Постанова

від 22.10.2024 по справі 181/865/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8209/24 Справа № 181/865/23 Суддя у 1-й інстанції - Літвінова Л. Ф. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Макарова М.О., Свистунової О.В.

за участю секретаря Попенко Ю.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк на заочне рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк, треті особи, які не заявляють самостійних вимог Петропавлівський відділ державної виконавчої служби у Синельниківському району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), та Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про скасування арешту з майна,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Межівського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування арешту з майна.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 посилалися на те, що вони перебувають у шлюбі з 21 травня 1977 року. Перебуваючи у шлюбі, на підставі рішення Преображенської сільської Ради народних депутатів ОСОБА_1 отримав у власність житловий будинок АДРЕСА_1 . Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 червня 2010 року у справі №2-11289/10 за заявою ПАТ КБ Приватбанк про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ПАТ КБ Приватбанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 175254 грн. 75 коп., було накладено арешт в межах заявлених позовних вимог на грошові кошти ОСОБА_1 , рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2 . Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2010 року було скасовано ухвалу судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 01 червня 2010 року. Рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2016 року у цій справі у задоволенні позову АТ КБ Приватбанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості було відмовлено в повному обсязі. Позивачі зазначають, у 2023 році вони вирішили продати вищезазначений будинок. Проте нотаріусом, а потім і працівниками виконавчої служби було повідомлено, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна є запис про арешт нерухомого майна №10103603, зареєстрований 03 серпня 2010 року реєстратором: Дніпропетровська філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України, 49005 Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, буд.32. Як підстава обтяження зазначено постанову про відкриття виконавчого провадження №20499073, відкритого Межівським районним управлінням юстиції. Крім того, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна є запис про арешт нерухомого майна №10090440, зареєстрований 30 липня 2010 року реєстратором: Дніпропетровська філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України, 49005 Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, буд.32. Як підстава обтяження зазначено постанову про відкриття виконавчого провадження №20520094 відкритого Красногвардійським відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського МУЮ. Тип обтяження зазначений як арешт нерухомого майна, а об`єктом обтяження вказано невизначене майно в межах суми 175254 грн. 75 коп. На заяву до Межівського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), із вимогою скасувати арешт на підставі вказаних вище судових рішень, ними було отримано лист №28.32-34/8417 від 23 травня 2023 року, в якому зазначено, що виходячи зі змісту зазначених судових рішень у жодному з них не вказано про скасування арешту нерухомого майна, яке належить ОСОБА_2 , а саме житлового будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Також їм було рекомендовано звернутися до суду щодо зняття арешту з нерухомого майна. На підставі викладеного ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили суд скасувати арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 , накладений на підставі ухвали Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 01 червня 2010 року у справі №2-11289/10.

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2023 року замінено неналежних відповідачів Межівський відділ державної виконавчої служби у Синельниківському району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на належного - Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» та залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог - Межівський відділ державної виконавчої служби у Синельниківському району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та Другий правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)(т.1 а.с.70, 71).

Заочним рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2024 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до АТ КБ Приватбанк, треті особи, які не заявляють самостійних вимог Петропавлівський відділ державної виконавчої служби у Синельниківському району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Другий правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування арешту з майна . Скасовано арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 , накладений на підставі ухвали Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 01 червня 2010 року, по справі №2-11289/10.

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви АТ КБ Приватбанк про перегляд заочного рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до АТ КБ Приватбанк, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Петропавлівський відділ державної виконавчої служби у Синельниківському району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), та Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про скасування арешту з майна.

В апеляційній скарзі АТ КБ Приватбанк просить заочне рішення суду від 01 лютого 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин у справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просять заочне рішення суду від 01 лютого 2024 року залишити без змін, апеляційну скаргу АТ КБ Приватбанк залишити без задоволення, посилаючись на безпідставність її доводів.

Перевіривши матеріалисправи,законність таобґрунтованість рішеннясуду вмежах доводівапеляційної скаргита заявленихпозовних вимог,колегія суддіввважає занеобхідне апеляційнускаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст. 328 ЦК передбачено, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

Згідно з ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до вимог ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно з вимогами ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статі 59 Закону України Про виконавче провадження підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження).

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

У справі встановлено, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі з 21 травня 1977 року (т.1 а.с.8).

Згідно свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 17 травня 1993 року виданого на підставі рішення виконкому Преображенської сільської Ради народних депутатів, ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 (т.1 а.с.9).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, від 01 червня 2010 року у справі №2-11289/10 за заявою ПАТ КБ Приватбанк про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ПАТ КБ Приватбанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 175254 грн. 75 коп., було накладено арешт в межах заявлених позовних вимог на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (т.1 а.с.14).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 01 червня 2010 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти скасовано, передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.15).

Рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2016 року у цій справі за позовом ПАТ КБ Приватбанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ Приватбанк (т.1 а.с.16-18). Вказане рішення суду набрало законної сили.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №324454605 та №324455653 від 01 березня 2023 року вбачається, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна є запис про арешт нерухомого майна №10103603, зареєстрований 03 серпня 2010 року реєстратором: Дніпропетровська філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України, 49005 Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, буд.32. Як підстава обтяження зазначено постанову про відкриття виконавчого провадження №20499073, відкритого Межівським районним управлінням юстиції. Крім того, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна є запис про арешт нерухомого майна №10090440, зареєстрований 30 липня 2010 року реєстратором: Дніпропетровська філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України, 49005 Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, буд.32. Як підстава обтяження зазначено постанову про відкриття виконавчого провадження №20520094 відкритого Красногвардійським ВДВС Дніпропетровського МУЮ (т.1 а.с.10-12).

Згідно відповіді Межівського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) №28.32-34/8417 від 23 травня 2023 року на заяву ОСОБА_2 від 02 травня 2023 року із вимогою скасувати арешт, зазначено, що виходячи зі змісту зазначених судових рішень у жодному з них не вказано про скасування арешту нерухомого майна, яке належить ОСОБА_2 , а саме житлового будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Також їм було рекомендовано звернутися до суду щодо зняття арешту з нерухомого майна (т.1 а.с.13).

Згідно Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, на виконанні у Другому Правобережному відділі державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебували наступні виконавчі провадження відносно боржника ОСОБА_1 , в рамках яких накладений арешт на його майно, а саме:

- у період з 28 липня 2010 року по 02 серпня 2010 року перебувало виконавче провадження №20520094 з примусового виконання ухвали №2-11289/10 виданої 01 червня 2010 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про накладення арешту в межах заявлених позовних вимог 175254 грн. 75 коп. на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 , шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження. Державним виконавцем керуючись вимогами п.8 ч.1 ст.49 Закону України Про виконавче провадження 01 серпня 2010 року винесена постанова про закінчення виконавчого провадження (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з

виконавчим документом );

- у період з 17 липня 2013 року по 20 листопада 2013 року перебувало виконавче провадження №38890539 з примусового виконання виконавчого листа №2/202/1773/2013 виданого 11 березня 2013 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ Приватбанк суми боргу в розмірі 275690 грн. 84 коп. Державним виконавцем, керуючись вимогами п.10 ч.1 ст.49 Закону України Про виконавче провадження, 20 листопада 2013 року винесена постанова про закінчення виконавчого провадження (передано ВП за належність до іншого відділу ДВС)(а.с.40-45).

Судом встановлено, виконавчі провадження №20520094 та №38890539 щодо боржника ОСОБА_1 є закінченими відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження.

У відзиві на позовну заяву представник Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) зазначив, що вказані виконавчі провадження відносно боржника ОСОБА_1 знищені за строками зберігання (т.1 а.с.78-84).

У постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 2/0301/806/11 (провадження № 61-3814св22) викладено правовий висновок: наявність протягом тривалого часу (майже 10 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від від 10 січня 2024 року у справі №569/6234/22 (провадження № 61-2690св23) дійшов висновку, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови повернення виконавчого документа стягувачу, знищення виконавчого провадження за закінченням строку його зберігання та відсутність майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Встановлено, за результатами пошуку виконавчих проваджень в автоматизованій системі виконавчих проваджень відсутні відкриті провадження стосовно позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Враховуючи, що ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, від 01 червня 2010 року у справі №2-11289/10, на підставі якої і було накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 , була скасована ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2010 року та рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області 12 травня 2016 року в задоволенні позову АТ КБ Приватбанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - було відмовлено в повному обсязі, а також враховуючи, що відкриті виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_1 відсутні, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для продовження обтяження на спірне майно.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Доводи апеляційної скарги АТ КБ Приватбанк про наявність підстав збереження обтяження на спірне майно позивачів є необґрунтованими та безпідставними.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність позовних вимог спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Доводи апеляційної скарги стосовно неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, неправильного застосування судом норм матеріального є безпідставними.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариствакомерційний банкПриватбанк - залишити без задоволення.

Заочне рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2024 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І.А.Єлізаренко

Судді М.О.Макаров

О.В.Свистунова