як представниками органу опіки і піклування Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області було організовано зустріч між ним та дітьми і передано подарунки, вони з радістю їх отримали, однак за деякий час принесли їх назад зі сльозами на очах, бо мама не дозволила ці подарунки залишити; позивачка не дозволяє і його (відповідача) матері - ОСОБА_7 , яка є бабусею, бачитися та спілкуватись зі своїми внуками, забороняє отримувати їм будь які подарунки і від неї; сам факт того, що він (відповідач) не відвідує батьківські збори, як зазначено в характеристиці на сина ОСОБА_8 , не може свідчити про те, що він не має інтересу до синів та бажання спілкуватись з ними; за весь час його (відповідача) поведінка не була відмічена жодними правопорушеннями в бік дітей; він (відповідач) веде нормальний спосіб життя, не зловживає спиртними напоями та не курить, позитивно характеризується за місцем проживання; у нього не було і немає жодного свідомого нехтування батьківськими обов`язками. Стверджує, що вимоги позивачки про позбавлення його батьківських прав щодо дітей є необґрунтованими та не підтверджені доказами, а наявність таких обставин як його інтерес до синів та бажання брати активну участь у житті своїх дітей, спілкуватись з ними, проводити спільно час та займатись їх вихованням, а також позитивна характеристика за місцем його проживання, на його (відповідача) переконання є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Позивачем ОСОБА_1 подано відповідь на відзив, у якому така покликається на наступне: причиною розірвання їхнього з відповідачем ОСОБА_2 шлюбу була його подружня зрада; ще перебуваючи у шлюбі, відповідач здійснював її (позивачки) побиття; з дня розлучення і до сьогодні відповідач як батько не проявив ініціативи, щоб побачитися з дітьми; з його сторони не було спроб зателефонувати дітям, хоча номери телефонів дітей вона (позивачка) йому повідомила; з її (позивачки) боку не було спроб обмежити спілкування дітей з батьком, адже вони проживають в одному населеному пункті; діти, граючись на вулиці, катаючись на велосипедах, неодноразово бачили батька ОСОБА_2 , який ігноруючи їх, проїжджав повз них; жодне з розпоряджень голови Мостиської райдержадміністрації і розпорядження виконавчого комітету Шегинівської сільської ради недотримувалось відповідачем; щодо матері ОСОБА_2 - ОСОБА_7 , то з її боку також не було жодних спроб і намірів спілкуватися з онуками; наявні свідчення класних керівників з Шегинівської ЗОШ щодо відсутності відповідача як батька в шкільному житті дітей; безпідставно покликаючись на ніби-то вчинення нею (позивачкою) перешкод у спілкуванні відповідача з дітьми, такий не надав суду будь яких доказів як її дій, як і доказів його звернення у відповідні органи щодо усунення таких перешкод; ще під час перебування в шлюбі з нею відповідач проявляв постійну агресію в сім`ї; внаслідок побиття її (позивачки) в присутності і на очах старшого сина, вироком Мостиського районного суду від 22.05.2019 року у справі і 448/1444/18 відповідач був визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України; створивши нову родину з ОСОБА_9 , відповідач жодним чином не виконує свої батьківські обов`язки щодо ОСОБА_10 та ОСОБА_8 ; при випадкових зустрічах з дітьми, відповідач уникає контакту чи розмови з ними, переходить на інший бік вулиці, а якщо зустріч відбувається в супермаркеті, - він переходить на іншу касу, тощо; єдине, коли відповідач не забуває про своїх синів - це при використанні факту наявності у нього трьох дітей при наданні йому права на відстрочку від мобілізації і права на перетин державного кордону; покликання відповідача на справну сплату ним аліментів і відсутність заборгованості не відповідає дійсності, бо сплата ним аліментів в розмірі, меншому ніж встановлений законом мінімум, жодним чином не є доказом його належної участі в утриманні та вихованні двох синів.

Відповідачем ОСОБА_2 подано заперечення, де ним викладено наступне: він (відповідач) заперечує проти позбавлення його батьківських прав; у нього не було і не має жодного свідомого нехтування батьківськими обов`язками; позивачка у своїй відповіді на відзив зазначає, що його (відповідача) бажання брати активну участь у житті дітей спрямоване на майбутнє, однак він (відповідач) звертає увагу суду на те, що саме у зв`язку з негативними стосунками позивачки з ним (відповідачем), він не може спілкуватись з синами в повній мірі, так як це призводить до напружених стосунків; позивачка налаштовує дітей проти нього (відповідача), а доказів його свідомого (винного) ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків позивачкою не наведено; відвідувати та спілкуватися з дітьми йому складно, адже позивачка створює умови, за яких контакт з дітьми не є можливий.

ІІ. Позиція учасників справи.

Сторона позивача - позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Соколов О.В. в судових засіданнях підтримали позовні вимоги з підстав та мотивів, що наведені ними у поданих письмових заявах по суті справи. Позивачка ОСОБА_1 вважає, що відповідач ОСОБА_2 свідомо самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків щодо дітей: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , бо такий, на її (позивачки) переконання, взагалі не цікавиться дітьми та не піклується ними, не приймає ніякої участі у житті дітей, їх вихованні та навчанні.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Голубінка Л.В. в судових засіданнях заперечували щодо задоволення позовних вимог про позбавлення відповідача батьківських прав з підстав та мотивів, що викладені ними у відзиві на позовну заяву та їх запереченнях. Просять відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - органу опіки та піклування Шегинівської сільської ради Яврівського району Львівської області, - Онохова О.В. в судовому засіданні підтримала висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з ухилянням від виконання своїх батьківських обов`язків. Вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що вона є матір`ю позивачки ОСОБА_1 , а відповідач ОСОБА_2 є її колишнім зятем. Вказала, що відповідач ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні дітей, своїх батьківських обов`язків по відношенню до них не виконує, до дітей майже не приходить. Пригадує, що один раз відповідач прийшов до дітей «без нічого», а іншим разом приніс їм по подарунку. Матір відповідача, бабуся дітей - ОСОБА_7 також не навідує своїх внуків. При цьому ні вона (свідок), ні позивачка ОСОБА_1 не чинять відповідачу ОСОБА_2 перешкод у спілкуванні з дітьми.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона є матір`ю відповідача ОСОБА_2 . Як і вона (свідок), так і її син ( ОСОБА_2 ) бажають приймати участь у житті та вихованні дітей сторін по справі - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак позивачка ОСОБА_1 своєю поведінкою чинить їм труднощі в цьому, не пускаючи ні відповідача, ні її (свідка) до дітей, заявляючи їй свідку те, «що то не Ваші внуки; відчепіться від дітей; Вам внуків не бачити», тощо. Ствердила, що ОСОБА_1 «не дає дітей» відповідачу ОСОБА_2 , а останній дітей любить, має бажання з ними спілкуватись та приймати участь в їхньому житті.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що є дружиною відповідача ОСОБА_2 та їй свідку (відомо), що відповідач любить своїх синів ОСОБА_10 і ОСОБА_8 та бажає приймати участь у їх житті. Відповідач вживав заходів, спрямованих на зустрічі та спілкування з синами, пробував дарувати їм подарунки. Вона (свідок) підтримує відповідача у його бажанні бачитися з синами та підтримувати з ними відносини, однак позивачка ОСОБА_1 своєю поведінкою не надає відповідачу можливості в належній мірі реалізувати ті наміри і бажання.

Допитаний з дотриманням порядку, передбаченого ст.232 ЦПК України, в присутності представника органу опіки та піклування, малолітній ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що його батько (відповідач) ОСОБА_2 в гості до них не приходить та не дзвонить. Причини такої поведінки батька йому невідомі. Він ( ОСОБА_6 ) також не дзвонить до батька, бо не має для цього вільного часу. Бувало, що батько дарував подарунки, але то було давно. Підтвердив ті обставини, що на свято Святого Миколая батько передавав їм подарунки (іграшки (дрон, мотоцикл), цукерки), однак вони їх додому не принесли, а повернули, щоб їх віддали дітям, які не мають батьків.

Допитаний з дотриманням порядку, передбаченого ст.232 ЦПК України, в присутності представника органу опіки та піклування, малолітній ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що тата ОСОБА_14 добре не пам`ятає, хоча знає на якій він їздить машині. Тато ОСОБА_14 в гості до них не приходить. Він ( ОСОБА_5 ) підписує зошити прізвищем ОСОБА_15 , але хоче мати прізвище ІНФОРМАЦІЯ_8 , бо таке прізвище має інший тато на ім`я ОСОБА_17 , який з ними деякий час проживав. Підтвердив ті обставини, що одна тьотя передавала на свято Миколая подарунки, але він не хотів їх брати і віддав такі назад.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Мостиського районного суду Львівської області від 04.04.2023р. залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Ухвалою судді Мостиського районного суду Львівської області від 13.04.2023р. прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав; залучено орган опіки та піклування Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області до участі у даній цивільній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; ухвалено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 26.09.2023р. закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області, про позбавлення батьківських прав.

ІV. Обставини справи, встановлені судом.

Заслухавши пояснення сучасників справи, пояснення свідків, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що батьком малолітніх дітей: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є відповідач ОСОБА_2 , а їх матір`ю - позивачка ОСОБА_18 .

Сторони по справі з 29.10.2010 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 22.10.2018 року, ухваленим за результатами розгляду цивільної справи №448/1005/18.

Після розірвання шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 позивачці відновлено дошлюбне прізвище « ОСОБА_19 ». У відповідності до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 , ОСОБА_20 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , змінила ім`я, про що 30.08.2022р. Мостиським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) складно відповідний актовий запис №12, прізвище, власне ім`я та по батькові після державної реєстрації зміни імені « ОСОБА_1 ».

Малолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають з матір`ю - позивачкою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Малолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,навчаються в Шегинівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів с.Шегині Яворівського району Львівської області.

Рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 24.10.2018 року у справі №448/1075/18 ухвалено стягувати з відповідача ОСОБА_2 в користь ОСОБА_21 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн. щомісячно, а саме по 1250 грн. на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.07.2018р. і до досягнення дітьми повноліття.

Рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 06.12.2021р. у справі ЄУН 448/1320/21 ухвалено збільшити (змінити) розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Мостиського районного суду Львівської області від 24 жовтня 2018 року у справі №448/1075/18, та ухвалено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_20 аліменти на утримання малолітніх синів: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2700 (дві тисячі сімсот) гривень щомісячно, а саме: по 1350 (одній тисячі триста п`ятдесят) гривень на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення законної сили і досягнення дітьми повноліття.

З довідки за №02-01/8792 від 29.12.2022р., виданої в.о.начальника Мостиського РВ ДВС ЗМУ МЮ (м.Львів), відомо, що станом на час видачі довідки заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів на утримання дітей ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - відсутня.

Згідно характеристики, виданої виконавчим комітетом Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області, відповідач ОСОБА_2 характеризується з позитивної сторони як відповідальний громадянин, який підтримує добрі стосунки як у сім`ї, так і в спілкуванні з односельчанами. У побуті комунікабельний, ввічливий. За характером спокійний, врівноважений, розсудливий. Скарги та зауваження від мешканців села не надходили.

Рішенням виконавчого комітету Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області від 12.12.2022р. №152 затверджено висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Зі змісту даного висновку слідує, що відповідач ОСОБА_2 на засіданні комісії присутній не був.

Після розірвання шлюбу між сторонами по справі існують неприязні, конфліктні відносини. При цьому, неактивна участь батька в спілкуванні з дітьми, не приділення з його боку достатньої уваги та турботи дітям викликана, на переконання суду, тривалими напруженими особистими відносинами між сторонами (батьками дітей), створенням відповідачем іншої сім`ї та проживанням відповідача окремо від дітей, проживанням позивачки та дітей сторін протягом певного періоду часу з іншим чоловіком.

V. Застосоване законодавство та висновки суду.

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст.8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Відповідно до частини 8 статті 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Пунктами 2, 3, 4 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами.

Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Необхідно зазначити, що ухилення від батьківських обов`язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій.

Статтею 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) передбачено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, чергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

ВССУ у справі № 211/559/16-ц від 01.11.2017 року зауважив, що позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі справа № 753/2025/19 вказав, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20) зазначено, що «ухилення батьків від виконання своїх обов`язків» має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків». За положенням частини шостої ст.19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер. Судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, приймають участь у вихованні не у достатній мірі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості. Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та освідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17. Судова практика щодо застосування положень ст.164 СК України є усталеною.

В силу частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, свідчить про його інтерес до дітей.

Приймаючи рішення у даній справі, суд приходить до переконання, що стороною позивача не доведено, що поведінка відповідача ОСОБА_2 відносно дітей є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками. Сторона позивача, як вважає суд, не довела та не надала суду доказів, в чому полягає захист інтересів дітей шляхом позбавлення батька по відношенню до дітей батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення ним від виконання батьківських обов`язків відносно дітей або про порушення відповідачем прав дітей.

Судом не встановлено протиправної поведінки батька відносно дітей, які б давали підстави для висновку про негативний та шкідливий вплив відповідача на синів, тоді як позбавлення дитини спорідненості з батьком матиме негативний вплив на нормальний, гармонійний, всебічний розвиток дитини та її самоусвідомлення.

Також суд встановив, що батько дітей - відповідач ОСОБА_2 бажає виконувати свої батьківські обов`язки та заперечує щодо позбавлення його батьківських прав, що вбачається із відзиву на позов та пояснень останнього, безпосередньо наданих у судовому засіданні.

З приводу пояснень дітей щодо їхнього негативного відношення до батька - ОСОБА_2 , наданих в судовому засіданні, то приймаючи до уваги встановлені судом обставини, з урахуванням довготривалих неприязних та конфліктних відносин між сторонами по справі (батьками дітей), що є очевидним фактом, а неприязні стосунки між сторонами не сприяють здійсненню відповідачем в повній мірі його батьківських прав та виконанню батьківських обов`язків, а також ту обставину, що молодший син сторін по справі - ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що хоче мати прізвище ІНФОРМАЦІЯ_8 , бо таке прізвище має інший тато на ім`я ОСОБА_17 , який з ними (позивачкою та дітьми) деякий час проживав, суд розцінює зазначені пояснення дітей як такі, що могли бути попередньо сформовані з урахуванням спільного тривалого проживання дітей з матір`ю, з якою діти психоемоційно зближені, а відтак, зазначені пояснення, на переконання суду, можуть не відповідати вцілому дійсній волі дітей.

Оскільки батьківські права засновані на спорідненості батьків з диітьми, тому погіршення особистих стосунків між батьками дитини може мати тимчасовий характер і не є підставою для позбавлення батьківських прав.

При цьому, суд звертає увагу на те, що позбавлення відповідача батьківських прав, тобто природних прав, наданих батькові щодо дітей на їх виховання, захист їхніх інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дітьми, - є крайнім заходом впливу, необхідність та пропорційність застосування якого за обставин цієї справи стороною позивача не доведено.

Таким чином, судом не було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є особою, яка злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків та відсутні докази, які б безспірно свідчили про винне умисне ухилення відповідачем ОСОБА_2 від виконання обов`язків відносно дітей.

За обставин недоведеності свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками, а також враховуючи те, що батько дітей проти позбавлення батьківських прав заперечує, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав.

Висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області щодо доцільності позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно дітей, затверджений рішенням виконавчого комітету Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області від 12.12.2022р. №152 не є обов`язковим для суду (частини п`ять, шість статті 19 СК України), такий висновок є доказом у справі, який підлягає дослідженню та оцінці судом. Крім того, суд не приймає до уваги зазначений висновок з тих підстав, що такий висновок, на переконання суду, носить формальний характер, наданий без об`єктивного дослідження всіх обставин та наданий без достатнього обґрунтування.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є не доцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, який за обставин, що склались, застосовувати не можна.

Підсумовуючи вищенаведене, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та доводи сторони відповідача, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Відмовляючи в задоволенні даного позову, суд вважає за доцільне роз`яснити відповідачу ОСОБА_2 щодо необхідності належного та відповідального ставлення до виховання синів ОСОБА_10 та ОСОБА_5 та до виконання батьківських обов`язків.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

VI. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК).

Оскільки в позові позивачки ОСОБА_1 судом відмовлено, то понесені нею судові витрати покладаються на неї та не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області, про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , уродженка с.Шегині Мостиського району Львівської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області, місцезнаходження: с.Шегині, вул.Дружби, 184 Яворівського району Львівської області, ЄДРПОУ: 44028219.

Повний текст судового рішення складено 17.06.2024р.

Суддя Ю.В. Кічак