Ухвала

від 19.06.2024 по справі 639/947/23

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 639/947/23

№ провадження 1-кп/646/162/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2024 м. Харків

Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - ОСОБА_9 , та її представника ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №42022222030000086 від 29.09.2022р. за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.111-1 та ч.1 ст.111-2 КК України,

встановив:

Представник ОСОБА_9 (третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт) адвокат ОСОБА_10 подав до суду клопотання про скасування накладеного у цьому кримінальному провадженні арешту на наступне майно:

- земельну ділянку з кадастровим номером 6323783000:05:000:0473, площею 2, 007 га, розташована у Куп`янському районі Харківської області;

- земельну ділянку з кадастровим номером 6310700000:37:009:0015, площею 0,01 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 6323785001:00:005:0037, площею 0,25 га, за адресою: АДРЕСА_2 ;

- майновий комплекс, який складається з напівпідвального приміщення та будівлі гаражів-майстерні, загальною площею 320,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ;

- 901/1000 майнового комплексу, який складається з головного виробничого корпусу, адміністративно-побутового комплексу, матеріального складу, складу металу, двох гаражів, заглибленого складу та артезіанської свердловини за адресою: АДРЕСА_4 ;

- 13/1000 майнового комплексу, який складається з головного виробничого корпусу, адміністративно-побутового комплексу, матеріального складу, складу металу, двох гаражів, заглибленого складу та артезіанської свердловини за адресою: АДРЕСА_4 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 6310700000:48:010:0002, площею 0,1 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлову будівлю, склад нафтопродуктів, за адресою: АДРЕСА_4 в;

- автомобіль «RENAULT KANGOO», 2012 р.в., жовтого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , № кузову НОМЕР_2 ;

- автомобіль «CHEVROLET NIVA 1690», 2008 р.в., сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , № кузову НОМЕР_4 ;

- автомобіль «FORD TRANSIT 2402», 2002 р.в., білого кольору, д.н.з. НОМЕР_5 , № кузову НОМЕР_6 ;

- автомобіль «MAGYAR SR34E», 1991 р.в., червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_7 , № шасі НОМЕР_8 ;

- автомобіль «MAN 19.414 11967», 2000 р.в., зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_9 , № двигуна НОМЕР_10 ;

- автомобіль «OPEL ASTRA 1.7 TD GL 1700», 1998 р.в., синього кольору, № кузову НОМЕР_11 ;

- частку у статутному капіталі ПП «Полесадсервіс», код ЄДРПОУ 36555247, у розмірі 100% статутного фонду, що у грошовому еквіваленті складає 401 000 грн;

- частку у статутному капіталі ТОВ «Полесадсервіс», код ЄДРПОУ 37298595, у розмірі 100% статутного фонду, що у грошовому еквіваленті складає 600 000 грн.;

- частку у статутному капіталі ПП «Зоря 2005», код ЄДРПОУ 33133820, у розмірі 100% статутного фонду, що у грошовому еквіваленті складає 1 000 грн.;

- частку у статутному капіталі ФГ «Тест-Агро», код ЄДРПОУ 41609409, у розмірі 100% статутного фонду, що у грошовому еквіваленті складає 5 000 грн.;

- частку у статутному капіталі ТОВ «Грейнфорс», код ЄДРПОУ 39936439, у розмірі 60% Документ сформований в системі «Електронний суд» 21.04.2024 13 статутного фонду, що у грошовому еквіваленті складає 6 060 грн.;

- на майно ТОВ «Полесадсервіс», код ЄДРПОУ 37298595, єдиним кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_8 , а саме: «VOLKSWAGEN TRANSPORTER 2445», 1997 р.в., № кузовуWV1ZZZ70ZWH052219; «RENAULT DUSTER 1461», 2019 р.в., № кузову НОМЕР_12 ;

- на майно ПП «Зоря 2005», код ЄДРПОУ 33133820, єдиним кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_8 , а саме: комбайн зернозбиральний СК-5 «НИВА», 2005 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_13 , д.н.з. НОМЕР_14 ; трактор колісний «БЕЛАРУС-892», 2013 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_15 , д.н.з. НОМЕР_16 ; сівалка УПС-8-02, 2013 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_17 ; трактор колісний «NEW HOLLAND Т8.390», 2013 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_18 , д.н.з. НОМЕР_19 ;

- індивідуальний житловий будинок з господарськими будівлями, загальною площею 271,3 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

- житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 51,1 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- житловий будинок з вбудованим торгово-офісним приміщенням, загальною площею 62,3 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Клопотання обгрунтовано тим, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 листопада 2022 року у справі № 639/3079/22 було задоволено клопотання прокурора про арешт майна по кримінальному провадженню № 42022222030000086 від 29.09.2022 та накладено арешт на вищевказане майно. Все вищевказане майно не є особистою приватною власністю обвинуваченого ОСОБА_8 , а є спільним майном подружжя. Спільне майно не може бути конфісковано, оскільки конфіскації підлягає виключно особисте майно підозрюваного, обвинуваченого, підсудного чи засудженого. майно, набуте у шлюбі та є спільною власністю подружжя. Спільне майно подружжя не може бути конфісковано у обвинуваченого, так як його частки не визначені, а тому, воно було описано та арештовано ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова протиправно, без урахування інтересів заявниці. В провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа № 646/3821/23 за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_8 , треті особи Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Новобаварська окружна прокуратура міста Харкова,- про поділ спільного майна подружжя та звільнення майна з-під арешту. Предметом спору є вищевказане майно. Положеннями ч.1 ст.73 Сімейного кодексу України передбачено, що за зобов`язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі. Порядок виконання вироку суду в частині конфіскації майна врегульований статтями 48-49 Кримінально-виконавчого кодексу України. Разом з тим, ані стороною обвинувачення, ані слідчим суддею не було з`ясовано питання щодо виділу частки ОСОБА_8 у спільному майні для звернення на неї стягнення у вигляді конфіскації майна, передбаченого санкцією частини першої статті 1112 КК України. Звернення стягнення на частку ОСОБА_9 за можливим вироком суду відносно ОСОБА_8 не може бути здійснено в силу того, що ОСОБА_9 не зобов`язана відповідати за ОСОБА_8 своїм майном. Крім того, щодо арешту житлового будинку АДРЕСА_5 , що є спільним майном подружжя та використовується для проживання обвинуваченого, його дружини та їх спільних дітей. Всі вони зареєстровані у вказаному житловому будинку. При цьому відповідно до частини другої статті 49 КВК України неможливо звернути ня стягнення на цей будинок, оскільки це майно використовується ОСОБА_8 та особами, які перебувають на його утриманні, тобто двома малолітніми дітьми. Отже, арешт майна є передчасним та необгрунтованим.

В судовому засіданні третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_9 та її представник ОСОБА_10 підтримали клопотання та доводи, якими воно обгрунтовано. Крім того, ОСОБА_10 пояснив, що АРМА не вживає ніяких заходів для забезпечення збереження арештованого майна, частина якого вже знищена.

Прокурор заперечувала проти клопотання, посилаючись на те, що підставою для накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_8 є забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Документами, які підтверджують право власності ОСОБА_8 на вказане в ухвалі майно були: інформації (витяг) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно; інформація (лист) Регіонального сервісного центру ГЦС МВС в Харківській області від 09.11.2022N?31/20-1707; лист Головного управління Держпродепоживслужби в Харківській області від 09.11.2022N? 9-0-057/2/5423-22; інформація (лист) ГУ ДПС в Харківській області. В подальшому арештоване майно передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для управління за договором на підставах, в порядку тa на умовах, які визначені ст.ст. 19, 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів". Незастосування заходів щодо передачі в управління Національному агентству майна та в результаті цього невжиття заходів щодо збереження арештованого майна утруднить або зробить неможливим (внаслідок втрати, погіршення фізичного стану майна, зменшення його економічної вартості) застосування негативних наслідків до обвинуваченого у разі винесення обвинувального висновку стосовно останнього, а у разі винесення виправдувального вироку може стати порушенням прав обвинуваченого у вигляді втрати вартості майна за час його перебування під арештом, що в обох випадках унеможливить досягнення завдань кримінального провадження. Вжиття заходів щодо управління вказаним арештованим майном спрямовані на захист інтересів підозрюваних, оскільки гарантує власникам майна збереження його вартості, а також дає можливість збільшити цю вартість, тим самим компенсуються усі негативні наслідки застосування такого арешту. Оскільки в АРМА відсутні дискреційні повноваження щодо обрання одного з шляхів управління активами, правовою підставою здійснення заходів з управління активами є стаття 100 КПК та статті 1, 9, 19, 21 вищевказаного Закону. При вирішенні питання про накладення арешту на майно слідчим суддею було встановлено, що відповідно до вищезазначених документів майно, на яке накладено арешт, належить підозрюваному на той час ОСОБА_8 Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 Цивільного кодексу України. До повноважень слідчого судді не входить з?ясування цього факту при розгляді клопотання про арешт майна, оскільки це не передбачено нормами кримінального процесуального законодавства України. ОСОБА_9 під час досудового розслідування даного кримінального провадження не наділена процесуальним статусом, тому її права при розгляді клопотання про арешт майна не було порушено. Оскільки майно, на яке накладено арешт, перебуває у спільній сумісній власності, частки не виділені, суд позбавлений можливості визначити, яка саме частина майна належить підозрюваному. Таким чином арешт на майно ОСОБА_8 накладено обґрунтовано. На цей час продовжує існувати потреба застосування заходу у виді арешту майна, оскільки судовий розгляд кримінального провадження триває.

Захисник ОСОБА_6 підтримав клопотання ОСОБА_10 , посилаючись на те, що арештоване майно не вилучалося згідно з приписами ст.168 КПК України, воно було описане та не має доказового значення у кримінальному провадженні, в якому взагалі не визначений розмір шкоди, якому має бути співмірною вартість арештованого майна, оскільки шкода відсутня.

Захисник ОСОБА_7 також підтримав клопотання ОСОБА_10 , посилаючись на те, що належні умови для збереження майна не забезпечені.

Обвинувачений підтримав клопотання представника третьої особи.

Дослідивши доводи клопотання, вислухавши сторони, суд встановив наступне.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 15.11.2022р. у справі №639/3079/22 (провадження №1-кс/639/967/22) було задоволено клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_5 про арешт майна по кримінальномупровадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022222030000086 від 29.09.2022.

Слідчий суддя наклав арешт (шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування) на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_8 (іпн НОМЕР_20 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

-земельну ділянку з кадастровим номером 6323783000:05:000:0473, площею 2,007 га, розташована у Куп`янському районі Харківської області;

-земельну ділянку з кадастровим номером 6310700000:37:009:0015, площею 0,01 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку з кадастровим номером 6323785001:00:005:0037, площею 0,25 га, розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

-майновий комплекс, який складається з напівпідвального приміщення та будівлі гаражів-майстерні, загальною площею 320,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ;

-901/1000 майнового комплексу, який складається з головного виробничого корпусу, адміністративно-побутового комплексу, матеріального складу, складу металу, двох гаражів, заглибленого складу та артезіанської свердловини за адресою: АДРЕСА_4 ;

-13/1000 майнового комплексу, який складається з головного виробничого корпусу, адміністративно-побутового комплексу, матеріального складу, складу металу, двох гаражів, заглибленого складу та артезіанської свердловини за адресою: АДРЕСА_4 ;

-земельну ділянку з кадастровим номером 6310700000:48:010:0002, площею 0,1 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

-нежитлову будівлю, склад нафтопродуктів, розташована за адресою: АДРЕСА_4 в;

-автомобіль «RENAULT KANGOO», 2012 р.в., жовтого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , № кузову НОМЕР_2 ;

-автомобіль «CHEVROLET NIVA 1690», 2008 р.в., сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , № кузову НОМЕР_4 ;

-автомобіль «FORD TRANSIT 2402», 2002 р.в., білого кольору, д.н.з. НОМЕР_5 , № кузову НОМЕР_6 ;

-автомобіль «MAGYAR SR34E», 1991 р.в., червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_7 , № шасі НОМЕР_8 ;

-автомобіль «MAN 19.414 11967», 2000 р.в., зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_9 , № двигуна НОМЕР_10 ;

-автомобіль «OPEL ASTRA 1.7 TD GL 1700», 1998 р.в., синього кольору, № кузову НОМЕР_11 ;

-частку у статутному капіталі ПП «Полесадсервіс», код ЄДРПОУ 36555247, у розмірі 100% статутного фонду, що у грошовому еквіваленті складає 401 000 грн.;

-частку у статутному капіталі ТОВ «Полесадсервіс», код ЄДРПОУ 37298595, у розмірі 100% статутного фонду, що у грошовому еквіваленті складає 600 000 грн.;

-частку у статутному капіталі ПП «Зоря 2005», код ЄДРПОУ 33133820, у розмірі 100% статутного фонду, що у грошовому еквіваленті складає 1 000 грн.;

-частку у статутному капіталі ФГ «Тест-Агро», код ЄДРПОУ 41609409, у розмірі 100% статутного фонду, що у грошовому еквіваленті складає 5 000 грн.;

-частку у статутному капіталі ТОВ «Грейнфорс», код ЄДРПОУ 39936439, у розмірі 60% статутного фонду, що у грошовому еквіваленті складає 6 060 грн.;

-на майно ТОВ «Полесадсервіс», код ЄДРПОУ 37298595, єдиним кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_8 , а саме: «VOLKSWAGEN TRANSPORTER 2445», 1997р.в., № кузовуWV1ZZZ70ZWH052219; «RENAULT DUSTER 1461», 2019 р.в., № кузову НОМЕР_12 ;

-на майно ПП «Зоря 2005», код ЄДРПОУ 33133820, єдиним кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_8 , а саме: комбайн зернозбиральний СК-5 «НИВА», 2005 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_13 , д.н.з. НОМЕР_14 ; трактор колісний «БЕЛАРУС-892», 2013 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_15 , д.н.з. НОМЕР_16 ; сівалка УПС-8-02, 2013 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_17 ; трактор колісний «NEW HOLLAND Т8.390», 2013 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_18 , д.н.з. НОМЕР_19 .

Також слідчий суддя наклав арешт шляхом заборони розпорядження і відчуження на:

- індивідуальний житловий будинок з господарськими будівлями, загальною площею 271,3 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

- житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 51,1 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- житловий будинок з вбудованим торгово-офісним приміщенням, загальною площею 62,3 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч.5 ст.170 КПК України).

ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111-1 та ч.1 ст.111-2 КК України, які є кримінальним проступком та особливо тяжким злочином відповідно.

За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-1 КК України, закон встановлює покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років.

За вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Як вбачається з ухвали слідчого судді від 15.11.2022р. арешт майна був накладений з огляду на необхідність в забезпеченні його збереження для можливої конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У цьому випадку особою, яка подала клопотання про скасування арешту майна, не доведено, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт був накладений необгрунтовано.

Положення КПК не містять приписів щодо обов`язку сторони обвинувачення вживати заходи для виділення частки підозрюваного у спільному сумісному майні на стадії досудового розслідування. До повноважень слідчого судді також це не входить. На стадії досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження до його закінчення та набрання відповідним судовим рішеннями законної сили це питання може бути вирішено лише в порядку цивільного судочинства за позовом одного зі співвласників.

Проте, суду не надано доказів виділення ОСОБА_9 її частки із майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, або поділу такого майна.

Так, в провадженні Червонозаводського районного суду м.Харкова знаходиться цивільна справа №646/3821/23 за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_8 , треті особи: які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Національне агентствоУкраїни зпитань виявлення,розшуку тауправління активами,одержаними відкорупційних таінших злочинів, Новобаварська окружнапрокуратура м.Харкова,- про поділ спільного майна подружжя.

Як вбачається з ухвали суду від 12.10.2023р. (текст якої розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень) позовними вимогами ОСОБА_9 є:

1) визнання спільним сумісним майном подружжя наступного майна :

-майнового комплексу, який складається з напівпідвального приміщення та будівлі гаражів-майстерні, загальною площею 244,5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_3 ,

- частки у статутному капіталі ПП "Полесадсервіс", код ЄДРПОУ 36555247, у розмірі 100% статутного фонду, що у грошовому еквіваленті складає 401 000 грн.,

- частки у статутному капіталі ТОВ "Полесадсервіс", код ЄДРПОУ 37298595, у розмірі 100% статутного фонду, що у грошовому еквіваленті складає 600 000 грн.,

- автомобілю "MAN 19.414 11967", 2000 р.в., зеленого кольору,

- земельної ділянки з кадастровим номером 6323783000:05:000:0473, площею 2,007 га, яка розташована у Куп`янському районі Харківської області,

- земельної ділянки з кадастровим номером 6310700000:37:009:0015, площею 0,01 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ,

- земельної ділянки з кадастровим номером 6323785001:00:005:0037, площею 0,25 га, яка розташована за адресою:

АДРЕСА_6 майнового комплексу, який складається з головного виробничого корпусу, адміністративно-побутового комплексу, матеріального складу, складу металу, двох гаражів, заглибленого складу та артезіанської свердловини за адресою: АДРЕСА_4 ,

- 13/1000 майнового комплексу, який складається з головного виробничого корпусу адміністративно-побутового комплексу, матеріального складу, складу металу, двоз гаражів, заглибленого складу та артезіанської свердловини за адресою: АДРЕСА_4 ,

- нежитлової будівлі, складу нафтопродуктів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 в,

- частки у статутному капіталі ПП "Зоря 2005", код ЄДРПОУ 33133820, у розмірі 100% статутного фонду, що у грошовому еквіваленті складає 1 000 грн.

- частки у статутному капіталі ФГ "Тест-Агро", код ЄДРПОУ 41609409, у розмірі 100% статутного фонду, що у грошовому еквіваленті складає 5 000 грн.

- частки у статутному капіталі ТОВ "Грейнфорс", код ЄДРПОУ 39936439, у розмірі 60% статутного фонду, що у грошовому еквіваленті складає 6 060 грн

- автомобілю "MAGYAR SR34E", 1991 р.в., червоного кольору,

- майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_3 ,

- житлового будинку за адресою : АДРЕСА_1 ,

- житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ;

2) визнання за позивачкою ОСОБА_9 в порядку поділу спільного майна подружжя права особистої приватної власності на частину вищевказаного майна та по 1/2 частині на автомобілів "MAGYAR SR34E", "MAN 19.414 11967", 2000 р.в., зеленого кольору, "RENAULT KANGOO", 2012 р.в., жовтого кольору, "CHEVROLET NIVA 1690", 2008 р.в., сірого кольору, "FORD TRANSIT 2402", 2002 р.в., білого кольору, "OPEL ASTRA 1.7 TD GL 1700", 1998 р.в., синього кольору, "VOLKSWAGEN TRANSPORTER 2445", 1997 р.в.

На цей час рішення у вказаній цивільній справі не ухвалено.

Норми КВК, на які посилається представник третьої особи, регулюють питання конфіскації майна, тобто правової процедури на стадії виконання судового рішення за результатами розгляду кримінального провадження.

Є помилковими доводи представника третьої особи про відсутність підстав для арешту житлового будинок АДРЕСА_5 , оскільки він є спільним майном подружжя та використовується для проживання зареєстрованих за цією адресою подружжя ОСОБА_11 та їхніх спільних дітей, з огляду на положення ч.2 ст.49 КВК України.

На цій стадії кримінального провадження не вирішується питання про звернення стягнення на вищевказане майно.

При цьому, слідчий суддя наклав арешт на це майно у найменш обтяжливий для власника та осіб, які зареєстровані та проживають за вищевказаною адресою, спосіб у вигляді заборони відчуження та розпорядження ним, враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, з урахуванням положень ч. 4 ст. 173 КПК України.

Що стосується транспортних засобів, які належать юридичним особам, то за правилами ч.1 ст.174 КПК України право на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту цього майна належить представникам цих юридичних осіб, які є їх власниками. Разом з тим, суду не надано документів на підтвердження відповідних повноважень ОСОБА_9 . Та обставина, що частки у статутних капіталах цих юридичних осіб були придбані обвинуваченим під час зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_9 , не наділяє її такими повноваженнями представника у розумінні ст.237 ЦК України. Про це суд вже зазначав в ухвалі від 14.07.2023р.

Стосовно доводів представника третьої особи та сторони захисту про відсутність належних заходів для забезпечення збереження арештованого майна, то суду не надано доказів на підтвердження таких доводів. При цьому сторони кримінального провадження та власник такого майна не позбавлені можливості оскаржити дії чи бездіяльність особи, відповідальної за збереження арештованого майна.

Крім того, є помилковими доводи сторони захисту про відсутність шкоди, завданої інкримінованими злочинами, як про відсутність підстав для арешту майна. Так, склад інкримінованих ОСОБА_8 кримінальних правопорушень не включає заподіяння шкоди як обов`язкового елементу. Як зазначалося вище, арешт майна був накладений з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення вищевказаного клопотання представника третьої особи ОСОБА_10 .

Крім того, у судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_8 під вартою, посилаючись на наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованих злочинів та ризиків переховування від суду та незаконного впливу на свідків. Про ризик втечі свідчить те, що хоча ОСОБА_8 раніше не судимий, проте з огляду на тяжкість обвинувачення та обставини інкримінованих йому злочинів він є схильним до скоєння протиправних дій. Крім того, він може покинути місце мешкання для уникнення кримінальної відповідальності. До моменту затримання ОСОБА_8 залишив місце свого проживання у м.Куп`янськ Харківської області, органу досудового розслідування місце мешкання ОСОБА_8 не відомо. Що стосується ризику незаконного впливу на свідків, то він підтверджується тим, що, перебуваючи на свободі, ОСОБА_8 обізнаний щодо місця проживання, роботи та сімейного стану свідків, на яких він може вчиняти тиск умовляннями або погрозами з метою змусити їх відмовитися від раніше наданих показань.

Захисник ОСОБА_7 заперечував проти клопотання прокурора та заявив клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на не пов`язаний з триманням під вартою. Захисник посилається на тривалість тримання обвинуваченого під вартою та недоведеність в діях ОСОБА_8 складу злочинів, передбачених ч.1 ст.111-1 та ч.1 ст.111-2 КК України, оскільки в обгрунтування свого клопотання прокурор посилається на ще недосліджені судом докази, а ті докази, які визначені прокурором, зокрема, показання свідків та протоколи обшуків, не доводять цього. Під час судового розгляду свідки не підтвердили факту допомоги та пособництва ОСОБА_8 державі-агресору. Крім того, прокурор не надав доказів на підтвердження ризиків. Під час досудового розслідування ОСОБА_8 тримався під вартою, отже не міг впливати на свідків. Оскільки досудове розслідування закінчене, обвинувачений не може спростувати їх показань. Сторона обвинувачення до цього часу не забезпечила явку 14 свідків, місце перебування яких їй не відомо. Щодо ризику втечі, то він не підтверджений. У період з 18.09.2022р. по 06.10.2022р. ОСОБА_8 був затриманий працівниками УСБУ в Харківській області без складання відповідних документів. Паспорт обвинуваченого був йому повернутий слідчим лише 10.11.2022р., що перешкоджало реєстрації ОСОБА_8 як внутрішньо переміщеної особи з 18.09.2022р. о 10.11.2022р. Після цього ані обвинувачений ані його захисник до слідчого відділу не викликалися та про підозру за ч.1 ст.111-2 КК України йому не було відомо. ОСОБА_8 не був раніше судимий, має на утриманні дружину, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, та малолітніх дітей 2016 та 2019 року народження, а також сина дружини 2006 року народження, які проживають у м.Харкові як внутрішньо переміщені особи. ОСОБА_8 позитивно характеризується за місцем проживання. Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 25.06.2019р. у справі №7-р/2019 зазначив, що законодавець, встановивши виключно такий запобіжний захід, як тримання під вартою, щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбаченихстаттями 109-114-1,258-258-5,260,261Кримінального кодексу України, не дотримав зазначених вимог.

Захисник ОСОБА_6 заперечував проти клопотання прокурора, підтримав клопотання захисника ОСОБА_7 та подав заперечення щодо продовження строку тримання під вартою, а також заявив клопотання про визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу. Захисник зазначив, що показання допитаних під час судового розгляду свідків є сумнівними доказами по суті обвинувачення. Крім того, ОСОБА_8 обвинувачується, зокрема, у тому, що він, будучи директором керівником ТОВ «Полесадсервіс» організував перевезення товарно-матеріальних цінностей (зерна соняшника та пшениці) до держави-агресора, чим завдав шкоду державі Україна. Проте, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань з 23.05.2018р. директором ТОВ «Полесадсервіс» є ОСОБА_12 , повноваження якого були припинені на підставі ухвали Господарського суду Харківської області від 07.05.2024р. у справі №922/3559/23, якою також тимчасово покладено виконання обов`язків на арбітражного керуючого. Крім того, прокурор фактично просить дослідити докази, які відносяться до предмету доказування по суті обвинувачення, що унеможливлює надання оцінки показанням свідків, які ще не допитувалися під час судового розгляду.

Обвинувачений заперечував проти клопотання прокурора та підтримав клопотання та доводи своїх захисників, а також заявив клопотання про зміну застосованого до нього запобіжного заходу.

Вислухавши сторони, дослідивши доводи їх клопотань, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та відсутність підстав для задоволення клопотань сторони захисту.

Так, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111-1 та ч.1 ст.111-2 КК України, які є кримінальним проступком та особливо тяжким злочином відповідно.

За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-1 КК України, закон встановлює покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років.

За вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Існує інформація, яка могла б переконати об`єктивного спостерігача, що обвинувачений, можливо, вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення. Отже, наявна обгрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих йому злочинів.

06.10.2022р. ОСОБА_8 було повідомлено про підозру за ч.1 ст.111-1 КК України.

10.11.2022р. ОСОБА_8 був затриманий на підставі п.6 ч.1 ст.615 КПК України і в той же день йому повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри, а саме, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111-1 та ч.1 ст.111-2 КК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою був застосований до ОСОБА_8 ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 11.11.2022р. та в подальшому продовжувався відповідними ухвалами слідчих суддів та суду.

На цей час продовжують існувати ризики, передбачені п.1 та п.3 ч.1 ст.177 КПК України, з урахуванням серйозності обвинувачень та наступних обставин.

ОСОБА_8 є уродженцем м.Куп`янськ Харківської області, громадянином України, одруженим, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, має зареєстроване місце проживання у АДРЕСА_7 , раніше не судимий, працює директором Приватного підприємства «Полесадсервіс». Отже, зареєстроване місце проживання та місце роботи знаходиться у прикордонному з Російською Федерацією районі, на відстані менш ніж у 40 км до державного кордону України з Російською Федерацією. Куп`янський район на цей час частково перебуває під окупацією державою-агресором та відноситься до територій, де ведуться бойові дії. Тому на цій території органи державної влади України мають обмежені можливості контролю державного кордону України з Російською Федерацією та умовної лінії між підконтрольною державній владі територією України та тимчасово окупованою територією України.

ОСОБА_8 обвинувачується у пособництві державі-агресору протягом окупації Куп`янського району, зокрема, шляхом встановлення дружніх контактів зі співробітниками спецслужби держави-агресора, отримання дозвільних документів у сфері торгівлі від представників окупаційної влади, а також передачі матеріальних ресурсів до Російської Федерації. Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, це дає достатні підстави вважати, що у обвинуваченого існують соціальні зв`язки з представниками окупаційної влади держави-агресора, а отже на території Російської Федерації та суміжних з Куп`янським районом тимчасово окупованих територіях України.

Наявність у обвинуваченого дружини та неповнолітніх дітей, а також місця проживання у м.Харкові, де його дружина та діти проживають як внутрішньо переміщені особи, не є гарантією його належної поведінки та запобіжником ризику втечі, враховуючи тяжкість можливих правових наслідків для нього в результаті кримінального переслідування.

Крім того, з огляду на тяжкість обвинувачення, враховуючи, що ОСОБА_8 є уродженцем м.Куп`янськ, проживав та працював на території Куп`янського району, обізнаний щодо життєвої ситуації свідків, які є місцевими мешканцями, існує ризик його незаконного впливу на свідків, які судомщенедопитані та чиї показання суд може сприймати лише безпосередньо під час судового засідання.

Хоча ризик втечі зменшується зі спливом часу, а ризик незаконного впливу на свідків з огляду на те, що деякі свідки вже допитувалися під час судового розгляду, проте ці ризики досі залишаються актуальними.

З приводу доводів захисників про недоведеність в діях ОСОБА_8 складу інкримінованих йому злочинів, а також про те, що прокурор посилається на ще недосліджені судом докази, а ті докази, які досліджені судом, не доводять наявності складу інкримінованих ОСОБА_8 злочинів, то під час розгляду питання щодо запобіжного заходу суд оцінює не доведеність інкримінованого обвинувачення, що може мати місце лише за результатами судового розгляду, а наявність інформації, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що обвинувачений, міг вчинити інкриміновані злочини.

Щодо доводів захисника ОСОБА_7 про те, що під час досудового розслідування ОСОБА_8 тримався під вартою, тому не міг впливати на свідків, а також про те, що скільки досудове розслідування закінчене, отже обвинувачений не може спростувати їх показань, то суд зазначає наступне. Суд безпосередньо досліджує докази у судовому засіданні під час судового розгляду, у тому числі, показання свідків. При цьому відповідно до визначеного судом порядку та обсягу дослідження доказів допит обвинуваченого буде проведений після дослідження усіх інших доказів. Таким чином, у обвинуваченого є можливість надати свої доводи з приводу показань свідків, у тому числі, ті, які спростовують обставини інкримінованого йому обвинувачення.

Що стосується доводів сторони захисту про перебування ОСОБА_8 під контролем співробітників СБУ в період з 18.09.2022р. по 06.10.2022р. та повернення йому паспорту слідчим лише 10.11.2022р., то суду не надано доказів цих обставин.

Щодо посилання сторони захисту на рішення Конституційного Суду України від 25.06.2019р. у справі №7-р/2019, яким визнано таким, що не відповідаєКонституції України(є неконституційним), положеннячастини п`ятоїстатті 176 Кримінального процесуального кодексу України, яким передбачено, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбаченихстаттями 109-114-1,258-258-5,260,261Кримінального кодексу України.

Вищевказане рішення КСУ не відноситься до норми частини шостої ст.176 КПК України у чинній редакції, яка була прийнята після ухвалення цього рішення.

Так, статтю 176 КПК було доповнено частиною шостою згідно із Законом№ 2198-IX від 14.04.2022; та в подальшому до неї внесені зміни із Законами№ 2531-IX від 16.08.2022,№ 2997-IX від 21.03.2023.

Рішенням Конституційного Суду України від 19.06.2024р. № 7-р(ІІ)/2024було визнано такою, що відповідає Конституції України ( є конституційною), частину шосту статті 176 Кримінального процесуального кодексу України.

Щодо доводів сторони захисту про тривалість тримання ОСОБА_8 під вартою та про незабезпечення протягом тривалого часу стороною обвинувачення явки свідків, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування. З огляду на серйозність обвинувачень, існують підстави вважати, що існування цього ризику встановлено від самого початку.

Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії».

Також ЄСПЛ у вказаному рішенні вкотре повторив, що тривале тримання під вартою може бути виправдане в тому випадку тільки тоді, коли є певні ознаки існування суспільного інтересу, що, попри презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої свободи.

У цьому кримінальному провадженні існує суспільний інтерес, пов`язаний з особливою вразливістю публічних інтересів в період дії воєнного стану та необхідністю захисту національної безпеки держави у зв`язку з невиправданою збройною агресією РФ проти України, її посяганням на суверенітет та територіальну цілосність України.

Кримінальні правопорушення, вчинення яких інкримінується ОСОБА_8 , відносяться до тих, які посягають на основи національної безпеки України, сфера якої під час воєнного стану та в умовах невиправданої військової агресії РФ проти України, є особливо вразливою.

Таким чином, враховуючи серйозність обвинувачень та суворість можливого покарання та, відповідно, наявність суспільного інтересу у цьому кримінальному провадженні, вищевказані ризики є досі актуальними, а більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не можуть їм запобігти.

З урахуванням всіх вищенаведених обставин суспільний інтерес у цьому кримінальному провадженні, який може бути забезпечений триманням обвинуваченого під вартою, переважає право обвинуваченого на свободу.

За правилами абз.8 ч.4 ст.183 КПК України суд не визначає розмір застави з огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, тяжкість обвинувачення, а також обставини, які свідчать про ризиків переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на свідків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170, 174, 176- 178, 183, 199, 369-372 КПК Україні, суд

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_9 про скасування арешту майна.

Відмовити у задоволенні клопотання захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу або встановлення розміру застави.

Задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 17.08.2024 року включно.

Строк дії ухвали до 17.08.2024 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3