Постанова

від 12.06.2024 по справі 907/362/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2024 р. Справа №907/362/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді: Плотніцького Б.Д.

Суддів: Матущака О.І.,

Скрипчук О.С.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ", м.Ужгород

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.02.2024 (повний текст рішення підписано 22.03.2024, суддя О.Ф. Ремецькі)

у справі №907/362/23

за позовом: Акціонерного товариства "МЕГАБАНК", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ", м.Ужгород

про стягнення суми 281 095,39 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Зінчук Я. В.

від відповідача :Стернюк В.А.;

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

На розгляд Господарського суду Львівської області Заступником керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі позивача: Міністерства оборони України подано позов до Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Плюс Україна» про визнання недійсною додаткової угоди.

Рух справи в судах.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 29.02.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ" на користь АТ "Мегабанк" суму 200 547,46 грн. заборгованості, а також суму 3 008,21 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

Не погоджуючись з рішенням суду, Акціонерного товариства "МЕГАБАНК", м.Київ звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яка надійшла до суду 12.04.2024.

Вказує на те, що 29.10.2021 між АТ " МЕГАБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ" укладено договір № 394 про надання гарантії, за яким гарант надає клієнту послуги з видачі тендерної гарантії на користь ТОВ "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" з метою забезпечення виконання клієнтом зобов`язання перед бенефеціаром за закупівлею: Договором транспортування природного газу № 1910000143 від 16.12.2019 на наступних умовах: - сума гарантії - 20 000 000,00 UAH; - строк дії гарантії - до 28 жовтня 2022 року включно. Згідно п. 2.3.1. договору про надання гарантії клієнт (відповідач) зобов`язується за надання банком послуг за цим Договором клієнт зобов`язується щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця протягом строку дії гарантії сплачувати банку комісійну винагороду в розмірі 3,0% (три) відсотки річних із розрахунку суми гарантії, фактичної кількості днів у місяці та у році.

Разом з тим, за доводами позивача, станом на 12.04.2023 р., у відповідача перед позивачем обліковується заборгованість зі сплати комісійної винагороди згідно умов укладеного договору про надання гарантії у загальному розмірі 281 095,39 грн., що і стало приводом звернення позивача до суду.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ "ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ", м.Ужгород звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яка надійшла до суду 12.04.2024.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ", м. Ужгород, щодо задоволення позову заперечує. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що між сторонами відбулося зарахування зустрічних однорідних вимог, у зв`язку з чим зобов`язання ТОВ "ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ" перед АТ "МЕГАБАНК" щодо погашення заборгованості по сплаті комісійної винагороди за договором про надання гарантії № 394 від 29.10.2021 припинені в повному обсязі.

Крім того, відповідач зауважує, що послуга з видачі тендерної гарантії на користь ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" з метою забезпечення виконання Клієнтом (ТОВ "Закарпатгаз Збут") зобов`язання перед Бенефіціаром (ТОВ "Оператор ГТС України") за закупівлею: Договором транспортування природного газу № 1910000143 від 16.12.2019 року згідно Договору про надання гарантії № 394 від 29.10.2021 року з 03 червня 2022 року фактично не надавалась. ТОВ "Оператор ГТС України" гарантії відхилив. Відтак, вважає долучений АТ "МЕГАБАНК" до позовної заяви розрахунок заборгованості по комісійній винагороді за користування гарантією, проведенй Позивачем до 21.07.2022 суперечить умовам Договору та фактичним обставинам, оскільки послуги з видачі тендерної гарантії з метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Закарпатгаз Збут" перед ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" за Договором транспортування природного газу від 16.12.2019 №1910000143 надавались Позивачем лише до 02.06.2023 включно.

З огляду на що, відповідач вважає, що розрахунок комісійної винагороди за червень 2022 року повинен проводитись не за 30 днів, що за даними Позивача становить 49315,07 грн., а тільки за два дні на суму 3287,67 грн. Розрахунок за липень 2022 року є безпідставним. Отже, згідно умов Договору та враховуючи рішення Правління Нацбанку від 02.06.2022 року № 361-рш/БТ з 04.06.2022, Позивач повинен був здійснити розрахунок заборгованості за комісійною винагородою за користування гарантією не на суму 281 095,39 грн., а на суму 200 547,46 грн. (по 02.06.2022 включно).

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

Між Акціонерним товариством "Мегабанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпатаз збут" укладено договір №394 про надання гарантії від 29.10.2021 р. (далі - Договір).

За умовами п. 1.1 Договору Банк надає Клієнту послуги з видачі тендерної гарантії на користь ТОВ "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" з метою забезпечення виконання Клієнтом зобов`язання перед Бенефіціаром за закупівлею: Договором транспортування природного газу №1910000143 від 16.12.2019 на наступних умовах: сума гарантії - 20 000 000,00 UAH (двадцять мільйонів гривень 00 копійок); строк дії Гарантії - до 28.10.2022 р. включно.

За умовами п. 2.1.2. договору, банк зобов`язується, у випадку отримання від бенефіціара протягом строку дії гарантії письмової вимоги (що відповідає умовам гарантії), а також усіх документів, передбачених умовами гарантії (якщо таке подання в ній передбачено), про оплату банком зобов`язань по гарантії в зв`язку з тим, що клієнт порушив зобов`язання, здійснити платіж по гарантії на користь бенефіціара на суму, що вказана в письмовій вимозі.

Згідно п. 2.3.1. Договору за надання Банком послуг за цим договором клієнт зобов`язується щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця протягом строку дії гарантії сплачувати банку комісійну винагороду в розмірі 3,0 % (три) відсотки річних із розрахунку суми гарантії, фактичної кількості днів у місяці та у році. Комісійна винагорода сплачується на рахунок № UA303516290000000036489201616, код ЄДРПОУ: 39582749 у АТ "МЕГАБАНК".

Також у відповідності до п. 2.3.4 Договору Клієнт зобов`язується у разі сплати банком (Бенефіціару) будь - яких сум по Гарантії сплачувати Банку комісію в розмірі 25% річних від сплаченої банком суми за весь період з дати сплати до повного відшкодування Банку вказаних сум. Сплата комісії здійснюється в національній валюті України на рахунок №UA 123516290000000000003739989 Банку щомісячно до дати повного відшкодування, не пізніше 30 числа місяця у якому нараховується комісія. У випадку, якщо 30 число місяця є неробочим днем, сплата здійснюється в останній робочий день місяця.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами та діє до 28 жовтня 2022 р., але не менше ніж до повного виконання сторонами усіх зобов`язань за договором (п. 5.1 Договору).

Відповідно до п. 5.2. Договору про надання гарантії зобов`язання Банку перед Бенефіціаром припиняється серед іншого у випадках, передбачених законодавством.

02.06.2022 Правлінням Національного Банку України прийнято рішення № 261-рш/БТ "Про віднесення Акціонерного товариства "МЕГАБАНК" до категорії неплатоспроможних".

На підставі вказаної постанови 02.06.2022 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення № 383 "Про запровадження в АТ "МЕГАБАНК" тимчасової адміністрації та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", згідно з яким в АТ "МЕГАБАНК" запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ "МЕГАБАНК", визначені ст.ст. 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", начальнику відділy запровадження тимчасової адміністрації управління раннього реагування департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу діяльності банків - Штогріній Ірині Вікторівні.

У подальшому, Правлінням Національного Банку України прийнято рішення від 21.07.2022 № 362-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "МЕГАБАНК", на підставі якого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 21.07.2022 №506 "Про початок процедури ліквідації АТ "МЕГАБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації АТ "МЕГАБАНК" з 22.07.2022 по 21.07.2025 та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "МЕГАБАНК" провідному професіоналу з управління активами та ліквідації відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Білій Ірині Володимирівні (РНОКПП НОМЕР_1 ) строком на три роки з 22.07.2022 по 21.07.2025 включно.

Згідно з листом ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" № ТОВВИХ-23-16406 від 15.11.2023 у зв`язку з рішенням Правління Національного банку України від 02.06.2022 року № 361-рш/БТ з 04.06.2022 надана банківська гарантія не використовувалась в якості забезпечення виконання ТОВ "Закарпатгаз Збут" зобов`язань перед Товариством за договором транспортування природного газу від 16.12.2019 №1910000143. З огляду на викладене, 03.06.2022 номінацію, подану ТОВ "Закарпатгаз Збут", було відхилено з причини 4 - недостатність фінансового забезпечення, визначеного згідно з положеннями глави 2 розділу VIII Кодексу ГТС.

За доводами позивача, станом на 12.04.2023 р., у відповідача перед позивачем обліковується заборгованість зі сплати комісійної винагороди згідно умов укладеного договору про надання гарантії за період 01.02.2022 по 21.07.2022 у загальному розмірі 281 095,39 грн., що і стало приводом звернення позивача до суду.

Норми права та висновки, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Так, згідно ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Гарантія, у відповідності до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, є одним з видів забезпечення виконання зобов`язання.

В силу приписів ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 200 Господарського кодексу України, гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Відповідно до ст. 560 Цивільного кодексу України, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Як встановлено ч. 1 с. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, відповідно до п. 9 ч. 3 розділу І якого гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом та не заперечується сторонами заборгованість відповідача зі сплати комісійної винагороди перед банком виникла з 01.02.2022.

Відповідно до п. 1 гл. 2 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи, з метою забезпечення виконання зобов`язань замовника послуг транспортування щодо оплати послуг оператора газотранспортної системи за договором транспортування природного газу замовник послуг транспортування зобов`язаний надавати оператору газотранспортної системи фінансове забезпечення у випадках та відповідно до вимог, встановлених у цьому Кодексі, або здійснити попередню оплату таких послуг на підставі договору транспортування природного газу.

За змістом п. 3 гл. 2 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи, фінансове забезпечення виконання замовником послуг транспортування зобов`язань щодо оплати за вчинення дій з врегулювання добового небалансу обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї, надається оператору газотранспортної системи в одній або декількох з таких форм: банківської гарантії; передачі замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи в якості фінансового забезпечення грошових коштів на підставі договору транспортування природного газу.

Згідно з п. 5 гл. 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, банківська гарантія - вид забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед оператором газотранспортної системи на його першу вимогу сплатити кошти за замовника послуг транспортування в разі невиконання останнім у повному обсязі або частково своїх фінансових зобов`язань перед оператором газотранспортної системи за договором транспортування природного газу. Банківська гарантія є належним фінансовим забезпеченням для цілей цього Кодексу, якщо вона є безвідкличною, непередаваною та безумовною.

Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

На виконання вказаних положень відповідачем укладено з позивачем договір №394 про надання гарантії від 29.10.2021 р на суму 20 000 000,00 грн.

За умовами п. 2.1.2. договору банк зобов`язується, у випадку отримання від бенефіціара протягом строку дії гарантії письмової вимоги (що відповідає умовам гарантії), а також усіх документів, передбачених умовами гарантії (якщо таке подання в ній передбачено), про оплату банком зобов`язань по гарантії в зв`язку з тим, що клієнт порушив зобов`язання, здійснити платіж по гарантії на користь бенефіціара на суму, що вказана в письмовій вимозі.

Разом з тим, судом встановлено, що у зв`язку з рішенням Правління Національного банку України від 02.06.2022 року № 361-рш/БТ з 04.06.2022 надана банківська гарантія не використовувалась в якості забезпечення виконання ТОВ "Закарпатгаз Збут" зобов`язань перед Товариством за договором транспортування природного газу від 16.12.2019 №1910000143. З огляду на викладене, 03.06.2022 номінацію, подану ТОВ "Закарпатгаз Збут" було відхилено з причини 4 - недостатність фінансового забезпечення, визначеного згідно з положеннями глави 2 розділу VIII Кодексу ГТС.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення Національного банку України №261-рш/БТ від 02 червня 2022 року "Про віднесення Акціонерного товариства "Мегабанк" до категорії неплатоспроможних", віднесено АТ "Мегабанк" до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №383 від 02.06.2022 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Мегабанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" розпочато процедуру виведення Акціонерного товариства "Мегабанк" з ринку і запроваджено тимчасову адміністрацію з 03.06.2022 по 02.07.2022 (включно).

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 22 червня 2022 року №423 щодо продовження тимчасової адміністрації в неплатоспроможному АТ "Мегабанк" на один місяць з 03 липня 2022 року по 02 серпня 2022 року (включно).

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 21 липня 2022 р. №362-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства "Мегабанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 21 липня 2022 р. №506 "Про початок процедури ліквідації АТ "Мегабанк" та делегування повноважень ліквідатора банку". Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням усіх повноважень ліквідатора АТ "Мегабанк", визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", призначено провідного професіонала з управління активами та ліквідації відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Білу Ірину Володимирівну строком на три роки з 22 липня 2022 року до 21 липня 2025 року включно. Вимоги кредиторів прийматимуться протягом 30 днів з дня опублікування у газеті "Голос України" оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку за адресою: вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053.

За змістом ст. 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України". Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно. Усі або частина повноважень Фонду, визначені цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд зазначає обсяг повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі. Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує один місяць. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 3-5 частини другої статті 39 цього Закону, тимчасова адміністрація може бути продовжена на строк до одного місяця. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 1 і 2 частини другої статті 39 цього Закону, строк тимчасової адміністрації може бути продовжений на п`ять днів з припиненням не пізніше дня отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Згідно до п. 5.2. договору, зобов`язання банку перед бенефіціаром припиняється серед іншого у випадках, передбачених законодавством.

Враховуючи наведене, оскільки, з моменту прийняття рішення Національного банку України №261-рш/БТ від 02 червня 2022 року "Про віднесення Акціонерного товариства "Мегабанк" до категорії неплатоспроможних", рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №383 від 02.06.2022 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Мегабанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" Акціонерне товариство "Мегабанк" не виконувало умови договору банківської гарантії №394 про надання гарантії від 29.10.2021 р., внаслідок чого 03.06.2022 номінацію, подану ТОВ "Закарпатгаз Збут" було відхилено з причини 4 - недостатність фінансового забезпечення, визначеного згідно з положеннями глави 2 розділу VIII Кодексу ГТС, то і період заборгованості відповідача зі сплати комісійної винагороди закінчується 02.06.2022.

Таким чином, враховуючи факт встановлення судом періоду заборгованості відповідача з 01.02.2022 по 02.06.2022, відповідно до умов п. 2.3.1. договору, така заборгованість останнього перед позивачем складає 200 547,46 грн., що було вірно встановлено судом першої інстанції.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, вказана сума заборгованості останнім на користь банку не сплачена, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про часткове задоволення вимоги позивача та стягнення з відповідача 200 547,46 грн заборгованості зі сплати комісійної винагороди.

Щодо тверджень апелянта (відповідача) щодо зарахування зустрічних однорідних вимог суд вказує наступне.

Судами встановлено, що 27.03.2023 року ТОВ "Закарпатгаз Збут" направило на адресу АТ "МЕГАБАНК" повідомлення № 887-Сл-249-0323 про заміну кредитора у зобов`язанні, яким позивач повідомив відповідача, що ТОВ "Закарпатгаз Збут" є новим кредитором за зобов1язанням АТ "МЕГАБАНК" повернути грошові кошти (вклад) в розмірі 200 547,95 гривень за договором № 59/2021 банківського строкового вкладу юридичної особи (з виплатою процентів щомісяця) від 24 вересня 2021 року. 27.03.2023 року ТОВ "Закарпатгаз Збут" направило на адресу АТ "МЕГАБАНК" заяву про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 887-Сл-248- 0323.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про банки і банківську діяльність", особливості правового статусу, порядку створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків визначаються цим Законом та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, не має на меті отримання прибутку і не відповідає за зобов`язаннями банків. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. (ч.1 статті 3 вказаного Закону)

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Згідно з ч.1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Частиною 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд зобов`язаний забезпечити збереження активів.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Статтею 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Згідно з п. 1, 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, наглядової ради і правління) та органів контролю (внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв`язку з ліквідацією банку; забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін. Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на правочини, зобов`язання за якими припиняються у процедурі ліквідаційного неттінгу, що здійснюється в порядку, встановленому статтею 54-1 цього Закону, та припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог боржника, який одночасно є кредитором банку, що ліквідується.

Зарахування зустрічних однорідних вимог боржника, який одночасно є кредитором банку, що ліквідується, здійснюється під час задоволення Фондом відповідної черги акцептованих вимог кредиторів, до якої віднесені вимоги такого кредитора, за заявою кредитора банку і в сумі, що не перевищує суму акцептованих вимог за заявою банку;

Положеннями ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено повноваження уповноваженої особи Фонду, зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 вказаної статті, уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Тобто вказаний пункт ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" спрямований на захист боржника банку, під час ліквідації банку, який є одночасно і кредитором цього банку, шляхом надання можливості боржнику погасити свою заборгованість за кредитами, відсотками та заборгованість за борговими цінними паперами за рахунок коштів на поточних та/або депозитних рахунках боржника у банку, не застосовуючи норми статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За змістом ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду. Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів Фонд сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці.

Частиною 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що законодавчі та інші нормативно правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов`язаннями банку із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, пред`являються тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

Отже, з огляду на вищевикладене, та враховуючи прийняте рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про ліквідацію Акціонерного товариства "Мегабанк", спірні правовідносини сторін не регулюються Цивільним кодексом України, оскільки визначаються спеціальним законом - Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно п. 8 до ч. 2 ст. 46 якого забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін. При цьому, задоволення вимог окремого кредитора-юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов`язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.

Відповідачем не враховані норми ст. 602 Цивільного кодексу України, за якими не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в процесі ліквідації банку є порушенням вимог чинного законодавства України, зокрема, черговості задоволення вимог кредиторів банку, передбаченої ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

При цьому задоволення вимог окремого кредитора-юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, у тому числі на підставі судового рішення, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов`язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

До аналогічних за змістом висновків також прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 у справі №910/23398/16, Верховний Суд у постановах від 02.03.2018 у справі №910/8297/17, від 20.03.2018 у справі №910/3226/17, від 29.08.2018 у справі №910/3361/17.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили доводи, викладені в апеляційній скарзі, та спростували правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.02.2024 у справі №907/362/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17.06.2024

Головуючий суддя Плотніцький Б.Д.

Суддя Матущак О.І.

Суддя Скрипчук О.С.