Ухвала

від 18.06.2024 по справі 686/10965/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/10965/21

Провадження № 1-кс/686/5316/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання прокурора Кам`янець-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна, у кримінальному провадженні № 12021243000000462,

встановив:

17.06.2024 р. прокурор Кам`янець-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке 14.06.2024 р., в ході проведення огляду місця події, було тимчасово вилучене у ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та поміщене на спеціальний майданчик для тимчасового зберігання затриманого автотранспорту НПУ ГУНП в Хмельницькій області (м.Хмельницький, вул.Шухевича, 120Д), а саме: на належний, як зазначає прокурор, померлому ОСОБА_5 транспортний засіб «Toyota» моделі «Land Cruiser Prado 150», win: НОМЕР_1 , чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , 1/3 частину права власності на який, згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 12.02.2024 р., після смерті сина ОСОБА_6 , отримала ОСОБА_7 , а також на технічний паспорт з електронним ключем замка запалювання до вказаного автомобіля.

Дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна єтимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомкримінального правопорушення,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.

Згідно з ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України, вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 1 ст. 171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Вказаним вимогам закону подане прокурором клопотання не відповідає.

Так, у поданому клопотанні прокурор не аргументує достатнім чином, які підстави, мета та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна у вказаному кримінальному провадженні наявні, відсутнє обґрунтування, яке значення має майно, на яке просить накласти арешт прокурор, як речові докази та які обставини за допомогою цих доказів можливо довести у кримінальному провадженні №12021243000000462, досудове розслідування у якому здійснюється по факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, а відтак, яка необхідність у накладенні арешту саме на це майно. В цьому контексті наявність постанови слідчого про визнання автомобіля речовим доказом, в якій також відсутня належна аргументація щодо висвітлення ознак речових доказів та якою не визнавались речовими доказами технічний паспорт з електронним ключем, не є визначальним юридичним фактом для оцінки відповідності речей вимогам ст.98 КПК України.

Не вбачається із матеріалів поданого прокурором клопотання й та обставина, що вилучені в ході проведення вказаного огляду речі та документ мають бути об`єктом будь-яких експертних досліджень (не долучено постанов про призначення експертиз).

Також, у клопотанні прокурора зазначено, що засіб «Toyota» моделі «Land Cruiser Prado 150», д.н.з. НОМЕР_2 , належить померлому ОСОБА_5 , однак документів, які містили б актуальні дані (не станом на 07.10.2021 р.), що підтверджують належність майна, на яке просить накласти арешт прокурор, певним особам, до матеріалів клопотання не долучено. Так, до клопотання прокурором долучено лише копії: заяви про вчинення кримінального правопорушення (на 1 арк.); протоколів допитів свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 (на 6 арк.); договорів купівлі-продажу з додатком (на 3 арк.), свідоцтва про право на спадщину (на 1 арк.); постанови про визнання потерпілим у кримінальному провадженні (на 1 арк.); постанови Хмельницького апеляційного суду (на 7 арк.); ухвали слідчого судді про скасування арешту майна (на 7 арк.); відповідей на запити (на 2 арк.); довідки «Гарпун» (на 1 арк.); рапорту (на 1 арк.); заяви та пояснень ОСОБА_3 (на 2 арк.); протоколу огляду місця події (на 1 арк.); постанови про визнання речових доказів та передачу на зберігання (на 1 арк.); акту прийому-передачі транспортного засобу (на 1 арк.), а також, всупереч вимог ч.6 ст.132 КПК України, лише ксерокопію витягу з ЄРДР (на 1 арк.), інших документів,якими бпрокурор мігобґрунтувати своїдоводи,до клопотання долучено не було.

Крім того, не конкретизує у клопотанні прокурор майно, на яке він просить накласти арешт, зокрема, не вказує в прохальній частині свого клопотання індивідуальних ознак технічного паспорту.

Не наведено у клопотанні прокурора й про існування обставин, передбачених ч.3 ст.132 КПК України. У клопотанні йдеться, що є необхідність в арешті майна, з позбавленням права розпорядження та користування цим майном, однак, в чому полягає ця необхідність, з врахуванням того, що не все майно містить на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, прокурор у клопотанні не зазначає.

Вказані недоліки позбавляють слідчого суддю можливості вирішити питання про накладення арешту та мають бути усунуті прокурором, із зазначенням у розрізі кожного вилученого предмету його ознак речових доказів, визначених ст.98 КПК України, значення для кримінального провадження, мети накладення арешту, визначеної ст.170 КПК України, обставин, передбачених ч.3 ст.132 КПК України, з долученням документів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, клопотання прокурора підлягає поверненню ініціатору для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.171, 172 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання прокурора Кам`янець-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна, у кримінальному провадженні № 12021243000000462, - повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя