УХВАЛА
19 червня 2024 року
м. Київ
справа №400/2503/19
адміністративне провадження № К/990/20609/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №400/2503/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовною заявою, про визнання протиправними та скасування:
- податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Миколаївській області від 02.05.2019 року №00031001306, №00031011306, №00030931306, №00030991306, №00030921306, №00030911306, №00030971306, №00030941306, №00030961306, №00030981306, №00030951306;
- вимоги Головного управління ДФС у Миколаївській області про сплату боргу (недоїмки) від 02.05.2019 року №Ф46;
- рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 02.05.2019 року №0001531306;
- рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 02.05.2019 року № 0001541306.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду 23.01.2020 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 02.05.2019 №00030961306 щодо визначення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 20081,25 грн; №00030981306 щодо визначення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 4445,78 грн; №00030951306 в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 23749,64 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2020 апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 у справі №400/2503/19 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Миколаївській області від 02.05.2019 № 00031001306 (з урахуванням податкового повідомлення-рішення від 18.07.2019 №00057691306), від 02.05.2019 №00031011306 (з урахуванням податкового повідомлення-рішення від 18.07.2019 №00057671306), від 02.05.2019 №00030931306 (з урахуванням податкового повідомлення-рішення від 18.07.2019 №00057701306), від 02.05.2019 №00030991306 (з урахуванням податкового повідомлення-рішення від 18.07.2019 №00057681306), від 02.05.2019 №00030941306, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02.05.2019 № Ф-46, рішення №0001531306 від 02.05.2019 року про застосування штрафних санкцій скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 02.05.2019 №00031001306 (з урахуванням податкового повідомлення-рішення від 18.07.2019 №00057691306), від 02.05.2019 №00031011306 (з урахуванням податкового повідомлення-рішення від 18.07.2019 №00057671306), від 02.05.2019 №00030931306 (з урахуванням податкового повідомлення-рішення від 18.07.2019 №00057701306), від 02.05.2019 №00030991306 (з урахуванням податкового повідомлення-рішення від 18.07.2019 №00057681306), від 02.05.2019 №00030941306, від 02.05.2019 №00030951306 в частині збільшеного податкового зобов`язання у сумі 19025,63 грн. та пені у розмірі 648,81 грн. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Миколаївській області про сплату боргу (недоїмки) від 02.05.2019 року № Ф-46. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 02.05.2019 року №0001531306. В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 року у справі №400/2503/19 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 28.04.2023 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області задоволено частково. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2020 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2023 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 у справі №400/2503/19 без змін.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Миколаївській області 22.05.2024 звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06.06.2024 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки наведені підстави пропуску строку визнані судом неповажними та встановлено заявнику строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення процесуального строку.
Вказана ухвала надійшла в електронний кабінет податкового органу через підсистему «Електронний суд» 06.06.2024 о 20:00.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено заяву про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції.
Так, доводи контролюючого органу про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження зводяться до того, що податковий орган вже звертався з касаційною скаргою до Верховного Суду в межах строку визначеного законом, однак ухвалами Верховного Суду від 15.08.2023, від 28.09.2023, від 13.12.2023 та від 03.04.2024 касаційні скарги були повернуті у зв`язку з недотриманням вимог статті 328 КАС України, а саме у зв`язку з не зазначенням підстав (підстави) на якій (яких) подається касаційна скарга, з належним їх обґрунтуванням.
На думку відповідача, повернення касаційної скарги заявнику не позбавляє права на повторне звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах наданого суб`єкту владних повноважень річного строку, при цьому строк на касаційне оскарження має бути поновлено судом незалежно від причин його пропуску, оскільки подання касаційної скарги свідчить про намір оскаржити судові рішення.
Інших обґрунтованих доводів, та доказів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження, відповідачем не наведено.
Надаючи оцінку наведеним Головним управлінням ДПС у Миколаївській області доводам щодо поважності підстав пропуску строку суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання
Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.
Надаючи оцінку обставинам, щодо поважності підстав пропуску строку в інтервалах між поверненням касаційної скарги та повторним зверненням до суду з новою касаційною скаргою, суд встановив відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення після постановлення Верховним Судом ухвали (про повернення касаційної скарги) до суду касаційної інстанції зі скаргою в найкоротші строки.
Варто зазначити, що податковим органом чотири рази подавалась аналогічна за змістом касаційна скарга, що свідчить про формальний підхід до її оформлення.
На думку Верховного Суду, податковому органу було надано достатньо часу для усунення недоліків касаційної скарги та зазначення підстав касаційного оскарження, що було проігноровано представником податкового органу при зверненні з касаційною скаргою вп`яте.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити Головному управлінню ДПС у Миколаївській області у задоволенні заяви про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №400/2503/19.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №400/2503/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2024 |
Оприлюднено | 21.06.2024 |
Номер документу | 119879860 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на доходи фізичних осіб |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Хохуляк В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні