Постанова

від 17.06.2024 по справі 903/178/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року Справа № 903/178/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Юрчук М.І.

без повідомлення (виклику) сторін

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юто Груп" на ухвалу Господарського суду Волинської області, постановлену 23.04.2024 (суддя Вороняк А. С., повний текст складено 25.04.2024) у справі № 903/178/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нововолинський завод спеціального технічного обладнання"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юто Груп"

про стягнення 456 114,57 грн

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Волинської області перебуває справа № 903/178/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нововолинський завод спеціального технічного обладнання до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юто Груп" про стягнення 456114,57 грн, з них 396774,00 грн заборгованості по орендній платі, 6000,53 грн 3% річних, 53340,04 грн пені.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 23.04.2024, серед іншого, відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Юто Груп" про поновлення строку на подання відзиву з доказами; відзив ТОВ "Юто Груп" залишено без розгляду; закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Вказане процесуальне рішення мотивоване закінченням встановленого судом строку на подання відзиву на позовну заяву та відсутністю заяви, поданою до закінчення цього строку, про його продовження.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить останню скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задоволити клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву з доказами, прийняти останні до розгляду та продовжити строк підготовчого провадження у справі № 903/178/24.

Апелянт вважає висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, такими, що не відповідають обставинам справи. Вказує, що суд не прийняв до уваги обґрунтування щодо завантаженості керівництва та працівників ТОВ "Юто Груп" та переміщенням товариства з Волинської області до міста Київ. Водночас зазначає про відсутність штатного юриста, що позбавило можливості швидко зреагувати на позовну заяву.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юто Груп" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 23.04.2024 у справі № 903/178/24; апеляційну скаргу постановлено розглянути без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу та вважає доводи безпідставними та необґрунтованими, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу Господарського суду Волинської області від 23.04.2024 у справі № 903/178/24 - без змін.

Клопотань про розгляд даної справи в судовому засіданні з викликом сторін до суду не надходило.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Розглянувши матеріали оскарження ухвали у справі № 903/178/24, проаналізувавши наявні докази та доводи учасників справи, а також перевіривши додержання судом першої інстанції норм процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд зазначає таке.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з норм статей 55 та 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема на судовий захист, ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до частини восьмої статті 165 ГПК відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить Відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 178 ГПК України, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

З матеріалів справи встановлено, що ухвалою суду першої інстанції від 04.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 02.04.2024; запропоновано відповідачу надати відзив на позов не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною першою статті 116 ГПК визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За визначенням п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу суду від 04.03.2024 було надіслано відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Юто Груп", ІПН/ЄДРПОУ 44708106, в його електронний кабінет та отримано останнім 07.03.2024, що підтверджується відповідною довідкою суду.

Апелянт вказує про зміну з 21.02.2024 фактичної та юридичної адреси відповідача із адреси: 45407, Волинська обл., Володимир-Волинський р-н, місто Нововолинськ, вул.Святого Володимира, буд. 3 на адресу: 03028, місто Київ, пр .Науки, буд. 41, кімната 50.

Судом встановлено, що ухвалу суду від 04.03.2024 надіслано відповідачу також на поштову адресу, що зазначена позивачем у позовній заяві: Волинська область, м.Нововолинськ, Володимирський район, вул.Святого Вололимира, 3.

12.03.2024 поштовий конверт за ідентифікатором № 0600253332147 повернувся до суду із відміткою про вручення 07.03.2024.

Крім того ухвалу суду від 04.03.2024 надіслано судом на адресу місцезнаходження відповідача, яка відповідає відомостям із ЄДРПОУ: пр.Науки,41, кім.50, м.Київ, 03028.

19.03.2024 поштовий конверт за ідентифікатором № 0600254922479 повернувся до суду із довідкою відділення поштового зв`язку ф.20 адресат відсутній за вказаною адресою.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вжив усі залежні від нього заходи для своєчасного та належного повідомлення сторін про відкриття провадження у справі задля реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Зважаючи, що ухвалу суду від 04.03.2024 отримано відповідачем в електронному кабінеті та поштовим зв`язком 07.03.2024, відзив та позов мав бути поданий у строк до 22.03.2024.

02.04.2024 представник відповідача через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання про поновлення пропущеного строку для подання відзиву та відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 02.04.2024 відмовлено у задоволенні вказаного клопотання представника відповідача; відкладено підготовче засідання на 23.04.2024.

Представником відповідача 16.04.2024 було подано відзив на позовну заяву, в якому останній просив поновити процесуальний строк для подання відзиву та доказів.

Оскільки строк на подання відзиву на позовну заяву закінчився 22.03.2024, встановлювався судом та відповідно до вимог процесуального закону не був продовжений за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, тому клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву суд визнав безпідставним та оскаржуваною ухвалою від 23.04.2024 відмовив у його задоволенні. Відзив та додані до нього докази залишено без розгляду.

Стаття 118 ГПК України визначає, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша).

За змістом наведеної статті 119 ГПК пропущений учасником процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за умови звернення учасника із заявою про поновлення такого строку, в якій він має навести причини пропуску строку, а суд оцінити наведені заявником при чини на предмет їх поважності.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зміст наведеної норми свідчить про те, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду.

Разом з тим, на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена. При цьому суд не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/10965/17, 03.12.2018 у справі № 904/5995/16, а також в ухвалі Верховного Суду від 06.03.2020 у справі № 911/1974/18.

Так, прямо з норми частини восьмої статті 165 ГПК вбачається, що для подачі відзиву строк встановлює суд в межах граничного строку, встановленого законом - 15 днів з дня вручення ухвали. Тобто такий строк може бути продовжений до його спливу та не може бути поновлений у зв`язку із його закінченням.

Відтак, місцевим господарським судом правомірно відмовлено відповідачу в задоволенні його клопотання про поновлення строку на подання відзиву з доказами та обґрунтовано вказано про те, що такий строк встановлений судом та за відсутності заяви про його продовження, поданою до закінчення цього строку, закінчився зі спливом 15 днів з дня отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.

Водночас колегія суддів зазначає, що доводи скаржника про відрядження керівництва та зайнятість працівників товариства облаштуванням офісу та промислової зони в м.Києві, відсутність штатного юриста та укладення договору про надання правничої допомоги лише 01.04.2024 не можуть вважатись такими обставинами, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Наведені скаржником обставини носять виключно суб`єктивний характер, в цілковитій залежності від встановлених пріоритетів у власній діяльності відповідача.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

Наведені в апеляційній скарзі аргументи скаржника не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони не спростовують обґрунтованих висновків господарського суду та не вказують на порушення норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала Господарського суду Волинської області від 23.04.2024 у справі № 903/178/24 відповідає матеріалам справи та ґрунтується на чинному законодавстві.

Відповідно до п. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юто Груп" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Волинської області від 23.04.2024 у справі № 903/178/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 903/178/24 повернути Господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Юрчук М.І.