Ухвала

від 23.10.2024 по справі 534/294/24

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 1-в/537/111/2024

Справа № 534/294/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2024 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Крюківського РВ філії Державної установи «Центр пробації» ОСОБА_4 про звільнення засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного судом покарання у зв`язку із декриміналізацією вчиненого ним діяння,

В С Т А Н О В И В:

06.09.2024 року до Крюківського районного суду м. Кременчука надійшло клопотання начальника Крюківського РВ філії Державної установи «Центр пробації» ОСОБА_4 про звільнення засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного судом покарання у зв`язку із декриміналізацією вчиненого ним діяння. Згідно подання вказано, що вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 20.06.2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. Згідно подання вказано, що 31.07.2024 року вищезазначений вирок надійшов на виконання до відділу та засудженому роз`яснено порядок та умови звільнення з випробуванням.

09.08.2024 року набув чинності закон про декриміналізацію дрібних крадіжок, а саме закон України « Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-!Х.

Вироком суду від 20.06.2024 року встановлено, що засуджений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення 04.01.2024 року, при цьому вартість викраденого майна складає 2756 грн.

Відповідно до ч.2 ст.74 КК України, особа засуджена за діяння, караність якого законом усунута, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, дост. 51 КУпАПбули внесені зміни та передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за ч. 1ст. 51 КУпАП, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ч. 2ст. 51 КУпАП.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установленийст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Аналогічний висновок відображено у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 22 серпня 2024 року у справі № 567/507/23.

Зі змісту вироку вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч. 4ст. 185 КК України, ОСОБА_5 вчинив епізод злочинної діяльності 04.01.2024 року.

Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028 грн, а 50 відсотків від його розміру становили 1 514 грн.

У зв`язку з викладеним, на підставі ч.2 ст.72 КК України та п.2 ч.2 ст.539 КПК України начальник Крюківського РВ філії Державної установи «Центр пробації» звернулась до суду з поданням про звільнення засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного судом покарання у зв`язку із декриміналізацією вчиненого ним діяння.

Представник Крюківського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву, згідно якої прохав проводити судове засідання без його участі, клопотання підтримав та прохав його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.

Засуджений в судове засідання не з`явився, але був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання.

Суд , дослідивши матеріали справи встановив наступне:

Згідно із ч. 1ст. 539 КПК Українипитання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Пунктом 1 частини 2статі 539 КПК Українипередбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті57, частини першої статті58, частини першої статті62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537цього Кодексу.

Відповідно до п. 13 ч. 1ст. 537 КПК Українипід час виконання вироків суд, визначений частиною другоюстатті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74 Кримінального кодексу України.

Частинами 2 і 3статті 74 КК Українипередбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м`який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першоюстатті 72 цього Кодексу.

Вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 20.06.2024 року встановлено, що засуджений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення 04.01.2024 року, при цьому вартість викраденого майна складає 2756 грн. та дії засудженого правильно кваліфіковано за ч.2 с.15, ч. 4ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

На час, до якого відносяться інкриміновані обвинувачену ОСОБА_6 .. діяння, положення ч. 1ст. 51 КУпАПдіяли в редакціїЗакону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за викрадення чужого майна" № 1449-VI від 04.06.2009, згідно з якими було встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

Частиною 3 ст. 51 КУпАП було встановлено, що викрадення чужого майна вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Згідно з п. 5 підрозділу 1розділу XX Податкового кодексу Україниякщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом169.1.1пункту 169.1статті 169 розділу IV цього Кодексудля відповідного року.

Відповідно до підпункту169.1.1 пункту 169.1 статті 169розділуIV Податкового кодексу Україниподаткова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Положеннямист. 185 КК Українивстановлено кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

У нормахКК Українине встановлено розміру вартості майна, що є предметом крадіжки.

Таким чином, відповідно до ч. 3ст. 51 КУпАПв редакціїЗакону України № 1449-VI від 04.06.2009року у 2024 році на час, до якого відносяться інкриміноване ОСОБА_5 діяння згідно вироку суду від 20.06.2024 року крадіжка чужого майна вважалася дрібною, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 302,8 грн. Якщо вартість викраденого майна перевищувала 302 грн. 80 коп., то наставала кримінальна відповідальність.

Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, дост. 51 КУпАПбули внесені зміни та передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за ч. 1ст. 51 КУпАП, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ч. 2ст. 51 КУпАП.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установленийст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Аналогічний висновок відображено у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22 серпня 2024 року у справі № 567/507/23.

Зі змісту вироку вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 15, ч. 4ст. 185 КК України, ОСОБА_5 вчинив 04.01.2024 року.

Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028 грн, а 50 відсотків від його розміру становили 1514 грн.

Таким чином, з огляду на зміст положеньПодаткового кодексу Українита Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 4ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність заст. 185 КК України, становив 3028 грн (1514*2=3028).

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно із ч. 6ст. 3 КК Українизміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цьогоКодексута/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 2ст. 4 КК України).

Частиною 1статті 5 КК Українипередбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно ч. 2ст. 74 КК Україниособа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Враховуючи те, що вартість таємно викраденого ОСОБА_5 майна 04.01.2024 року становила 2756 грн, тобто ця сума була меншою за розмір, з якого відповідно доЗакону №3886-IX та положень Податкового кодексуУкраїни настає кримінальна відповідальність, а сааме 3028 грн, то суд приходить до висновку про необхідність звільнення засудженого від призначеного покарання у зв`язку з усуненням караності діяння.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення подання та звільнення засудженого за діяння, караність якого законом усунена, від покарання, призначеного вироком у відповідності до ч. 2ст. 74 КК України.

Керуючись ст.369, 376, 537, 539 КПК України,Законом України №3886-IX від 18.07.2024 року, ч. 1 ст.5, ч. 2 ст.74 КК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Подання начальника Крюківського РВ філії Державної установи «Центр пробації» ОСОБА_4 про звільнення засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного судом покарання у зв`язку із декриміналізацією вчиненого ним діяння -задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, призначеного вироком Комсомольського міського Полтавської області від 20.06.2024 року за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України на підставі ч.2 ст.74 КК України у зв`язку з усуненням законом караності діяння за яке особу засуджено.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 7 діб з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1