Ухвала

від 20.06.2024 по справі 380/29354/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

20 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/29354/23 пров. № А/857/14096/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Заверухи О. Б.суддів -Гінди О. М. Ніколіна В. В.

перевіривши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кунянського Станіслава Михайловича на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі № 380/29354/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першого заступника Голови Верховної Ради України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування розпорядження та рішення, відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених ч. 1 ст. 295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

Копію зазначеної ухвали представник позивача адвокат Кунянський С.М. отримав 07 червня 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд", що підтвержується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.

Із матеріалів справи слідує, що оскаржене судове рішення проголошено у відкритому судовому засіданні 13 березня 2024 року за присутності представників позивача адвокатів Кунянського С.М. та Голованя І.В., повне судове рішення складено 25 березня 2024 року, копію якого отримано представником позивача адвокатом Кунянським С.М. в Електронний кабінет 25 березня 2024 року.

Вперше апеляційну скаргу подано представником позивача адвокатом Кунянським С.М. 08 квітня 2024 року, в межах строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з тим, що така скерована до апеляційного суду засобами підсистеми «Електронний суд», однак оформлена без дотримання вимог, встановлених ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України та п. 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затв. рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року, надано апелянту десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2024 року апеляційну скаргу адвоката Кунянського Станіслава Михайловича повернуто скаржнику у зв`язку із неусуненням недоліків апеляційної скарги.

Вдруге апеляційну скаргу подано представником позивача адвокатом Кунянським С.М. 04 червня 2024 року, з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Скаржником в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що у зв`язку із технічною помилкою він не отримував ухвал суду апеляційної інстанції до Електронного кабінету. В той же час вказано на те, що про ухвалу про повернення апеляційної скарги від 03 червня 2024 року він дізнався 03 червня 2024 року від іншого представника позивача.

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2024 року визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 адвоката Кунянського Станіслава Михайловича від 04 червня 2024 року. Апеляційну скаргу залишено без руху. Встановлено представнику ОСОБА_1 адвокату Кунянському Станіславу Михайловичу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.

На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, 10 червня 2024 року скаржником до суду подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка обґрунтована тим, що відправка ухвал апеляційного суду іншим адвокатам позивача не мала жодних процесуальних наслідків, оскільки у матеріалах справи відсутні документи на ведення ними справи у Восьмому ААС. Вказує, що у цій справі первісну і повторну апеляційні скарги подавав він, адвокат Кунянський С.М. Зазначає, що через помилкове введення його РНОКПП не отримував ухвал суду апеляційної інстанції до Електронного кабінету, що підтверджується інформацією ДП «ІСС». Звертає увагу на те, що звернувся з апеляційною скаргою вдруге наступного дня з моменту повернення первісної апеляційної скарги, при цьому первісне подання апеляційної скарги відбулося у межах встановленого строку апеляційного оскарження. Вказує, що при повторному зверненні з апеляційною скаргою врахував вимоги п. 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Проаналізувавши матеріали справи та доводи заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з частиною 5 статті 298 КАС України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Колегія суддів зауважує, що представник позивача Кунянський С.М., подаючи 08 квітня 2024 року апеляційну скаргу вперше, як адвокат, мав бути обізнаним з порядком і строками її прийняття до розгляду та вирішення відповідних процесуальних питань, передбаченими нормами КАС України. Відтак, повинен був цікавитись ходом розгляду вказаної апеляційної скарги по закінченню п`ятиденного строку на вирішення питання про наявність підстав для відкриття апеляційного провадження, відмови у відкритті апеляційного провадження або залишення апеляційної скарги без руху.

Проте, вдруге апеляційну скаргу адвокат Кунянський С.М. подав лише 04 червня 2024 року, тобто через 57 днів після подання первісної апеляційної скарги. В той же час, вказав на те, що про ухвалу про повернення апеляційної скарги від 03 червня 2024 року він дізнався 03 червня 2024 року від іншого представника позивача, не надавши жодних пояснень того, чому у період з 16 квітня 2024 року по 02 червня 2024 року він не цікавився ходом розгляду апеляційної скарги від 08 квітня 2024 року.

Судом апеляційної інстанції із КП "ДСС" встановлено, що ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху від 15 травня 2024 року та про повернення апеляційної скарги від 03 червня у цій справі були доставлені до електронного кабінету адвоката ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), який представляв інтереси ОСОБА_1 у суді першої інстанції на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1195023, виданого на підставі договору про надання правової допомоги № 0812 від 22 травня 2019 року адвокатським об`єднанням "Головань та партнери", зокрема, брав участь у судовому засіданні 13 березня 2024 року, був присутнім на оголошенні судового рішення, що підтверджується протоколом судового засідання № 2601616 від 13 березня 2024 року.

Відповідно до частини 7 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Крім того, із матеріалів справи слідує, що адвокат Кунянський С.М. представляє права та інтереси позивача - ОСОБА_1 на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1179215, який також виданий на підставі договору про надання правової допомоги № 0812 від 22 травня 2019 року адвокатським об`єднанням "Головань та партнери", керуючим партнером якого є адвокат Головань Ігор Володимирович.

Також, в силу приписів статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року № 3262-IV, кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Як слідує з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвала судді Восьмого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху від 15 травня 2024 року була надіслана судом 15 травня 2024 року, зареєстрована 16 травня 2024 року та оприлюднена 17 травня 2024 року.

Таким чином, колегія суддів зауважує, що представник позивача адвокат Кунянський С.М. не міг бути необізнаний про те, що його первісну апеляційну скаргу було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, при цьому ним не вчинялось жодних дій щодо усунення таких недоліків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Скаржник повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

В контексті викладеного, слід зазначити, що в цьому випадку саме скаржник був зобов`язаний з розумним інтервалом часу добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами упродовж усього періоду розгляду його скарги та самостійно цікавитись провадженням у справі. Однак, незважаючи на це, після подання апеляційної скарги до суду вперше, тобто на стадії вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження, її подальшим рухом він не цікавився, чим проявив недобросовісне ставлення до своїх процесуальних обов`язків.

У своєму рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

При цьому очікується, що заявник продемонструє уважне ставлення до дотримання процесуальних вимог національного законодавства, наприклад до строків для подання апеляцій (рішення Європейського суду з прав людини від 7 вересня 1999 року у справі "Йодко против Литви (Jodko v. Lithuania).

Слід зауважити, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі Компанія Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії).

Водночас, право на звернення до суду не є абсолютним, а здійснюється на підставах і в порядку, установлених законом. Кожний із процесуальних кодексів установлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур, та осіб, котрі можуть ініціювати їхнє вирішення. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу, що не є порушенням прав на справедливий судовий розгляд та ефективний засіб юридичного захисту, гарантованих статтями 6 та 13 Конвенції про захист прав особи й основоположних свобод.

Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.

Колегія суддів наголошує, що зазначена скаржником причина пропуску строку апеляційного оскарження - неотримання ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху у поєднанні з обізнаністю іншого представника позивача про рух апеляційної скарги та прийняття відповідних процесуальних рішень не свідчить про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Скаржником у цій справі не продемонстровано добросовісного ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження та не вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків первинної апеляційної скарги.

Окремо слід зауважити, що скаржником в апеляційній скарзі зазначено, що при поданні первинної апеляційної скарги у неналежній формі (у вигляді додатку PDF-файлу) він керувався виключно прагненням полегшити візуальне сприйняття процесуальних документів.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення апеляційної скарги та неврахування скаржником процесуального законодавства та судової практики Верховного Суду щодо вимог до форми апеляційної скарги в частині порядку її формування та подання.

При цьому, скаржником не доведено, що повернення попередньо поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником.

Право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Встановлені обставини свідчать на користь висновку про те, що скаржник не міг бути необізнаним про факт залишення первинної апеляційної скарги без руху.

Колегія суддів зауважує, що скаржником не повідомлено про існування інших обставин, які стали причиною пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою крім тих, яким вже надавалась правова оцінка.

Натомість, зазначена скаржником причина пропуску строку апеляційного оскарження - повернення йому своєчасно поданої апеляційної скарги у зв`язку з оформленням апеляційної скарги без дотримання вимог, встановлених ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України та п. 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затв. рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року, не свідчить про пропуск строку на апеляційне провадження з поважної причини, оскільки недотримання вимог КАС України при поданні апеляційної скарги, що стало наслідком її повернення, не підтверджує наявності об`єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення у цій справі.

Вищевказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 22 квітня 2024 року у справі № 560/13281/23.

Отже, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку скаржника, виникнення організаційних складнощів, що мало наслідком її повернення та призвели до пропущення строку на апеляційне оскарження є суб`єктивними причинами, а відтак негативні наслідки, що настали у зв`язку з такими причинами, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків. Слід зазначити, що скаржник як сторона у справі зобов`язаний в розумні строки цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику апеляційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Таким чином, вказані скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження не дають підстав для висновку про наявність об`єктивних непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення у цій справі, а свідчать про пропуск строку із суб`єктивних причин, що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження представника ОСОБА_1 адвоката Кунянського Станіслава Михайловича від 10 червня 2024 року

Відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження представника ОСОБА_1 адвоката Кунянського Станіслава Михайловича від 10 червня 2024 року.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Кунянського Станіслава Михайловича на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі № 380/29354/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першого заступника Голови Верховної Ради України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування розпорядження та рішення, відшкодування шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач О. Б. Заверуха судді О. М. Гінда В. В. Ніколін