Рішення
від 11.06.2024 по справі 922/1066/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2024м. ХарківСправа № 922/1066/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Деркач П. О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" (61058, м. Харків, вул. Клочківська, 98А) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест холдинг" (63254, Харківська обл., с. Старовірівка, вул. Вишнева, 95) про стягнення 1281593,51 грн. за участю представників:

позивача - Бевзюк О.О., ордер серії ВІ №1206892 від 27.03.2024

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест холдинг", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму боргу за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) №ПЕ-19/20 від 20.05.2020 в сумі 1281593,51 грн., яка складається з: 1114650,40 грн. основного боргу, 134438,91 грн. пені, 20562,20 грн. інфляційних втрат та 11942,00 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2023 у справі № 922/1066/24 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 14.05.2024 о 10:00.

02.05.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №11667), який досліджено та приєднано до матеріалів справи.

13.05.2024 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №12500), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.05.2024 у справі № 922/1066/24 відкладено підготовче засідання на 28.05.2024 на 12:30.

27.05.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання 28.05.2024 без участі уповноваженого представника відповідача (вх. №13666), яке досліджено та приєднано до матеріалів справи

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.05.2024 у справі № 922/1066/24 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.06.2024 об 11:15.

Позивач в судове засідання 11.06.2024 з`явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити та стягнути з відповідача на свою користь 1114650,40 грн. основного боргу, 134438,91 грн. пені, 20562,20 грн. інфляційних втрат та 11942,00 грн. 3% річних.

Відповідач в судове засідання 11.06.2024 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи по суті повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документа, а саме "Ухвала від 28.05.2024" до електронного кабінету відповідача підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи сплив процесуального строку, встановленого для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

11.06.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Овіс трейд» (Позивач) є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, виданої постановою НКРЕКП, № 2270 від 05.11.2019 р.

Відповідно до статті 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії" та "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було прийнято Постанову від 14 березня 2018 року N 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії». відповідно до п.2 якої Укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії шляхом подання заяви-приєднання за формою.

Постачальник розмішує договір постачання електричної енергії споживачу на своєму офіційному веб-сайті. Позивачем на своєму офіційному сайті: ovistrade.com розміщений договір про постачання електричної енергії споживачу для загального доступу.

Відповідно до Договору, що викладено на сайті Постачальника (додається), договір про постачання електричної енергії постачальником споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - Споживач) постачальником електричної енергії (далі - Постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору.

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.

Згідно із заявою-приєднання ТОВ «Агроінвест Холдинг» (споживач) прийняло на себе зобов`язання купувати електричну енергію на об`єкти, що зазначені у додатку до Заяви (додаються) у Товариства з обмеженою відповідальністю «Овіс трейд» (постачальник) на умовах Договору, що викладено на сайті ovistrade.com. (додається).

Також, додатково між ТОВ «Овіс трейд» та ТОВ «Агроінвест Холдинг» було узгоджено та підписано Договір про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № ПЕ-19/20 від 20.05.2020 - Договір, на умовах комерційної пропозиції (Додаток № 2 від 20.05.2020 до Договору).

Відповідно до умов п.4 Комерційної пропозиції оплата заявленого Споживачем обсягу електричної енергії за розрахунковий період здійснюється у формі попередньої оплати плановими платежами та остаточним розрахунком по факту споживання електричної енергії згідно з даними комерційного обліку. Остаточний розрахунок - протягом 10 (десяти) календарних днів місяця, наступного за розрахунковим.

Позивачем зобов`язання з поставки електричної енергії виконано належним чином, відповідно до прийнятих на себе зобов`язань позивач поставляв електричну енергію на користь відповідача у період з червня 2020 року по грудень 2023 року (включно).

Позивач звернувся з даним позовом, в якому зазначає про те, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання зі своєчасної та повної оплати спожитої електричної енергії, чим порушив умови Договору, у зв`язку з чим, у відповідача станом на 01.04.2024 перед позивачем утворилась заборгованість за спожиту електричну енергію у квітні - грудні 2023 року в загальній сумі 1114650,40 грн. (в т.ч. за о.р. 58711 - 1058309,51грн. та за о.р. 739/9546 - 56340,89 грн.).

На підтвердження належного постачання позивачем електричної енергії відповідачу у 2023 році позивачем надано дані АТ «Харківобленерго».

Відповідно до п.10. Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 « Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії виконує відповідний ОСР (оператор системи розподілу), тобто АТ «Харківобленерго» виконує функції оператора системи розподілу електричної енергії на території м. Харкова та Харківської області.

Відповідно до п.4.3. Правил розділу IV «Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.»

Отже, позивач у позові зазначає, що станом на 01.04.2024 сума заборгованості відповідача становить 1114650,40 грн., яка залишилася несплаченою.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву частково визнав позов, а саме в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) №ПЕ-19/20 від 20.05.2020 в розмірі 1114650,40 грн., щодо заявлених позовних вимог про стягнення 134438,91 грн. пені, 20562,20 грн. інфляційних втрат та 11942,00 грн. 3% річних відповідач заперечив повністю, на обґрунтування своїх заперечень зазначив про те, що положеннями комерційної пропозиції №1, що є додатком до договору про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № ПЕ-19/20 від 20 травня 2020 року (пунктом 7) передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії та послуги з розподілу електричної енергії, Постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати. Суми штрафних санкцій, 3% річних, інфляційних зазначаються в розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем на поточний рахунок Постачальника. Втім відповідачем зазначено, що як в актах прийому-передачі електричної енергії, доданих позивачем до позову, так і в рахунках на оплату, що надсилались позивачем відповідачу, не міститься інформація про нарахування пені, 3% річних та інфляційних та до звернення до суду, позивач не звертався до відповідача із будь-якими претензіями та вимогами щодо необхідності як негайної оплати електричної енергії за спірним договором, так і необхідності оплати пені, 3% річних та інфляційних. Отже, на переконання відповідача, позивачем не було дотримано порядку нарахування пені, 3% річних та інфляційних, а також досудового порядку врегулювання спору, не повідомлено відповідача навіть про наявність певних претензій за договором та про нарахування пені, 3% річних та інфляційних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Як зазначено в статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 714 ЦК України унормовано, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Частиною 2 статті 714 ЦК України передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 525 ЦК України та частини 7 статті 193 ГК Українипередбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статті 173 ГК України одинсуб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем виконано належним чином взяті на себе зобов`язання перед відповідачем та поставлено останньому електричну енергію. Натомість відповідачем порушено погоджені з позивачем зобов`язання за умовами договору в частині повної та своєчасної сплати вартості спожитої електричної енергії у передбачені договором строки.

Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Перевіривши правомірність нарахованої та заявленої позивачем до стягнення заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 1114650,40 грн. за договором про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) №ПЕ-19/20 від 20.05.2020, суд зазначає, що розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим, арифметично вірним, підтвердженим матеріалами справи, не спростованим відповідачем, а тому підлягає задоволенню.

Щодо заявленої до стягнення пені у розмірі 134438,91 грн., суд виходить з наступного.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина 2 статті 193, частина 1 статті 216 та частина 1 статті 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій, згідно з частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України, є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України). Так, відповідно до статей 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 7. Комерційної пропозиції (додаток до Договору) передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії Постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, в тому числі за день оплати, а Споживач зобов`язується оплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування , від суми боргу, за кожен день прострочки.

За розрахунком позивача, суми пені нараховані на суми боргу починаючи з 10.05.2023 по 27.03.2024 у загальному розмірі 134438,91 грн.

Водночас, відповідно до п. 5 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 332 від 25.02.2022 (в редакції від 27.02.2022) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії». В подальшому, відповідно до п. 16 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 332 від 25.02.2022 (в редакції від 26.04.2022) вирішено на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови: зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Враховуючи наведене вище, до 26.04.2022 постанова НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 року передбачала рекомендацію щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, а вже після 26.04.2022 постановою встановлено чітку заборону нарахування та стягнення штрафних санкцій.

Як убачається з представлених розрахунків пені, така повністю нарахована після 26.04.2022 року, що у свою чергу суперечить постанові НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 року (в редакції від 27.02.2022 та 26.04.2022).

У даному разі, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Овіс трейд» (Позивач) є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, виданої постановою НКРЕКП, № 2270 від 05.11.2019 р.

Відповідно до статті 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії" та "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було прийнято Постанову від 14 березня 2018 року № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії». відповідно до п.2 якої Укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії шляхом подання заяви-приєднання за формою.

Таким чином, суд дійшов до висновку про відмову у задоволені позовних вимог в частині стягнення 134438,91 грн. пені.

Судом також враховано, що постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 касаційну скаргу ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у справі № 911/1359/22 в оскаржуваній частині щодо вимог про стягнення пені у розмірі 17933524,59 грн залишено без змін. При цьому, судом першої інстанції, що підтверджено судом апеляційної інстанції, відмовлено у задоволенні вимог про стягнення пені на підставі постанови НКРЕКП.

Також, судом враховані правові позиції Верховного Суду, які викладені в постановах від 19.08.2022 у справі №912/1941/21, від 25.01.2022 у справі №911/782/21, в яких зазначено, зокрема, що положення постанови НКРЕКП є спеціальними щодо правового регулювання спірних правовідносин та підлягають обов`язковому виконанню учасниками ринку електричної енергії відповідно до статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії".

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 11942,00 грн. та 20562,20 грн. інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 626 ЦК України).

За змістом наведених норм закону нарахування трьох процентів річних та інфляційних нарахувань входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши правомірність та правильність здійсненого детального розрахунку трьох процентів річних у розмірі 11942,00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 20562,20 грн., суд зазначає, що дані нарахування відповідають умовам договору, розрахунок з огляду на прострочення сплати основної заборгованості виконано арифметично вірно, з урахуванням чого, позовні вимоги про стягнення вказаних сум трьох процентів річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Водночас, суд відхиляє заперечення відповідача щодо нарахованих 3 відсотків річних та інфляційних з підстав недотримання позивачем, на переконання відповідача, порядку нарахування, зокрема 3% річних та інфляційних, а також досудового порядку врегулювання спору, не повідомлення відповідача про наявність певних претензій за договором та про нарахування пені, 3% річних та інфляційних, оскільки таке право (нарахування трьох процентів річних та інфляційних нарахувань) входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, яке передбачено та гарантовано законом (статтею 625 ЦК України).

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з підстав, наведених судом вище.

Розподіл судових витрат.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про часткове задоволення позову, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, відповідно до попереднього розрахунку судових витрат, наведеного у позовній заяві, позивачем заявлено до стягнення витрати на правничу допомогу у розмірі 120000,00 грн.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1,2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Частиною 4 статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Положеннями абзацу 1 частини 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження здійснених судових витрат на професійну правничу допомогу, позивачем разом з позовом надано:

- ордер серії ВІ №1206892 від 27.03.2024 (а.с. 10),

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2166 від 19.06.2018.

Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Проте ні відповідного договору про надання правової допомоги, укладеного між позивачем та адвокатом Бевзюк О.О., ні інших доказів на обґрунтування понесення позивачем витрат на послуги адвоката у заявленому розмірі (актів приймання-передачі наданих послуг, платіжних документів, тощо) позивачем на обґрунтування заявлених витрат на професійну правову допомогу не надано.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

За таких обставин, суд констатує про те, що позивачем не підтверджено понесення витрат на надання професійної правничої допомоги адвокатом Бевзюк О.О. в межах правовідносин, що були предметом розгляду у справі № 922/1066/24.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що позивачем не доведено належними доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу. Позивачем не підтверджено, що ним було сплачено по 120000,00 грн адвокатам саме в межах цієї справи. При цьому, суд враховує сталу судову практику про те, що сторона не зобов`язана надавати платіжні документи щодо реального понесення судових витрат, а достатньо лише надання документів, що підтверджують отримання цих послуг.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест холдинг" (63254, Харківська обл., с. Старовірівка, вул. Вишнева, 95, код ЄДРПОУ 39365736) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" (61058, м. Харків, вул. Клочківська, 98А, код ЄДРПОУ 34392042) - 1114650,40 грн. основного боргу за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) №ПЕ-19/20 від 20.05.2020р.; 11942,00 грн. 3% річних; 20562,20 грн. інфляційних втрат та 17207,31 грн. судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "20" червня 2024 р.

СуддяЄ.М. Жиляєв

СудГосподарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення11.06.2024
Оприлюднено24.06.2024
Номер документу119907308
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Судовий реєстр по справі —922/1066/24

Ухвала від 17.12.2024

Господарське

Господарський суд Харківської області

Жиляєв Є.М.

Ухвала від 05.12.2024

Господарське

Господарський суд Харківської області

Жиляєв Є.М.

Постанова від 04.09.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Лакіза Валентина Володимирівна

Ухвала від 15.07.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Лакіза Валентина Володимирівна

Рішення від 11.06.2024

Господарське

Господарський суд Харківської області

Жиляєв Є.М.

Ухвала від 28.05.2024

Господарське

Господарський суд Харківської області

Жиляєв Є.М.

Ухвала від 14.05.2024

Господарське

Господарський суд Харківської області

Жиляєв Є.М.

Ухвала від 15.04.2024

Господарське

Господарський суд Харківської області

Жиляєв Є.М.

Ухвала від 05.04.2024

Господарське

Господарський суд Харківської області

Жиляєв Є.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні