Ухвала

від 18.06.2024 по справі 761/12276/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/12276/23

Провадження № 2-др/761/232/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Романишеної І.П.,

за участі секретаря Решти Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення (відшкодування судових витрат) у цивільній справі за позовом Комунального некомерційного підприємства "Київський міський центр крові" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування наказів та стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року представник позивача звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовною заявою про скасування наказів та стягнення матеріальної шкоди.

Ухвалою суду від 14.04.2023 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.04.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд цивільної справи по суті в судовому засіданні 01.05.2024 року о 13 год., яке було відкладено на 16.05.2024 року о 12:45 год. у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників судового розгляду.

Ухвалою суду від 16.05.2024 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

28.05.2024 року до суду надійшла заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення (відшкодування судових витрат), яку було передано судді для розгляду 10.06.2024 року.

Ухвалою суду від 10.06.2024 року заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання, в яке учасники справи не з`явилися, хоча повідомлялися про судове засідання належним чином.

Представник відповідача подав до суду клопотання, в якому заяву підтримав та просив судове засідання проводити за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що наявні підстави для задоволення вимог заяви частково, за наступних підстав.

Відповідно до ч.1, 2 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За змістом ст.6 ЦПК України суд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.

Згідно з ч.1-3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Загальне правило щодо компенсації судових витрат у разі залишення позову без розгляду передбачено ч.5 ст. 142 ЦПК України, згідно з якою у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

На обгрунтування поданої заяви, відповідно до якої представник позивача просить суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 34 000 грн., зазначено про те, що неявка в судове засідання уповноваженого представника позивача, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, у разі неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення причин такої неявки можуть кваліфікуватися як необґрунтовані в розумінні ч. 5 ст. 142 ЦПК України, незалежно від того, чи визнавалась обов?язковою явка учасників судового процесу в судове засідання.

У постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18) Верховний Суд зазначив, що залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами. Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

Так, ухвалою суду від 16.05.2024 року залишено без розгляду позов Комунального некомерційного підприємства "Київський міський центр крові" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оскільки представник позивача повторно не з`явився у судове засідання, при цьому, не клопотав про розгляд справи у форматі відеоконференції або без його участі.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. В свою чергу вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справи є обов`язком держави. Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому, Європейського суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд враховує те, що позивач, звернувшись до суду з позовом, створив відповідачу умови, які викликали необхідність укладення ним договору про надання правничої допомоги з адвокатом Косенком І.А., який у свою чергу приймав участь в розгляді цивільної справи, зокрема у судових засіданнях, подавав відповідні заяви з процесуальних питань та по суті справи, однак подальше залишення позову без розгляду під час розгляду свідчить про те, що ініціатор позову вчинив необґрунтовані дії щодо добросовісного користування процесуальними правами та належного виконання обов`язків (сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи), що в свою чергу породжує дисбаланс інтересів сторін.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою представника позивача, є ознакою необґрунтованих дій зі сторони позивача та надає відповідачу право на компенсацію витрат на правничу допомогу на підставі ч.5 ст.142 ЦПК України.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02.12.2022р. у справі №910/12184/20, а також Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.03.2023р. у справі №712/15541/18.

Вирішуючи питання щодо розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачем відповідачеві, суд виходить із наступного.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником відповідача долучено до матеріалів заяви наступні докази: ?договір про надання правової допомоги №02-05/23 від 11.05.2023р.; додаткову угода №1 від 10.05.2024р. до вказаного договору; акт №1 від 20.05.2024р. про надання правової допомоги за договором; рахунок-фактуру №01-20/0524 від 20.05.2024р.

Згідно п.1.1 договору про надання правової допомоги №02-05/23 від 11.05.2023р., Клієнт доручає, а Адвокат зобов`язується надати необхідну правову допомогу на умовах та в порядку, передбачених даним Договором, в цивільній справі №761/12276/23, що перебуває на розгляді Шевченківського районного суду міста Києва.

Пунктом 4.1. договору про надання правової допомоги №02-05/23 від 11.05.2023р. передбачено, що отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. Розмір гонорару визначається, погоджується, та фіксується в актах про надання правової допомоги за результатами виконаних робіт.

Згідно акта №1 від 20.05.2024р. загальна сума витрат становить 34 000 грн. 00 коп. та складається з: вартості ознайомлення з матеріалами цивільної справи (3 год., 2 000 грн. за год.) - 6 000 грн.; написання та направлення відзиву на позовну заяву (6 год., 2 000 грн. за год.) - 12 000 грн. 00 коп.; представництво інтересів в суді (4 с/з, 4 000 грн. за с/3) - 16 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За положеннями ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, беручи до уваги те, що розгляд справи по суті спору не відбувся, оскільки позов залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 34 000,00 грн., є завищеними, а тому стягненню з позивача підлягають витрати на правничу допомогу у сумі 20 000 грн., осквільки саме такий розмір витрат, на переконання суду, відповідатиме принципу розумності та є обгрунтованим.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 141, 142, 259-261, 353-354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення (відшкодування судових витрат) - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Київський міський центр крові" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ЄДРПОУ 42427142, м.Київ, вул.Максима Берлинського, буд.12) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.

В задоволенні інших вимог заяви відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА