Рішення

від 09.05.2024 по справі 400/1244/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 травня 2024 р. № 400/1244/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тяннікової А.С., представника позивача Костенюк М.В., представника третьої особи Єрохіної Т.Г. за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області - про визнання протиправним та скасування наказу № 405 від 13.12.2023,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр або відповідач) від 13.12.2023 № 405 «Про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника».

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача позивач вказав Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - Управління або третя особа).

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , зокрема, зазначив, що при прийнятті рішення відповідач не врахував заперечення позивача. Факт вчинення позивачем порушення, що, відповідно до законодавства, є підставою для анулювання сертифіката, не доведений. ОСОБА_1 вказав на те, що спірний наказ не відповідає вимогам щодо обґрунтованості та вмотивованості.

Ухвалою від 14.02.2024 суд відкрив провадження у справі, постановив розглядати її за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 19.03.2024, встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, зобов`язав відповідача подати документи, на підставі та з урахуванням яких було видано спірний наказ.

У відзиві (арк. 55-59) відповідач позовні вимоги заперечив, вказав на наявність правових підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства у сфері землеустрою та на дотримання відповідної процедури.

Третя особа подала пояснення (арк. 38-44), в яких позовні вимоги заперечила. Також, на думку Управління, позов ОСОБА_1 підлягає поверненню на підставі пункту 4 часини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою від 19.03.2024 (арк. 79-80) суд відклав підготовче засідання на 09.04.2024, вдруге зобов`язав відповідача подати докази, установив участь представника відповідача у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Ухвалами від 09.04.2024 (арк. 131-132, 123) суд відмовив у задоволенні клопотання третьої особи (арк. 64-65) про зупинення розгляду справи; закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 23.04.2024.

18.04.2024 до суду надійшло клопотання третьої особи про долучення доказів (арк. 137-138).

19.04.2024 до суду надійшло клопотання третьої особи про витребування доказів (арк. 145-146). Ухвалою від 19.04.2024 у задоволенні цього клопотання суд відмовив (арк. 169-170).

19.04.2024 до суду надійшло клопотання третьої особи про зупинення розгляду справи (арк. 154-155). Ухвалою від 23.04.2024 у задоволенні цього клопотання суд відмовив (арк. 181-182).

В судовому засіданні 23.04.2024 було оголошено перерву до 09.05.2024.

Ухвалою від 07.05.2024 (арк. 196-197) суд задовольнив клопотання третьої особи (арк. 193) про участь її представника у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

В судове засідання 09.05.2024 прибула представник позивача; представник третьої особи брала участь у судовому засіданні в режимі відоконференції. Відповідач участь свого представника не забезпечив.

03.05.2024 до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (арк. 187). Причиною для відкладення вказано перебування представника відповідача у відпустці з 06.05.2024 до 21.05.2024.

Суд у задоволенні клопотання відмовив, оскільки дату судового засідання (09.05.2024) було узгоджено всіма представниками 23.04.2024. Представник Держгеокадастру 23.04.2024 надав пояснення та відповіді на питання суду і представника позивача. У відповідача як у суб`єкта владних повноважень була можливість забезпечити участь іншого представника для участі у судовому засіданні 09.05.2024.

В судовому засіданні представник позивача вимоги адміністративного позову підтримала, представник Управління просила у задоволенні позову відмовити.

Як встановлено судом, 26.03.2013 Державне агентство земельних ресурсів України видало ОСОБА_1 кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника (№ 002968, арк. 13).

01.11.2023 Управління надіслало до Держгеокадастру лист № 21-14-0.12-3827/2-23 «Про вжиття заходів» (далі - Лист від 01.11.2023, арк. 95-96), в якому, з посиланням на те, що «… ФОП ОСОБА_1 і на далі перебуває у стані безперервного продовження вчинення протиправних дій, що свідчить про системність та здійснення триваючих в часі правопорушень …», просило розглянути «… питання стосовно скасування сертифікатів ОСОБА_1 : кваліфікований сертифікат інженера-землевпорядника № 002968 від 26.03.2013 року, свідоцтво про підвищення кваліфікації серія НОМЕР_1 від 01.08.2021 року за порушення вимог земельного законодавства, встановлених норм та стандартів у сфері землеустрою …».

24.11.2023 ОСОБА_1 надіслав до Держгеокадастру (Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, далі - Комісія) заяву (заперечення), зміст якої просив врахувати під час розгляду Листа від 01.11.2023 (арк. 27-28).

30.11.2023 відбулося засідання Комісії, результати якої було оформлено протоколом № 11 (далі - Протокол, арк. 111-114).

Відповідно до Протоколу, Комісія, за результатами розгляду Листа від 01.11.2023 і доданих до нього документів, а також заперечень ОСОБА_1 , прийняла рішення - звернутися до Держгеокадастру щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 .

Це рішення Комісія мотивувала таким: «… розглянувши долучену до скарги копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Миколаївська область, Вітовський район, Партизанська сільська рада, дана документація розроблена на підставі заяви гр. ОСОБА_2 від 02.04.2020 року, технічного завдання, затвердженого 02.04.2020 року та копії державного акту на право приватної власності на землю від 14.04.2004 р. серії №534952, зареєстрованого в книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за № 213 площею 24,37 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (державний акт червоного кольору, тобто старого зразка). Також до скарги долучено копію книги реєстрації державних актів, де під номером 213 наявний запис на гр. ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 12,27 га, серія МК №061645 від 14.04.2004 р. Також долучено копію державного акту серія МК №061645 від 14.04.2004 р. на гр. ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 12,27 га (державний акт зеленого кольору). Згідно Постанови КМУ від 02.04.2002 р. №449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» затверджено форму державного акту на право приватної власності. Отже, з вищенаведеного можна зробити висновок, що державний акт, який наявний в технічній документації та датований 2004 роком не відповідає Постанові КМУ від 02.04.2002 р. №449. Тобто, сертифікований інженер-землевпорядник, який займається діяльністю у сфері землеустрою мав знати що дана форма акту вже не чинна з 2002 року …».

16.12.2023 Голова Комісії надіслала до Держгеокадастру «Подання про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженера-землевпорядника» (№ 21-28-0.23-159/61-23-КФК, далі - Подання, арк. 97-98) про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, виданого ОСОБА_1 . До Подання був доданий витяг з Протоколу.

06.12.2023 керівник Держгеокадастру видав наказ № 405 «Про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника» (далі - Наказ, арк. 16), правомірність якого оскаржується позивачем.

У преамбулі Наказу зазначені підстави для його видання: частина дев`ятнадцята статті 66, частина третя статті 661, частини друга, третя статті 68 Закону України «Про землеустрій», пункт 16 розділу ІІІ Порядку роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.10.2021 № 317 «Про питання сертифікації інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів», Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 № 1302), Подання.

Частиною дев`ятнадцятою статті 66 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV «Про землеустрій» (далі - Закон № 858) встановлено, що кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у тому числі, за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону.

Відповідно до частин першої, абзаців першого другого частини другої, частини третьої статті 68 Закону № 858, особи, винні в порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом.

Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що регулює державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав:

встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

У пункті 10 розділу IV затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.10.2021 № 317 «Порядку роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженерна-землевпорядника» (далі - Порядок 317) вказано, що за результатами розгляду письмового звернення Комісія у випадках, визначених законом, приймає мотивоване рішення про внесення подання Держгеокадастру про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника або рішення про відмову у внесенні подання.

Як вказано вище, відповідно до Протоколу, мотивами для прийняття Комісією рішення про внесення Подання є порушення, що на думку Комісії, допустив ОСОБА_1 під час виготовлення у 2020 році технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 .

Інших обставин (зазначених у Листі фактів оформлення позивачем у 2022 та у 2023 роках технічної документації за онлайн заявами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) Комісія 30.11.2023 не встановлювала, висновків щодо порушень не зробила. Відповідні докази до Листа не були додані (згідно з переліком додатків, третя особа надіслала лише ті документи, що мають відношення до земельної ділянки ОСОБА_2 ).

З урахуванням цього суд визнав, що доданий до клопотання третьої особи від 18.04.2024 доказ - повідомлення про підозру від 11.04.2024 (арк. 141-144), у тексті якого відсутня інформація, що має відношення до технічної документації, яку ОСОБА_1 виготовив у 2020 році на підставі заяви ОСОБА_2 , не є належним.

Згідно з Протоколом, Комісія встановила, що 18.06.2020 за заявою ОСОБА_2 , на підставі технічної документації, яку розробив ОСОБА_1 (арк. 99-110), здійснено «… формування та реєстрацію земельної ділянки з присвоєнням кадастрового номеру 4823383700:03:000:0375, правовстановлюючим документом на земельну ділянку зазначено державний акт на право приватної на землю (серія РЗ№534925 від 14.04.2004 року) …».

Як вказано у «Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності» (далі - Витяг, арк. 90), державну реєстрацію земельної ділянки із зазначеним кадастровим номером площею 24,37 га 26.06.2020 здійснив відділ у Вітовському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

23.09.2020 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 24,37 га, кадастровий номер - 4823383700:03:000:0375, цільове призначення - для ведення сільськогосподарського виробництва.

Згідно з Витягом, підстава для державної реєстрації - державний акт на право приватної власності на землю серія та номер: РЗ 534925, виданий 14.04.2004, видавник: Партизанська сільська Рада народних депутатів Жовтневого району Миколаївської області.

Саме на підставі цього акта (далі - Акт 534925, арк. 93) ОСОБА_8 розробив за заявою ОСОБА_2 технічну документацію.

Акт 534925 має назву - «Державний акт на право приватної власності на землю», ним засвідчено передачу ОСОБА_2 у приватну власність, на підставі рішення 15 сесії 6 скликання Партизанської сільської Ради народних депутатів від 25.09.2001 № 8, земельної ділянки площею 24,37 га, розташованої на території Партизанської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт 534925 було видано головою Партизанської сільської Ради народних депутатів Петрушковою Г.Б. , дата видачі - 14.04.2004, номер реєстрації у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю - 213. У тексті Акта 534925 вказано, що його другий примірник зберігається у Жовтневій районній Раді народних депутатів.

У Протоколі вказано, що «… в подальшому, перевіривши Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди та інші документи Державного реєстру земель, що велися до 01.01.2013 року, виявлено, що в них відсутні відомості про реєстрацію та видачу Садовському державного акту на право власності на землю серії РЗ №534925 від 14.04.2004 на земельну ділянку площею 24,37 га. Другий примірний державного акту (архівний) відсутній в структурному підрозділі ГУД у Миколаївській області. Чисті бланки державних актів на право приватної власності на землю серії РЗ на заповнення розробникам та подальшу видачу громадянам документації із землеустрою з 2002 року не передавались. При цьому встановлено факт реєстрації в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №213 від 14.04.2004 за ОСОБА_2 державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №061645 на земельну ділянку площею 12,27 га. Другий примірник (архівний) зберігається в структурному підрозділі ГУД у Миколаївській області. Форма бланку державного акту відповідає зразку встановленого постановою КМУ від 02.04.2002 №449 «Про затвердження форм державного акту на право власності на земельну ділянку та державного акту на право постійного користування земельною ділянкою» (чисті бланки видавались до заповнення після 2002 року) …».

Акт 061645 (арк. 88-89) має назву - «Державний акт на право власності на земельну ділянку», ним засвідчено, що ОСОБА_2 , на підставі розпорядження Жовтневої районної державної адміністрації від 24.03.2003 № 169-р, є власником земельної ділянки площею 12,27 га, розташованої на території Партизанської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт 061645 було видано головою Жовтневої райдержадміністрації Стахорським О.М. , дата видачі - 14.04.2004, номер реєстрації в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі - 213. У тексті Акта 061645 вказано, що його другий примірник зберігається у Жовтневому районному відділу земельних ресурсів.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Як вказано вище, датою видачі Акта 534925 і Акта 061645 є 14.04.2004.

Форма Акта 534925 відповідає формі, що була затверджена постановою Верховної Ради Української РСР від 13.03.1992 № 2201-ХІІ «Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею» (далі - Постанова ВР).

Частиною першою статті 126 Земельного кодексу України (від 25.10.2001 № 2768-ІІІ, дата набрання чинності - 01.01.2002) було встановлено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності зі статтею 126 Земельного кодексу України 02.04.2002 Кабінет Міністрів України постановою № 449 затвердив форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою. Пунктом 2 цієї постанови було встановлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Пунктом 2 постанови від 22.05.2003 № 882-IV «Про стан дотримання законодавства України щодо видачі державних актів на право власності на землю, сертифікатів на право на земельну частку (пай) та їх обігу; про дотримання законодавства України щодо виділення в натурі (на місцевості), використання та обігу земельних ділянок сільськогосподарського призначення» Верховна Рада рекомендувала Кабінету Міністрів України забезпечити видачу громадянам та юридичним особам, які отримують земельні ділянки у власність, державних актів на право власності на земельну ділянку, форму яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року № 449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою».

Постанова ВР втратила чинність 08.01.2004 (дата набрання чинності Законом України від 11.12.2003 № 1377-IV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»).

З урахуванням цього суд встановив, що видача у квітні 2004 року акта на право приватної власності на землю за формою, що була затверджена Постановою ВР, при тому, що згідно з пунктом 1.2 розділу 1 затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 № 43 «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі» (у відповідній редакції) було передбачено, що форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року № 449, не відповідала законодавству.

При цьому, форма Акта 061645 відповідає формі, що була затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 № 449.

Проте, на думку суду, цей факт не доводить правомірність Наказу.

Суд зазначив, що ані у Протоколі, ані у Наказі не зазначено, яку норму законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру порушив ОСОБА_1

Частинами другою - четвертою статті 28 Закону № 858 (у редакції, що була чинною у квітні 2020 року) встановлено, що розробники документації із землеустрою зобов`язані:

а) дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою;

б) інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою;

в) виконувати всі умови договору;

г) виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

Розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.

У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійснення землеустрою розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.

У частині десятій статті 55 Закону № 858 вказано, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, серед іншого, копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку.

Такий документ - Акт 534925 позивачу був наданий замовником - ОСОБА_2 . До обов`язків інженера-землевпорядника не входить встановлення достовірності документа, що посвідчує право на земельну ділянку.

Відповідними повноваженнями наділений Державний кадастровий реєстратор. Так, у частині п`ятій статті 24 Закону України від 07.07.2011 № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» вказано, що Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви перевіряє відповідність документів вимогам законодавства, та, у разі невідповідності поданих документів вимогам законодавства, приймає рішення про відмову у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки (частина шоста статті 24).

Крім того, суд врахував те, що, відповідно до пункту 11 розділу IV Порядку № 317, рішення Комісії оформлюється протоколом, який підписується головою Комісії та секретарем Комісії. У наданому відповідачем витягу з Протоколу підпис секретаря Комісія відсутній, що ставить під сумнів допустимість цього доказу.

Суд відхилив доводи Управління про наявність підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 . Як вказано вище, відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не надав доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спору у випадках, в яких законом визначено обов`язковість досудового врегулювання, або на момент звернення позивача із позовом не сплив визначений законом строк для досудового врегулювання спору.

Частиною четвертою статті 68 Закону № 858 встановлено, що рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку. Норми про те, що зверненню до суду має передувати адміністративне оскарження, тобто вимоги щодо обов`язковості досудового врегулювання, Закон № 858 не містить.

Посилання Управління на статтю 79 («Суб`єкт розгляду скарги») Закону України від 17.02.2022 № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» суд визнав недоречними. Відповідно до статті 18 цього Закону, особа має право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності адміністративного органу в порядку адміністративного оскарження відповідно до цього Закону та/або в судовому порядку. Адміністративний орган зобов`язаний повідомити особу про спосіб, порядок і строк оскарження адміністративного акта, який негативно впливає на право, свободу чи законний інтерес особи. У повідомленні позивачу від 15.12.2023 (арк. 17) Держгеокадастр, з посиланням на частину четверту статті 68 Закону № 858, вказав, що рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.

З урахуванням викладеного суд встановив, що відповідач не довів факт порушення ОСОБА_1 законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру та дійшов висновку, що Наказ не відповідає критеріям, які наведені у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що є підставою для визнання Наказу протиправним та його скасування.

Судові витрати (сплачена позивачем сума судового збору), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) до Державної служби України з питань геодезії,картографії та кадастру (вул. Хороброго Святослава, 3, м. Київ, 03151, ідентифікаційний код - 39411771) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 13.12.2023 № 405 "Про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань геодезії,картографії та кадастру (вул. Хороброго Святослава, 3, м. Київ, 03151, ідентифікаційний код - 39411771) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Датою складення повного судового рішення є дата його ухвалення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Дата складення повного судового рішення - 24.06.2024.

Суддя В.В. Птичкіна