Ухвала

від 18.06.2024 по справі 910/11597/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/11597/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Губенко Н.М., Кролевець О.А.,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Шкурдова Л.М.)

від 16.01.2024,

постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Андрієнко В.В., судді - Буравльов С.І., Шапран В.В.)

від 03.04.2024

та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Андрієнко В.В., судді - Буравльов С.І., Шапран В.В.)

від 24.04.2024

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Укрмонтажспецкомплект"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані"

про визнання недійсними договорів поруки

ВСТАНОВИВ:

1. У липні 2023 році Приватне акціонерне товариство "Укрмонтажспецкомплект" (далі - ПрАТ "Укрмонтажспецкомплек", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані" (далі - ТОВ "Скай Лайф Компані", відповідач) про визнання недійсними договорів поруки.

2. Позов обґрунтовано тим, що оспорювані договори суперечать вимогам пункту 6 статті 3, частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України в частині добросовісності та розумності дій колишнього голови правління та контрагента ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" - ТОВ "Скай Лайф Компані", статті 13 Цивільного кодексу України, в частині зловживання правом представником Товариства та його контрагентом ТОВ "Скай Лайф Компані", статті 63 Закону України "Про акціонерні товариства" в частині недотримання головою правління інтересів Товариства, а також вчинення ними дій, спрямованих на завдання прямої шкоди ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект", оскільки за результатом укладення договорів та їх виконання позивач не лише не отримав би прибутку, а навпаки за відсутності будь-якої потреби, логіки, мотиву та мети трансформував актив - дебіторську заборгованість на суму 2 622 568,55 грн у пасив - кредиторську заборгованість на таку саму суму, а відтак в укладенні оспорюваних договорів була абсолютно відсутня будь-яка економічна вигода для ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект". Крім того, оспорювані договори поруки укладені з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, оскільки сукупна вартість усіх оспорюваних договорів становить 2 622 568,55 грн, що значно більше допустимої відповідно до статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" та статуту ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект" межі, відповідно до якої правочин не може бути віднесено до значних. Враховуючи викладене, позивач вважає, що договори поруки від 18.11.2022 №№ 1 - 9 та №№ 11 - 13 підлягають визнанню недійсними відповідно до частини першої статті 215 та частин першої, третьої, п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України.

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2024, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024, позов задоволено повністю; визнано недійсними договори поруки №№ 1 - 9 та №№ 11 - 13 від 18.11.2022; стягнуто з відповідача на користь позивача 32 208,00 грн витрат зі сплати судового збору.

4. Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, щодо порушення порядку укладення договорів поруки, які є значними, однак укладені без погодження із наглядовою радою ПрАТ "Укрмонтажспецкомплек"; оспорювані договори поруки не призводять до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав та обов`язків ПрАТ "Укрмонтажспецкомплект", що є додатковою підставою для визнання їх недійсними; ураховуючи наявність умислу, домовленості представників сторін під час укладення договорів поруки щодо переслідування власних інтересів, всупереч інтересам позивача, настання несприятливих негативних наслідків, оспорювані договори укладені всупереч частинам першої, третьої, п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України, тому наявність підстав для визнання договорів поруки недійсними відповідно до частини першої статті 215 цього Кодексу.

5. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 стягнуто з відповідача на користь позивача 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

6. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі та наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу з 39 000,00 грн до 30 000,00 грн.

7. 06.05.2024 до Верховного Суду через систему "Електронний суд" від ТОВ "Скай Лайф Компані" надійшла касаційна скарга, в якій просить рішення суду першої інстанції, постанову та додаткову постанову суду апеляційної інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

8. Верховний Суд ухвалою від 27.05.2024 касаційну скаргу залишив без руху із наданням скаржнику строку для приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5, 6 частини другої статті 290 ГПК України.

9. 31.05.2024 скаржник подав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" заяву про усунення недоліків, до якої додав уточнену редакцію касаційної скарги, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції; скасувати додаткову постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити повністю.

10. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає пункти 1 та 4 частини другої статті 287 цього Кодексу.

11. Обґрунтовуючи наявність зазначених підстав касаційного оскарження, скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, зокрема:

- частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України та статті 232 Цивільного кодексу України, оскільки суди дійшли помилкового висновку про наявність факту зловмисної домовленості відповідача з колишнім головою правління позивача Халаманом В.Л., вказуючи на перевищення ним повноважень при укладенні договорів поруки, і не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15.09.2020 у справі № 912/2771/19, від 18.07.2018 у справі № 357/6663/16, від 19.01.2022 у справі № 911/841/20, що при укладенні договорів поруки неможливе одночасне існування поряд одне з одним зловмисної домовленості та перевищення повноважень, ці два явища є взаємовиключними (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України);

- статей 73, 77, 79 ГПК України, оскільки встановили обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів, а саме, як на доказ наявності неприйнятних негативних наслідків, посилалися лише на одне рішення суду - постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 року у справі № 910/8244/23, де зроблено висновок про настання негативних наслідків у вигляді неспроможності сплати обов`язкових податків та зборів, заробітної плати працівникам, що призвело фактично до банкрутства позивача, проте, це рішення суду не є допустимим доказом в контексті справи, яка переглядається, оскільки предметом спору у справі № 910/8244/23 був зовсім інший договір - договір оренди; помилково застосували норму частини четвертої статті 75 ГПК України, оскільки рішення у справі № 910/8244/23 не може носити преюдиційний характер у справі, яка переглядається (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України з урахуванням пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України). Скаржник зазначає, що суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, щодо необхідності застосування категорії стандартів доказування та принципу змагальності, який забезпечує повноту дослідження обставин справи;

- статей 70 та 72 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки суди помилково називають дванадцять різних договорів поруки одним значним правочином, так як сума жодного правочину не перевищувала 10% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності, то вони, на думку скаржника, не є значними правочинами в розумінні зазначених норм права, і не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 910/13639/21, від 04.12.2019 у справі № 295/12197/13 та Верховного Суду України від 05.10.2016 у справі № 910/29382/14 (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України);

- статей 215, 215 Цивільного кодексу України, частини першої статті 2 та частин першої-другої статті 5 ГПК України, оскільки суди мали відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з мотивів обрання неефективного способу захисту, так як він разом з позовною вимогою про визнання недійсними договорів поруки не заявив вимоги про застосування наслідків недійсності таких правочинів, і не врахували висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.05.2023 у справі № 905/77/21, що звернення особи з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного правочину без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину є самостійною підставою для відмови в позові у зв`язку з неефективним способом захисту своїх прав (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України);

- пункту 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України, і не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 25.05.2021 у справі № 461/9578/15-ц, від 20.10.2021 у справі № 910/4089/20, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, від 18.11.2021 у справі № 907/12/19 та від 15.12.2021 у справі № 918/303/21, що добросовісність це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення; доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці); в основі доктрини venire contra factum proprium міститься принцип добросовісності; поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України).

12. Щодо оскарження додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми частин четвертої та п`ятої статті 126 ГПК України, оскільки не зменшив розмір витрат на правову допомогу до обґрунтованого розміру і не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 04.12.2018 у справі № 911/3386/17, від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, щодо пропорційності та співрозмірності розміру правової допомоги (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України).

13. У касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

14. Верховний Суд залишає клопотання без розгляду, оскільки строк на касаційне оскарження не пропущений. Касаційна скарга подана 03.05.2024 протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (15.04.2024), що передбачено абзацом 2 частини першої статті 288 ГПК України.

15. Відповідно до частини третьої статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

16. З огляду на зміст касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, ураховуючи її відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні, тому відкриває касаційне провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

Керуючись нормами статей 234, 288, 290, 294, частини четвертої статті 197, пунктами 1, 4 частини другої статті 287, частини третьої статті 301 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/11597/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024.

2. Призначити до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Лайф Компані" у справі № 910/11597/23 на 30 липня 2024 року об 11:00 год у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 2 (кабінет № 209).

3. Явка учасників справи в судове засідання не є обов`язковою.

4. Установити позивачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів відповідачу з урахуванням положень статті 42 ГПК України до 12 липня 2024 року.

5. Роз`яснити учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

6. Витребувати з Господарського суду міста Києва або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/11597/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча І. Кондратова

Судді Н. Губенко

О. Кролевець

До уваги учасників судового процесу!

Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.

Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:

- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;

- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.

Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".

Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":

- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;

- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 15:00 год, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;

- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька,2 (2-ий під`їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";

- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;

- якщо за об`єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Касаційний господарський суд