Постанова

від 17.09.2024 по справі 761/12276/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ справи: 761/12276/23

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/12790/2024

Головуючий у суді першої інстанції: Романишена І.П.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Немировської О.В.

суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф.,

секретар - Черняк Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства «Київський міський центр крові» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування наказів та стягнення матеріальної шкоди,

за апеляційною скаргою представника Комунального некомерційного підприємства «Київський міський центр крові» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Ходака Владислава Володимировича на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року,

встановив:

у квітні 2023 року позивач звернувся до суду із позовом, у якому просив скасувати накази про заохочення працівників у частині нарахування та виплати премій та стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду у розмірі 206 000,00 гривень.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року позов було залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника позивача - Ходака В.В. , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи позивач повторно не з`явився в судове засідання. Однак, з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у квітні 2023 року звернувся з позовом до відповідача про скасування наказів та стягнення матеріальної шкоди.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 14 квітня 2023 року було відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено її до розгляду у підготовчому засіданні на 06 червня 2023 року.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач брав участь в розгляді справи через свого представника - адвоката Ходака В.В., яки брав участь у судових засіданнях у підготовчому провадженні, подавав відповідь на відзив, оскаржував ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2024 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті на 01 травня 2024 року. Вказана ухвала була постановлена судом в судовому засіданні за участі представника позивача - Ходака В.В. та представника відповідача - ОСОБА_6

01 травня 2024 року представником відповідача ОСОБА_6 було подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи, наступне судове засідання було призначено на 16 травня 2024 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року позов було залишено без розгляду.

При зверненні до суду з апеляційною скаргою представник позивача вказував, що він не був обізнаний про призначене судом судове засідання на 16 травня 2024 року. Крім того, посилався на те, що в судове засідання, призначене на 01 травня 2024 він не з`явився у зв`язку з поданим представником відповідача клопотанням про відкладення розгляду справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України позов залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно із частиною п`ятою статті 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку скаржник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

За змістом статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами, обов`язками відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених статтями 43, 49 України, але зобов`язана здійснювати їх добросовісно відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «МПП «Голуб» проти України» від 18 жовтня 2005 року відзначив, що право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з пунктом 1 статті 6, якщо вони не мають легітимну мету та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

У справі «Церква села Сосулівка проти України» у рішенні від 28 лютого 2008 року, де релігійна організація заявника була змушена звернутися за судовим захистом, проте безуспішно, Європейський Суд з прав людини у пункті 53 вказав, що така ситуація прирівнюється до відмови у здійсненні правосуддя, що порушує саму суть права заявника на доступ до суду, яка гарантується пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Загалом Європейський Суд з прав людини у своїй практиці критично оцінює надмірну формалізованість вимог національного законодавства різних держав-учасниць, що перешкоджають доступу до суду.

Відповідного висновку дійшов і Верховний Суд в постанові від 21 жовтня 2020 року (справа № 756/13550/16-ц).

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який на цей час продовжується.

Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року суддям необхідно виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на доступ до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд.

Враховуючи активну участь представника позивача у підготовчому провадженні, яке тривало протягом 11 місяців, а також вирішення питання про відкладення розгляду справи 01 травня 2024 року у зв`язку з клопотанням відповідача на досить короткий термін у два тижні - на 16 травня 2024 року, а також пояснення представника позивача щодо його неявки в судове засідання 01 травня 2024 року, колегія суддів вважає, що позовна заява була залишена без розгляду судом передчасно.

Апеляційний суд звертає увагу також на те, що питання щодо залишення позову без розгляду було ініційовано з підстав повторної неявки позивача саме представником відповідача - ОСОБА_6 , за клопотанням якого було відкладено розгляд справи 01 травня 2024 року та у зв`язку з поданням якого позивач не з`явився до суду у вказаний день.

Крім того, в даному випадку залишення позовної заяви після тривалого її перебування у провадженні суду призведе до обмеження права позивача на доступ до правосуддя.

Статтею 379 ЦПК України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції було зроблено передчасний висновок про наявність підстав для залишення позову без розгляду, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 382 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційну скаргу представника Комунального некомерційного підприємства «Київський міський центр крові» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Ходака Владислава Володимировича задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 23 вересня 2024 року.

Головуючий

Судді