Рішення

від 14.06.2024 по справі 751/1334/24

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа №751/1334/24

Провадження №2/751/774/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2024 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Деркача О. Г.

секретаря судового засідання Курач В.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в справі матеріалами цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Садівничого товариства ім.Мічуріна про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

08.02.2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кручек О.О., звернулася до суду із позовною заявою до Садівничого товариства ім.Мічуріна (далі СТ ім.Мічуріна) про визнання дій, щодо відключення від електропостачання садової ділянки № НОМЕР_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , зобов`язати відновити постачання електричної енергії на цю ділянку для використання у власних побутових потребах позивача безоплатно для нього, стягнення моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн. та понесених судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач є власником земельної ділянки кадастровий номер 7410100000:01:019:5179 площею 0,0453 га в АДРЕСА_1 , будинок на ній переведено в житловий фонд, відповідно до Державного акту право власності на земельну ділянку серії ЧН №004746 від 28.09.2004 року. Вказує, що позивач на праві приватної власності є власником в цілому садівничого будинку в СТ ім.Мічуріна на підставі свідоцтва про право власності від 30.06.2000 року, реєстровий номер 447. Зазначає, що після 04.06.2023 року земельну ділянку № НОМЕР_1 було від`єднано від електромережі, про що складено Акт №11-ВР-23 від 06.06.2023 року, підставою для від`єднання ділянки стали вимоги відповідача до позивача про узгодження з власником сусідньої ділянки № НОМЕР_2 ОСОБА_2 встановлення паркану з металевого профілю. Вказує, з приводу незаконного відключення від електромережі звертався до правоохоронних органів, була проведена перевірка, і профілактична бесіда з головою товариства ОСОБА_3 . Вважає, відключення його від електромережі незаконним, оскільки повноважень на відключення земельних ділянок членів садового товариства від електропостачання голова правління та члени товариства відповідно до статуту не мають, відключення можуть здійснювати лише працівники електропостачальної організації з якою товариство уклало договір. Також вважає, що була порушена сама процедура відключення. Вказує, що позивачем не було вчинено жодних порушень які могли бути підставою для обмеження його у електропостачанні, заборгованість за послуги з електропостачання відсутня. Вважає, що незаконними діями відповідача порушені його права як споживача, внаслідок незаконного відключення його земельної ділянки від електропостачання йому було завдано моральної шкоди, яку оцінює у розмірі 20 000,00 грн

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13.02.2024 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків для сплати судового збору.

11.03.2024 року на виконання зазначеної ухвали представником позивача подано заяву з квитанцією про сплату судового збору. (а.с.38,39)

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18.03.2024 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

05.04.2024 року представник позивача звернулась до суду із заявою про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, оскільки на адвокатський запит у відповідача були витребувані документи, які мають значення для розгляду справи, які в повному об`ємі не були надані. Тому для з`ясування всіх обставин справи необхідно буде ставити ряд питань в судовому засіданні. Крім того позивач бажає надати безпосередні пояснення в суді.

23.04.2024 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (з додатками), в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав, що цільове призначення земельної ділянки власником якої є позивач, визначене для ведення садівництва, а не як зазначає останній, переведено у житловий фонд. Садовий будинок, розташований на ділянці №123, є невеликою дерев`яною спорудою літнього типу, характерного для дачної забудови 60-70 р.р., в занедбаному стані, без фундаменту, опалення, а тому не може бути місцем постійного проживання і знаходитись у житловому фонді. Крім того, кілька років тому на прохання самого позивача, будинок був від`єднаний від електромережі, про що свідчить незадіяний ізолятор над коником даху будинку, а підключення до електромережі було здійснено до будівлі під умовною назвою «гараж». Зазначає, що на прохання позивача і з дозволу товариства його будівля була підключена до трифазної мережі 380В, в якому знаходилось певне обладнання, яке вимагало такого підключення, що на той час було скоріше виключенням, ніж правилом, бо Правила господарської діяльності (далі-Правила) передбачають підключення лише однофазною напругою 220В. Стверджує, що правовідносини між Садівничим товариством ім.Мічуріна, його керівництвом та членами, в тому числі і щодо розрахунків за спожиту електроенергію, приєднання та відключення від електромереж товариства й інших питань про електропостачання окремих його членів регулюються саме Статутом Товариства або вирішуються згідно із Законом України «Про кооперацію» на зборах всіх членів або представників членів об`єднання. Положеннями п.п.9, 10 Статуту Товариства визначено, що Загальні збори Товариства є вищим органом управління Товариства, який вправі приймати рішення з будь-яких питань його діяльності. Члени Товариства зобов`язані дотримуватися Статуту Товариства, виконувати рішення органів управління Товариства та органів контролю за діяльністю Товариства (п.4.2 Статуту). Позивач є членом Товариства, а тому зобов`язаний повністю дотримуватись вимог Статуту, в тому числі повинен виконувати Правила господарської діяльності, затверджені Загальними зборами товариства, проте у порушення умов Статуту, на тлі неприязних стосунків із власниками сусідніх земельних ділянок, позивач незважаючи на неодноразові попередження, свої обов`язки не виконував, поводився агресивно, а саме: не узгодив з власником сусідньої ділянки встановлення огорожі, що є порушенням п.5.3.1 Правил, вчинив бійку, за що був притягнутий до кримінальної відповідальності. В наслідок зазначених дій позивача, рішенням правління та загальних зборів від 06.06.2023 року вирішено відключити будинок позивача від електропостачання до усунення порушення. Проте, після звернення позивача до ЧРУП ГУНП в Чернігівській обл., рішенням правління від 21.05.2023 року, рішення щодо відключення ділянки № НОМЕР_1 від електромережі було скасовано. Звертає увагу суду, що позивач просить відновити постачання електроенергії, зазначає, що має наміри розпочати будівництво, але по факту він хоче змінити схему підключення з трьохфазної на однофазну, з цього приводу йому було рекомендовано звернутись до електрика Товариства щодо виконання відповідних робіт. Проте, ніяких дій з відновлення електропостачання позивач не здійснив, що ставить під сумніви його наміри щодо будівництва на своїй ділянці, початкові етапи будівництва (розмітка фундаментів, копання траншей під них) взагалі не потребують електроенергії, але вони не проводились позивачем. Крім того будівництво потребує багато води, але позивач відмовився від водопостачання, що ставить під сумніви наміри будівництва останнього. Щодо заподіяння моральної шкоди позивачу, зазначає, що вона не доведена належними доказами.

Сторони в судове засідання не викликались, відповідач, в установлений законом строк продав відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Суд, вивчивши клопотання представника позивача та представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, приходить до наступного висновку.

Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 ЦПК України.

Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 6 ст. 279 ЦПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Так, спрощене провадження, як з викликом, так і без виклику сторін спрямоване на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження без виклику сторін не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги.

Відтак, сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, надавати суду свої докази на спростування взаємних вимог та заперечень у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України.

Усі наявні у сторін докази безперешкодно можуть бути надані ними суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмовому провадженні).

В ухвалі Великої Палати Верховного суду від 14.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц (провадження № 14-636цс18), зазначено, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги предмет, підстави та характер спірних правовідносин, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, та приходить до висновку про залишення клопотань без задоволення.

Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України (ч. 1 ст. 9 Конституції України).

Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, закріплено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Судом встановлено, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧН №2004746 від 02.12.2004 року, зареєстрованого за №3846 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0453 га, яка розташована в АДРЕСА_1 (а.с.7), на якій знаходиться садівничий будинок АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на садівничий будинок № НОМЕР_1 . (а.с.8)

Відповідно до будівельного паспорту виданого Управлінням архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: Чернігівська обл., Чернігівський р-н, Чернігівська територіальна громада, м.Чернігів (станом на 01.01.2021), Садівниче товариство ім.Мічуріна, №.123, знаходиться об`єкт будівництва: реконструкція існуючого садового будинку з будівництвом прибудови з вбудованим гаражем. (а.с.14,15)

06.06.2023 на підставі Акту №11-ВР-23 ділянка №123, яка знаходиться в СТ ім.Мічуріна від`єднана від електромережі. (а.с.9)

З інформації наданої ЧРУП ГУНП в Чернігівській області на адвокатський запит адвоката Кручек О.О. від 06.10.2023 року вбачається, що з приводу заяви ОСОБА_1 (а.с.12), щодо незаконного відключення від електроенергії його дачного будинку на ділянці АДРЕСА_1 проведено перевірку, опитано громадянина ОСОБА_3 який повідомив, що є головою Товариства, та згідно протоколу засідання правління СТ ім.Мічуріна від 21.05.2023 року виявлено порушення Правил господарської діяльності Товариства від 21.06.2022 №16-01 та від 28.09.2022 року №16.02 щодо встановлення паркану, а також порушення п.6.1.34 ДБН Б.2.2-2019, на підставі п.4.5 Правил господарської діяльності товариства вирішено, від`єднати ділянку №123 власником якої є громадянин ОСОБА_1 від електро- та водопостачання після 04.06.2023 року. При цьому повідомив, що в подальшому буде дотримуватись діючого законодавства. З громадянином ОСОБА_3 було проведено профілактичну бесіду про недопущення антигромадської поведінки.(а.с.11,13)

Відповідно ч.6 ст.35 Земельного кодексу України використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.

Відповідно до Закону України «Про об`єднання громадян», об`єднання громадян діє на основі статуту. Об`єднання громадян створюються і діють на основі добровільності, рівноправності їх членів (учасників), самоврядування, законності та гласності.

Садівниче товариство ім.Мічуріна діє на підставі Статуту, затвердженого протоколом Загальних зборів уповноважених членів Товариства №5 від 01.10.2016 року та Правил господарської діяльності СТ ім.Мічуріна, затвердженого Зборами (конференцією) представників садівничого товариства 29.04.2012 року зі змінами, затвердженими Зборами (конференцією) представників садівничого товариства 26.04.2014 року та від 06.05.2023 р. (а.с.25-29, 62-70)

Відповідно до п.2.1 Статуту, метою Товариства є задоволення потреб та захист прав, законних, соціальних, економічних та інших інтересів членів Товариства, пов`язаних з веденням садівництва на виділення їх земельних ділянках.

Товариство є власником: мереж електро- та водопостачання до межі балансової належності та експлуатаційної діяльності (пп. 5.2 п.5 Роз.3 Статуту).

Згідно пп.5.3 п.5 Роз.3 Статуту, володіння, користування та розпорядження майном Товариства здійснюють органи управління Товариства відповідно до їх компетенції, визначеної Статутом Товариства.

01.01.2019 року між Садівничим товариством ім.Мічуріна та АТ «Чернігівоблнерго» укладено договір споживання про надання послуг з розподілу електричної енергії №237230051919 (а.с.81), а тому в силу ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії», є колективним побутовим споживачем».

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеній у постанові від 09.10.2019 року у справі № 317/629/15-ц, садове товариство (населений пункт) є споживачем електроенергії юридичною особою, що закуповує електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок всього товариства (населеного пункту), зокрема для забезпечення електричною енергією членів садового товариства (споживачів населеного пункту). При цьому питання щодо користування електроенергією та технічного забезпечення електроустановок споживачів населеного пункту мають здійснюватися відповідно до установчих документів садового товариства та/або прийнятих на загальних зборах членів садового товариства рішень.

Вищими органами управління Товариства є Загальні збори членів Товариства (по тексту - Збори) та Збори уповноважених членів Товариства. До органів управління належить Правління та Ревізійна комісія Товариства.

Нормами ч.1 та ч.2 Земельного кодексу України визначено, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо); зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Як вбачається з матеріалів справи підставою відключення позивача від електромережі стала заява члена товариства ОСОБА_2 , ділянка № НОМЕР_2 , щодо встановлення ОСОБА_1 без її згоди, непрозорої огорожі між сусідніми ділянками, що є порушенням п.5.3.1 Правил товариства та забрав частину межі, яка є власністю товариства, по якій проходить труба подачі води загального користування і перекрито доступ до її обслуговування. Огорожа заважає циркуляції повітря, затіняє рослини. (а.с.71)

На підставі зазначеної заяви, комісією Товариства були проведені перевірки дій власника земельної ділянки та садового будинку № НОМЕР_1 , виявлено порушення пунктів 2.2.7, 5.3.1 Правил господарської діяльності садівничого товариства та п.4.2.5 Статуту, про що були винесені Акти про порушення Правил господарської діяльності Товариства №16-01 від 21.06.2022 року та №16-02 від 28.09.2022 року. Актом (№16-02) відповідно до роз.4 Правил зобов`язано ОСОБА_4 : в десятиденний термін з моменту отримання акту узгодити з власником ділянки №92 встановлення паркану або вирішити питання його демонтажу; в термін до 01.11.2022 року пред`явити голові правління оригінали документів, що підтверджують право власності на земельну ділянку та надати копію абрису (схеми) меж земельної ділянки; попереджено про обмеження за рішенням правління щодо користування послугами Товариства з електропостачання у разі невиконання вимог Акту. (а.с.73, 75) Від ознайомлення з актами та їх отримання, ОСОБА_1 відмовився.

Зазначені акти були затверджені Протоколом №2-ПР/22 Засідання правління СТ. ім.Мічуріна від 13.11.2022 року (а.с.76)

Протоколом №1-ПР/23 Засідання правління СТ ім.Мічуріна від 21.05.2023 року, вирішено:

1.З огляду на не бажання ОСОБА_5 виконувати вимоги Актів про порушення господарської діяльності товариства від 21.06.22 №16-01 та від 28.09.22 №16.02 щодо встановлення паркану, а також порушення п.6.1.34 ДБН Б.2.2-12:2019, на підставі п.4.5 Правил господарської діяльності товариства від`єднати ділянку № НОМЕР_1 від електро- та волопостачання з 04.06.2023 року.

2.Довести до відома ОСОБА_5 , що відповідно до Правил споживання електричної енергії в СТ ім.Мічуріна, затверджених Зборами СТ ім.Мічуріна від 15.04.2021 року, відновлення приєднання споживача до мереж товариства здійснюється за рахунок користувача з одночасною оплатою раніше виконаних робіт з від`єднання або зміни мережі, а також цільового внеску в фонд розвитку товариства в сумі, що дорівнює розміру оплати робіт зміни підключення або від`єднання та приєднання до електромережі.

У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється. (а.с.21)

В подальшому, зазначене рішення Протоколом №2-ПР/23 Засідання правління СТ ім.Мічуріна від 22.07.2023 року скасовано, щодо відключення ділянки № НОМЕР_1 від електромережі; з урахуванням висловленого бажання ОСОБА_1 змінити схему підключення садової будівлі з трифазної на однофазну, рекомендовано йому звернутись до електрика товариства щодо виконання відповідних робіт. (а.с.82)

Доказів на підтвердження звернення позивача до відповідача з питанням зміни схеми підключення його садової ділянки, суду не надано.

Аналіз вище зазначених обставин дає підстави вважати, що ситуація яка склалась між позивачем та відповідачем, виникла з мотивів особистих неприязних відносин між членами Товариства, даний факт підтверджується матеріалами перевірки ЧРУП ГУНП в Чернігівській області за заявою ОСОБА_1 (а.с.12, 13, 17, 20, 22, 23) та вироком Новозаводського районного суду міста Чернігова від 29.12.2022 року, яким ОСОБА_1 визнано винуватим за ч.2 ст.125 КК України. (а.с.74)

Суд не погоджується з доводами позивача, щодо незаконності дій відповідача, щодо відключення його земельної ділянки від електромережі, з наступних підстав.

Відповідно до п.1.4 Правил господарської діяльності Садівничого товариства ім. Мічуріна, контроль за дотримання Правил здійснюється Комісією для виявлення порушень, обраного загальними зборами комісією та посадовими особами відповідних державних органів, в обов`язки яких входять функції контролю за дотриманням вимог законодавства.

Робота вищезазначеної комісії та порядок прийняття нею рішень затверджені в розділі 4 Правил. (в редакції від 26.04.2014 р.)

Пунктом 4.2 Правил визначено, що у разі виявлення фактів порушення членом Товариства цих Правил головою Правління складається відповідний Акт у двох примірниках. Один примірник Акту під розписку вручається порушнику. У випадку відмови порушника отримати примірник Акту, у ньому робиться примітка про відмову і застосовується положення п.4.4 Правил Акт вважається дійсним, якщо його підписали голова Правління та два свідки. Акт затверджується протоколом Правління.

Відповідно до п. 4.3, з метою встановлення відповідності стану електрообладання та мережі електро та водопостачання на ділянках та у садових будинках членів Товариства вимогам законодавства голова правління в праві провести перевірку ділянок, садових будинків і споруд членів Товариства. За фактом виявлення порушень складається Акт, у відповідності до 4.2 Правил.

Відповідно до п.4.5 Акт про порушення Правил господарської діяльності товариства, оформленні згідно п.4.2-4.4 Правил, є достатньою підставою для: вимоги у порушника усунути порушення Правил та/або сплати штрафу; у разі невиконання вимог акту, обмеження щодо користування послугами Товариства з електро та водопостачання, за рішенням Правління. Відновлення електро або водопостачання (після відключення за порушення Правил) здійснюється: в літній період -протягом тижня; в зимовий період протягом місяця, за рішенням Правління після усунення порушення, оплати заборгованості, витрат на повторне підключення та збитків, завданих Товариству.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідач при здійсненні відключення позивача від електро та водопостання діяв на підставі Статуту та Правил господарської діяльності Товариства, а тому підстав для визнання дій останнього незаконними суд не вбачає. При цьому, рішення Правління про відключення від 21.05.2023 року скасовано самим відповідачем 22.07.2023 року.

Вимога, щодо безоплатного відновлення електропостачання позивачу також задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не спростовано доводи відповідача, щодо невідповідності його вузла обліку електропостачання Правилам технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства юстиції України 25 жовтня 2006 р. за № 1143/13017.

Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають з наступних підстав.

За правилами ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом та/або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України (п.п. 3, 9) № 4 від 31.03.95 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, в моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

За змістом п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Як зазначено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями (бездіяльністю) її заподіяно та якими доказами вона стверджується. Факт заподіяння моральної шкоди повинен довести позивач.

Наявність причинного зв`язку між протиправним діянням і моральною шкодою, що є третьою підставою відповідальності за завдану моральну шкоду, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою і моральною шкодою дає можливість визначити суб`єкта її відповідальності та її межі, тобто особа має нести відповідальність лише за ту шкоду, яка викликана саме її поведінкою.

Отже, підставою відповідальності за завдану моральну шкоду є цивільне правопорушення, структурними елементами якого є чотири вищеописані складові (за винятками, встановленими чинним законодавством України).

Відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

З урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів з власної ініціативи і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів і в межах заявлених позовних вимог.

На підтвердження моральних страждань позивача та причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями відповідача, а також його вини в заподіянні цієї шкоди, суду не надано жодних доказів, що є підставою для відмови у задоволенні позову в частині вимог про стягнення моральної шкоди.

Частина 2 ст. 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що підстав для стягнення із відповідача на користь позивача моральної шкоди, суд не вбачає, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Аналізуючи всі доводи учасників справи, суд приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Таким чином, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті рішення про відключення позивача від електропостачання діяв на підставі Статуту та Правил господарської діяльності Товариства, підстави для безоплатного його відновлення, станом на час розгляду справи в суді, відсутні, моральна шкода не доведена у передбачений законом спосіб, в зв`язку з чим в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову позивачеві в задоволенні позову в повному обсязі, витрати зі сплати судового збору з відповідача стягненню не підлягають.

Суд розглянув справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 142, 263-265, 268, 274-279, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Садівничого товариства ім.Мічуріна про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Садівниче товариство ім.Мічуріна (місцезнаходження: місто Чернігів, вул.Федора Уманця,124, код ЄДРПОУ 22816400).

Повний текст рішення суду виготовлений 14.06.2024 року.

Головуючий - суддя О. Г. Деркач