Ухвала

від 18.06.2024 по справі 640/29167/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа №640/29167/20

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

18 червня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Ключковича В.Ю. та суддів Беспалова О.О., Грибан І.О. перевіривши матеріали апеляційної скарги Одеської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кліматизація та інженерія" до Одеської митниці про визнання протиправними дій та зобов"язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кліматизація та інженерія" - задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця подала апеляційну скаргу.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Всупереч вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України апелянтом подано апеляційну скаргу, однак, не додано документ, що підтверджує сплату судового збору за подачу апеляційної скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2024 року апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року - залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про усунення недоліків та направити таку заяву на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду з додаванням доказів (оригіналів), що підтверджують сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2522,40 грн., або доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору.

Вказана ухвала суду була скерована до електронного кабінету апелянта в системі "Електронний суд" та доставлена до електронного кабінету 02.05.24 22:15.

14 травня 2024 року на виконання вимог зазначеної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2024 року апелянтом подано заяву, в якій, посилаючись на відсутність коштів для сплати судового збору та враховуючи введення воєнного стану та території України, він просить відстрочити сплату судового збору або продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Перевіривши доводи клопотання в частині відстрочення сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частин першої та другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено умови, перелік суб`єктів та коло певних правовідносин, за яких суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.

При здійсненні судочинства, апеляційний суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.

Так, відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

У даному випадку, обов`язок учасника справи щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги, передбачений підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», і не може порушити принципу розумної пропорційності, доступу до суду, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» митниці не надано пільг щодо сплати судового збору.

Отже, особа, яка звертається до суду апеляційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.

Проаналізувавши викладе та зміст клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів вважає, що відповідачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.

Посилання митного органу на скрутне майнове становище та на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022 не можуть вважатися достатньою підставою для безумовного та систематичного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

До того ж, у клопотанні, окрім посилання на воєнний стан введений на всій території України, відсутність фінансування та неможливість проведення органом казначейської служби платежів щодо сплати судового збору, митний орган не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати судового збору у встановлений в ухвалі суду строк. Тобто, відсутні належні обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.

За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання питання відстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача в частині відстрочення сплати судового збору.

Щодо клопотання в частині продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги. Водночас, судом апеляційної інстанції було надано апелянту максимальний визначений законодавцем строк для усунення недоліків.

Верховний Суд в ухвалі від 05.07.2021 у справі № 320/10912/20 зазначив, що продовження процесуального строку є правом, а не обов`язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав. Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Водночас, жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом не надано, адже додані до клопотання копії виписок та копія службового листа не можуть свідчити про вчинення апелянтом активних дій, спрямованих на сплату судового збору саме у цій справі.

Колегія суддів звертає увагу, що будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» не внесено.

Судом враховується, що законодавчо закріплений обов`язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.

Також, колегія суддів звертає увагу, що тривала процедура сплати коштів або їх відсутність не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, адже не є об`єктивною та непереборною причиною пропуску процесуального строку.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.

Таким чином, зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання в частині продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

На підставі ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, що оформлена не відповідно до вимог, встановлених ст. 296 зазначеного Кодексу, застосовуються правила ст. 169 КАС України, згідно яких така апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу апелянту, відмовивши у задоволенні поданого клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 329, 331 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Одеської митниці про відстрочення сплати судового збору або продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

Апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кліматизація та інженерія" до Одеської митниці про визнання протиправними дій та зобов"язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

І.О. Грибан