Вирок

від 19.06.2024 по справі 953/13781/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 953/13781/21

н/п 1-кп/953/255/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021221130000027 від 26.02.2021 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, не одруженого, дітей не маючого, не працевлаштованого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст. 358, ч.1 ст. 222, ч.4 ст. 358 КК України

ВСТАНОВИВ:

Влітку 2019 року у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на підроблення документа. З метою реалізації вказаного умислу останній вступив у змову із невстановленою в ході досудового розслідування особою, розподіливши при цьому між собою злочинні ролі.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , за попередньою змовою із невстановленою в ході досудового розслідування особою, виконуючи пособницькі дії до підробленні офіційних документів, які видаються та посвідчується підприємством та установами, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, за невстановлених обставин, з метою одержання у подальшому кредиту, надала невстановленій досудовим розслідуванням особі своє фото з метою його використання в подальшому цією особою для підробки офіційних документів.

Після чого, невстановлена досудовим розслідуванням особа, з невстановлених мотивів, в невстановленому місці та в невстановлений час, діючи умисно та усвідомлюючи протиправність своїх дій, виготовила завідомо неправдивий офіційний документ, а саме ідентифікаційний код та паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харкова, РНОКПП Г219900191, виданий 15.11.2018 органом, що видав №6311, а також довідку, про доходи з місця роботи, а саме ТОВ «БІОТЕРН» (код ЄДРПОУ 41846203), в якій містилась інформація про працевлаштування останнього на вказаному підприємстві та отримання стабільного заробітку, до якої внесла завідомо неправдиву інформацію про те, що ОСОБА_4 є нібито ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код № НОМЕР_1 , в період часу з 16.08.2018 року, нібито працює в ТОВ «БІОТЕРН» (код ЄДРПОУ 41846203) на посаді менеджера, та за період з січня 2018 по червень 2018, йому нараховано та сплачено заробітну плату в сумі 105009,03 грн., що не відповідає дійсності.

В подальшому, 09.07.2019 року, у відділенні № НОМЕР_2 АТ «МЕГАБАНК», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 40, в невстановлений час, ОСОБА_4 отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи підроблені документи, а саме ідентифікаційний код та паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харкова, РНОКПП НОМЕР_1 , виданий 15.11.2018 органом, що видав №6311, а також довідку, про доходи з місця роботи, а саме ТОВ «БІОТЕРН» (код ЄДРПОУ 41846203), в якій містилась інформація про працевлаштування останнього на вказаному підприємстві та отримання стабільного заробітку.

ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачений ч.5 ст. 27, ч. З ст. 358 КК України, тобто пособництво у підробленні документу, за попередньою змовою групою осіб.

Також, влітку 2019 року у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на надання завідомо неправдивої інформації банку з метою отримання кредиту. З метою реалізації вказаного умислу останній вступив у змову із невстановленою в ході досудового розслідування особою, розподіливши при цьому між собою злочинні ролі.

З метою реалізації вказаного умислу ОСОБА_4 взяв завідомо підроблені документи, а саме ідентифікаційний код та паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харкова, РНОКПП НОМЕР_1 , виданий 15.11.2018 органом, що видав №6311, довідку, про його начебто працевлаштування.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на надання завідомо неправдивої інформації банку з метою отримання кредиту, розуміючи протиправний характер своїх дій, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, ОСОБА_4 09.07.2019 в денний час прибув до відділення № НОМЕР_2 АТ «МЕГАБАНК», розташоване за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 40.

При цьому ОСОБА_4 , перебуваючи у вищезазначеному відділенні АТ «МЕГАБАНКУ» для отримання грошового кредиту надав представнику кредитної установи нібито власні, а насправді завідомо підроблені документи, а саме паспорт та ідентифікаційний код на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 а також довідку, про доходи з місця роботи, а саме ТОВ «БІОТЕРН» (код ЄДРПОУ 41846203), в якій містилась інформація про працевлаштування останнього на вказаному підприємстві та отримання стабільного заробітку.

В зв`язку з наданням ОСОБА_4 завідомо неправдивої інформації працівнику АТ «МЕГАБАНК» про те, що нібито він є ОСОБА_6 , офіційно працевлаштований і отримує стабільний заробіток, між неіснуючою особою на ім`я І ОСОБА_6 , від імені якого діяв ОСОБА_4 , та АТ «МЕГАБАНК» було укладено кредитний договір № 291-170-852-2-19-Г від 09.07.2019 на отримання грошового кредиту в розмірі 236000,00 грн.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачений ч.1 ст.222 КК України, а саме надання завідомо неправдивої інформації банку з метою отримання кредиту.

Також встановлено, що влітку 2019 року у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на використання завідомо підробленого документу. З метою реалізації вказаного ОСОБА_4 у невстановлений в ході досудового розслідування час та при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах взяв завідомо підроблені документи, а саме ідентифікаційний код та паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харкова, РНОКПП НОМЕР_1 , виданий 15.11.2018 органом, що видав №6311, а також довідку, про доходи з місця роботи, а саме ТОВ «БІОТЕРН» (код ЄДРПОУ 41846203), з якій містилась інформація про працевлаштування останнього на вказаному підприємстві та отримання стабільного заробітку.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на використання завідомо підробленого документу, розуміючи протиправний характер своїх дій, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, ОСОБА_4 09.07.2019 в денний час прибув до відділення № НОМЕР_2 АТ «МЕГАБАНК», розташоване за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 40.

При цьому ОСОБА_4 , перебуваючи у вищезазначеному відділенні АТ «МЕГАБАНКУ» з метою отримання грошового кредиту та не маючи наміру в подальшому повертати отримані у кредит грошові кошти надав представнику кредитної установи нібито власні, а насправді завідомо підроблені документи, а саме паспорт та ідентифікаційний код на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 а також довідку, про доходи з місця роботи, а саме ТОВ «БІОТЕРН» (код ЄДРПОУ 41846203), в якій містилась інформація про працевлаштування останнього =а вказаному підприємстві та отримання стабільного заробітку.

На підставі документів, які ОСОБА_4 надав працівнику АТ «МЕГАБАНК», таким чином ввівши в оману працівника кредитної установи відділення банку № НОМЕР_2 АТ «МЕГАБАНК», що нібито він є ОСОБА_6 , офіційно працевлаштований та отримує стабільний заробіток, між неіснуючою особою на ім`я ОСОБА_6 , від імені кого діяв ОСОБА_4 , та АТ «МЕГАБАНК» було укладено кредитний договір № 291-170-852-2-19-Г від 09.07.2019 на отримання грошового кредиту в розмірі 236000,00 грн.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачений ч.4 ст.358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст. 358, ч.1 ст. 222, ч.4 ст. 358 КК України

визнав повністю та пояснив, що дійсно вчинив кримінальні правопорушення, що йому інкриміновано та зазначено в обвинувальному акті, обставини правопорушень не спорював, пояснивши причини та обставини скоєного. Зазначав, що належні висновки для себе зробив, більше подібне не повториться.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши йому положення ст.349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу на підставі ч.3 ст. 349 КПК України. Обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст. 358, ч.1 ст. 222, ч.4 ст. 358 КК України доведена у повному обсязі.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне дії ОСОБА_4 кваліфікувати за ч.5 ст.27, ч.3 ст. 358 КК України, як пособництво у підробленні документу, за попередньою змовою групою осіб, за ч.1 ст. 222 КК України, як надання завідомо неправдивої інформації банку з метою отримання кредиту, за ч.4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Згідно ст. 65 КК України, особі, що вчинила злочин, призначається покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує характер, ступінь тяжкості та суспільної небезпеки скоєного, пом`якшуючі покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані по особі обвинуваченого.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, останній раз 15.05.2023 Жовтневий районний суд м. Харкова за ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 186 КК України до покарання у вигляді 7 років позбавлення волі, відбуває покарання у ДУ «Олексіївська виправна колонія № 25»,

на обліку у лікаря - психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, дітей немає, не працевлаштований, проживає в м. Харкові.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися у визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, бажанні виправити наслідки вчиненого.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 не заперечував обставин кримінального правопорушення, що сталися з його провини протягом усього часу досудового розслідування та судового слідства, надав критичну оцінку своїй протиправній поведінці, висловив жаль з приводу скоєного.

Наведене, на думку суду, у повній мірі підтверджує, що обвинувачений дійсно розкаюється у скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує всі обставини, встановлені судом, та вважає за необхідне обрати йому покарання в межах санкцій інкримінованих статей.

Згідно ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»».

Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Беручи до уваги наведене, при обранні міри покарання обвинуваченому, суд виходить з положень ст. ст. 50, 65 КК України та враховує всі надані дані про особі обвинуваченого, наведені вище, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, в тому числі у сфері фінансових ресурсів, його відношення до скоєного, обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, відсутність цивільних позовів, і вважає необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів обрати покарання саме в межах санкцій статей, що інкриміновано, із застосуванням вимог ст. 70 КК України, враховуючи вирок від 15.05.2023 року Жовтневого районного суду м. Харкова за ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 186 КК України.

І тільки таке остаточне покарання у вигляді позбавлення волі, з врахуванням особливостей та обставин вчинення обвинуваченим, суспільної небезпеки вчиненого, особи обвинуваченого, який не зробив для себе відповідних висновків, не працює і не має законних джерел заробітку та тісних соціальних зв*язків, є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 в умовах суворого контролю за його поведінкою та для виконання призначеного судом покарання і попередження вчинення ним нових злочинів.

Додаткове покарання зач.1ст.222КК Україниу вигляді позбавлення права займатись адміністративно- господарською та фінансовою діяльністю також суд вважає за необхідне призначити, враховуючи обставини кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_4 та висновки Об*єднаної палати ККС ВС у постанові від 04.09.2023 року у справі № 404/2081/22.

Підстав для застосування до ОСОБА_4 вимог ст.ст. 69,75 КК України суд не вбачає, враховуючи особу обвинуваченого та суспільну небезпечність вчиненого.

Цивільний позов заявлено не було. Витрат по справі немає. Клопотань прокурора щодо міри запобіжного заходу також заявлено не було.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст. 358, ч.1 ст. 222, ч.4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.5 ст.27, ч.3 ст. 358 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі.

- за ч.1 ст. 222 КК України - у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права займатись адміністративно- господарською та фінансовою діяльністю на строк 2 роки.

- за ч.4 ст. 358 КК України у вигляді 2 років обмеження волі.

В силу вимог ч.ч.1-3 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, з позбавленням права займатись адміністративно- господарською та фінансовою діяльністю на строк 2 роки.

На підставівимог ч.4ст.70КК України,з врахуваннямтого,що ОСОБА_4 засуджується за вчинення кримінальних правопорушень, вчинених ним до винесення вироку 15.05.2023 року Жовтневим районним судом м. Харкова у вигляді 7 років позбавлення волі,за сукупністюзлочинів,шляхом часткового складанняпризначених покарань,призначає остаточне покарання ОСОБА_4 у вигляді 7 років 3 місяців позбавлення волі, з позбавленням права займатись адміністративно-господарською та фінансовоюдіяльністю на строк2роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня ухвалення вироку 19.06.2024 року.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України зарахувати до строку покарання ОСОБА_4 строкйого попередньогоув*язнення(триманняпід вартою) завироком Жовтневогорайонного судум.Харкова від 15.05.2023року - з 21.06.2022 по 14.05.2023 року включно та з 15.05.2023 року по 18.06.2024 року включно (відбування покарання за вироком у вигляді позбавлення волі), із розрахунку день попереднього ув*язнення за день позбавлення волі.

Вирок можебути оскарженийз підстав,передбачених статтею394КПК України,до Харківськогоапеляційного судучерез Київський районнийсуд м.Харкова протягом 30днів здня йогопроголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційного скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя - ОСОБА_1