Ухвала

від 10.09.2024 по справі 128/133/24

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/133/24

УХВАЛА

Іменем України

10 вересня 2024 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар ОСОБА_4

за участю: прокурора ОСОБА_5 , потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниця кримінальне провадження №12023020000000583, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.07.2023, за обвинуваченням

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч.ч. 1, 3 ст. 357, ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст.190, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч.ч. 1, 3 ст. 357, ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст.190, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні підтримав подане письмове клопотанняпро продовження обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб. Своє клопотання прокурор мотивував тим, що під час обрання ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою були враховані ризики, зазначені в ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час не встановлено будь-яких обставин, що свідчать про зменшення вказаних ризиків, тобто відсутні підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу у кримінальному провадженні.

Потерпілі в судовому засіданні підтримали клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому, просили його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_9 при вирішенні клопотання про продовження строку обраного запобіжного заходу поклався на розсуд суду, водночас підтримав позицію захисника.

Захисник ОСОБА_8 при вирішенні клопотання щодо запобіжного заходу просив його задовольнити частково та змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_9 на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання ОСОБА_9 , оскільки обвинувачення вважає недоведеним, а клопотання не достатньо мотивованим.

Вислухавши думкуучасників судовогозасідання,оглянувши надані суду матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Положеннями ч. 1 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 17.07.2023 відносно обвинуваченого ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. В подальшому відповідними ухвалами запобіжний захід щодо обвинуваченого у виді тримання під вартою продовжувався, зокрема до 28.09.2024 включно.

Згідно усталеної позиції Європейського суду з прав людини, вирішуючи питання щодо наявності підстав для залишення обвинуваченого під вартою, слід оцінювати обставини в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі «Єчюс проти Литви»).

Суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_9 обвинувачуєтьсяу вчиненні,в томучислі, особливо тяжких злочинів: умисному вбивстві з корисливих мотивів; розбої, а саме нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу, вчинений в умовах воєнного стану, із заподіянням тілесних ушкоджень; незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, поєднаному з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Та будь-яких обставин, які б вказували на зменшення раніше встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, судом не встановлено.

Відтак, для запобігання встановленим під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ризикам, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, суд вважає виправданим тримання ОСОБА_9 під вартою та недостатнім застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості обвинуваченого переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, необхідно продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_9 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб без встановлення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, зважаючи також на відсутність даних про зменшення встановлених при обранні та продовженні запобіжного заходу ризиків та відсутність даних про наявність перешкод для застосування обраного запобіжного заходу. Відомості про особу обвинуваченого, повідомлені ним суду, не є достатніми для висновку про можливість застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 177, 181, 183, 194, 199, 331 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_9 задовольнити.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою продовжити на строк 60 діб, тобто до 08.11.2024 включно.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» для виконання.

Ухвала судуможе бутиоскаржена доВінницького апеляційногосуду черезВінницький районнийсуд Вінницькоїобласті протягомп`яти днівз дняїї оголошення,а обвинуваченим ОСОБА_9 в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Головуючий суддя: ОСОБА_10

Судді:

ОСОБА_11