Постанова

від 18.06.2024 по справі 2-662/12

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3203/24 Справа № 2-662/12 Суддя у 1-й інстанції - Скиба С. А. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Барильської А.П., Демченко Е.Л.,

при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 листопада 2023 року про відмову в ухваленні додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Баглійської районної ради м. Дніпродзержинська про встановлення факту, визнання права власності, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Виконавчого комітету Баглійської районної ради м. Дніпродзержинська про встановлення факту, визнання права власності.

Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 квітня 2012 року встановлено факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 62,0 метрів квадратних, житловою площею 38,7 метрів квадратних, В-1 - гараж , Е-1 - сарай , № 2 - ворота з хвірткою в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суді із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі.

Вказана заява мотивована тим, що при ухваленні рішення від 26 квітня 2012 року судом першої інстанції не було вказано, який розмір частки від загального розміру житлового будинку підлягає спадкуванню. Заявник вказує, що про вказану обставину йому стало відомо у жовтні 2023 року, коли йому було відмовлено в проведенні реєстраційних дій, саме з підстав не зазначення розміру частки у житловому будинку, який належить заявникові.

Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 листопада 2023 року відмовлено в ухваленні додаткового рішення по справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального права просив ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення по справі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції у порушення норм процесуального права не повідомляв його про розгляд заяви. При цьому, апелянт вказує, що суд вправі усунути такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення його правосудності.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для ухвалення додаткового рішення, так як судом вирішене питання по суті і прийнято рішення згідно заявлених позовних вимог.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Встановлено, що рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 квітня 2012 року встановлено факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 62,0 метрів квадратних, житловою площею 38,7 метрів квадратних, В-1 - гараж , Е-1 - сарай , № 2 - ворота з хвірткою в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно від 28 вересня 2023 року, ОСОБА_1 було відмовлено в проведенні реєстраційних дій на вказане у рішенні суду нерухоме майно, так як наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на спірне нерухоме майно, а саме, право власності на житловий будинок за вищевказаною адресою належить співвласникам та праві спільної часткової власності, тоді як в рішенні суду від 26 квітня 2012 року не зазначено, який розмір частки в житловому будинку повинен бути у ОСОБА_1 ..

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Суд першої інстанції у порушення вказаних норм права не звернув уваги на вказані норми права, не мотивував свою відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, чим допустив неповноту розгляду вказаної заяви.

Більш того, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі посилається на ст. 270 ЦПК України та вказує, що суд може ухвалити додаткове рішення у справі, якщо, зокрема: судом не вирішене питання про судові витрати, тоді як заявник просив ухвалити додаткове рішення з підстав незазначення його частки на спадкове майно, так як воно перебуває на праві спільної часткової власності.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 у позовній заяві послався на те, що 1/2 частина спадкового майна складається із квартири АДРЕСА_1 , на вказане майно позивач і просив визнати право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 3), а також у рішенні про відмову в проведенні держаної реєстрації державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_4 зазначено, що у Реєстрі речових прав міститься інформація про зареєстроване право власності інших співвласників на 1/2 частину вказаного будинку, проте в рішенні суду від 26 квітня 2012 року не зазначено який розмір частки у житловому будинку повинен бути у ОСОБА_1 (а.с. 45)

А відповідно до технічного паспорту вказаний житловий будинок садибного типу має наступну технічну характеристику: житловий будинок А-1 загальною площею 121,4 кв.м., житловою площею 76,8 кв.м., з господарськими спорудами Б-1, Г-1, Є-1, Ж-1- сараї, В-1, Д-1-гаражі, №1-5-огорожа, №6- зливна яма, І,ІІ - тротуар, до складу житлового будинку А-1 входить дві квартири, квартира №1 загальною площею 62,0 кв.м, житловою площею 38,7 кв.м., квартира №2 загальною площею 59,4 кв.м., житловою площею 38,1 к.м.(а.с.14).

Проте, в рішенні суду від 26 квітня 2012 року об`єктом нерухомості вказується квартира , що не відповідає технічному паспорту.

Разом з цим, суд першої інстанції постановляючи ухвалу про відмову в ухваленні додаткового рішення на вказане вище уваги не звернув.

Згідно ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що при постановлені ухвали про відмову в ухваленні додаткового рішення у справі, судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, оскаржувана ухвала як незаконна підлягає скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 379 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 листопада 2023 року про відмову в ухваленні додаткового рішення - скасувати, справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді А.П. Барильська

Е.Л. Демченко