Рішення

від 20.06.2024 по справі 759/14792/21

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/14792/21

пр. № 2-др/759/104/24

20 червня 2024 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Натальчук А.І., розглянувши заяву представника відповідачів - адвоката Вербицького Володимира Володимировича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у межах розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Верховинна, 41», адвоката Вербицького Ярослава Володимировича про визнання недійсними угод про надання правової допомоги та зобов`язання повернути грошові кошти, що раніше одержані на їх виконання, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Верховинна, 41», адвоката Вербицького Ярослава Володимировича про визнання недійсними угод про надання правової допомоги та зобов`язання повернути грошові кошти, що раніше одержані на їх виконання.

06.06.2024 року представник відповідачів - адвокат Вербицький В.В. за допомогою системи «Електронний суд» направив до Святошинського районного суду м. Києва заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій просив поновити строк на подання доказів розміру витрат на правничу допомогу та ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути із позивача на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Верховинна, 41» 23 500,00 грн. витрат на правничу допомогу та користь Вербицького Ярослава Володимировича 23 500,00 грн. витрат на правничу допомогу.

У відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11 червня 2024 року поновлено Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Верховинна, 41», адвокату Вербицькому Ярославу Володимировичу строк на подання доказів розміру витрат на правничу допомогу та заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, відкрито провадження за заявою, розгляд справи постановлено провести без участі сторін за наявними матеріалами справи.

Ухвалою суду від 18 червня 2024 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення справи за правилами загального позовного провадження у справі про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

18 червня 2024 року ухвалою суду у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.

Ухвалою суду від 18 червня 2024 року визнано заяву ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Горбенко Н.О. необґрунтованою, передано заяву про відвід головуючої судді Горбенко Н.О. для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для вирішення питання про відвід судді визначено головуючу суддю Твердохліб Ю.О.

19 червня 2024 року ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Горбенко Н.О. відмовлено.

20.06.2024 року від позивача ОСОБА_1 на офіційну електронну адресу суду надійшли заяви, підписані електронним цифровим підписом, про перенесення судового засідання та зменшення розміру судових витрат, залишення без розгляду поданих доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Зважаючи на те, що розгляд заяви проводиться без участі сторін за наявними матеріалами справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 22 травня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Верховинна, 41», адвоката Вербицького Ярослава Володимировича про визнання недійсними угод про надання правової допомоги та зобов`язання повернути грошові кошти, що раніше одержані на їх виконання залишено без задоволення.

Згідно з п. 3 ч. 1, 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Як вбачається з положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представник відповідачів скористався правом на подання заяви про ухвалення додаткового рішення, направивши до суду відповідну заяву. Ухвалою суду від 11 червня 2024 року поновлено відповідачам строк на подання доказів розміру витрат на правничу допомогу та заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

У своїй письмовій заяві від 17 січня 2021 року представник відповідачів просив стягнути із позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн., зазначено, що розрахунок судових витрат буде надано в засіданні.

09.05.2022 року здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 травня 2022 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати спочатку.

06.06.2022 року представник відповідачів подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідачем понесено витрати на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 20 000 гривень, детальний розрахунок буде наданий в ході розгляду справи.

18 липня 2022 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 27 липня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідачів про ухвалення додаткового рішення.

06 вересня 2022 року ухвалою суду заяву представника відповідачів про ухвалення додаткового рішення залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 18 липня 2022 року скасовано, направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

16 листопада 2022 року постановою Київського апеляційного суду залишено без змін ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 06 вересня 2022 року про залишення заяви без розгляду.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 27 березня 2023 року заявлено самовідвід.

У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2023 року визначено головуючу суддю Бабич Н.Д.

10 квітня 2023 року ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва закрито провадження у справі.

Постановою Київського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року зазначену ухвалу скасовано.

04.09.2023 року здійснено автоматизований розподіл судової справи, яким визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 05 вересня 2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати спочатку.

21.09.2023 року на офіційну електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідачем понесено витрати на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 20 000 гривень, детальний розрахунок буде наданий в ході розгляду справи.

28.12.2023 року представник відповідачів направив до суду відзив на заяву про зміну підстав позову, в якому вказав, зокрема, що відповідачем понесено витрати на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 25 000 гривень, детальний розрахунок буде наданий в ході розгляду справи.

Таким чином, представник відповідачів в ході справи заявляв щодо орієнтовного розміру судових витрат.

Конституція України у статті 59 гарантує кожному право на професійну правничу допомогу. У відповідності до ст. 131-2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з положеннями частин першої-п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц (провадження № 61-19582св20), від 09 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16 (провадження № 61-12783св21).

Позивач скористався своїм процесуальним правом та направив до суду заяву про зменшення розміру судових витрат, яка враховується під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо тверджень позивача про те, що представник відповідачів просить стягнути із нього судові витрати, котрі вже раніше були вирішені судом.

Додаткове рішення є засобом доповнення змісту рішення суду, тобто виправлення його неповноти при незмінності усього змісту. Тобто, додаткове рішення суду, ухвалене у порядку ст. 270 ЦПК України, є невід`ємною частиною основного рішення у справі по суті спору та не може існувати окремо від нього.

Зважаючи на те, що постановою Київського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 18 липня 2022 року скасовано, ухвала суду, якою вирішувалось питання стягнення судових витрат втратила силу.

Відтак, твердження позивача в даній частині є необґрунтованими.

На обґрунтування вимог про стягнення витрат на професійно правничу допомогу суду було надано: Договір №20-04/04 про надання юридичних послуг від 01.04.2020 року (Копія); Додаткову угоду №4 від 10.01.2022 року до Договору №20-04/04 про надання юридичних послуг від 01.04.2020 року (Копія); Акт приймання-передачі від 19.07.2022 року до Договору про надання юридичних послуг №20-04/04 від 01.04.2020 року (Копія); Платіжне доручення №668 від 01.08.2022 року (Копія); Додаткову угоду №5 від 12.09.2022 року до Договору №20-04/04 про надання юридичних послуг від 01.04.2020 року (Копія); Акт приймання-передачі до Додаткової угоди №5 до Договору №20-04/04 про надання юридичних послуг від 01.04.2020 року (Копія); Платіжну інструкцію №776 від 17.05.2023 року (Копія); Додаткову угоду №6 від 06.10.2022 року до Договору №20-04/04 про надання юридичних послуг від 01.04.2020 року (Копія); Акт приймання-передачі до Додаткової угоди №6 до Договору №20-04/04 про надання юридичних послуг від 01.04.2020 року (Копія); Платіжну інструкцію №777 від 17.05.2023 року (Копія); Договір №29/11-22 про надання правничої допомоги від 29.11.2022 року (Копія); Додаткову угоду №3 від 06.09.2023 року до Договору про надання правничої допомоги №29/11-22 від 29.11.2022 року (Копія); Акт №INV-000104 від 22.05.2022 року (Копія); Рахунок №INV-000104 від 22.05.2022 року (Копія); Договір №21-10/05 про надання правової допомоги від 25.10.2021 року; Акт приймання-передачі від 19.07.2022 року до Договору про надання правової допомоги №21-10/05 від 25 жовтня 2021 року; Квитанцію №0.0.2629799261.1 від 03.08.2022 року; Додаткову угоду №1 від 12.09.2022 року до Договору №21-10/05 про надання правової допомоги від 25.10.2021 року (Копія); Акт приймання-передачі наданих послуг до Додаткової угоди №1 від 12.09.2022 року до Договору №21-10/05 про надання правової допомоги від 25.10.2021 року (Копія); Додаткову угоду №2 від 06.10.2022 року до Договору №21-10/05 про надання правової допомоги від 25.10.2021 року (Копія); Акт приймання-передачі наданих послуг до Додаткової угоди №2 від 06.10.2022 року до Договору №21-10/05 про надання правової допомоги від 25.10.2021 року (Копія); Акт №INV-000103 від 22.05.2022 року до Договору №21-10/05 про надання правової допомоги від 25.10.2021 року (Копія); Рахунок №INV-000103 від 22.05.2022 року до Договору №21-10/05 про надання правової допомоги від 25.10.2021 року (Копія).

Щодо стягнення судових витрат на користь відповідачів у Київському апеляційному суді.

У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 757/29103/20-ц (провадження № 61-11792св21) зазначено, що в разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку з розглядом конкретної справи.

Постанова ВС від 14.02.2019 року у справі № 916/24/18 - зважаючи на положення про те, що суд апеляційної та касаційної інстанцій має вирішувати питання щодо розподілу судових витрат, здійснених у зв`язку з переглядом справи, Верховний Суд дотримується позиції, що особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були понесені.

Постанова від 16 листопада 2022 року, якою ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 18 липня 2022 року скасовано, була ухвалена Київським апеляційним судом.

Даною постановою частково задоволено апеляційну скаргу позивача.

Крім того, суд також звертає увагу, що апеляційна скарга представника відповідачів на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 06 вересня 2022 року була залишена без задоволення постановою Київського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року.

Вказані процесуальні рішення були прийняті не на користь сторони відповідача, а відтак, відсутні підстави для здійснення компенсації витрат в даній частині.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу в суді першої інстанції.

Суд погоджується із доводами позивача щодо неспівмірності витрат на правову допомогу та додатково зазначає, що представник відповідачів в ході розгляду справи декілька разів подавав до суду аналогічний за змістом відзив на позовну заяву, хоча у розрахунку витрат кожного разу зазначав його як нову послугу та встановлював неспівмірну в конкретному випадку вартість за складення такого відзиву, оскільки повторне подання до суду аналогічного за змістом відзиву на позовну заяву не потребувало додаткового вивчення джерел права, законодавства, тощо.

Також суд звертає увагу, що представник відповідачів майже на кожне судове засідання направляв заяви про розгляд справи за його відсутності, тобто, участі у розгляді справи не приймав.

Окрему увагу суд звертає на постанову ВП ВС від 22 травня 2024 року у справі № 754/8750/19 в якій зазначено про те, що витрати на ознайомлення з апеляційними скаргами не можуть бути враховані під час розподілу судових витрат, оскільки фактично охоплюються змістом наданої послуги з підготовки відзивів на апеляційні скарги.

Відтак, витрати на ознайомленні зі справою відшкодуванню також не підлягають.

Суд звертає увагу на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року у справі № 643/13728/16-ц (провадження № 61-436св18) в якій зазначено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, перегляд документів, копіювання документів). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.

Крім того, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

П. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі викладеного, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що пропорційною даній категорії справи та обсягу здійсненої адвокатом роботи, буде відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 3 500,00 гривень на кожного відповідача.

Отже, з огляду на складність справи та виконану адвокатом роботу, суд вважає, що заявлена до стягнення з позивача на користь кожного із відповідачів сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 23 500,00 грн. на кожного не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому з огляду на зазначене вище та встановлені судом обставини, дійшов висновку про необхідність стягнення таких витрат у розмірі 3 500,00 грн., що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Оскільки при ухваленні рішення Святошинським районним судом м. Києва не вирішено питання про судові витрати, з метою усунення неповноти судового рішення, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Верховинна, 41», адвоката Вербицького Ярослава Володимировича про визнання недійсними угод про надання правової допомоги та зобов`язання повернути грошові кошти, що раніше одержані на їх виконання.

Керуючись ст.ст. 133-137, 141, 270 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника відповідачів - адвоката Вербицького Володимира Володимировича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Верховинна, 41», адвоката Вербицького Ярослава Володимировича про визнання недійсними угод про надання правової допомоги та зобов`язання повернути грошові кошти, що раніше одержані на їх виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Верховинна, 41»(код ЄДРПОУ 40643920; адреса: 03115, м. Київ, вул. Верховинна, 41) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500(три тисячі п`ятсот) гривень00копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Вербицького Ярослава Володимировича (РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500(три тисячі п`ятсот) гривень00копійок.

У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя Н.О. Горбенко