Ухвала

від 18.06.2024 по справі 910/13066/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/13066/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024

та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс"

до: 1. ОСОБА_1 ,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтік Лоджистік" (Baltik Logistiks LTD),

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотрансгаз",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехінвестгаз",

про стягнення 36 527 295,61 грн,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Місто Банк" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтік Лоджистік" (Baltik Logistiks LTD) (далі - Відповідач-2) про солідарне стягнення суми заборгованості по кредиту, з урахуванням не сплачених відсотків, в загальному розмірі 36 527 295,61 грн за Договором про надання кредиту на умовах кредитної лінії від 30.03.2011 № 16/Ю, Договором поруки від 30.03.2011 № 16/Ю-П-3 та Договору поруки від 30.03.2011 № 16/Ю-П-2.

Позивач мотивував позовні вимоги тим, що на виконання умов кредитного договору виконав своє зобов`язання та видав Товариству з обмеженою відповідальністю "Укртехінвестгаз" кредитних коштів на суму 40 052 968,47 грн (виписка по рахунку). Оскільки станом на 30.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехінвестгаз" не повернуло заборгованість Позивачу, у розмірі 36 527 295,61 грн, це є підставою стягнення кредитних коштів з поручителів.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.12.2022 залучив до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотрансгаз" (далі - Відповідач-3) в якості відповідача-3, залучив до участі у справі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.01.2024 замінив позивача на його правонаступника ТОВ "Діджи Фінанс" (далі - Позивач).

Господарський суд міста Києва рішенням від 20.02.2024 позовні вимоги задовольнив повністю.

Мотивував тим, що станом, як на дату подання позову, так і під час розгляду даної справи, тіло кредиту та відсотки не повернуто, у Позивача наявні підстави для їх стягнення, а отже, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, встановив обґрунтованість заявленого позову.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Відповідача-1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати зазначене рішення суду.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 19.03.2024 залишив без руху апеляційну скаргу Відповідача-1. Роз`яснив скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки шляхом надання: доказів сплати судового збору у розмірі 821 864,15 грн; доказів надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів Відповідачу-1.

10.04.2024 Відповідач-1 подав до суду апеляційної інстанції клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки його майновий стан не дозволяє повністю чи часткового сплатити судовий збір, що на переконання заявника не може обмежити його в праві на звернення до суду із захистом своїх прав та додав до клопотання копію виписки по особовому рахунку Відповідача-1 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 23.03.2024 відмовив у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Продовжив строк на усунення недоліків апеляційної скарги до 03.05.2024.

Оскільки у встановлений строк Відповідач-1 не звернувся до суду із заявою про усунення недоліків, Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 14.05.2024 повернув без розгляду його апеляційну скаргу на підставі частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

24.05.2024 Відповідач-1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024, в якій просить скасувати зазначені ухвали і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у цій справі визначено колегію суддів у складі: Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2024.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Питання щодо відстрочення судового збору врегульовано статтею 8 Закону України "Про судовий збір", яка містить вичерпний перелік умов, за наявності яких суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Так, відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.11.2023 у справі № 906/308/20 виснувала про те, що положення пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до відповідача - фізичної особи за наявності відповідної підстави, визначеної зазначеною нормою.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що виписка по особовому рахунку не є достатнім та належним доказом на підтвердження складного фінансового стану апелянта та відповідно наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору, адже відображає лише рух коштів по конкретному банківському рахунку в конкретній банківській установі, однак не свідчить про те, що це єдиний рахунок фізичної особи, з неї не вбачається за можливе встановити джерела заробітку.

Верховний Суд зазначає, що аналіз пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення сторони від сплати такого.

Отже, право суду, зокрема, на звільнення від сплати судового збору законодавцем поставлено в залежність від висновку суду про майновий стан сторони.

Положення статей ГПК України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. До прикладу, такими доказами може слугувати довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, перелік банківських рахунків із зазначенням коштів на них, довідка Пенсійного фонду форми ОК-5 або ОК-7 тощо.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції правильно виснував, що виписка по особовому рахунку зазначеного не підтверджує, оскільки відображає лише рух коштів по конкретному банківському рахунку в конкретній банківській установі, однак не свідчить про те, що це єдиний рахунок фізичної особи, з неї не вбачається за можливе встановити джерела заробітку.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що Відповідач-1, звертаючись до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, не підтвердив того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.

При цьому посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції використовуючи словесну конструкцію "не є достатнім та належним доказом", невірно застосував (застосував у старій редакції) статтю 79 ГПК України, що суперечить висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі№ 924/233/18, від 11.09.2020 у справі № 910/16505/19, не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, адже таке процесуальне порушення не призвело до неправильного висновку.

Верховний Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції правильно застосував статтю 8 Закону України "Про судовий збір" та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, оскільки скаржник не усунув її недоліки у встановлений судом строк.

Частиною четвертою статті 174 ГПК України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

При цьому частина восьма статті 174 ГПК України передбачає, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

За положенням частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції частини четвертої статті 174 ГПК України та статті 8 Закону України "Про судовий збір" є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм, то вказане є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі № 910/13066/21 за касаційною скаргою Відповідача-1 на підставі частини другої статті 293 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/13066/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024.

2. Копії ухвали у справі № 910/13066/21 надіслати учасникам справи.

3. Надіслати ОСОБА_1 касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський