Постанова

від 26.12.2024 по справі 400/1244/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/1244/24

Головуючий першої інстанції Птичкіна Н.В..

Час та місце ухвалення судового рішення « 12:37», м. Миколаїв

Повний текст судового рішення складений 24.06.2024р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

09.02.2024р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу від 13.12.2023р. №405 «Про анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем безпідставно притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки на інженера-землевпорядника під час розробки документації із землеустрою не покладено обов`язку перевірки дійсності (правомірності видачі) державного акту на право приватної власності на землю, який відповідно до Земельного кодексу України посвідчує право власності на земельну ділянку.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.05.2024р. позов задоволений з підстав того, що відповідач не довів факту порушення ОСОБА_1 законодавства у сфері землеустрою, а оскаржуваний наказ не відповідає критеріям, які наведені у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких посилаються на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянти зазначають про необґрунтованість рішення суду першої інстанції, оскільки інженер-землевпорядник ОСОБА_1 в порядку ст.28 Закону України «Про землеустрій» несе відповідальність за розробку документації із землеустрою на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 №534925 від 14.04.2004р., відомості про який відсутні у відповідних книгах реєстрації.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.03.2023р. Державним агентством земельних ресурсів України (нині - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру) видано ОСОБА_1 кваліфікаційний сертифікат інженера землевпорядника №002968.

Листом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 01.11.2023р. №21-14-0.12 повідомлено Кваліфікаційну комісію з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо розгляду питання про скасування сертифікату інженера-землевпорядника ОСОБА_1 у зв`язку із виготовленням технічної документації на земельну ділянку на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 №534925 від 14.04.2004р. /а.с.95/

24.11.2023р. ОСОБА_1 направив до Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру заперечення на вищезазначену скаргу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області посилаючись на відсутність порушень земельного законодавства з його боку, оскільки до його повноважень не входить перевірка наявності записів про державні акти на право власності на землю у відповідних книгах реєстрації, які не перебувають у його розпорядженні. /а.с.27-28/

30.11.2023р. на засіданні Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру вирішено звернутися з поданням до Держгеокадастру щодо анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 26.03.2023р. №002968. /а.с.19-26/

06.12.202р. Кваліфікаційна комісія з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника внесла до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру подання №21-2/-0.23.-23-КФК про анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 26.03.2023р. №002968. /а.с.97-98/

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 13.12.2023р. №405, відповідно до ч.ч.19 ст.66, ч.3 ст.66-1, ч.ч.2 та 3 ст.68 Закону України «Про землеустрій» та на підставі подання Кваліфікаційної комісії від 06.12.2023р. №21-28-0.23-159/61-23-КФК, анульовано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 26.03.2023р. №002968. /а.с.16/

Не погоджуючись з вищезазначеним наказом про анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України «Про землеустрій» від 22.05.2003р. №858-IV (надалі - Закон №858-IV ) та Порядком роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28.07.2017р. №392 (надалі - Порядок №392).

Статтею 184 ЗК України визначено, що землеустрій передбачає: а) встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, землеволодінь і землекористувань; б) розробку загальнодержавної і регіональних програм використання та охорони земель; в) складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель відповідних адміністративно-територіальних одиниць; г) обґрунтування встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами; д) складання проектів відведення земельних ділянок; е) встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок; ж) складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель; з) розроблення іншої землевпорядної документації, пов`язаної з використанням та охороною земель; і) проведення топографо-геодезичних, картографічних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земель; ї) визначення самозалісених ділянок.

Землеустрій здійснюється суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, а також коштів громадян та юридичних осіб. Землеустрій здійснюється відповідно до закону (стаття 185 ЗК України).

Закон №858-IV визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

Пунктом «г» ч.1 ст.14 Закону № 858-IV передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у сфері землеустрою, належать здійснення сертифікації інженерів-землевпорядників, утворення Кваліфікаційної комісії та ведення Державних реєстрів сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів.

Згідно із ч.1 ст.25 Закону №858-IV (тут і далі - в редакції, чинній на момент виготовлення позивачем документації із землеустрою) документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону № 858-IV відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується: у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою; в електронній формі - електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, згідно із законодавством про використання електронного цифрового підпису.

Відповідно до ст.60 Закону № 858-IV (тут і далі - в редакції чинній на момент прийняття відповідачем спірного рішення) державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, при розробленні документації із землеустрою здійснюється органами, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до повноважень, визначених законом.

Частиною 3 ст.66 Закону №858-IV встановлено, що відповідальними особами за якість робіт із землеустрою можуть бути лише сертифіковані інженери-землевпорядники.

Відповідно до ч.19-21 ст.66 Закону №858-IV кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин: а) за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника; б) у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою; в) за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону; г) на підставі свідоцтва про смерть.

Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду.

Рішення про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника може бути оскаржено до суду.

Статтею 68 Закону №858-IV передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом.

Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав:

встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;

наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення;

з`ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Основні засади роботи Кваліфікаційної комісії визначено Порядком №392 (тут і далі - в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу).

Відповідно до п.5 р.І Порядку №392 до повноважень Кваліфікаційної комісії належать: розгляд заяв, документів та матеріалів, що надійшли до Кваліфікаційної комісії, прийняття рішень про допуск осіб, що подали зазначені документи, до складання кваліфікаційного іспиту; організація і проведення кваліфікаційних іспитів фізичних осіб, які бажають отримати кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста; встановлення вимог до програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів; здійснення контролю за якістю професійної підготовки сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів; затвердження переліку питань до кваліфікаційних іспитів та в разі потреби внесення змін до зазначеного переліку; прийняття рішень про видачу кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста, їх дублікатів; розгляд письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою та топографо-геодезичної і картографічної діяльності стосовно професійної діяльності сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів, а також актів, складених за результатами здійснених Держгеокадастром заходів державного нагляду (контролю); прийняття рішень про внесення подання до Держгеокадастру стосовно анулювання чи зупинення дії сертифіката інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста; у разі потреби звернення до відповідних уповноважених органів з метою вирішення питань, що належать до її компетенції.

Згідно з п.1 р.ІІ Порядку №392 організаційною формою роботи Кваліфікаційної комісії є засідання, які проводяться в міру надходження документів або виникнення питань, розгляд яких потребує прийняття рішення, але не рідше один раз на місяць.

Пунктами 6 та 7 р.ІІ Порядку №392 передбачено, що рішення Кваліфікаційної комісії приймаються шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів присутніх на її засіданні та оформлюються протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени Кваліфікаційної комісії. Член Кваліфікаційної комісії, який не погоджується з прийнятим Кваліфікаційною комісією рішенням, висловлює окрему думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу. Рішення Кваліфікаційної комісії може бути оскаржено в суді.

Пунктами 19 та 20 р.ІІІ Порядку №392 передбачено, що Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання до Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав:

- грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою;

- рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;

- наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини;

- з`ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держгеокадастр приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.

Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється Держгеокадастром: за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника; у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою; за поданням Кваліфікаційної комісії у разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 Закону №858-IV; на підставі свідоцтва про смерть.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що законодавець наділив Держгеокадастр повноваженнями здійснювати державний нагляд у сфері землеустрою та приймати рішення про анулювання кваліфікаційного сертифіката на підставі відповідного подання Кваліфікаційної комісії.

Що стосується факту порушення позивачем вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою при складанні ним документації із землеустрою, колегія суддів виходить із такого.

У справі, яка розглядається, судом встановлено, що листом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 01.11.2023р. №21-14-0.12 повідомлено Кваліфікаційну комісію з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо розгляду питання про скасування сертифікату інженера-землевпорядника ОСОБА_1 у зв`язку із виготовленням у 2020 році технічної документації на земельну ділянку на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 №534925 від 14.04.2004р. /а.с.95/

Колегія суддів зазначає, що будь-яке рішення (дії) суб`єкта владних повноважень має бути законним та обґрунтованим, прийнятим чи вчиненим в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія суддів вважає, що до події (факту), яка відбулась 02.04.2020р. за участі сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 підлягає застосуванню законодавство України, яке було чинним станом на цей момент.

Враховуючи зазначене, анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 за поданням Кваліфікаційної комісії могло бути здійснено за умови наявності в діях позивача ознак грубого порушення вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою (відповідно до абз.2 ч.2 ст.68 Закону №858-IV в редакції, чинній станом на 02.04.2020р.).

Перевіряючи оскаржуваний наказ на відповідність наведеним у ст.2 КАС України критеріям, колегія суддів виходить із такого.

Стаття 68 Закону №858-IV передбачала, що кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) на підставі, зокрема, встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

У справі, що розглядається, Кваліфікаційна комісія Держгеокадастру, вирішуючи питання про звернення до Держгеокадастру з поданням про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 26.03.2023р. №002968, застосувала вищезазначену норму права та зазначила, що нею встановлено факт порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, а саме ст.28 Закону №858-IV, що призвело до порушення прав та законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади.

Розглядаючи питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальної, Кваліфікаційна комісія дійшла до того, що 18.06.2020р. за онлайн-заявою ОСОБА_2 на підставі технічної документації, розробленої ФОП ОСОБА_1 здійснено формування та реєстрацію земельної ділянки з присвоєнням кадастрового номеру 4823383700:03:000:0375, правовстановлюючим документом на земельну ділянку зазначено державний акт на право приватної власності на землю (серія Р3№534925 від 14.04.2004р.).

За змістом ст.28 Закону №858-IV (тут і надалі в редакції, чинній на момент розробки позивачем документації із землеустрою) розробники документації із землеустрою мають право: а) виконувати роботи із складання документації із землеустрою; б) погоджувати із замовником наукові, технічні, економічні та інші вимоги до документації із землеустрою, строк виконання робіт, їх вартість та порядок оплати; в) вимагати індексації вартості виконаних робіт із землеустрою в порядку, встановленому законом; г) авторства на створену ними документацію із землеустрою; ґ) здійснювати авторський нагляд за реалізацією заходів, передбачених документацією із землеустрою; д) вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням документації із землеустрою і призводять до нецільового використання земель та їх псування; е) вносити пропозиції щодо оновлення застарілої або розробки нової документації із землеустрою.

Розробники документації із землеустрою зобов`язані: а) дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою; б) інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою; в) виконувати всі умови договору; г) виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

Розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.

У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.

В подальшому, перевіривши Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди та інші документи Державного реєстру земель, що велися до 01.01.2013р., виявлено, що в них відсутні відомості про реєстрацію та видачу ОСОБА_2 державного акту на право власності на землю серії РЗ №534925 від 14.04.2004р. на земельну ділянку площею 24,37 га. Другий примірник державного акту (архівний) відсутній в структурному підрозділі Держгеокадастру.

При цьому встановлено факт реєстрації в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №213 від 14.04.2004 за ОСОБА_2 державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №061645 на земельну ділянку площею 12,27 га. Другий примірник (архівний) зберігається в структурному підрозділі Держгеокадастру.

Після проведення в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки, ОСОБА_2 в 2020 році, на підставі розробленої ФОП ОСОБА_1 документації із землеустрою, зареєстрував за собою в органах державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4823383700:03:000:0375 площею 24,37 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Тобто, фактично ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за розробку документації із землеустрою ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на землю серії РЗ №534925 від 14.04.2004р. на земельну ділянку площею 24,37 га, записи про який відсутні у Книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди та інші документи Державного реєстру земель, що велися до 01.01.2013р.

Так, статтею 78 ЗК України передбачено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року (з дня набрання чинності Земельним кодексом України), земельні ділянки не повертаються.

Згідно ст.126 ЗК України (у редакції до 07.07.2011р.) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Як вбачається з наданого відповідачем державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ №534925 від 14.04.2004р., ОСОБА_2 на підставі рішення 15 сесії 6 скликання Партизанської сільської ради народних депутатів від 25.09.20011р. №8 передано у приватну власність земельну ділянку 24,37га в межах згідно плану. /а.с.93/

Відповідачем не надано жодних належних доказів не видачі ОСОБА_2 посадовою особою Партизанської сільської ради народних депутатів вищезазначеного державного акту на землю, протиправності дій щодо його видачі, або витребування вказаної земельної ділянки із незаконного володіння заявника.

Крім того, матеріалами справи підтверджується проведення державної реєстрації вказаної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі із присвоєнням кадастрового номеру 4823383700:03:000:0375.

Згідно ст.1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (у редакції чинній на момент державної реєстрації спірної земельної ділянки (18.06.2020р.) Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Статтею 2 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель; здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі; формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів; справлянні плати за землю.

Відповідно до ст.ст.20, 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.

Відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених ст.79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні;

на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до ст.107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками;

на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель;

на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Згідно ч.ч.1-6 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності);

замовником технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (у разі внесення до Державного земельного кадастру за результатами проведення інвентаризації земель масиву земель сільськогосподарського призначення відомостей про земельну ділянку, що входить до такого масиву).

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, а в разі подання заяви в електронній формі - надсилається засобами телекомунікаційного зв`язку.

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; а результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Отже, законодавством покладено саме на державного кадастрового реєстратора обов`язок перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства, зокрема, і щодо визначення меж земельної ділянки, а підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки передбачено, зокрема, невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Однак, матеріали справи не містять жодних доказів скасування державної реєстрації земельної ділянки із кадастровим номером 4823383700:03:000:0375 здійсненої на підставі розробленої позивачем технічної документації, що свідчить визнання державою та офіційність таких відомостей про земельну ділянку.

Тобто, відповідачами не надано належних і достатніх доказів порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, що свідчить про необґрунтованість оскаржуваного наказу.

Також, вирішуючи питання про застосування строків давності притягнення до відповідальності у вигляді позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання), передбаченої ч.2 ст.68 Закону №858-IV, колегія суддів вважає необхідним вказати на таке.

У практиці, зокрема, адміністративного судочинства застосовується загальний принцип in dubio pro tributario (пріоритет з найбільш сприятливим для особи тлумаченням норми права): у разі якщо норма закону або іншого нормативного акта, виданого на основі закону, або якщо норми різних законів або нормативних актів дозволяють неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків особи у її взаємовідносинах з державою (в особі відповідних суб`єктів владних повноважень), тлумачення такого закону здійснюється на користь особи (суб`єкта приватного права).

Як вже було зазначено вище, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

У справі, яка розглядається, судом встановлено, і це не заперечується учасниками справи, що факт засвідчення позивачем своїм підписом документації із землеустрою мав місце 02.04.2020р.

При цьому, оскаржуваний позивачем наказ Дергеокадастру від 13.12.2023р. №405 був прийнятий у строк понад три роки з моменту вчинення ним дій, за які його було притягнуто до відповідальності.

Колегія суддів зазначає, що з метою перевірки спірних рішень на відповідність критеріям, визначеним в ст.2 КАС України, необхідно встановити, до якого виду відповідальності належать заходи впливу, встановлені ч.2 ст.68 Закону №858-IV.

Дисциплінарна відповідальність - це різновид юридичної відповідальності, що передбачає застосування спеціальних заходів або покарань (дисциплінарних стягнень) до особи, за вчинення нею дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні цією особою своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором або нормативно-правовими актами, що регулюють професійну діяльність такої особи.

Враховуючи наведене вище, дисциплінарну відповідальність (залежно від джерела правового регулювання) можна умовно поділити на два види: 1) загальну, яка врегульована нормами Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) та правилами внутрішнього трудового розпорядку і яка застосовується до всіх працівників, окрім тих, для кого дисциплінарна відповідальність визначена спеціальними актами законодавства; 2) спеціальну, яка передбачає застосування певних заходів впливу до осіб залежно від їхньої посади, специфіки роботи або характеру порушень і яка визначена спеціальними нормативно-правовими актами.

Закон не визначає, до якого саме виду юридичної відповідальності належать заходи впливу за правопорушення, передбачені ч.2 ст.68 Закону №858-IV.

Кваліфікуючи вид цієї відповідальності, суд бере до уваги: 1) мету відповідальності - покарання особи за дії, вчиненні нею під час виконання своїх професійних обов`язків; 2) вид стягнення - анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника; 3) наслідок для винної особи - позбавлення можливості виконувати роботи, пов`язані з виготовленням документації із землеустрою; 4) джерело регулювання - спеціальний закон.

Враховуючи вищенаведені ознаки, а також пріоритетність тлумачення норм закону, яке повинно у найбільшій мірі відповідати інтересам людини, колегія суддів дійшла висновку, що відповідальність, передбачена ч.2 ст.68 Закону №858-IV, належить до дисциплінарної відповідальності.

Нормами Закону №858-IV не визначено строк протягом якого на сертифікованого інженера-землевпорядника може бути накладено стягнення у вигляді анулювання відповідного кваліфікаційного сертифіката, разом з тим, в силу положень ч.6 ст.7 КАС України, вважає, що в цьому випадку за аналогією підлягають застосуванню норми КЗпП України.

Відповідно до ч.2 ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

При цьому, до відповідальності у вигляді анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника позивача було притягнуто у строк понад три роки з моменту вчинення ним відповідних дій (засвідчення підписом виготовленої документації із землеустрою).

Колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуваний наказ Держгеокадастру прийнятий без дотримання встановлених законом вимог щодо строку притягнення особи до відповідальності, отже, не відповідає критеріям, визначеним у ст.2 КАС України.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 протиправно притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника.

Отже, при розгляді справи суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для справи, а тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.139, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Державну служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. КрусянСудді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв