Ухвала

від 24.06.2024 по справі 181/865/23

МЕЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 181/865/23

Провадження № 2-п/181/2/24

У ХВ АЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2024 р. смт. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Літвінової Л.Ф.,

з участю секретаря судового засідання Острянин В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Межова заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про перегляд заочного рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Петропавлівський відділ державної виконавчої служби у Синельниківському району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), та Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про скасування арешту з майна,

В С Т А Н О В И В:

До Межівського районного суду Дніпропетровської області звернулося АТ КБ «ПРИВАТБАНК» із заявою про перегляд заочного рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Петропавлівський відділ державної виконавчої служби у Синельниківському району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), та Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про скасування арешту з майна.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 року задоволено позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Петропавлівський відділ державної виконавчої служби у Синельниківському району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), та Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про скасування арешту з майна. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не згоден із зазначеним рішенням, оскільки вважає, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, неправильно застосовані норми матеріального права, судом не надано належної оцінки доводам і запереченням сторін. Щодо неявки відповідача у судове засідання, зазначають, що суд розглянув справу без належного повідомлення представника відповідача. Суд повинен був відкласти справу у випадку неявки однієї із сторін, якщо немає відомостей про вручення їм судових повісток. Повідомлення про слухання справи відповідачем та/або представником відповідача отримано не було, в матеріалах справи відсутні будь-які докази про вручення повідомлення про розгляд справи відповідачу. Повідомлення про слухання справи на адресу відповідача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вул. Грушевського, 1д, м.Київ, 01001, судом не направлялося й відповідачем отримано не було, неналежне повідомлення представника відповідача стало причиною неподання до суду відзиву на позовну заяву та інших доказів, що мають істотне значення для об`єктивного та правильного вирішення спору. Оскільки рішення було обґрунтоване лише на вимогах та доводах позивача, то в такому разі має місце порушення прав сторони по справі і тому можливо говорити про неповноту судового рішення та підстави для його скасування.

Заявник проситьсуд скасуватизаочне рішенняМежівського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від01.02.2024року усправі №181/865/23та призначитисправу дорозгляду впорядку загальногопозовного провадження.

Позивачі у судове засідання не з`явилися, надали заяву про розгляд заяви їх відсутності, у задоволенні заяви прохають відмовити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду заяви був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьоїособи Петропавлівського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду заяви був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи яка не заявляють самостійних вимог: Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у судове засідання не з`явився, надав відзив відповідно до якого прохав здійснювати розгляд справи без його участі.

У відповідності до ч.1 ст.287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Судом на підставі ч.2 статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, суд приходить до наступних висновків.

Розглядаючи заяву про перегляд заочного рішення по суті, суд зазначає, що згідно з ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Заочним рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 року задоволено позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Петропавлівський відділ державної виконавчої служби у Синельниківському району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), та Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про скасування арешту з майна.

Згідно з вимогами ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Крім того, за змістом ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Аналіз наведеної норми цивільного процесуального закону свідчить про те, що скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення судом одночасно кількох обставин: відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Однак, у даному випадку, судом не встановлено наявності сукупності вказаних обставин, що свідчить про неможливість скасування заочного рішення суду.

Так,у своїйзаяві представниквідповідача зазначає,що небув належнимчином повідомленийпро датута чассудового розгляду,у зв`язкуз чим суд повиненбув відкластисправу увипадку неявкиоднієї ізсторін,якщо немаєвідомостей провручення їмсудових повісток. Крім того неналежне повідомлення представника відповідача стало причиною неподання до суду відзиву на позовну заяву та інших доказів, що мають істотне значення для об`єктивного та правильного вирішення спору. Оскільки рішення було обґрунтоване лише на вимогах та доводах позивача, то в такому разі має місце порушення прав сторони по справі і тому можливо говорити про неповноту судового рішення та підстави для його скасування.

Разом з тим суд не погоджується з вищезазначеними твердженнями представника відповідача з огляду на наступне.

Так, 16.06.2023 року до Межівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , до Межівський відділ державної виконавчої служби у Синельниківському району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про скасування арешту з майна.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2023 головуючою суддею у справі було визначено Філь О.Є.

Ухвалою судді Межівського районного суду Дніпропетровсткої області Філь О.Є. від 21 червня 2023 року провадження у справі було відкрито, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, та розпочато підготовче провадження.

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2023 року замінено неналежних відповідачів Межівський відділ державної виконавчої служби у Синельниківському району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на належного - Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» та залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог - Межівський відділ державної виконавчої служби у Синельниківському району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та Другий правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Згідно рішення Вищої Ради Правосуддя від 24.10.2023 № 1003/0/15-23 «Про дострокове закінчення відрядження судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_3 до Межівського районного суд Дніпропетровської області» - достроково закінчено відрядження судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Філь О.Є. до Межівського районного суд Дніпропетровської області з 07 листопада 2023 року.

Ухвалою судді Межівського районного суду Дніпропетровської області Літвінової Л.Ф. від 09 листопада 2023 року зазначену цивільну справу прийнято до провадження, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, та розпочато підготовче провадження.

Отже,з вищезазначеноговбачається,що якналежний відповідачАТ КБ«ПРИВАТБАНК» булозалучено доучасті усправі напідставі ухвалиМежівського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від29серпня 2023року,яку АТКБ «ПРИВАТБАНК»отримало 04.09.2023року велектронному кабінетісистеми «Електроннийсуд» (довідка про доставку електронного документу до електронного кабінету системи «Електронний суд»). Крім того, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на адресу вул. Грушевського, 1д, м.Київ, 01001, також направлялася до відома копія ухвали суду від 29.08.2023 року, а також копія позовної заяви з додатками. Зазначене поштове відправлення було отримано уповноваженим ОСОБА_4 06 вересня 2023 року, про що свідчить відповідний штамп АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на рекомендованому повідомленні.

В подальшому АТ КБ «ПриватБанк» належним чином повідомлявся про дати і час наступних судових засідань (03.10.2023, 07.11.2023, 16.01.2024 та 01.02.2024) шляхом повідомлення через електронний кабінет системи «Електронний суд». Всі вищезазначені повідомлення про виклик до суду та про отримання процесуальних документів підтверджуються довідками про доставку електронних документів, які містяться в матеріалах справи та довідками про одержання документів в електронному кабінеті системи «Електронний суд».

Відповідно до ч.ч. 5, 6, 7ст. 14 ЦПК України(у редакції чинній на момент залучення до участі у справі відповідача) суд направляєсудові рішення,судові повістки,судові повістки-повідомленнята іншіпроцесуальні документиучасникам судовогопроцесу наїхні офіційніелектронні адреси,вчиняє іншіпроцесуальні діїв електроннійформі іззастосуванням Єдиноїсудової інформаційно-комунікаційноїсистеми впорядку,визначеному цимКодексом,Положенням проЄдину судовуінформаційно-комунікаційнусистему та/абоположеннями,що визначаютьпорядок функціонуванняїї окремихпідсистем (модулів).Адвокати,нотаріуси,приватні виконавці,арбітражні керуючі,судові експерти,державні органи,органи місцевогосамоврядування тасуб`єктигосподарювання державногота комунальногосекторів економікиреєструють офіційніелектронні адресив Єдинійсудовій інформаційно-комунікаційнійсистемі вобов`язковомупорядку.Інші особиреєструють офіційніелектронні адресив Єдинійсудовій інформаційно-комунікаційнійсистемі вдобровільному порядку. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілейЦПК Україниофіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Згідно з п. 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до вимог процесуального законодавства часом вручення процесуальних документів в електронній формі є дата отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу (п. 2 ч. 8 ст.128, п. 2 ч. 6 ст.272 ЦПК України).

Крім того, згідно ч.6 ст.128 ЦПК України (в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023) судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Враховуючи зазначене, посилання відповідача, щодо необхідності направлення повідомлень про слухання справи саме на юридичну адресу відповідача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - вул. Грушевського, 1д, м.Київ, 01001, є помилковими.

Таким чином достовірно встановлено, що АТ КБ «ПриватБанк» у передбачений процесуальним законодавством спосіб отримало копії всіх повідомлень та процесуальних документів, прийнятих в межах розгляду цієї справи.

Отже, суд належним чином виконав всі вимоги норм процесуального права щодо виклику відповідача до суду у судові засідання та надіслання процесуальних документів, у тому числі і заочного рішення по справі і будь-яких порушень цивільно-процесуального законодавства з матеріалів справи не вбачається.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, належним чином повідомлений представник відповідача, щодо якого у суду були наявні відомості про отримання ним повідомлення про дату, час і місце судового засідання, без поважної причини не з`явився у судові засідання призначені на 03.10.2023, 07.11.2023, 16.01.2024 та 01.02.2024.

Також суд наголошує на тому, що в матеріалах цивільної справи знаходиться заява представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - адвоката Кирдан А.В. від 02.10.2023 року за №340, яка надійшла до суду 03.10.2023 року, про відкладення підготовчого судового засідання призначеного на 03.10.2023 року на іншу дату для надання часу для підготовки відзиву на позовну заяву чи письмових пояснень по справі. У зв`язку із зазначеним клопотанням представника відповідача підготовче судове засідання було відкладено на 07.11.2023 року, проте суд наголошує, що у період часу з 03.10.2023 року і до 01.02.2024 року (коли було ухвалено заочне рішення суду) ані відзиву, ані будь-яких пояснень на адресу суду від представника відповідача не надходило.

Процесуальні права та обов`язки учасників справи визначені ст. 43 ЦПК України. Зокрема, учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, надавати суду повні й достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, розглядаючи справу №552/2378/17, визначив зловживання, як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав.

Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність, нечесність, відсутність відкритості поведінки, відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин.

Це підтверджується постановою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2019 року у справі №337/474/14.

Таким чином, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад цивільного судочинства.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції та Кодексу.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду слідує, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», заява № 11681/85, пункт 35, від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06).

У рішенні від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03, у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив «…. саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні».

Таким чином, враховуючи, обов`язок суду, щодо розгляду справи протягом розумного строку, неявку відповідача, який був своєчасно та належним чином сповіщений про судовий розгляд справи, про причини неявки суд не повідомив, у строк передбачений цивільним процесуальним законодавством не скористався правом на подання відзиву, у зв`язку із чим суд, ухвалив у справі заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Крім того, відповідачем не надано суттєвих доказів, які б могли вплинути на зміст рішення по суті, як це передбачено ст. 285 ЦПК України, а що ж стосується наведених у заяві аргументів, зокрема, щодо невизнання поданих позивачем доказів, то зважаючи на положення норм глави 1 розділу V ЦПК України ці обставини можуть бути предметом розгляду суду апеляційної інстанції, а відтак заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

Згідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст.2,3,10,12,13,259,260,284,287,288 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про перегляд заочного рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Петропавлівський відділ державної виконавчої служби у Синельниківському району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), та Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про скасування арешту з майна - відмовити.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до пункту 4статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Ф. Літвінова