Постанова

від 12.06.2024 по справі 361/979/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110, тел./факс 0 (44) 284 15 77

e-mail: inbox@kas.gov.ua, inbox@kia.court.gov.ua, web: kas.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617

Унікальний номер справи № 361/979/22 Апеляційне провадження № 22-ц/824/11073/2024Головуючий у суді першої інстанції - Радзівіл А.Г. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2024 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Нежура В.А.,

судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,

секретар Цуран С.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та його поділ,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому, з урахуванням зміни позовних вимог просила:

визнати квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 53,9 кв.м.; земельну ділянку - кадастровий номер 3221286801:01:066:0016, за адресою: АДРЕСА_2 ; житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 148,4 кв.м. незавершеного будівництвом, побудованого на цій земельній ділянці; автомобіль DAEWO Lanos, р. номер НОМЕР_1 ; автомобіль КІА Sportagе, р. номер НОМЕР_2 ; автомобіль МITSUВІSНІ Раjerо, р. номер НОМЕР_3 - спільною сумісною власністю подружжя.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнати право особистої власності на:

- 2/3 частини житлового будинку загальною площею 148,4 кв.м. та земельної ділянки - кадастровий номер 3221286801:01:066:0016, за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 ;

- 1/3 частину житлового будинку загальною площею 148,4 кв.м. та земельної ділянки - кадастровий номер 3221286801:01:066:0016, за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 ;

- квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 53,9 кв.м. за ОСОБА_2 ;

- автомобіль КІА Sportagе, р. номер НОМЕР_2 залишити за ОСОБА_2 ;

- стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію в розмірі 1/2 частки відчужених ним автомобілів DAEWO Lanos, р. номер НОМЕР_1 та МITSUВІSНІ Раjerо, р. номер НОМЕР_3 в сумі - 281 589,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що під час перебування в зареєстрованому шлюбі ними було придбано спірне нерухоме та рухоме майно.

Після пред`явлення первісного позову до суду, позивачем було отримано довідку від 18.02.2022, згідно якої автомобілі DAEWO Lanos, р. н. НОМЕР_1 та МITSUВІSНІ Раjerо, р. номер НОМЕР_3 , які були зареєстровані на ім`я відповідача, були ним продані та перереєстровані на інших осіб. Однак, своєї згоди на відчуження зазначених автомобілів позивач не надавала. Згідно здійсненої оцінки ринкова вартість автомобілів складає: DAEWO Lanos - 80 454,00 грн., МITSUВІSНІ Раjerо - 943 200,00 грн. та автомобіля КІА Sportagе - 394 956,00 грн. На підставі зазначених обставин просила суд задовольнити позовні вимоги (т. 1 а.с. 91-95).

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 22.03.2024 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та його поділ задоволено частково. Визнано незавершені будівництвом житловий будинок, господарські будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 0,2000 га, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 3221286801:01:066:0016; автомобіль КIA Sportage, 2015 року випуску, р.н. НОМЕР_2 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину незавершених будівництвом житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину незавершених будівництвом житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 0,2000 га, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 3221286801:01:066:0016. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 0,2000 га, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 3221286801:01:066:0016. В порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на автомобіль КIA Sportage, 2015 року випуску, р.н. НОМЕР_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 вартості автомобіля КIA Sportage, 2015 року випуску, р.н. НОМЕР_2 , в розмірі 197 478,00 грн. У порядку поділу майна подружжя стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості частини відчужених автомобілів DAEWO, моделі LANOS, 2004 року випуску, MITSUBISHI, моделі PAJERO WAGON, 2013 року випуску в розмірі 479 067,00 грн (т. 2 а.с. 21-34).

В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить рішення суду в частині поділу майна подружжя, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації вартості 1/2 частини відчужених автомобілів DAEWO, моделі LANOS, 2004 року випуску, MITSUBISHI, моделі PAJERO WAGON, 2013 року випуску в розмірі 479 067,00 грн скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні зазначених позовних вимог відмовити в повному обсязі. Вказує, що відчуження спірних автомобілів відбулося за усним погодженням позивача, яка в усному порядку дала свою згоду на відчуження та отримала частину коштів від проданих транспортних засобів.

Також, оскільки Порядком «Державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» затвердженою постановою КМ України від 07.09.1998 № 1388 (у редакції постанови КМ України від 23.12.2009 № 1371) не передбачалось, що при відчуженні транспортного засобу одним із подружжя необхідна обов`язкова письмова згода іншого з подружжя, тому між сторонами не підписувались письмові згоди на відчуження транспортних засобів.

Окрім того, звертав увагу на те, що звіт про визначення ринкової вартості КТЗ не відповідає Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092. (далі - Методика) (п. 1.2).

20.05.2024 ОСОБА_2 було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що згоди на відчуження автомобілів позивач не надавала. Під час розгляду справи, клопотань про експертизу або іншу оцінку представником відповідача заявлено не було, при дослідженні доказів зауваження з цього приводу не надавались, тому висновки районного суду ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, районним судом під час розгляду справи не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 підтримав подану апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 заперечувала проти поданої апеляційної скарги та просила її відхилити.

Рішення суду оскаржується в частині стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації вартості частини відчужених автомобілів, в іншій частині судове рішення не переглядається (ч. 1 ст. 367 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 16.04.1999.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12.08.2021 шлюб був розірваний.

Під час перебування в зареєстрованому шлюбі сторони набули наступне рухоме майно:

- автомобіль DAEWO Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- автомобіль КІА Sportagе 2.0D ХS 4WD 50dr 6А/Т. VІN НОМЕР_4;

- автомобіль МITSUВІSНІ Раjerо, VІN НОМЕР_5, р. номер НОМЕР_3 .

Відповідно до листа від 24.01.2023 за № 31/26-Г-33 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) Головного сервісного центру МВС ТЗ марки DAEWO Lanos, 2004 року був зареєстрований 27.05.2004 на ім`я ОСОБА_1 , а ТЗ МITSUВІSНІ Раjerо, 2013 року випуску був зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 . 11.04.2017.

Відповідно до довідки про надання інформації від 18.02.2022 Територіального сервісного центру МВС № 8044 (ТСЦ МВС № 8044):

- автомобіль марки DAEWO Lanos, 2004 року випуску, перебуває на реєстраційному обліку в ТСЦ № 6841 РСЦ ГСЦ МВС в Хмельницькій області на ім`я гр. ОСОБА_5 Дата перереєстрації - 15.10.2020. Підстава перереєстрації - ДКП укладений у СГ від 15.10.2020 № 14989.

- автомобіль марки MITSUBISHI, моделі PAJERO WAGON, 2013 року випуску, перебуває на реєстраційному обліку в ТСЦ № 8047 РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві на ім`я гр. ОСОБА_6 Дата перереєстрації - 25.11.2020. Підстава перереєстрації - ДКЦ укладений в ТСЦ від 25.11.2020 № 8047/2020/2312871.

- автомобіль марки КІА, моделі SPORTAGE, 2015 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , перебуває на реєстраційному обліку в ТСЦ №8044 РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві на ім`я гр. ОСОБА_2 Дата реєстрації - 21.10.2016. Підстава реєстрації - ВМД від 28.12.2015 № 100270001/2016/230035 та ДКП укладений у СГ від 13.10.2016 № 214273-Y02850.

Як вбачається із наданих висновків про вартість майна від 22.07.2022 наданого ТОВ «Компанія Доксіті» ринкова вартість автомобілів складає:

-DAEWO Lanos 2004 року випуску - 80 454,00 грн.

-МITSUВІSНІ Раjerо 2013 року випуску - 943 200,00 грн.

-КІА Sportagе 2015 року випуску - 394 956,00 грн.

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За частинами 1, 3 статті 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Отже, нормами діючого законодавства передбачено, що при укладенні одним із подружжя договору відчуження об`єкту спільного майна, який виходить за межі дрібного побутового правочину, зокрема, як у даному випадку - відчуження спільного автомобіля, має бути письмова згода другого з подружжя посвідчена нотаріально.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 128/1761/15.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини 1, 2 статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (ч. 2 ст. 364 ЦК України).

Відповідно до ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпорядження майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України.

У випадку коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції, відповідач зазначає, що відчуження автомобілів відбулось за усним погодженням позивача, яка в подальшому, отримала частину коштів. Однак, доказів на підтвердження зазначених обставин, а саме письмове підтвердження отримання половини коштів від реалізації рухомого майна позивачем, відповідачем не надано та матеріали справи не містять.

Із матеріалів справи також вбачається, що судовим рішенням про розірвання шлюбу було встановлено, що стосунки між сторонами припинені з жовтня 2020 року, в той час, як відчуження спірного рухомого майна відповідачем відбулось 15.10.2020 та 25.10.2020, тобто, вже після припинення подружніх стосунків.

Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що відповідач порушив майнові права позивача на належну їй частку у праві спільної сумісної власності на автомобілі, відчужив майно без згоди останньої, та не надав доказів на підтвердження того, що отримані кошти використав в інтересах сім`ї чи на її потреби.

При визначенні суми, яка підлягає компенсації - стягненню з відповідача на користь позивача, суд першої інстанції правильно керувався наданими позивачем висновками про вартість майна, виконані суб`єктом оціночної діяльності, який діє на підставі сертифікату № 424/20 від 25.05.2020, які відповідач не спростував жодними належними доказами, іншої вартості не довів, клопотання про експертизу або іншу оцінку відповідачем не заявляв, зауважень щодо наданих висновків оцінки вартості рухомого майна не надавав (т. 1 а.с. 98-100).

У позовних вимогах позивач просила суд залишити їй на праві власності автомобіль КIA Sportage, 2015 року випуску, р.н. НОМЕР_2 , який зареєстрований на неї, та є спільною сумісною власністю подружжя, зважаючи на вищевикладені норми суд дійшов правильного висновку про задоволення позову в цій частині, але із відповідною компенсацією відповідачу частини вартості вказаного автомобіля, а саме 197 478,00 грн.

За таких обставин, доводи, наведені в апеляційних скаргах, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду з їх оцінкою, а тому, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував обставини справи, дав об`єктивну оцінку зібраним і дослідженим в судових засіданнях доказам та обґрунтовано дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Понесені заявником судові витрати (судовий збір за подання апеляційної скарги) відшкодуванню не підлягають (ст. 141 ЦПК України).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено 17 червня 2024 року.

Суддя-доповідач

Судді