Постанова

від 17.09.2024 по справі 761/12276/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ справи: 761/12276/23

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/12790/2024

Головуючий у суді першої інстанції: Романишена І.П.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Немировської О.В.

суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф.,

секретар - Черняк Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства «Київський міський центр крові» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування наказів та стягнення матеріальної шкоди,

за апеляційною скаргою представника Комунального некомерційного підприємства «Київський міський центр крові» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Ходака Владислава Володимировича на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2024 року,

встановив:

у квітні 2023 року позивач звернувся до суду із позовом, у якому просив скасувати накази про заохочення працівників у частині нарахування та виплати премій та стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду у розмірі 206 000,00 гривень.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року позов було залишено без розгляду.

28 травня 2024 року від представника відповідача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 34 000 гривень, посилаючись на те, що позов було залишено без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2024 року заяву було задоволено частково, стягнуто з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 гривень

Не погоджуючись з ухвалою, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника позивача - Ходака В.В. , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції вважав доведеною необґрунтованість дій позивача, що є підставою для відшкодування відповідачеві витрат на правничу допомогу за наслідками залишення позову без розгляду. Однак, з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року позов було залишено без розгляду.

21 травня 2024 року представник відповідача подав до суду заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу. Зазначав, що неявка представника позивача у судові засідання 01 травня 2024 року на 16 травня 2024 року, внаслідок чого позов було залишено без розгляду, дає підстави вважати дії позивача необґрунтованими.

Частиною п`ятою статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Саме по собі звернення з позовом до суду чи подання заяви про залишення позову без розгляду не свідчить про необґрунтованість дій позивача, оскільки зазначене є диспозитивним правом позивача, передбачене процесуальним законодавством і не містить таких обмежень, а тому для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідачеві необхідно довести, а суду встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи у ході розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема: чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 28 січня 2019 року (справа №619/1146/17-ц).

Положеннями ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Матеріали справи не містять доказів про те, що відповідач звертався до суду з клопотанням про визнання дій позивача необґрунтованими чи зловживанням процесуальними правами.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що судове засідання, призначене на 01 травня 2024 року, було відкладено саме з ініціативи відповідача, про свідчить подане його представником клопотання. За таких обставин апеляційний суд вважає доводи відповідача про необґрунтованість дій позивача в частині неявки в судове засідання 01 травня 2024 року неспроможними.

Крім того, постановою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року було задоволено апеляційну скаргу представника позивача - Ходака В.В. , а ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду - скасовано за направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Враховуючи скасування ухвали про залишення позову буз розгляду, відсутні підстав і для відшкодування відповідачу витрат на правничу допомогу в порядку частини п`ятої статті 142 ЦПК України.

Положеннями ст. 376 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду скасувати і прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційну скаргу представника Комунального некомерційного підприємства «Київський міський центр крові» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Ходака Владислава Володимировича задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2024 року скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 23 вересня 2024 року.

Головуючий

Судді