Ухвала

від 16.10.2024 по справі 128/133/24

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/133/24

УХВАЛА

16 жовтня 2024 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар ОСОБА_4

за участю: прокурора ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , представника потерпілої ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниця кримінальне провадження №12023020000000583, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.07.2023, за обвинуваченням

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч.ч. 1, 3 ст. 357, ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст.190, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки до завершення встановленого строку запобіжного заходу завершити судовий розгляд справи неможливо, враховуючи, що ризики, які стали підставою для встановлення міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжують існувати, та зміна запобіжного заходу на більш м`який не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, враховуючи також міру покарання, яка загрожує обвинуваченому. Вважає, що запобіжний захід відносно обвинуваченого обрано правильно, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Потерпіла ОСОБА_6 та її представник, адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримали клопотання прокурора та просили його задовольнити.

Захисник ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечла проти продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в зв`язку недостнім доведенням існування ризиків, на які посилається прокурор, просила змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м`який, а саме цілодобовий домашній арешт за місцем проживання обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні при вирішенні клопотання про прокурора поклався на розсуд суду.

Вислухавши думкуучасників судовогозасідання,оглянувши надані суду матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Положеннями ч. 1 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

В судовомузасіданні встановлено,що обвинуваченомуобрано запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартою,строк якогозакінчуєтьсята до його закінчення судовий розгляд кримінального провадження не може бути завершено.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

При вирішенні питання про продовження строку обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 17.07.2023 відносно обвинуваченого ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. В подальшому відповідними ухвалами запобіжний захід щодо обвинуваченого у виді тримання під вартою продовжувався, зокрема до 08.11.2024 включно.

Вищевказаними ухвалами судом було враховано як тяжкість інкримінованих злочинів, тяжкість покарання, що загрожувала особі на час розгляду питання про продовження строку тримання під вартою, так і те, що обвинувачений перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно усталеної позиції Європейського суду з прав людини, вирішуючи питання щодо наявності підстав для залишення обвинуваченого під вартою, слід оцінювати обставини в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовження строків тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагають істинні потреби публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують вимогу поваги до особистої свободи (рішення у справі «Лабіта проти Італії»).

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_9 обвинувачуєтьсяу вчиненні,в томучислі, особливо тяжких злочинів: умисному вбивстві з корисливих мотивів; розбої, а саме нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу, вчинений в умовах воєнного стану, із заподіянням тілесних ушкоджень; незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, поєднаному з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

На даному етапі судового розгляду судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, доцільності змінювати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_9 не вбачається, встановлені під час обрання запобіжного заходу ризики не зменшились та продовжують існувати.

Обсяг обвинувачення ОСОБА_9 у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу обвинуваченого, вказують на обґрунтованість застосування саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Тому, для запобігання встановленим під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ризикам, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, суд вважає виправданим тримання ОСОБА_9 під вартою та недостатнім застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України, а саме можливості обвинуваченого переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, необхідно продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_9 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб без встановлення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, зважаючи також на відсутність даних про наявність перешкод для застосування обраного запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 177, 181, 183, 194, 199, 331 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_9 задовольнити.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою продовжити на строк 60 діб, тобто до 14.12.2024 включно.

В судовому розгляді оголосити перерву, наступне судове засідання призначити на 13.11.2024 о 11:30 год, про що довести до відома учасників провадження.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» для виконання.

Ухвала судуможе бутиоскаржена доВінницького апеляційногосуду черезВінницький районнийсуд Вінницькоїобласті протягомп`яти днівз дняїї оголошення,а обвинуваченим ОСОБА_9 в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Головуючий суддя: ОСОБА_10

Судді:

ОСОБА_11