Ухвала

від 19.06.2024 по справі 909/845/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/845/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.06.2024 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Дрофа"

вул. Дорошенка, буд. 18, с. Зимна Вода,

Пустомитівський р-н, Львівська обл., 81110

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Індастріш"

вул. Богуна, буд. 24, кв. 29, м. Коломия, Івано-Франківська обл., 78200

про стягнення заборгованості за договором в сумі 16 650 000,00 грн.

За участю:

від позивача: Ларіонов Р. О. (поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції);

від відповідача: Савчук Р. Р., Кріцак Ю. О. (в залі суду).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес-Дрофа" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Індастріш" стягнення заборгованості за договором в сумі 16 650 000,00 грн.

Розгляд справи по суті призначено на 19.06.2024.

До суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Дрофа" про відвід судді (вх. № 5596/24 від 19.06.2024). В обґрунтування заяви зазначено, що представником позивача подано до Вищої Ради Правосуддя дисциплінарну скаргу щодо судді Кобецької С. М., а відповідно в силу п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя підлягає відводу.

В судовому засіданні представник позивача заяву про відвід судді підтримав та просив суд її задовольнити, а відповідач в свою чергу щодо поданої заяви заперечив та просив суд у її задоволенні відмовити.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Суд керуючись вищенаведеною процесуальною нормою, розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Дрофа" про відвід судді (вх. № 5596/24 від 19.06.2024) та дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Як вбачається з поданої заяви, а саме дисциплінарної скарги, яка долучена до неї сумнів в неупередженості та об`єктивності судді Кобецької С. М. викликаний порушення засад змагальності та однобічним розглядом справи в інтересах відповідача, а саме суд: - 14.02.2024 суд безпідставно повернувся у попереднє судове засідання зі стадії розгляду справи по суті - за відсутності належних для цього підстав та наявності письмових клопотань сторін про це, а також відсутності прямих норм Господарського процесуального кодексу України, що дають право суду на вчинення таких дій; 01.05.2024 самостійно збирає докази з власної ініціативи в інтересах відповідача - допит свідків відповідача, за відсутності відповідних клопотань про це від сторін, з питань що мають бути підтверджені іншими засобами доказування - письмовими доказами; 01.05.2024 не повернув відповідачу відзив на позовну заяву та заяву про долучення показів свідків, що були подані ним із процесуальними

порушеннями, хоча зобов`язаний був це зробити в силу прямих норм Господарського процесуального кодексу України та численної практики Верховного Суду. На дату подання скарги рішення у справі не прийнято, відтак триває безпідставне порушення строків розгляду справи, передбачених ст. 195 Господарського процесуального кодексу України внаслідок вчинення судом зазначених вище процесуальних дій.

Суд звертає увагу:

по-перше в судовому засіданні 14.02.2024 представник позивача стосовно вирішення питання про повернення до стадії підготовчого провадження не заперечував, а поклався на розсуд суду, що зазначено в ухвалі суду від 14.02.2024. Окрім того, після повернення у попереднє судове засідання зі стадії розгляду справи по суті представник позивача долучив до матеріалів справи додаткові докази, тобто вчинив процесуальну дію, яка недопустима на стадії розгляду справи по суті;

по-друге для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення та у подальшому запобігання скасування рішення суду з дотриманням положення ч. 1 ст. 89 Господарського процесуального кодексу України суд викликав для допиту свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за клопотанням представника відповідача та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 за власною ініціативою, оскільки в матеріалах справи наявні заяви вищезазначених свідків, які долучено до матеріалів справи як позивачем (заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ) так і відповідачем (заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 );

по-третє відповідачем відзив на позов подано до суду в строк визначений ухвалою суду, водночас останнім порушено строк направлення відзиву позивачу. Проте право позивача на реагування (подання відповіді на відзив) - судом не порушено. Уникаючи зайвого формалізму у трактуванні процесуальних норм, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не обмежив прав сторін на доступ до суду як елементу права на справедливий суд;

по-четверте суд зазначає, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянути впродовж розумного строку. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: правова та фактична складність справи, поведінка заявника, інших учасників справи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі. Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо. Протягом розгляду справи представник позивача жодного разу не звертав увагу суду на порушення строку розгляду справи. Більше того, підготовчі засідання 08.12.2023 відкладено з огляду на неявку представників сторін та 11.01.2024 з огляду на заяву представника позивача про відкладення розгляду справи для надання можливості сторонами мирно врегулювати спір, а судове засіданні по розгляду справи по суті 15.05.2024 відкладено з огляду на неявку свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 заяви яких долучено до матеріалів справи позивачем та ОСОБА_5 - відповідачем відповідно. Та і заявлений відвід судді представником позивача, у випадку задоволення заяви, не слугуватиме швидкому розгляду спору, а навпаки в таких діях вбачається щонайменше затягування строку розгляду справи зі сторони позивача, тим більше при розгляді справи по суті.

За приписами ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, установлених ст. 36 цього Кодексу (ч. 2 ст. ст. 35 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" наголосив на тому, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі належить вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Суд зазначає, що подання скарги не свідчить про упередженість судді під час розгляду справи, а тому не може бути підставою для відводу. Як вбачається зі змісту заяви про відвід судді та додатків долучених до неї, доводи заявника фактично зводяться до незгоди з процесуальними діями судді, результатами розгляду та прийняттям процесуальних документів у справі. Окрім того суд також зазначає, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством, а вказані обставини не свідчать про упередженість та необ`єктивність судді.

Заява про відвід судді не містить інших доводів та доказів, які б підтверджували чи викликали сумнів в неупередженості судді.

Суд звертає увагу, що заявлення відводу є процесуальним правом особи, водночас факт, що підставою такого відводу є скарга на суддю у Вищу Раду Правосуддя до закінчення судового розгляду справи має ознаки впливу чи тиску на суд, що передбачає кримінальну відповідальність за статтею 376 Кримінального кодексу України.

За наведених обставин, в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Дрофа" про відвід судді у справі № 909/845/23 слід відмовити.

Керуючись ст. 32, 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Дрофа" про відвід судді (вх. № 5596/24 від 19.06.2024) відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено 21.06.2024.

Суддя С. М. Кобецька