Постанова

від 05.11.2024 по справі 909/845/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2024 р. м. Львів Справа №909/845/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІ.Б. Малех

суддівО.В. Зварич

І.Ю. Панова

секретар судового засіданняЗалуцький Д.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес-Дрофа, б/н від 21.07.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/2084/24, 01-05/2092/24 від 23.07.2024)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20 червня 2024 року (суддя Кобецька С.М., повний текст рішення складено та підписано 01.07.2024, м. Івано-Франківськ)

у справі №909/845/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Дрофа", с. Зимна Вода, Пустомитівський район, Львівська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Індастріш", м. Коломия, Івано-Франківська область

про стягнення заборгованості за договором в сумі 16 650 000,00 грн.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Ларіонов Р.О. адвокат (ордер серія ВС №1328242 від 08.10.2024);

від відповідача: Савчук Р.Р. адвокат (ордер серія АТ №1078116 від 26.08.2024);

ВСТАНОВИВ:

11.09.2024 на розгляд Господарського суду Івано-Франківської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Дрофа" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Індастріш" про стягнення заборгованості за договором в сумі 16 650 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що всупереч умовам договору, відповідач, не виконав комплексу робіт, передбачених п. 1.1 договору по проектуванню, виготовленню та запуску лінії з виробництва газо-вакуумних радіаторів у строк до 06.07.2021 та не здійснив першого запуску газо-вакуумних радіаторів в кількості 500 одиниць до 06.08.2021. Внаслідок невиконання відповідачем робіт, у строк, передбачений договором, виконання підрядником зобов`язань за вказаним договором втратило інтерес для замовника, а відтак Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес-Дрофа" відмовилось від його дії в односторонньому порядку та вимагало повернути сплачені кошти в розмірі 16 650 000,00 грн.

В свою чергу відповідач заперечив позовні вимоги, в обґрунтування чого вказав на те, що відповідач повинен був спроектувати, виготовити, поставити до позивача, встановити та запустити лінію з виробництва газо-вакуумних радіаторів до 18.10.2021, що ним і було виконано, передбачені договором роботи та здійснення запуску лінії з виробництва газо-вакуумних радіаторів на виробничих потужностях позивача за адресою Львівська обл., Дрогобицький р-н, с. Михайлевичі, вул. Молодіжна, 25. Вважає, що позивач не має права на одностороннє розірвання договору, у випадку ж дострокового розірвання договору замовник позбавлений права вимагати повернення того, що було виконане ним за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання такої угоди.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 20 червня 2024 року у справі №909/845/23 в позові відмовлено.

Дане рішення мотивоване показами свідків відповідача та стандартом оцінки доказів, зокрема балансом вірогідностей та зроблено висновок про недоведеність доводів позивача. Крім цього, зазначено, що умовами договору не передбачено безумовної оплати робіт, оскільки п. 4.1. договору узгоджено, що замовник оплачує саме виконані роботи, при цьому з можливістю коригування по кожному місяцю, що спростовує аргумент позивача про те, що він належно виконував свої обов`язки, визначені договором, оскільки обов`язку платити за невиконанні роботи у нього не було.

Позивач ТОВ «Експрес-Дрофа», не погодившись з винесеним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що таке прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:

- скаржник зауважує, що допитуючи свідків (показання яких лягли в основу рішення) суд першої інстанції не встановив їх можливості здійснювати стверджуванні перевезення, так само, як і не встановив наявності у ТОВ «Форвард Індастріш» виробничих та людських ресурсів на виконання умов договору; також судом не досліджувались обставини придбання та виробництва обладнання , яке в подальшому мало бути поставлене позивачу, перебування у штаті відповідача необхідного кваліфікованого персоналу тощо;

-вважає, що судом безпідставно не взяті до уваги покази свідків сторони позивача директора Косована М.К., головного інженера Паращака І.І., бухгалтера Мороховської О.Ю., щодо того, що жодних дій по встановленню лінії з виробництва не було здійснено;

-судом не взято до уваги відсутності первинних бухгалтерських документів , а саме накладних, товарно-транспортних накладних, шляхових листів, актів приймання-передачі за результатами господарських операцій щодо поставки товару , актів виконаних робіт - за результатами монтажу обладнання; акт перевірки №1/1 від 06.10.2021 вважає неналежним доказом, оскільки в ньому відсутній зміст та обсяг господарської операції, одиниці виміру господарської операції;

-вказує на порушення норм процесуального права, а саме прийняття ухвали від 14.02.2024, якою вирішено перейти зі стадії розгляду справи по суті до підготовчого провадження, за відсутності клопотання сторін, заслуховування свідків та врахувавши такі при винесенні рішення; порушено строки розгляду справи.

Відповідно до цього, просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20 червня 2024 року у справі №909/845/23 та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідач ТОВ «Форвард Індастріш», не погодившись з винесеним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що така є необґрунтованою, вказуючи на те, що ним протягом березня-жовтня 2021 року здійснено поставку з м. Коломиї всього необхідного обладнання , а також встановлено таке на виробничих потужностях ТОВ «Експрес-Дрофа» за адресою Львівська область, Дрогобицький район, с. Михайлевичі, вул.. Моложіжна , 25, лінію по виробництву газовакуумних радіаторів, виробничою потужністю від 2 до 4 тис. одиниць. Зазначає, що в судовому засіданні директор позивача ОСОБА_1 підтвердив те, що відповідне обладнання повинне поставлятись саме в с. Михайлевичі, вул. Молодіжна. Факт передачі обладнання підтверджується: трьома актами приймання-передачі товару, які датовані 05.03.2021; актом приймання-передачі товару від 08.04.2021 та актом приймання-передачі товару від 24.06.2021, а також актом №1/1 від 06.10.2021, акож показами свідків. В підтвердження того, що ТОВ «Експерс-Дрофа» на даний час здійснює виготовлення газовакуумних радіаторів є зокрема відомості , які містяться на веб сторінці позивача в мережі інтернет, а також сертифікатом відповідності, який датований 07.10.2022 роком, що видано на електричні вакуумні обігрівачі «Green Craft». Щодо порушення норм процесуального права, то зауважує, що можливість повернення до стадії підготовчого провадження узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 03.10.2019 у справі №902/271/18. Відповідно до цього, просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20 червня 2024 року у справі №909/845/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

30.10.2024 в канцелярію суду через систему електронний суд від представника відповідача поступили додаткові пояснення у даній справі, б/н від 30.10.2024 , які по суті перекликаються з відзивом на апеляційну скаргу.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19 серпня 2024 року (головуючий суддя Малех І.Б., судді Зварич О.В., Панова І.Ю.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес-Дрофа, б/н від 21.07.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/2084/24, 01-05/2092/24 від 23.07.2024) на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20 червня 2024 року у справі №909/845/23; витребувано матеріали справи №909/845/23 в Господарського суду Івано-Франківської області.

30.08.2024 в канцелярію суду поступили матеріали справи №909/845/23.

В подальшому, ухвалою суду від 16 вересня 2024 року справу №909/845/23 призначено до розгляду в судове засідання на 09 жовтня 2024 року.

09.10.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 30.10.2024, а 30.10.2024 оголошено перерву до 05.11.2024.

В судове засідання 05.11.2024 з`явились представники учасників процесу, які підтримали свої доводи і заперечення з мотивів викладених в апеляційній скарзі, відзиві на неї та письмових поясненнях.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали апеляційної скарги, відзиву та пояснень в сукупності з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про обґрунтованість апеляційної скарги ТОВ «Експерс-Дрофа», виходячи з наступного.

20.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Форвард Індастріш" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес-Дрофа" (далі - замовник) укладено договір № 001/01/2021 на виконання робіт по проектуванню, виготовленню та запуску лінії з виробництва газо-вакуумних радіаторів.

Згідно із п. 1.1 договору, підрядник зобов`язується у встановлений цим договором термін за завданням замовника виконати, а замовник зобов`язаний прийняти та оплатити наступні роботи: - здійснити проектування лінії по виробництву газо-вакуумних радіаторі, виробничою потужністю від 2 до 4 тис. одиниць на місяць, моделі: радіатор GTR 300 EL, радіатор GTR 500 EL, GTR 700 EL, GTR 1000 EL (далі - газо-вакуумні радіатори), право на розробку та виготовлення яких належить підряднику на підставі патенту на промисловий зразок № 39160 (п.п. 1.1.1 договору); - здійснити поставку стандартного обладнання необхідного для виготовлення та встановлення лінії по виробництву газо-вакуумних радіаторів згідно їх переліком (додаток 4 до цього договору, який є його невід`ємною частиною) (п.п. 1.1.2 договору); - здійснити поставку нестандартного обладнання необхідного для виготовлення та встановлення лінії по виробництву газо-вакуумних радіаторів згідно із переліком (додаток 5 до цього договору, який є його невід`ємною частиною) (п.п. 1.1.3 договору).

Виготовити та встановити лінію по виробництву газо-вакуумних радіаторів, виробничою потужністю від 2 до 4 тис. одиниць на місяць. Лінія встановлюється на виробничих потужностях замовника за адресою: Львівська область, Дрогобицький район, село Михалевичі, вул. Молодіжна, 25 (п.п. 1.1.4 договору).

Пунктом 1.2 договору визначено, що усі вимоги замовника до проектування, виготовлення запуску лінії по виробництву газо-вакуумних радіаторів, виробничою потужністю від 2 до 4 тис. одиниць на місяць, містяться в завданні на проектування (додаток 1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною).

Відповідно до 2.1 договору, етапи виконання робіт передбачених у п. 1.1 цього договору зазначені в календарному плані виконання робіт (додаток 3 до цього договору, який є його невід`ємною частиною).

Згідно з п. 2.3 договору, підрядник зобов`язаний виконати комплекс робіт передбачений п. 1.1 договору, який дозволить запустити роботу лінії по виробництву газо-вакуумних радіаторів не пізніше 06.07.2021 та здійснити перший запуск газо-вакуумних радіаторів в кількості 500 одиниць до 06.08.2021.

Загальна вартість виконання робіт за цим договором становить 580 000,00 доларів США, що в еквіваленті по курсу української гривні до долара США становить 16 500 000,00 грн. у тому числі ПДВ 2 750 000,00 грн. Розрахунок загальної вартості виконання робіт за цим договором міститься в узгодженому обома сторонами зведеному кошторисі (додаток 2 до цього договору, який є його невід`ємною частиною) (п. 3.1 договору).

Пунктом 4.1 договору визначено, що замовник оплачує виконані підрядником роботи в такому порядку з можливістю коригування по кожному місяцю оплати: січень 2021 року - 2 845 000,00 (в еквіваленті 100 000 00 доларів США) (п. п. 4.1.1 договору); лютий 2021 року - 2 845 000,00 (в еквіваленті 100 000 00 доларів США) (п.п. 4.1.2 договору); березень 2021 року - 2 845 000,00 (в еквіваленті 100 000 00 доларів США) (п.п. 4.1.3 договору); квітень 2021 року - 2 845 000,00 (в еквіваленті 100 000 00 доларів США) (п.п. 4.1.4 договору); червень 2021 року - 2 845 000,00 (в еквіваленті 100 000 00 доларів США) (п.п. 4.1.5 договору). Всього оплата становить: 14 225 000,00 грн (в еквівалентів 500 000,00 доларів США) (п.п. 4.1.6 договору).

Відповідно до п.п. 4.2.1 п. 4.2 договору, другий етап: після випуску за серпень 2021 року загальної кількості радіаторів 500 одиниць, сума оплати складає 2 276 000,00 грн (в еквіваленті 80 000,00 доларів США), яка здійснюється протягом серпня 2021 року.

Підпунктом 5.1.3 пункту 5.1 договору визначено, що протягом 5 (п`яти) календарних днів, з моменту виконання робіт оформлювати, підписувати та надавати замовнику акт приймання-передачі виконаних робіт (п.п. 5.2.5 п. 5.2 договору), а замовник зобов`язаний підписувати та своєчасно повертати виконавцю акти приймання-передачі виконаних робіт протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати їх отримання від підрядника, а бо у той самий час надавати підряднику у письмовому вигляді мотивовані заперечення, щодо актів приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно з п. 8.1 договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до повного виконання кожною із сторін зобов`язань за цим договором.

Умовами п.8.2. договору встановлено, що договір може бути розірваний достроково лише за погодженням обох сторін або у випадках прямо передбачених чинним законодавством України.

Платіжними інструкціями: від 27.01.2021 № 873 на суму 650 000,00 грн; від 27.01.2021 № 872 на суму 450 000,00 грн; від 27.01.2021 № 875 на суму 600 000,00 грн; від 27.01.2021 № 10 на суму 650 000,00 грн; платіжної інструкції від 22.02.2021 № 953 на суму 100 000,00 грн; платіжної інструкції від 22.02.2021 № 18 на суму 600 000,00 грн; від 22.02.2021 № 19 на суму 650 000,00 грн; від 29.03.2021 № 1039 на суму 300 000,00 грн; від 29.03.2021 № 1040 на суму 350000,00 грн; від 19.04.2021 № 1106 на суму 340 000,00 грн; від 19.04.2021 № 1105 на суму 360 000,00 грн; від 21.04.2021 № 1113 на суму 450 000,00 грн; від 30.04.2021 № 1128 на суму 150 000,00 грн; від 30.04.2021 № 1127 на суму 400 000,00 грн; меморіальних ордерів: від 14.05.2021 № 9237696314 на суму 2 500 000,00 грн; від 20.05.2021 № 3487109314 на суму 2 995 920 грн; від 01.06.2021 № 2820417414 на суму 1 500 000,00 грн; від 16.06.2021 № 2771579314 на суму 600 000,00 грн; від 25.06.2021 № 8943972614 на суму 200 000,00 грн; від 02.07.2021 № 4880170914 на суму 500 000,00 грн; від 13.07.2021 № 2553661914 на суму 500 000,00 грн; від 26.07.2021 № 3014342514 на суму 100 000,00 грн; від 04.08.2021 № 8888329114 на суму 1 704 080,00 грн позивачем перераховано відповідачу загалом 16 650 000,00 грн.

Вимогами-претензіями від 21.04.2023 та від 29.06.2023, позивач, звертався до відповідача про розірвання договору та повернення коштів в розмірі 16 650 000,00 грн., протягом 7 днів від дати отримання вимог.

В зв`язку, як вказує позивач, не повернення вищевказаної суми, останнім подано на розгляд Господарського суду Івано-Франківської області позов до відповідача про стягнення коштів в розмірі 16 650 000,00 грн. в примусовому порядку, в задоволенні якого рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 20 червня 2024 року у справі №909/845/23 відмовлено. З даним рішенням не погодився позивач, подавши відповідну апеляційну скаргу.

При перегляді рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20 червня 2024 року у справі №909/845/23, Західний апеляційний господарський суд керувався наступним.

У відповідності до вимог положень ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами , але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків , зокрема є договори та інші правочини.

В силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З аналізу обставин справи вбачається, що правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить у собі елементи договору підряду та поставки.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав , встановлених ст. 11 цього кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

20.01.2021 сторонами укладено договір №001/01/2021 від 20.01.2021 про виконання робіт по проектуванню , виготовленню та запуску лінії з виробництва газо-вакуумних радіаторів, згідно п.1.1. якого за даним договором, підрядник (відповідач) зобов`язується у встановлений цим договором термін за завданням замовника (позивача) виконати, а замовник зобов`язаний прийняти та оплатити наступні роботи: здійснити проектування лінії по виробництву газо-вакуумних радіаторів, виробничою потужністю від 2 до 4 тис. одиниць в місяць, моделі: радіатор GTR 300 EL, радіатор GTR 500EL, радіатор GTR 700 EL, радіатор GTR 1000 EL (надалі газо-вакуумні радіатори), право на розробку та виготовлення яких належить підряднику на підставі патенту на промисловий зразок №39160 (п.1.1.1.); здійснити поставку стандартного обладнання необхідного для виготовлення та встановлення лінії по виробництву газо-вакуумних радіаторів, згідно із переліком (додаток 4 до цього договору, який є його невід`ємною частиною) (п.1.1.2); здійснити поставку нестандартного обладнання необхідного для виготовлення та встановлення лінії по виробництву газо-вакуумних радіаторів, згідно із переліком (додаток 5 до цього договору, який є його невід`ємною частиною (п.1.1.3); виготовити та встановити лінію по виробництву газо-вакуумних радіаторів, потужністю від 2 до 4 тис. одиниць в місяць. Лінія встановлюється на виробничих потужностях замовника за адресою: Львівська область, Дрогобицький район, село Михайлевичі, вул. Молодіжна 25 (п.1.1.4).

Як вбачається з обставин справи додатків до договору така не містить.

Згідно п.2.3. договору підрядник зобов`язаний виконати комплекс робіт, передбачений п.1.1. договору не пізніше 06.07.2021 та здійснити перший запуск газо-вакуумних радіаторів в кількості 500 одиниць до 06.08.2021.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що загальна вартість виконання робіт за цим договором становить 580000 дол. США, що в еквіваленті по курсу української гривні до дол. США становило 16 650 000,00 грн., яка сплачена позивачем на рахунок відповідача , що сторонами не заперечується. Копії платіжних доручень /меморіальних договорів на дану суму наявні в матеріалах справи.

Як вказує позивач, всупереч умовам договору, відповідач жодним чином не виконало комплексу робіт, передбачених п.1.1. договору по проектуванню, виготовленню та запуску лінії з виробництва газо-вакуумних радіаторів у строк до 06.07.2021 та не здійснило першого запуску газо-вакуумних радіаторів в кількості 500 одиниць до 06.08.2021.

Відповідач, в спростування позовних вимог та виконання останнім умов договору на суму 16 650 000,00 грн., в процесі розгляду справи, подав заяви свідків головного енергетика Коцаби Я.Б., фінансового директора ОСОБА_2 та водія ОСОБА_3 .

У відповідності до вимог ст. 193 Господарського кодексу України встановлено , що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей , передбачених цим кодексом.

Згідно вимог ч.1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом , зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк , встановлений договором або законом. Боржник , який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитор, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частиною 3 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановленого договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч.2 ст. 849 Цивільного кодексу України).

Як вказує, позивач, внаслідок невиконання відповідачем робіт, у строк, передбачений договором №001/01/2021 від 20.01.2021, виконання підрядником зобов`язань за вказаним договором втратило інтерес для замовника, а відтак вказує, що такий відмовився від договору, надіславши 22.04.2023 відповідачу вимогу претензію про розірвання договору та повернення коштів, яка отримана останнім 24.04.2023. В спростування даного відповідачем доказів не подано, що така ним не отримувалася, матеріали справи таких не містять.

30.06.2023 відповідачу надіслано повторну вимогу-претензію про розірвання договору та повернення коштів в розмірі 16 650 000,00 грн., протягом семи днів, від дати отримання цієї вимог. Однак, як встановлено обставинами справи така не була вручена відповідачу через його письмову відмову в її отриманні.

Як вбачається з оспорюваного рішення, на підставі показів свідків сторони відповідача головного енергетика Коцаби Я.М., фінансового директора ОСОБА_2 та водія ОСОБА_3 , суд першої інстанції, визнав встановленим факт повного виконання ТОВ «Форвард Індастріш» умов договору по проектуванню , встановленню та запуску лінії з виробництва газо-вакуумних радіаторів на суму 16 650 000,00 грн.

Згідно вимог ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені іншими засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, слід відмітити, що згідно вимог ст. 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З врахуванням положень ч.2 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України на підставі показань свідків не можуть встановлюватись обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

У відповідності до вимог ст. ст. 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що він поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України , незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Згідно вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Госпордарська операція дія або подія , яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань , власному капіталі підприємства. Первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію.

Отже, з урахуванням наведеного, за результатами здійснення кожної господарської операції відповідач зобов`язаний скласти відповідні первинні документи: накладні, товарно-транспортні накладні /шляхові листи, акти приймання передачі за результатом господарських операцій, щодо поставки товару, акти виконаних робіт за результатами монтажу обладнання.

Як вбачається з обставин справи, в спростування позовних вимог, відповідачем, не подано первинних бухгалтерських документів, які б свідчили про виконання умов договору по проектуванню, виготовленню та запуску лінії з виробництва газо-вакуумних радіаторів. В матеріалах справи такі відсутні.

Відтак, обґрунтованим є посилання скаржника на те, що в силу ч.2 ст. 87 ГПК України за відсутності жодних підписаних сторонами первинних бухгалтерських документів, не доведеним є факт виконання умов договору ТОВ «Форвард Індастріш».

Судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні вказано, що актом перевірки №1/1 від 06.10.2021, виконання робіт підрядником за договором №001/01/2021, комісією зафіксовано передачу частини обладнання. Дане спростовується наступним.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа, дату складання, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища осіб , відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Як вбачається з назви документа це акти перевірки №1/1 від 06.10.2021 виконання робіт підрядником за договором №001/01/201, а не акт приймання-передачі обладнання. Останній складено в односторонньому порядку комісією ТОВ «Експерс Дрофа» та містить вказівки на недоліки в обладнанні, які були виявлені при його огляді. Як вказує позивач , що не спростовано відповідачем, жодного обладнання за таким актом не передавалось.

Також, слід відмітити, що в даному акті відсутня вартість обладнання , яке нібито було передано, а також відсутні посади і прізвища відповідальних осіб, які від імені ТОВ «Форвард Індастріш» здійснювали передачу обладнання.

Згідно вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція дія або подія , яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань , власному капіталі підприємства.

В акті перевірки №1/1 від 06.10.2021, відсутній зміст та обсяг господарської операції , одиниця виміру господарської операції, з чого можна було б зробити висновок, що на підставі вказаного акту у сторін не відбулись зміни в структурі активів та зобов`язань, чи власному капіталі товариств.

Дане також підтверджується довідкою ТОВ «Експрес-Дрофа» за №ЕД24-07/2 від 07.02.2024, відповідно до якої вбачається, що товариство не отримало від ТОВ «Форвард Індастріш» прихідних накладних на обладнання, а також актів виконаних робіт на монтаж цього обладнання і відповідно до балансів ТОВ «Еспрес-Дрофа», вона не обліковується.

Відповідачем, також не надано доказів перебування на балансі ТОВ «Форвард Індастріш» зазначеного в акті обладнання, його вартість та наступної зміни суми балансу, після стверджуваної передачі обладнання позивачу.

Також слід відмітити, що відповідачем не надано доказів усунення недоліків , що були зазначені в акті перевірки №1/1 від 06.10.2021, що могло б слугувати передумовою для подальшого прийняття обладнання позивачем .

З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що акт перевірки 1/1 від 06.10.2021 виконання робіт підрядником за договором №001/01/2021 є актом приймання передачі частини обладнання.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З врахуванням наведеного, враховуючи стандарт «вірогідності доказів», а саме те, що докази подані позивачем є більш вірогідними ніж твердження відповідача, судова колегія апеляційного суду приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Позивач в апеляційній скарзі просив стягнути з відповідача понесені витрати, відтак в зв`язку із скасуванням рішення суду першої інстанції та прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений в суді першої та апеляційної інстанцій.

Крім цього, позивач в позовній заяві вказав, що на виконання вимог ч.1 ст. 124, п.9 ч.3 ст. 162 ГПК України, повідомляє, що попередній орієнтований розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести, ву зв`язку із розглядом справи складатимуть 1 082 500,00 грн., з яких: 249 750, 00 грн. судовий збір та 832 500,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу, згідно з договором про надання професійної правничої допомоги від 20.04.2023, укладеним з АО «Джі ел ка партнерс». До позовної заяви долучено попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи :

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Процесуальним законодавством визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Натомість, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Як встановлено обставинами справи, позивачем не подано доказів на понесення витрат на правові послуги в сумі 832 500,00 грн., а відтак, в задоволенні таких слід відмовити.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 1 ст. ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відтак ,з врахуванням наведеного, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20 червня 2024 року в даній справі підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до пп. б, в, п. 4 ч. 1 ст. 282 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених, у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 129, 236, 269, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес-Дрофа, б/н від 21.07.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/2084/24, 01-05/2092/24 від 23.07.2024) задоволити.

2.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20 червня 2024 року у справі №909/845/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Індастріш" (78200 Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Богуна, буд. 24 кв. 29; ЄДРПОУ 42974123) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Дрофа" (81110, Львівська область, Пустомитівський район, с. Зимна Вода, вул. Дорошенка, 18; ЄДРПОУ 32408626) грошові кошти в сумі 16 650 000,00 грн.

4.В частині вимоги про стягнення з ТОВ «Форвард Індастріш» на користь ТОВ «Експрес-Дрофа» витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Індастріш" (78200 Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Богуна, буд. 24 кв. 29; ЄДРПОУ 42974123) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Дрофа" (81110, Львівська область, Пустомитівський район, с. Зимна Вода, вул. Дорошенка, 18; ЄДРПОУ 32408626) 249 750,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції

6.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Індастріш" (78200 Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Богуна, буд. 24 кв. 29; ЄДРПОУ 42974123) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Дрофа" (81110, Львівська область, Пустомитівський район, с. Зимна Вода, вул. Дорошенка, 18; ЄДРПОУ 32408626) - 374 625,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

7.Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

8.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

9.Матеріали справи №909/845/23 повернути Господарському суду Івано-Франківської області.

Повний текст постанови складено та підписано 15.11.2024.

Головуючий суддяІ.Б. Малех

СуддяО.В. Зварич

СуддяІ.Ю. Панова