Постанова

від 11.06.2024 по справі 501/53/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/440/24

Справа № 501/53/17

Головуючий у першій інстанції Петрюченко М. І.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,

з участю секретаря Виходець А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області та НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 28 травня 2021 року, постановленого під головуванням судді Петрюченко М.І., повний текст рішення складений 07 червня 2021 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , треті особи Міністерство внутрішніх справ України, Чорноморська міська рада Одеської області, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та визнання права власності на земельну ділянку, право на яку оспорюється і не визнається іншою особою та за зустрічним позовом військової частини НОМЕР_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Чорноморської (Іллічівської) міської ради Одеської області, ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко Валерія Марківна, ОСОБА_4 , Адміністрація Держприкордонслужби України, Кабінет Міністрів України про визнання недійсним акту індивідуальної дії, договору купівлі-продажу, за позовом ОСОБА_4 до військової частини НОМЕР_2 , треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , приватний нотаріус Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко Валерія Марківна, ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ), Чорноморська міська рада Одеської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, визнання права власності на земельну ділянку та за зустрічним позовом військової частини НОМЕР_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Чорноморської (Іллічівської) міської ради Одеської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко Валерія Марківна про визнання недійсним акту індивідуальної дії, договору купівлі-продажу, -

в с т а н о в и в:

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який згодом був уточнений та остаточно поданий до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , треті особи Міністерство внутрішніх справ України, Чорноморська міська рада Одеської області, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та визнання права власності на земельну ділянку, право на яку оспорюється і не визнається іншою особою.

В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 зазначив, що 26.12.2014 року рішенням Іллічівської міської ради №571/52-VІ від 26.12.2-14 року, ОСОБА_2 передана у власність земельна ділянка площею 0,0965 га, кадастровий номер 5110800000:02:026:0004, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

У подальшому ОСОБА_2 здійснила поділ вищевказаної земельної ділянки на дві ділянки та 04.12.2015 року отримала свідоцтво про право власності (СТА 754092) на земельну ділянку загальною площею 0,0483 га, кадастровий номер 5110800000:02:026:0092, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Далі, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,0483 га, кадастровий 5110800000:02:026:0092, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчено приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Шевченко В.М., номер реєстрації 2832 та проведена державна реєстрація права власності.

За період придбання земельної ділянки та по березень 2016 року він мав вільний доступ до земельної ділянки, однак у березні 2016 року, коли він, в черговий раз приїхав на земельну ділянку разом зі спеціалістами по розробці технічної документації виявилось, що на земельній ділянці встановлений паркан з воротами та стенд з попереджувальним написом, що територія охороняється збройними силами України, крім того озброєний охоронець не пропустив позивача до його земельної ділянки.

Після цих подій позивач звернувся до Чорноморської міської ради зі скаргою щодо порушення його прав користування земельною ділянкою, після чого прохід на територію земельної ділянки був звільнений. У жовтні 2016 року ситуація повторилася.

Позивач стверджував, що в усному порядку Чорноморська міська рада повідомила його, що відповідач Південне регіональне управління прикордонної служби України звернулось до Чорноморської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку землеустрою на земельну ділянку орієнтовною площею 2,72 га для експлуатації оборонних об`єктів, будівель і споруд та забезпечення охорони державного кордону України за адресою: АДРЕСА_2 для подальшої передачі у постійне користування.

У січні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, який згодом уточнив та остаточно подав до військової частини НОМЕР_2 , треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , приватний нотаріус Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко В.М., ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ), Чорноморська міська рада Одеської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та визнання права власності на земельну ділянку, в якому з урахуванням уточнених вимог просив:

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_4 земельною ділянкою площею 0,0482 га (кадастровий номер 5110800000:02:026:0093), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 шляхом безперешкодного доступу до неї, яка належить йому на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.12.2015, посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко В.М. за реєстровим №2782;

- визнати за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5110800000:02:026:0093, площею 0,0482 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка належить ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.12.2015, посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко В.М. за реєстровим №2782.

В обґрунтування свого позову зазначив, що він придбав земельну ділянку загальною площею 0,0482 га, кадастровий 5110800000:02:026:0093, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчено приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Шевченко В.М. та проведена державна реєстрація права власності, проте доступу до вказаної земельної ділянки він не має, оскільки територія охороняється збройними силами України.

У березні 2017 року командир військової частини № НОМЕР_2 звернувся до суду з зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Чорноморської (Іллічівської) міської ради Одеської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко В.М. про визнання недійсним акту індивідуальної дії, а саме рішення Іллічівської (Чорноморської) міської ради №571/52-VІ від 26.12.2014 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 та про визнання недійсним договорів купівлі-продажу №2832, №2782, виданих приватним нотаріусом Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко В.А.

В обґрунтування свого позову, позивач зазначив, що земельна ділянка, відповідно до статті 77 ЗК України і статті 1 Закону України «Про використання земель оборони» відноситься за цільовим призначенням до земель оборони, а за формою власності до державної власності; Кабінет Міністрів України, Міністерство оборони України, АДПС та в/ч № НОМЕР_2 згоду на припинення права користування або про добровільну відмову від користування земельною ділянкою, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна «військове містечко « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та її вилучення Чорноморській (колишня Іллічівська) міській раді не надавали; за відсутності доказів зміни цільового призначення земельної ділянки, яка належить до земель оборони, така ділянка не може використовуватись у господарських цілях, у тому числі для житлової забудови, та саме держава є власником земель оборони за законом, позивач звернувся до суду з зустрічними позовами.

Судом до участі справі в якості третіх осіб були залучені ОСОБА_4 , Адміністрація Держприкордонслужби України, Кабінет Міністрів України, ОСОБА_2 , приватний нотаріус Шевченко В.М., ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також судом до участі у справі в якості співвідповідача був залучений ОСОБА_3 за зустрічними позовами військової частини НОМЕР_2 .

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 28 травня 2021 року позов ОСОБА_1 залишений без розгляду.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 28 травня 2021 року у задоволенні зустрічного позову військової частини НОМЕР_2 відмовлено.

Позов ОСОБА_4 задоволений частково.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_4 земельною ділянкою площею 0,0482 га (кадастровий номер 5110800000:02:026:0093), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 шляхом безперешкодного доступу до неї, яка належить йому на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.12.2015, посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко В.М. за реєстровим №2782.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини зазначені у акті службового розслідування від 07.02.2021 року №1, які мають значення для розгляду справи.

Не погодившись з рішенням суду, НОМЕР_1 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги за зустрічним позовом військової частини НОМЕР_2 задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що військова частина НОМЕР_2 набула право користування спірною земельною ділянкою правомірно і цього права у встановленому законом порядку не позбавлена та є єдиним суб`єктом права постійного користування (власником) земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Апелянт вважає, що вилучення Іллічівською міською радою частини спірної земельної ділянки із власності держави відбулось з порушенням норм законодавства та незаконно надані у власність ОСОБА_2 , яка в свою чергу продала вказану земельну ділянку ОСОБА_4 , ОСОБА_1 .

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про визнання права власності сторонами не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не переглядається.

У відзиві на апеляційну скаргу Чорноморської міської ради, ОСОБА_4 просить відмовити у її задоволені, рішення залишити без змін, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, які не можуть бути підставами для скасування судового рішення.

Протоколом автоматизованого розподілу від 21.07.2021 року визначений склад колегії суддів під головуванням судді Гірняк Л.А. для розгляду справи (а.с.122-123 т. 13).

20.09.2021 року провадження за апеляційними скаргами Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області та НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 28 травня 2021 року відкрито та ухвалою суду призначено до розгляду на 03.02.2022 року (а.с. 214-215, 223 т. 13).

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №126/0/15-23 від 21 лютого 2023 року суддю ОСОБА_5 було звільнено з посади у зв`язку з поданням заяви про відставку (а.с. 52 т. 14).

Відповідно до протоколу повторного розподілу справи за допомогою автоматизованої системи документообігу суду від 20 березня 2023 року цивільна справа передана головуючому-судді (суддя-доповідач) Князюку О.В. зі складом колегії суддів, з урахуванням навантаження на суддів Одеського апеляційного суду (а.с. 53 т. 14).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24 березня 2023 року цивільна справа за апеляційними скаргами Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області та НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 28 травня 2021 року прийнята до провадження та призначена до розгляду (а.с. 61-62 т. 14).

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №941/0/15-23 від 28 вересня 2023 року суддю ОСОБА_6 було звільнено з посади у зв`язку з поданням заяви про відставку (а.с. 43 т. 3).

Відповідно до протоколу повторного розподілу справи за допомогою автоматизованої системи документообігу суду від 17 жовтня 2023 року цивільна справа передана головуючому-судді (суддя-доповідач) Комлевій О.С. зі складом колегії суддів, з урахуванням навантаження на суддів Одеського апеляційного суду (а.с. 116-117 т. 14).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року цивільна справа за апеляційними скаргами Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області та НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 28 травня 2021 року прийнята до провадження та призначена до розгляду (а.с. 118-119 т. 14).

В судове засідання призначене на 11.06.2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , приватний нотаріус Шевченко В.М., представники Адміністрації Держприкордонної служби, Чорноморської міської ради, Міністерства Внутрішніх справ, не з`явилися, були сповіщені про розгляд справи належним чином.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників, які не з`явилися в судове засідання.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи,явка яких не визнавалась апеляційним судом обов`язковою.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), Кабінету Міністрів України, адвоката Артєм`єву К.М., представника ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , адвоката Латій О.В., представника ОСОБА_2 , перевіривши доводи апеляційних скарг, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить висновку про часткове задоволення апеляційних скарг, та скасування рішення з ухваленням нового, за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду в оскаржуваній частині зазначеним вимогам не відповідає, з огляду на таке.

Задовольняючи позов ОСОБА_4 в частині зобов`язання військову частину № НОМЕР_2 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та доведеності порушення прав позивача ОСОБА_4 , що підлягають захисту у судовому порядку.

Відмовляючиу задоволенні позову військової частини № НОМЕР_2 про визнання незаконним рішень та про визнання договорів купівлі-продажу недійсними,суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог.

Однак, колегія суддів з такими висновками суду не погоджується, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що рішенням виконкому Овідіопольської районної ради трудящих №263с від 17 квітня 1953 року у постійне користування в/ч № НОМЕР_2 передано земельну ділянку площею 2,72 га для будівництва прикордонної застави із земель в/ч № НОМЕР_4 .

Виконавчим комітетом Одеської обласної ради депутатів трудящих прийнято рішення №748с від 16 травня 1953 року про відвід земельної ділянки загальною площею 2,7 га під будівництво прикордонної застави в/ч № НОМЕР_2 за рахунок земель в/ч № НОМЕР_4 Міністерства оборони (відведені останньому на підставі розпорядження Ради Міністрів України від 20 червня 1952 року за № 771-071рс), яке затверджено розпорядженням Ради Міністрів УРСР 21 листопада 1953 року №1357-078-рс.

Земельна ділянка площею 2,71 га відповідно до акту землевпорядника Овідіопольської районної ради від 04 березня 1953 року оглянута у натурі.

Рішенням Іллічівської міської ради «Про впорядкування нумерації об`єктів нерухомості по АДРЕСА_3 » №1309 від 23 листопада 2006 року, будівлі військового містечка присвоєно адресу: АДРЕСА_2 .

КП «Бюро технічної інвентаризації м. Іллічівська» 08 травня 2007 року складено технічний паспорт плану земельних ділянок і будівель, що розташовані на АДРЕСА_2 , які є власністю АДПСУ, а майно знаходиться в оперативному управлінні ІНФОРМАЦІЯ_2 .

23 травня 2008 року складено технічний звіт з інженерно-геодезичних робіт по топографічній зйомці земельної ділянки військового містечка ПТС « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч № НОМЕР_2 ) ДПСУ, що розташована на АДРЕСА_3 , який затверджений 11 червня 2008рокуначальником управління та архітектури виконкому Іллічівської міської ради.

Рішенням Іллічівської міської ради №456/78-V від 25 липня 2008 року надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності в межах Іллічівської міської ради з попереднім проведенням інвентаризації земель.

Рішенням Іллічівської міської ради №187-VI від 11 квітня 2012 року погоджені переліки земельних ділянок щодо розмежування державної та комунальної власності на території Іллічівської міської ради, і відповідно до цього переліку до земельних ділянок, які передаються в комунальну власність, під №1594 зазначена ДПСУ площа земельної ділянки 0,9879 по АДРЕСА_3 , категорія землі: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення 15.03. для розміщення та постійної діяльності ДПСУ.

Рішенням Іллічівської міської ради від 30 серпня 2013 року №387/109-VI, а також рішенням Іллічівської міської ради від 25 грудня 2013 року №439/90-VI ІНФОРМАЦІЯ_5 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 .

ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, яка перебуває у власності ОСОБА_2 .

Рішенням Іллічівської міської ради від 14.11.2014 року №555/41-VI ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0965 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .

26.12.2014 прийнято рішення №571/52-VI про затвердження проекту землеустрою й передачу у власність ОСОБА_2 із земель житлової та громадської забудови Іллічівської міської ради земельної ділянки площею 0,0965га в АДРЕСА_1 , кадастровий №5110800000:02:026:0004 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0965 га, кадастровий номер 5110800000:02:026:0004, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

У подальшому ОСОБА_2 здійснила поділ вищевказаної земельної ділянки на дві ділянки та 04.12.2015 отримала свідоцтво про право власності (СТА 754092) на земельну ділянку загальною площею 0,0483 га, кадастровий номер 5110800000:02:026:0092, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0482 га в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110800000:02:026:0093.

12.12.2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0482 га в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110800000:02:026:0093.

29.01.2016 - між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0483 га в АДРЕСА_1 , кадастровий № 5110800000:02:026:0092.

ОСОБА_1 06.06.2019 року продав спірну земельну ділянку площею 0,0483 га за договором купівлі-продажу ОСОБА_3 (а.с. 220,221 т. 14).

Розпорядженням Чорноморського міського голови від 07 грудня 2016 року №460 створено комісію з проведення службового розслідування щодо відсутності документів, які стали підставою для прийняття рішень про надання ОСОБА_2 дозволу на відведення земельної ділянки.

Чорноморська міська рада прийняла рішення №202/11-VII від 27 січня 2017 року «Про надання Південному регіональному управлінню ДПСУ дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,0 га у постійне користування на АДРЕСА_2 ».

Актом службового розслідування від 07.02.2017 року №1 рекомендовано матеріали службового розслідування та копії документів направити до Чорноморського відділення поліції Одеської області на предмет порушення кримінального провадження про шахрайство та підроблення документів, на підставі яких Чорноморською міською радою прийняті рішення №555/29-VI від 14.11.2014 року, №571/50-VI, №571/52-VI від 26.12.2014 року та рекомендувати міському голові вирішити питання про скасування зазначених рішень, а саме стосовно земельної ділянки площею 0,0965 га кадастровий номер 5110800000:02:026:0004 (яка була поділена площею 0,0482 га кадастровий номер 5110800000:02:026:0093 та площею 0,0483 кадастровий номер 5110800000:02:026:0092.

Згідно з актом № 1 від 07 лютого 2017 року ДП Одеським науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою розроблені схеми на земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_4 , та винесено в натуру ці земельні ділянки фактично по АДРЕСА_2 ; в актах прийому-передачі межових знаків на зберігання, наданих у проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок зазначено селище Олександрівка, а фактично земельна ділянка знаходиться у АДРЕСА_5 ).

За повідомленням ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 30 травня 2018 року межа військової частини, позначеної на схематичній карті, починаючи з північно-заходу, проходить на схід від південної межі с. Барабой Овідіопольського району вдовж південної межі колишнього ДП «СП ім. Трофімова» на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району до південної межі м. Чорноморська межуючи із землями морського порту. Далі межі військової частини, огинаючи територію морського порту проходить на південь до Чорного моря і по берегу, вдовж Чорного моря до південної частини межі с. Санжійка Овідіопольського району. Далі межа військової частини проходить на північ, огинаючи межі с. Санжійка зі сходу, потім на захід до р. Барабой і повертає на північ до початкової точки опису.

Відповідно до висновку земельно-технічної експертизи від 11 вересня 2018 року №871/2018 підстави вважати, що земельна ділянка кадастровий № 5110800000:02:026:0007 (фактично розташована в межах м. Чорноморська) накладається на місце розташування земельної ділянки площею 2,72 га (в південній частині ділянки в/ч НОМЕР_4 ) відсутні.

Рішенням Іллічівської міської ради №187-VІ від 11 квітня 2012 року погоджено перелік земельних ділянок, які залишаються у державній власності у межах міста Іллічівська, сел. Олександрівка, с. Малодолинське, с. Бурлача Балка на території Іллічівської міської ради.

Рішенням Іллічівської міської ради «Про впорядкування нумерації об`єктів нерухомості по АДРЕСА_3 » від 23 листопада 2006 року №1309, будівлі військового містечка присвоєно адресу: Набережна №15.

08 травня 2007 року КП «Бюро технічної інвентаризації м. Іллічівська» складено технічний паспорт на будівлі та споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , які є власністю АДПСУ, а майно знаходиться в оперативному управлінні ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ТОВ «ГЕОНОВА» 23 травня 2007 року складено технічний звіт з інженерно-геодезичних робіт по топографічній зйомці земельної ділянки військового містечка ПТС « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч № НОМЕР_2 ) ДПСУ, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Також, судом досліджено листування ІНФОРМАЦІЯ_2 та Чорноморської міської ради щодо надання викопіювання з генерального плану міста земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 для підготовки документів щодо відведення даної земельної ділянки для розташування на ній військової частини та видачі свідоцтва про право власності на об`єкти нерухомості.

Відповідно до архівної довідки центрального архіву Міністерства оборони №2117/2018 від 05 липня 2018 року, в документах в/ч № НОМЕР_2 відомості щодо відводу в/ч земельної ділянки відсутні.

Також, судом досліджено копії:

листа командира в/ч № НОМЕР_2 за жовтень 1952 року про виділення земельної ділянки під будівництво військового загону в селі Сайжейка та відповіді заступника голови виконкому облради депутатів трудящих;

архівних документів за 1952-1953 роки (рішення, довідки, висновки і т.і.) щодо виділення земельної ділянки в/ч № НОМЕР_4 Одеського воєнного округу в с. Санжійці Овідіопольського району;

фрагментів топографічних карт;

проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_7 ;

проекту землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності в межах населених пунктів АДРЕСА_1 на території Іллічівської міської ради Одеської області;

протоколу засідання комісії щодо визначення земель, що залишаються в державній власності та тих, що передаються до земель комунальної власності Іллічівської міської ради;

витягу з історичного формуляру в/ч НОМЕР_2 ;

виписок щодо історії Бугових хуторів, роздрукованих з інтернет-видань;

фотозображень та витягів з газетної статті;

розпорядження Ради Міністрів Української РСР №816-081-рс від 23 червня 1952 року, яким відведено Міністерству державної безпеки СРСР для управління прикордонних військ Молдавського округу під будівництво об`єктів прикордонної застави 2,5 га землі в постійне користування із земель колгоспу ім. Буденного, Одеського району Одеської області;

листування командира в/ч № НОМЕР_4 щодо виділення земельної ділянки;

облікової картки на інженерні споруди;

інвентарної картки № НОМЕР_5 обліку основних засобів;

архівних документів щодо відводу в Овідіопольському районі земельної ділянки площею 3300,00 га під зенітний і морський полігон.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Згідно з ст. ст. 13, 14 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частиною четвертоюстатті 11 ЦК Україниувипадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 13 ЗК України, статті 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», статей 9, 14 Закону України «Про Збройні Сили України» землі, закріплені за військовими частинами та установами Збройних Сил України, є державною власністю та належать їм на праві оперативного управління, а вирішення питань щодо порядку надання Збройним Силам України в управління об`єктів державної власності, в тому числі земельних ділянок, відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України.

В розумінні статей 1, 2 Закону України «Про використання земель оборони" землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин установ, закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України (військові частини); військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються в постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Предметом позовних вимог є вимоги:

ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою;

військової частини № НОМЕР_2 про визнання незаконним рішення, визнання договорів купівлі-продажу недійсними.

Предметом спору за всіма позовами є земельна ділянка, якою фактично користується Адміністрація Державної прикордонної служби України та Військова частина № НОМЕР_2 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та яку вважають такою, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , а в подальшому ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що земельну ділянку площею 2,72 га для будівництва прикордонної застави із земель в/ч № НОМЕР_4 передано у користуванняв/ч № НОМЕР_2 рішенням виконкому Овідіопольської районної ради трудящих № 263с від 17.04.1953 року, а рішенням Виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих № 748с від 16.05.1953 року дану земельну ділянкувідведено у постійне користування під будівництво прикордонної заставив/ч № НОМЕР_2 за рахунок земель в/ч № НОМЕР_4 Міністерства оборони (відведені останньому на підставі розпорядження Ради Міністрів України від 20 червня 1952 року за № 771-071рс), розпорядженням Ради Міністрів УРСР 21 листопада 1953 року №1357-078-рс.

Також судом встановлено, щорішеннямІллічівської міської ради №456/78-V від 25.07.2008 рокунадано дозвілна розробку проекту землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності в межах Іллічівської міської ради з попереднім проведенням інвентаризації земель, арішенням Іллічівської міської ради №187-VI від 11.04.2012 рокупогоджені перелікиземельних ділянокщодо розмежування державної та комунальної власностіна території Іллічівської міської ради, і відповідно до цього переліку до земельних ділянок, які передаються в комунальну власність, під №1594зазначена ДПСУ, як користувач земельної ділянки площею 0,9879 по АДРЕСА_3 , категорія землі: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення для розміщення та постійної діяльності ДПСУ та зазначено про відсутність правовстановлюючих документів.

Колегія суддів приходить висновку, що земельна ділянка булавідведена у постійне користуванняв/ч № НОМЕР_2 під будівництво прикордонної заставиза рахунок земель в/ч № НОМЕР_4 Міністерства оборонина підставі Рішення Виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих № 748с від 16.05.1953 року та розпорядження Ради Міністрів УРСР № 1357-078 від 21.11.1953 року, оскільки чинне у 1953 році законодавство (Земельний кодексУРСР 1922 року) не визначало момент, з якого особа набувала право землекористування у зв`язку з прийняттям рішення про надання земельної ділянки під будівництво прикордонної заставиза рахунок земельв/ч № НОМЕР_4 Міністерства Оборони.

З огляду на положенняЗемельного кодексуУРСР 1970року, Земельного кодексу України1990 року, пункту 6 Постанови Верховної Ради УРСР від 18.12.1990 року «Про земельну реформу», пункту 6 Перехідних положень Земельногокодексу України, ч. 5 ст.20, ч. 4 ст.77, ст.84 Земельного кодексу України,ст.4 Закону України «Про використання земель оборони», незважаючи на відсутність державного акту, право постійного користування спірною земельною ділянкою належало Міністерству оборони України, оскільки земельна ділянка під будівництво прикордонної застави відведена за рахунок земель військової частини Міністерства оборони, тобто земельна ділянка відносилася до земель оборони, належала державі на праві власності та була закріплена за відповідними військовими формуваннями на праві постійного користування.

Аналогічний правовий висновок за фактично схожих обставин викладений у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі № 916/2135/16.

Зі змісту акту службового розслідування № 1 від 07.02.2017 року, вбачається, що:«Чорноморським міським головою на підставі розпорядження від 07.12.2016 року № 460 «Про проведення службового розслідування» ініційоване проведення службового розслідування з метою перевірки фактів, викладених в службовій записці начальника організаційного відділу від 02.12.2016 року № 273 щодо відсутності документів (технічного паспорту та свідоцтва про право власності) у протоколі 54 пленарного засідання сесії Чорноморської міської ради Одеської області шостого скликання, які стали підставою для прийняття рішень Чорноморської міської ради Одеської області шостого скликання від 14.11.2014 року № 555/41-VI «Про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0965 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 ».

На підставі розпорядження Чорноморського міського голови про проведення службового розслідування, було створено комісію на чолі з заступником міського голови ОСОБА_8 , яка з 07.12.2016 року до 07.02.2017 року провела службове розслідування фактів викладених у службовій записці начальника організаційного відділу від 02.12.2016 року № 273.

За наслідками проведеної перевірки комісією встановлено, що в основу рішення від 14.11.2014 року № 555/41-VI «Про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0965га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 » покладені технічні матеріали і документи, що підтверджують розмір земельної ділянки, розроблені ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та рекомендації постійної депутатської комісії (протокол № 118 від 16.10.2014).

До проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленого ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» були додані позитивні висновки Управління архітектури та містобудування Іллічівської міської ради; Держземагентства у м. Іллічівську, рекомендації постійної комісії з питань будівництва, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища та благоустрою, внаслідок чого проект рішення був винесений на чергову сесію Чорноморської міської ради, яка відбулась 26.12.2014 року і рішенням якої затверджено проект відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку.

Як встановлено комісією Чорноморської міської ради схема кадастрової зйомки розроблялась за адресою: АДРЕСА_1 .

У проекті землеустрою, який розроблений ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» і який просила затвердити ОСОБА_2 відповідно до поданої нею до Центру адміністративних послуг м. Чорноморська заяви від 18.12.2014 року також зазначена адреса розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 .

Однак, у наданих ОСОБА_2 схемахкадастрового плану земельної ділянкитапроекту землеустроющодо відведення земельної ділянкиє розбіжності, якв описі меж спірної земельної ділянки,найменуванні суміжних землекористувачів та статусу використання суміжних земельних ділянок, так, і у схемі кадастрового плану земельної ділянки відповідно до опису меж зазначено:від А до Б- землі Іллічівської міської ради;від Б до В- землі ОСОБА_9 ;від В до Г землі ОСОБА_10 ;від Г до А АДРЕСА_1 , на зазначеній схемі зазначена забудова під літ. «КЖ».

Проте, у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки її межі описані наступним чином:від А до Б землі Іллічівської міської ради (проїзд);від Б до В- АДРЕСА_2 ; від В до А землі Іллічівської міської ради.

Комісія Чорноморської міської ради вивчивши технічну документацію земельної ділянки дійшла висновку, що ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»розробило схему на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , а в натурі земельну ділянку винесено на АДРЕСА_2 .

Крім того, в акті-прийомки передачі межових знаків на зберігання, наданому у проекті землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки зазначено: сел. Олександрівка,а фактично зайнятаземельна ділянка знаходиться у м. Чорноморську (Іллічівську).

Окрім того, комісією також було встановлено, що заявницею ОСОБА_2 було надано до заяви від 18.12.2014 року копію паспорту, в якій її дата народження зазначена ІНФОРМАЦІЯ_6 , а місце реєстрації АДРЕСА_3 , а в проекті щодо відведення, дата народження вже зазначена ІНФОРМАЦІЯ_7 , а дата реєстрації: АДРЕСА_6 .

Південне регіональне управління ДПС України зверталось до Чорноморського міського голови з листом від 21.10.2015 року, в якому просило направити на його адресу належним чином завірену копію рішення Іллічівської міської ради про затвердження проекту землеустрою й передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий № 5110800000:02:026:0004, яка знаходиться в межах земельної ділянки, що використовується Державною прикордонною службою більше 60 років.

Начальник організаційного відділу звернувся до міського голови зі службовою запискою від 02.12.2016 року № 273 щодо відсутності документів (технічного паспорту та свідоцтва про право власності) у протоколі 54 пленарного засідання сесії Чорноморської міської ради Одеської області шостого скликання, які стали підставою для прийняття рішень Чорноморської міської ради Одеської області шостого скликання від 14.11.2014 року № 555/41-VI «Про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0965 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .

Комісія Чорноморської міської ради з метою перевірки обставин, викладених у службовій записці № 273 від 02.12.2016 року, направила запит до КП «БТІ» Іллічівської міської ради щодо наявності інформації про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на об`єкти нерухомого майна на території Чорноморської (Іллічівської) міської ради за адресою: АДРЕСА_1 , а також інформації про затвердження Виконкомом Чорноморської міської ради цієї адреси земельній ділянці та довідки про рекомендацію використання цієї адреси.

Листом від 15.12.2016 року № В-313 КП «БТІ» Чорноморської міської ради надано відповідь, щостаном на 29.12.2012 року на території Чорноморської (Іллічівської) міської ради за адресою: АДРЕСА_1 об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_2 не зареєстрований. Інформація щодо затвердження Виконкомом Чорноморської міської ради цієї адреси земельній ділянці відсутня. Довідку про рекомендацію використання цієї адреси КП «БТІ» не надавало.

На відповідний запит Комісії аналогічна відповідь отримана від начальника відділу реєстрації прав на нерухоме майно.

За підписом заступника голови Чорноморської міської ради листом від 12.12.2016 року повідомлено ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про створення комісії з проведення службового розслідування з метою перевірки фактів, викладених у службовій записці начальника організаційного відділу від 02.12.2016 року № 273 та викладено прохання повідомити щодо фактів розбіжностей в попередній схемі та на схемі, які є складовою проекту землеустрою, в якій відображені різні земельні ділянки.

Листом ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» № 3192 від 26.12.2016 року Чорноморську міську раду повідомлено, що проект землеустрою за договором № 1698 від 12.12.2014 року зі ОСОБА_2 відповідає нормам діючого законодавства. В процесі розробки документації були проведені підготовчі та геодезичні роботи, встановлені межі, складено та погоджено проект землеустрою тощо.Проте матеріали, що містять інформацію про місце розташування і розмір земельної ділянки на підставі яких приймалось рішення Іллічівської міської ради від 14.11.2014 року № 555/29-VI ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»не виготовлялись і не передавалисьфізичним і юридичним особам, органам виконавчої влади та місцевого самоврядування.

При ознайомленні з оригіналами проекту землеустрою виявлено, що правовстановлюючі документи на будівліза адресою: АДРЕСА_1 відсутні.

Згідно висновків комісії Чорноморської міської ради рекомендовано:

Чорноморському міському головінаправити акт службового розслідуваннята копії документів, які додані до Чорноморської міської ради з протоколів 54 пленарного засідання сесії Чорноморської міської ради Одеської області шостого скликання, що стали підставою для прийняття рішення Чорноморської міської ради Одеської області шостого скликання від 14.11.2014 року № 555/41-VI «Про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0965 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 »до Чорноморського відділення поліції Одеської областіна предмет порушення кримінального провадження про шахрайство за підроблення документів (ст. ст. 190, 358 КК України) на підставі яких були прийняті рішення Чорноморської міської ради Одеської області шостого скликання від 14.11.2014 року № 555/41-VI та № 571/52-VI від 26.12.2014 року;

Керуючому справами виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області розробити заходи захисту документації, які надходять та зберігаються в Чорноморській міській раді та її виконавчих органах;

Управлінню архітектури та містобудування Чорноморської міської ради забезпечити та запровадити ведення Єдиного реєстру присвоєння адрес та території Чорноморської територіальної громади та своєчасне внесення змін до нього;

Чорноморському міському голові Чорноморської міської ради розглянути питання про скасування у судовому порядку рішень Чорноморської міської ради Одеської області шостого скликання від 14.11.2014 року № 555/241-VI та № 571/52-VI від 26.12.2014 року (а. с. 20-25 т.2).

Чорноморський міський голова та заступник Чорноморського міського голови листами від 29.03.2017 року, від 24.05.2017 року на виконання п.1 розпорядження Чорноморського міського голови від 09.03.2017 року № 93 направили Начальнику Чорноморського ВП Овідіопольского відділу ГУПН в Одеській області документи для порушення кримінального провадження про шахрайство та підроблення документів, на підставі яких були прийняті рішення Чорноморської (Іллічівської) міської ради від 14.11.2014 року № 555/41 - VI та № 571/52-VI від 26.12.2014 року.

Листом за підписом заступника міського голови від 03.06.2021 року на адресу начальника Одеського районного управління поліції № 2 відділу поліції № 2 ГУНП в Одеській області повідомлено про направлення матеріалів до Чорноморського ВП Овідіопольского відділу ГУПН в Одеській області для порушення кримінального провадження про шахрайство та підроблення документів, на підставі яких були прийняті рішення Чорноморської (Іллічівської) міської ради від 14.11.2014 року № 555/41 - VI та № 571/52-VI від 26.12.2014 року та про відсутність інформації від правоохоронних органів щодо результатів розгляду даних звернень. З огляду на таке, повторно направлено копію акту службового розслідування № 1 від 07.02.2017 року з додатками.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з технічного звіту, виконаного ТОВ «Екологічні технології XXI» яке діє на підставі ліцензії Державного агентства земельних ресурсів України серії АГ № 579243, в особі інженера-землевпорядника ОСОБА_11 кваліфікаційний сертифікат №000566 від 03.01.2013 року та кваліфікаційний сертифікат інженера землевпорядника № 0212859 від 31.03.2015 року, метою роботи є збір та систематизація матеріалів щодо аналізу меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 з моменту відведення у 1953 році до 2017 року включно. Під час обстеження встановлено, що площа земельної ділянки, відведеної в/ч НОМЕР_2 під будівництво прикордонної застави згідно з Розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 21.11.1953 року складала 2,72 га. У 2008 році ТОВ «Геонова» на вищевказаній земельній ділянці були проведені топографо-геодезичні роботи, в результаті яких згідно зі складеним Технічним звітом з інженерно-геодезичних робіт визначена площа земельної ділянки, яка склала 1,5028 га. У 2017 році ТОВ «Екологічні технології XXI» була здійснена нова топографо-геодезична зйомка, метою якої була інвентаризація земельної ділянки. В результаті встановлено, що на 2017 рік площа земельної ділянки складає 1,4928 га.Фактична зміна розмірів земельної ділянки, пов`язана з прокладанням нової газової труби та огородженнямдротяною сіткоючастини території військового містечка біля будівлі посту технічного спостереження. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майнов межі земельної ділянкиза адресою: АДРЕСА_2 , землекористування якої склалось у 1953 році, входить зокрема земельна ділянка№ 5110800000:02:026:0004, виділена Чорноморською міською радою у приватну власність ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вже зазначалось, комісією Чорноморської міської ради на чолі з заступником міського голови, з посиланням на відповідно досліджені документи, було встановлено:

- наявність розбіжностейу наданих ОСОБА_2 схемахкадастрового плану земельної ділянкитапроекту землеустроющодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 зокремав описі меж земельної ділянки, найменуванні суміжних землекористувачів та статусу використання суміжних земельних ділянок,

-відсутність зареєстрованих за ОСОБА_2 на праві власності будинку, будівельта споруд за адресою: АДРЕСА_1 ,

- розбіжність в найменуванні населеного пункту зазначеного в акті прийому-передачімежових знаків на зберігання у проектіземлеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки (с. Олександрівка) з найменуванням населеного пункту, де ця земельна ділянка знаходиться фактично ( м. Чорноморськ),

- відсутність будь-якого погодження використання адреси: АДРЕСА_1 тазатвердження Виконкомом Чорноморської міської ради цієї адреси земельній ділянці, виділеній ОСОБА_2 ,

та набуто висновок, що ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»розробило схемуна земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , а внатурі земельну ділянку винесено на АДРЕСА_2 .

При таких обставинах та доказах, колегія суддів вважає доведеним, що спірна земельна ділянка була незаконно виведена Чорноморською міською радою з користування військової частини НОМЕР_2 та виділена у приватну власність ОСОБА_2 .

Колегія суддів не приймає до уваги висновок судового експерта ОСОБА_12 № 872/2018 року від 11.09.2018 року про відсутність підстав вважати, що земельна ділянка кадастровий номер№5110800000:02:026:0092 фактично накладається на місце розташування земельної ділянки площею 2,72 га (в частині 40288),оскільки при складанні висновку обстеження та фотофіксація земельних ділянок не проводилось, більш того, проведена відносно земельної ділянки ОСОБА_1 , позов якого залишено без розгляду.

Оскільки, суд першої інстанції прийняв висновок судового експерта ОСОБА_12 та виходив з того, що земельна ділянка ОСОБА_4 не накладається на земельну ділянку позивача за зустрічним позовом, яка не є сформованою, вважав не доведеним порушення оспорюваним договором купівлі-продажу земельної ділянки від 29.01.2016 року права військової частини № НОМЕР_2 і не взяв до уваги висновки, викладені комісією Чорноморської міської ради за результатами службового розслідуванняв акті службового розслідування № 1 від 07.02.2017 року, що відповідно допідстав та обґрунтувань, які викладені в цій постанові,не відповідаютьвстановленим у справі обставинам та тим доказам, які містяться в матеріалах справи, рішення суду першої інстанції не може залишатися без змін і підлягає скасуванню у повному обсязі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу.

Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 6 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55); див. також постанову Верховного Суду України від 10 вересня 2014 року у справі № 6-32цс14).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (статті 387, 388, 1212 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 52 ЗК України).

Негаторний позов це позов власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Предметом позову про витребування майна є вимога власника, який не є володільцем цього майна, до особи, яка заволоділа останнім, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Метою позову про витребування майна є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном, зокрема землями сільськогосподарського призначення, означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, призводить до ефективного захисту прав власника саме цього майна.

Таким чином, у разі державної реєстрації права власності за новим володільцем (відповідачем), власник, який вважає свої права порушеними, має право пред`явити позов про витребування відповідного майна.

При цьому власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, і для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Такий правовий висновок, зокрема, викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (провадження № 14-396цс19, пункт 33) та від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 49).

Крім того, не є належним способом захисту права або інтересу позивача вимога про скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки воно вичерпує свою дію в момент цієї реєстрації. Такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18 (провадження № 12-184гс18, пункт 5.17), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-386цс18, пункт 74), від 05 жовтня 2022 року у справі № 922/1830/19 (провадження № 12-91гс20, пункт 8.1).

У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 01 липня 2021 року у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).

Колегією суддів встановлено, що земельна ділянка під будівництво прикордонної застави відведена за рахунок земель військової частини Міністерства оборони, тобто земельна ділянка відносилася до земель оборони, належала державі на праві власності та була закріплена за відповідними військовими формуваннями на праві постійного користування; в межі земельної ділянкиза адресою: АДРЕСА_2 , землекористування якої склалось у 1953 році, входить зокрема земельна ділянка№ НОМЕР_6 :02:026:0092, виділена Чорноморською міською радою у приватну власність ОСОБА_2 , яка в подальшому продала частину земельної ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; розроблена схема наземельну ділянку була за адресою: АДРЕСА_1 , а внатурі земельну ділянку винесено на АДРЕСА_2 ; набувшина підставі встановлених обставин, висновку, щоспірна земельна ділянка була незаконно виведена Чорноморською міською радою з користування військової частини НОМЕР_2 та виділена у приватну власність ОСОБА_2 .

Згідно дост. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що позов ОСОБА_4 до військової частини № НОМЕР_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою слід залишити без задоволення за необґрунтованістю, а позоввійськової частини № НОМЕР_2 слід залишити без задоволення, з підстав обрання неефективного способу захисту.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області задовольнити частково.

Апеляційну скаргу НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) задовольнити частково.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 28 травня 2021 року скасувати.

Прийняти постанову.

Позов ОСОБА_4 до військової частини НОМЕР_2 (треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Приватний нотаріус Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко Валерія Марківна, ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ), Чорноморська міська рада Одеської області) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та визнання права власності на земельну ділянку залишити без задоволення.

Зустрічний позоввійськової частини№ НОМЕР_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Чорноморської (Іллічівської) міської ради Одеської області (третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко Валерія Марківна) про визнання недійсним акту індивідуальної дії, договорів купівлі-продажу залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 20 червня 2024 року.

Головуючий

---

О.С. Комлева

Судді

---

Л.М. Вадовська

---

Є.С. Сєвєрова