Постанова

від 21.05.2024 по справі 939/747/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2024 року місто Київ

справа № 939/747/22

апеляційне провадження № 22-ц/824/829/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Головачова Я.В.,

суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,

за участю секретаря судового засідання: Осінчук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Бородянського районного суду Київської області у складі судді Унятицького Д.Є. від 8 червня 2023 року у справі за позовом керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна екологічна інспекція України, про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2022 року керівник Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна екологічна інспекція України, про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Позов мотивовано тим, що вироком Бородянського районного суду Київської області від 10 лютого 2022 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 6 січня 2022 року між прокурором Бородянського відділу Бучанської окружної прокуратури і обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12021111050001209 від 24 червня 2021 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального

правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 240 КК України, за якою відповідача визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого вказаною статтею і йому призначене покарання у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн.

Дії відповідача полягали у порушенні законодавства про надра шляхом незаконного самовільного використання надр (піску) на земельній ділянці з кадастровим номером 3221084500:05:002:0290 площею 0,12 га, розташованій між с. Вишняки та с. Майданівка Бучанського району Київської області, які входять до складу Бородянської територіальної громади.

Оскільки Бородянська селищна рада в листі № 10-08-1922 від 30 червня 2022 року повідомила, що не може здійснити претензійно-позовну роботу про відшкодування збитків, завданих внаслідок самовільного користування надрами, то в даному випадку прокурор здійснює представництво економічних та матеріальних інтересів держави в особі Бородянської селищної ради відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Посилаючись на те, що 3 грудня 2021 року відповідачем на спеціальний рахунок Бородянської селищної ради сплачено 4 000 грн збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Бородянської селищної ради решту коштів за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 1 263 228 грн 80 коп.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 8 червня 2023 року позов керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області на відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок самовільного користування надрами, 1 263 228 грн 80 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід державного бюджету судовий збір в розмірі 12 632 грн. 29 коп.

Задовольняючи позов, суд, виходив із того, ОСОБА_1 завдано шкоду навколишньому природному середовищу внаслідок самовільного користування надрами, а тому з нього підлягають стягненню розраховані під час досудового розслідування збитки, за вирахуванням вже сплачених коштів в розмірі 4 000 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Скаржник зазначає, що вирок Бородянського районного суду Київської області від 10 лютого 2022 року не може мати в цій справі преюдиційного значення з огляду на відповідні правові висновки Верховного Суду щодо преюдиції.

Вказує, що розрахунок розміру відшкодування збитків, складений Державною екологічною інспекцією України в межах кримінального провадження, визначався із вартості видобутої копалини (у даному випадку піску), водночас куди подівся пісок судом не встановлено.

Довідка про сплату ОСОБА_1 на спеціальний рахунок Бородянської селищної ради збитків, заподіяних навколишньому середовищу, не містить доказів, що саме ОСОБА_1 , а не іншою особою дійсно було виконано вказаний платіж.

Також зазначає, що суд позбавив можливості відповідачу реалізувати свої права згідно з вимогами ЦПК, оскільки відповідач та його представник були позбавлені судом на подачу відзиву, залучення свідків, третьої особи. ОСОБА_1 має дружину, яка є інвалідом та онкохворою, визнаючи свою вину в інкримінованому йому правопорушенні він у повній мірі через зазначені обставини не міг усвідомлювати своїх дій та їх наслідки. Крім того, ОСОБА_1 перебуває за кордоном, повістку в судове засідання отримала невстановлена особа. Зазначені обставини представник мав намір викласти у відзиві на позов, проте був позбавлений судом такої можливості.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу керівник Бучанської окружної прокуратури Київської області просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін.

Державна екологічна інспекція України відзив на апеляційну скаргу не подала.

Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача- прокурор Набок Ю.В. в суді апеляційної інстанції заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Державна екологічна інспекція України в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. З урахуванням положень частини 2 статі 372 ЦПК України її неявка не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що вироком Бородянського районного суду Київської області від 10 лютого 2022 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 6 січня 2022 року між прокурором Бородянського відділу Бучанської окружної прокуратури і обвинуваченим ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні № 12021111050001209 від 24 червня 2021 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 240 КК України, за якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення,

передбаченого частиною 2 статті 240 КК України і йому призначене покарання у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн, що підтверджується копіями вироку, витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 12021111050001209 від 29 жовтня 2021 року № 25384/21-48, складеного експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз О. Копаницею, розмір шкоди за самовільне користування надрами становить 1276228 грн 89 коп. (а.с.58-61). В основу висновку покладено також розрахунок Державної екологічної інспекції України (а.с.56-57).

3 грудня 2021 року ОСОБА_1 сплачено 4 000 грн на спеціальний рахунок Бородянської селищної ради (призначення платежу: стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища), що підтверджується довідкою про рух коштів.

Листом № 10-08-1922 від 30 червня 2022 року Бородянська селищна рада повідомила Бучанську окружну прокуратуру, що не може здійснити претензійно-позовну роботу про відшкодування збитків, завданих внаслідок самовільного користування надрами.

Позиція суду апеляційної інстанції

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що природні ресурси України є власністю Українського народу.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно зі статтею 65 Кодексу України "Про надра" порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у самовільному користуванні надрами.

Відповідно до статті 67 Кодексу України "Про надра" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", одним із повноважень виконавчого органу міської ради у галузі охорони навколишнього природного середовища є здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.

На органи прокуратури відповідно Закону України "Про прокуратуру" та статті 56 ЦПК України покладено представництво інтересів держави в суді.

Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина 2 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Розглядаючи спір щодо відшкодування шкоди, який випливає зі справи про кримінальне правопорушення, суд не вправі перевіряти обставини справи, обговорювати вину особи, а може лише вирішувати питання про розмір відшкодування (постанова Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі № 752/13375/19).

Факт самовільного користування надрами відповідачем встановлений вироком Бородянського районного суду Київської області від 10 лютого 2022 року у кримінальному провадженні № 12021111050001209, у зв`язку з чим в нього виник обов`язок відшкодувати збитки, завдані ним внаслідок порушень законодавства про надра.

І в даному випадку, встановлення місцезнаходження піску, як про це зазначає представник відповідача, правового значення для правильного вирішення справи не має.

Відтак, висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності, за заподіяну шкоду, узгоджується зі встановленим обставинами в цій справі та відповідає нормам матеріального та процесуального права, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами.

При вирішенні питання про розмір відшкодування, суд першої інстанції правильно керувався розрахунком, здійсненим Державною екологічною інспекцією України в межах її компетенції, функцій та повноважень, відповідно до Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 29 серпня 2011 року № 303, чинною на час здійснення розрахунку. Вказана усма пдіте

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).

Будь-яких належних та допустимих доказів на спростування, визначеного Державною екологічною інспекцією України та висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 12021111050001209 від 29 жовтня 2021 року № 25384/21-48, розміру збитків, які б підлягали оцінці судом в порядку статті 89 ЦПК України, відповідач не надав та на наявність таких не посилався.

Також відповідачем не спростовано і доказ щодо часткової сплати ним збитків в розмірі 4000 грн, які надійшли на спеціальний рахунок Бородянської селищної ради.

Посилання в апеляційній скарзі на відповідні правові висновки Верховного Суду, які, на думку представника відповідача, вказують на те, що суд невірно послався на норми частини 6 статті 82 ЦПК України, на увагу не заслуговують, оскільки перелічені ним постанови Верховного Суду стосуються частини 2 статті 82 ЦПК України, в той час як у цій справі підлягає застосуванню саме частина 6 зазначеної статті.

Колегією суддів не встановлено порушень судом норм процесуального права, які є підставою для безумовного скасування рішення.

З матеріалів справи убачається, що відповідач ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд справи, надіслав на електронну адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутність, в подальшому його інтереси в суді першої інстанції представляв адвокат Мірошник С.Б., а отже посилання на неможливість відповідачем реалізувати свої права не відповідають дійсності.

Ураховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 8 червня 2023 року залишити без змін.

Поновити дію рішення Бородянського районного суду Київської області від 8 червня 2023 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді: