Ухвала

від 20.06.2024 по справі 128/133/24

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/133/24

УХВАЛА

Іменем України

20.06.2024 м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар ОСОБА_4

за участю: прокурора ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , представника потерпілої ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 ,

розглядаючи увідкритому підготовчомусудовому засіданнів залісуду м.Вінниця обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023020000000583, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.07.2023, за обвинуваченням

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч.ч. 1, 3 ст. 357, ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст.190, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч.ч. 1, 3 ст. 357, ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст.190, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що підстав для закриття, зупинення провадження немає, в справі наявні всі необхідні для розгляду в судовому засіданні матеріали, порушень КПК України при проведенні досудового розслідування не встановлено, підстав для повернення обвинувального акту прокурору немає, тому просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Інші учасники судового засідання підтримали таку позицію прокурора та не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.

Враховуючи, що угоди про визнання винуватості чи про примирення до суду у порядку ст.ст. 468-475 КПК України не надійшло, підстав для закриття провадження згідно ст. 284 КПК України не вбачається, підстав для повернення обвинувального акту прокурору немає, підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, суд вважає можливим призначити відкритий судовий розгляд на підставі наданого обвинувального акту, який здійснювати складом суду колегіально у відкритому судовому засіданні.

Крім цього, прокурор підтримав подане письмове клопотанняпро продовження обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб. Своє клопотання прокурор мотивував тим, що під час обрання ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою були враховані ризики, зазначені в ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час не встановлено будь-яких обставин, що свідчать про зменшення вказаних ризиків, тобто відсутні підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу у кримінальному провадженні.

Потерпіла ОСОБА_6 та її представник підтримали клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому, просили його задовольнити, також надали судупозовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_9 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, яку просила прийняти до спільного розгляду з даним кримінальним провадженням.

Обвинувачений ОСОБА_9 щодо прийняття зустрічного позову до спільного розгляду в межах даного кримінального провадження не заперечував, при вирішенні клопотання про продовження строку обраного запобіжного заходу поклався на розсуд суду.

Захисник ОСОБА_8 при вирішенні клопотання щодо запобіжного заходу просив його задовольнити частково та змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_9 на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання ОСОБА_9 .

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

Так, розділом ІІ КПК України передбачено зальні положення про застосування заходів забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування, в тому числі загальні положення про запобіжні заходи, одним з яких є тримання під вартою.

Водночас згідно ч. 2 ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 17.07.2023 відносно обвинуваченого ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. В подальшому відповідними ухвалами запобіжний захід щодо обвинуваченого у виді тримання під вартою продовжувався, зокрема до 01.07.2024 включно.

Згідно усталеної позиції Європейського суду з прав людини, вирішуючи питання щодо наявності підстав для залишення обвинуваченого під вартою, слід оцінювати обставини в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі «Єчюс проти Литви»).

Суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_9 обвинувачуєтьсяу вчиненні,в томучислі, особливо тяжких злочинів: умисному вбивстві з корисливих мотивів; розбої, а саме нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу, вчинений в умовах воєнного стану, із заподіянням тілесних ушкоджень; незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, поєднаному з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Та будь-яких обставин, які б вказували на зменшення раніше встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, судом не встановлено.

Відтак, для запобігання встановленим під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ризикам, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, суд вважає виправданим тримання ОСОБА_9 під вартою та недостатнім застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості обвинуваченого переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, необхідно продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_9 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб без встановлення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, зважаючи також на відсутність даних про зменшення встановлених при обранні та продовженні запобіжного заходу ризиків та відсутність даних про наявність перешкод для застосування обраного запобіжного заходу. Відомості про особу обвинуваченого, повідомлені ним суду, не є достатніми для висновку про можливість застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Вирішуючи питання про можливість прийняття заявленого цивільного позову до розгляду в даному кримінальному провадженні суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Враховуючи, що потерпілою особою заявлено позов до обвинуваченого у даному кримінальному провадженні ОСОБА_9 та подано до початку судового розгляду, суд вважає за необхідне прийняти заявлений цивільний позов до розгляду в даному кримінальному провадженні.

Також, захисник ОСОБА_8 заявив клопотання про витребування документів, згідно якого просить суд витребувати з Управління патрульної поліції в Вінницькій області довідку про зафіксовані (у тому числі в автоматичному режимі) факти порушень правил дорожнього руху вчинені особою, яка керувала автомобілем "VOLKSWAGEN" моделі "PASAT-CC", д.н.з. НОМЕР_1 протягом 11.07.2023 на території Вінницької області з обов`язковим заначенням часу та місця вчинення правопорушення, оскільки на запит адвоката йому було відмовлено в наданні такої інформації.

Прокурор та сторона потерпілої заперечили проти задоволення даного клопотання, оскільки ним не обгрунтовано які саме обставини мають доводити вказані докази та їх значення для даного кримінального провадження, а встановити такі обставини в ході підготовчого провадження неможливо, тому таке клопотання також є передчасним.

Вирішуючи дане клопотання суд звертає увагу, що ст. 22 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Порядок збирання доказів, встановлений ст. 93 КПК України, можливість вирішення клопотання про витребування певних речей чи документів передбачена також п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України.

Водночас, стороною захисту взагалі не обгрунтовано з метою доведення чи спростування яких саме обставин даного кримінального провадження ним витребовувалася вказана довідка, в зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити належність такого доказу, згідно ст. 85 КК України, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити у зв`язку з передчасністю.

Інших клопотань в підготовчому судовому засіданні не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 128, 177, 181, 183, 194, 199, 314-317, 331 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження №12023020000000583, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.07.2023, за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч.ч. 1, 3 ст. 357, ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст.190, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України,в приміщенні Вінницького районного суду Вінницької області на 1липня 2024року о11:00год. колегіально у відкритому судовому засіданні.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_9 задовольнити.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою продовжити на строк 60 діб, тобто до 18.08.2024 включно.

Позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_9 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, прийняти до спільного розгляду з даним кримінальним провадженням.

Визнати ОСОБА_6 цивільним позивачемза данимкримінальним провадженнямта визнати ОСОБА_9 цивільним відповідачем за даним кримінальним провадженням.

Копію позовної заяви з додатками вручити обвинуваченому та його захиснику.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 , адвоката ОСОБА_8 про витребування документів відмовити.

В судове засідання для розгляду кримінального провадження викликати учасників судового розгляду.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» для виконання в частині продовження запобіжного заходу.

Ухвала суду в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_9 в той же строк з моменту отримання копії ухвали. В іншій частині заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбаченечастиною першоюст. 392 КПК України.

Головуючий суддя: ОСОБА_10

Судді:

ОСОБА_11