Вирок

від 20.06.2024 по справі 534/294/24

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№534/294/24

Провадження №1-кп/534/23/24

В И Р О К

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

20 червня 2024 року м. Горішні Плавні

Комсомольський міський судПолтавської області

у складі:головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12024170520000017, внесеного у Єдиний реєстр досудових розслідувань 04.01.2024 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кременчук, Полтавської області, громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого, на утриманні маючого дитину 7 років, працюючого на НВП «Фероліт» плавильником металу, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою в силу ст. 89 КК України не судимий

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Близько 06 год 00 хв 04.01.2024 ОСОБА_4 , перебуваючи в плавильно-ливарному цеху НВП «Фероліт» за адресою: АДРЕСА_2 , вирішив таємно викрасти чуже майно.

Реалізуючи свій протиправний умисел ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, введеного на території України на підставі Закону України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного етапу в Україні»», Закону України №2119-]Х від 15.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»», Закону України № 2212-ІХ від 21.04.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»», Закону України № 2263-ІХ від 22.05.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»», Закону України № 2500-ІХ від 15.08.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»», Закон України № 2738-ІХ від 16.11.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»», Закону України № 2915-ІХ від 07.02.2023 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»», Закон України № 3057-ІХ від 02.05.2023 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»», Закону України № 3275-ІХ від 27.07.2023 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»», Закону України № 3429-ІХ від 08.11.2023 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вважаючи, що його дії непомітні для оточуючих, керуючись корисливим мотивом та метою, таємно, перебуваючи в приміщенні плавильно-ливарного цеху, підійшовши до плавильної печі та за допомогою ключів «19» і «22» відкрутив гайки та зняв дві пластини «1738-18.001 (мідна)» вартістю 1 148 грн 40 коп. кожна (загальною вартістю 2 756 грн 00 коп.).

Продовжуючи реалізацію свого протиправного наміру ОСОБА_4 пройшов повз прохідну частину НВП «Фероліт», приховавши викрадене майно під одяг, та попрямував до виходу, де був затриманий фахівцем служби безпеки.

ОСОБА_4 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі.

Таким чином дії ОСОБА_4 суд кваліфікує як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Суд рахує, що визнання вини ОСОБА_4 відповідає фактичним обставинам справи, ним та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, дослідження доказів, окрім характеризуючих даних обвинуваченого та його показів, вирішує за недоцільне. Вина обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України є доведеною повністю.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання, відсутні.

На обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не знаходиться.

При обранні міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, особу обвинуваченого, його молодий вік, стан здоров`я, відсутність офіційного джерела доходу, сімейний стан, зокрема обвинувачений є неодруженим, наявність обставини, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, зокрема, щодо повного визнання обвинуваченою вини у скоєному злочині, поведінку обвинуваченого як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду справи.

Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Судом враховано, що визначені уст. 65 КК Українизагальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, а також призначення покарання нижчого, ніж передбачене санкцією статті (частини статті), завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.

При цьому повноваження суду (його права та обов`язки), надані державою, щодо обрання між альтернативними видами покарань у встановлених законом випадках та інтелектуально-вольова владна діяльність суду з вирішення спірних правових питань, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання тощо, визначають поняття «судова дискреція» (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві.

Дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов`язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду. Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), та в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.08.2020 за результатами розгляду справи № 716/1224/19.

У судовому засіданні прокурор просив суд ОСОБА_4 визнати винним та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнити його від цього покарання із іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.

Для того, щоб досягти мети справедливості покарання, яке буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, запобіганню вчинення ним нових злочинів, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі та застосувати ст. 75, 76 КК України.

Питання щодо речових доказів належить вирішенню відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжні заходи не застосовувались.

Цивільні позови непред`явлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 373,374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч. 4 ст. 185 КК України 5 років позбавлення волі;

-на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від цього покарання, якщо він протягом одного року випробування не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього такі обов`язки:

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Речові докази у кримінальному провадженні:

-2 (дві) мідні пластини залишити у власника як йому належні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Комсомольський міський суд Полтавської області, а обвинуваченим у той же строк з моменту його отримання.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому, потерпілому роз`яснюється право подати клопотання про помилування, а також роз`яснюється учасникам кримінального провадження право ознайомитись із журналом судового засідання та подавати на них зауваження.

Суддя ОСОБА_6