Рішення

від 19.06.2024 по справі 479/447/23

КРИВООЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

479/447/23

2/479/20/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 червня 2024 року смтКриве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючої судді Репушевської О.В.,

за участі секретаря судового засідання Шумської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Криве Озеро, в порядку загального позовногопровадження, цивільну справу №479/447/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА КОРНАЦЬКИХ", ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача адвокат Кравченко О.С., за ордером серія ВЕ №1084795 від 30 березня 2023 року,

відповідачі: ТОВ "АГРОФІРМА КОРНАЦЬКИХ",

ОСОБА_2 ,

представник відповідача

ТОВ "АГРОФІРМА КОРНАЦЬКИХ" адвокат Іванченко О.О., за ордером серія АІ №1097682 від 18 березня 2021 року,

в с т а н о в и в :

Позивач в особі представника звернулась до суду з позовом до ТОВ "АгрофірмаКорнацьких", ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації, обґрунтувавши вимоги тим, що вона є власником земельної ділянки площею 5.2497 га, кадастровий номер 4823980400:02:000:0077, земельної ділянки площею 5.2497 га, кадастровий номер 4823980400:02:000:0078, що розташовані в межах території Багачівської сільської ради Первомайського(Кривоозерського) району Миколаївської області, які перебувають в оренді ТОВ "Агрофірма Корнацьких", на підставі договору оренди землі №12/К та №13/К, укладених 01 січня 2005 року між ОСОБА_1 , підписаного від її імені за довіреністю ОСОБА_2 та ТОВ "Агрофірма Корнацьких". Посилаючись на те, що спірні договори оренди землі, підписані ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 01 січня 2005 року на підставі довіреностей, укладені вже після закінчення строку її дії, позивач просить задовольнити позов, стягнути судові витрати з відповідачів.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача ТОВ "Агрофірма Корнацьких" до суду не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності. 04 травня 2024 року від представника відповідача надійшов відзив із запереченнями на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову, з підстав вказаних у ньому.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні за безпідставністю.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Положеннями ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належать:

- земельна ділянка площею 5.2497 га, кадастровий номер: 4823980400:02:000:0077, що розташована в межах території Багачівської сільської ради Первомайського (Кривоозерського) району Миколаївської області, що підтверджено даними Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №251025359, виданого 02 квітня 2021 року(а.с.20);

- земельна ділянка площею 5.2497 га, кадастровий номер: 4823980400:02:000:0078, що розташована в межах території Багачівської сільської ради Первомайського (Кривоозерського) району Миколаївської області, що підтверджено даними Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №251027608, виданого 02 квітня 2021 року(а.с.21).

01 січня 2005 року ОСОБА_2 , який діяв в інтересах ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченої довіреності серія ВАР №521127, реєстраційний №8313 від 10 жовтня 2003 року, підписав із ТОВ "Агрофірма Корнацьких", договір оренди землі №13/К, площею 5,25 га, строком на 50 років з терміном закінчення 31 грудня 2054 року(а.с.58).

Вказаний договір зареєстрований в Кривоозерському райвідділі МРФ, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 серпня 2006 року, що підтверджується даними Відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, номер запису про інше речове право: 37371494 від 15 липня 2020 року(зворот а.с.20).

01 січня 2005 року ОСОБА_2 , який діяв в інтересах ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченої довіреності серія ВАР №521128, реєстраційний №8314 від 10 жовтня 2003 року, підписав із ТОВ "Агрофірма Корнацьких", договір оренди землі №12/К, площею 5,25 га, строком на 50 років з терміном закінчення 31 грудня 2054 року(а.с.59).

Вказаний договір зареєстрований в Кривоозерському райвідділі МРФ, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 серпня 2006 року, що підтверджується даними Відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, номер запису про інше речове право: 37372235 від 15 липня 2020 року(зворот а.с.21).

Враховуючи, що договори доручення укладено на ім`я ОСОБА_2 10 жовтня 2003 року(а.с.60-61), а договори оренди на підставі довіреностей укладено 01 січня 2005 року, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню як норми ЦК УРСР 1963 року, так і норми ЦК України 2003 року.

Відповідно до положень ч.1ст.215ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з положеннями частини другої та третьої статті 203 ЦК Україниособа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Положеннями ст.627 ЦК Українипередбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, наявність волевиявлення учасника правочину на укладання угоди, саме на зазначених в ній умовах, вільність такого волевиявлення і відповідність його внутрішній волі є необхідною умовою дійсності правочину. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Відповідно положень ст.62 ЦК Української РСР 1963 року, чинного на час видачіпозивачем довіреностей ОСОБА_2 (10 жовтня 2003 року), угода, укладена однією особою (представником) від імені другої особи (яку представляють) в силу повноваження, що ґрунтується, зокрема, на довіреності, безпосередньо створює, змінює і припиняє цивільні права і обов`язки особи, яку представляють.

Угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов`язки для особи, яку представляють, лише в разі подальшого схвалення угоди цією особою. Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення (стаття 63 ЦК Української РСР).

Згідно зі ст.64ЦК УкраїнськоїРСР 1963року довіреністю визнається письмове уповноваження, яке видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Частиною першою статті67 ЦК Української РСР, чинного на час видачі позивачем довіреності ОСОБА_2 (10 жовтня 2003 року), передбачено, що строк дії довіреності не може перевищувати трьох років. Якщо строк у довіреності не зазначений, вона зберігає силу протягом одного року з дня її вчинення. Посвідчена державним нотаріусом довіреність, що призначається для вчинення дій за кордоном і не містить вказівки про строк її чинності, зберігає силу до її скасування особою, яка видала довіреність.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року,ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинностіЦК України, положення цьогоКодексузастосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно із частиною третьою статті 5ЦК України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Норма статті 67 ЦК Української РСР, згідно з якою, якщо строк у довіреності не зазначений, вона зберігає силу протягом одного року з дня її вчинення, у разі якщо у довіреності не було зазначено строк її дії, не встановлювала чітко її строк в один рік, а тільки передбачала, що вона зберігає свою силу протягом року з дня її вчинення.

Тобто із закінченням року дія довіреності мала бути припинена відповідно до чинного на той час законодавства. Однак підстави для припинення довіреності, яка була видана під час дії ЦК Української РСРта продовжувала діяти після 01 січня 2004 року, слід визначати відповідно до норм, чинних на час її припинення, тобто нормстатті 248 ЦК України, оскільки щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цьогоКодексузастосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах: від 09 листопада 2022 року у справі №484/4338/21 (провадження №61-7016св22), від 21 грудня 2022 року у справі №479/662/21 (провадження № 61-11246св22).

Відповідно достатті 247ЦК України строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

Відповідно до частини першої статті 248ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі: 1) закінчення строку довіреності; 2) скасування довіреності особою, яка її видала; 3) відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю; 4) припинення юридичної особи, яка видала довіреність; 5) припинення юридичної особи, якій видана довіреність; 6) смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

Отже, видані ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2 довіреності не передбачали строку їх дії, а норма ЦК Української РСР, яка визначала збереження ними сили протягом одного року з дня їх вчинення, втратила чинність з 01 січня 2004 року. Із наведеного випливає, що на час укладення договорів оренди землі від 01 січня 2005 року не виникло обставин, з якими закон пов`язує припинення представництва за довіреністю.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що повірений ОСОБА_2 станом на 01 січня 2005 року мав повноваження на підписання вказаних договорів в інтересах ОСОБА_1 .. Договори оренди землі є укладеними повноважними особами і створюють цивільні права та обов`язки за змістом правочинів для власника ОСОБА_1 як орендодавця.

Волевиявлення власника земельної ділянки ОСОБА_1 на вчинення правочинів (договорів оренди від 01 січня 2005 року) втілено діями повіреного ОСОБА_2 , який уклав угоди на підставі дійсної довіреності та в межах наданих йому повноважень.

За загальними положеннями ЦПК України на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Згідно з положеннями ст.77ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями ст.89ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Встановлені судом обставини дають підстави зробити висновок, що позивач відповідно до положень ст.81 ЦПК України не надав належні та допустимі докази на підтвердження позову, тому позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Агрофірми Корнацьких", ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати по справі, відповідно до положень ст.141 ЦПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.12,13,81,89,137, 141, 259,263-265, 268, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА КОРНАЦЬКИХ", ОСОБА_2 , про усуненняперешкод укористуванні земельнимиділянками шляхомскасування державноїреєстрації - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, який відраховується з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 19 червня 2024 року.

Суддя :