Рішення

від 19.06.2024 по справі 215/3192/24

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 215/3192/24

2/215/1700/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

В складі: головуючого судді Коноваленка М.І.

секретар судового засідання - Коломійчук К.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я,-

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про відшкодування моральної шкоди до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» /далі ПрАТ/, яким просить стягнути відповідно до ст.ст.153, 173, 237-1 КЗпП України 450 000,00 грн. моральної шкоди, у зв`язку з отриманим професійним захворюванням на виробництві, стійкою втратою професійної працездатності (а.с.1-2).

В обґрунтування вказує, що в період роботи на підприємсті відповідача у шкідливих умовах праці тривалий час на посаді машиніста насосних установок дільниці збагачення руди РЗФ 1, механіка дільниці цеху по виробництву обкотишів №1, з правом пільгового пенсійного забезпечення за Списком №1 на ПрАТ, ним отримано хронічне професійнеі захворювання: сидеросилікоз другої стадії, ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень другої-третьої стадії, група Е. Легенева недостатність другого-третього ступеня, яке, відповідно до акту розслідування від 08.01.2024, виникло з вини роботодавця.

Згідно висновку МСЕК від 27.02.2024 первинно позивачу була встановлена 3-тя група інвалідності та 50% втрата професійної працездатності. Дата переогляду 10.02.2025. За висновком МСЕК йому рекомендовано санаторно-курортне та медикаментозне лікування, забезпечення виробами медичного призначення. Заборонена важка фізична праця в умовах виробничого пилу.

Вважає, що йому не було забезпечено безпечних умов праці, він втратив працездатність, виконуючи тривалий час роботи в напружених та шкідливих умовах праці. Виходячи з характеру захворювань позивач неодноразово знаходився на лікуванні. Позивач тепер постйно відчуває виражену задишку при мінімальному фізичному навантаженні, іноді у стані спокою, епізоди утрудненого дихання, приступоподібний кашель з виділенням слизового харкотиння, біль та важкість у грудній клітці, щоденні приступи задухи по 2-3 рази на день, які знімаються інгалятором. Значну частину часу він витрачає на підтримання свого здоров`я, що порушує його нормальні життєві зв`язки. Це додає йому ще більшого морального пригнічення та призводить до постійних переживань. Вважає, що шкода завдана не тільки йому особисто, а і його сім`ї. Через погіршення стану здоров`я не може матеріально забезпечувати свою сім`ю як раніше, і навпаки сам потребує фізичної та моральної допомоги від своїх близьких.

Провадження у даній справі відкрито ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.05.2024 року, в якій зазначено, що розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачу встановено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

03.06.2024 в суд надійшов відзив на позовну заяву з додатками (а.с.47-60) разом з підтвердженням про направлення його копії позивачу. Представник відповідача позов не визнає в повному обсязі, у відзиві вказує, що позивач був попереджений про шкідливість умов праці під розписку; за роботу в шкідливих умовах позивач отримував пільги та компенсації, підвищену оплату праці та додаткові відпустки. Тривалість роботи позивача в шкідливих умовах залежить від самого працівника і лише працівник несе відповідальність за наслідки свого вибору. Працюючи в шкідливих умовах, позивач сам повинен дбати про свій стан здоров`я. Представник відповідача звертає увагу суду на те, що позивач, не зважаючи на явні ознаки ушкодження здоров`я та періодичне проходження лікування, продовжуваав працювати у шкідливих умовах, і жодного разу не заявляв про порушення зі сторони відповідача умов його праці. Усвідомлюючи ризик виникнення професійного захворювання, позивач умисно тривалий час не повідомляв адміністрацію ПрАТ «Північний ГЗК» про необхідність переведення його на іншу менш шкідливу або менш важку працю, у зв`язку з погіршенням стану його здоров`я. Крім того, вважає що позивачем не надано доказів спричинення шкоди, не обґрунтовано розмір моральної шкоди, сума не відповідає вимогам розумності та справедливості, просить відмовити в задоволенні позову. Також, представник відповідача вважає, що заявлена сума на відшкодування моральної шкоди підлягає оподаткуванню, тобто податки слід стягнути з позивача у разі задоволення позовних вимог. Однак, позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Працюючи з 02.01.2007 по 01.07.2009 та з 12.07.2012 по 15.11.2019 механіком дільниці цеху по виробництву обкотишів №1, ОСОБА_1 забезпечував безаварійну та надійну роботу, правильну експлуатацію, своєчасне та якісне технічне обслуговування (ремон) та модернізацію механічного устаткування, технічний нагляд за станом і ремонтом захисних пристроїв. Внаслідок недосконалості робочого місця та технології огрудкування та випалювання обкотишів, підпадав під вплив пилу переважно фіброгкенної дії (з вмістом діоксиду кремнію від 10% до 70%) в повітрі робочої зони. Також раніше працюючи на ПрАТ «ПівнГЗК» машиністом насосних установок дільниці збагачення руди рудозбагачувальної фабрики №1 з 06.09.2001 по 02.01.2007 підпадав під вплив підвищених параметрів пилу переважно фіброгенної дії (з вмістом діоксиду кремнію від 10% до 70%) в повітрі робочої зони. Вказаний період роботи позивача на ПрАТ підтверджується копіює трудової книжки (а.с.6-8), обставини за яких позивач отримав хронічне професійне захворювання підтверджується п.17 акта розслідування хронічного професійного захворювання (а.с.20-21).

Згідно акта розслідування хронічного професійного захворювання від 08.01.2024 (а.с.18-22), позивачу ОСОБА_1 встановлено хронічне професійне захворювання: сидеросилікоз другої стадії (s/s, 2/2, em, co), ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень другої-третьої стадії, група Е. Легенева недостатність другого-третього ступеня. Позивачу вперше встановлена 3-тя група інвалідності (з 12.02.2024) та 50% втрати професійної працездатності по сидеросилікозу до 01.03.2025, дата переогляду 10.02.2025, згідно висновку МСЕК від 27.02.2024р., де також зазначено, що позивачу протипоказані важка фізична праця в умовах виробничого пилу, рекомендовано санаторно-курортне та медикаментозне лікування, забезпечення виробами медичного призначення (а.с.23,24).

З 01.04.2001 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Ст.ст.21, 28, 34 даного Закону було передбачено обов`язок Фонду по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, професійним захворюванням застрахованим та членам їх сімей.

Конституційний Суд України в абзаці 9 пункту 5 Рішення №20-рп/2008 (справа про страхові виплати) зазначив, що положеннями п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 року №717, скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції вказаного Закону. Проте Конституційний Суд України вважає,що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167 Цивільного кодексу України та ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

Встановлений законодавством розподіл обов`язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві не суперечить вимогам ст.22 Конституції України. З огляду на викладене, Конституційний Суд України не вбачає підстав для визнання не конституційними положень п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що при вирішенні спору по відшкодуванню моральної шкоди, завданої позивачу ОСОБА_1 внаслідок отриманого ним професійного захворювання та втрати у зв`язку із цим професійної працездатності, слід застосовувати норми трудового законодавства України, які регулюють спірні правовідносини.

Так, згідно зі ст.153 КЗпП України передбачено, що на всіх підприємствах створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці, безпека технологічних процесів, стан засобів захисту, санітарно побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. На власника покладається обов`язок впровадження сучасних засобів безпеки, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України власником проводиться відшкодування моральної шкоди працівнику в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачу, як вказувалося раніше, згідно акта розслідування хронічного професійного захворювання від 08.01.2024 (а.с.18-22), встановлено хронічне професійне захворювання. Виробничими факторами, що спричинили захворювання є: пил переважно фібро генної дії: концентрації пилу із вмістом вільного діоксиду кремнію від 10% до 70% в повітрі робочої зони перевищувала гранично допустиму в 2,35 рази та складала 9,4 мг/м3 при ГДК 4,0 мг/м3. Умови виробничого середовища та важкість праці механіка дільниці відносяться до 3 класу 3 ступеня шкідливості (а.с.20,21).

Позивач працював в умовах впливу шкідливих факторів понад 11 років.

Визначаючи розмірморальної шкоди,суд вважає,що слідврахувати роз`ясненняп.9Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від31.03.1995р.,з подальшимизмінами,"Про судовупрактику всправах провідшкодування моральної(немайнової)шкоди",відповідно доякого,розмір відшкодуванняморальної шкодисуд визначаєв межахзаявлених вимогзалежно відхарактеру таобсягу заподіянихпозивачеві моральнихі фізичнихстраждань,з урахуваннямв кожномуконкретному випадкуступеня винивідповідача таінших обставин.Зокрема,враховується характері тривалістьстраждань,стан здоров`япотерпілого,тяжкість отриманогозахворювання,істотність вимушенихзмін уйого життєвихі виробничихстосунках,конкретні обставинипо справі,характер моральнихстраждань інаслідки,що наступили.

При встановленні розміру моральної шкоди суд враховує характер захворювання, пов`язаного з обмеженням в пересуванні та фізичними навантаженнями, фізичними і моральними стражданнями позивача ОСОБА_1 у зв`язку з цим, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, а також тривалість його роботи у шкідливих умовах.

Відповідно до наслідків що наступили, які підтверджуються медичним висновком ЛЕК, висновком МСЕК, індивідуальною програмою реабілітації інваліда, випискою-епікризом, виписками із медичної карти стаціонарного хворого (а.с.16-17,23-36) позов слід задовольнити частково та стягнути з ПрАТ на користь позивача 205 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, вважаючи суму, що вимагає позивач завищеною.

Крім того, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку мова йде про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю, отже вищевказані зміни не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

У відповідності зі ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, слід стягнути з ПрАТ на користь держави судовий збір в сумі 2050,00 грн.

На підставі ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст.10, 12, 43, 49, 141, 259 ч.6, 263-265, 268, 273, 174 ч.4, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про відшкодування моральноїшкоди,заподіяної ушкодженнямздоров`я - задовольнити частково.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» Ікод 00191023 на користь ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 205 000 /двісті п`ять тисяч/ грн. моральної шкоди без стягнення податків та обов`язкових платежів.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» Ікод 00191023 - 2050 грн. судового збору на користь держави.

Копію рішення направити сторонам по справі.

Рішення може бути оскарженеособами, які беруть участь у справі безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти -денний строк, з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення складено без проголошення 19 червня 2024 року.

Суддя: