Ухвала

від 24.06.2024 по справі 545/3310/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 червня 2024 року

м. Київ

справа № 545/3310/21

провадження № 61-778св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Барбус-ЛС» про звільнення, примусове стягнення заборгованості та виплату заробітної плати, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 30 травня 2023 року у складі судді Гальченко О. О. та постанову Полтавського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Обідіної О. І., Бутенко С. Б., Прядкіної О. В.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Барбус-ЛС» (далі - ПП «Барбус-ЛС») про звільнення, примусове стягнення заборгованості та виплату заробітної плати.

Заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 30 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 30 травня 2023 року, постанову Полтавського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року скасувати та направити справу на новий розгляд до районного суду.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) та постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 446/509/16-ц (провадження № 61-590св17), від 03 жовтня 2018 року у справі № 753/20243/16-ц (провадження № 61-36489св18), від 13 листопада 2019 року у справі № 216/352/16-ц (провадження № 61-28299св18), від 21 грудня 2019 року у справі № 243/10489/17-ц (провадження № 61-46423св18), від 22 квітня 2020 року у справі № 199/8766/18, від 13 липня 2020 року у справі № 753/10840/19, від 21 серпня 2020 року у справі № 822/1037/18, від 07 лютого 2022 року у справі № 759/1933/20 (провадження № 61-11175св21), від 16 червня 2022 року у справі № 569/20510/19 (провадження № 61-13787св20), від 13 вересня 2023 року у справі № 587/1641/21, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Крім того ОСОБА_1 зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази та необґрунтовано відхилили клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

Ураховуючи, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу необхідно розглянути колегією у складі п`яти суддів.

Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Барбус-ЛС» про звільнення, примусове стягнення заборгованості та виплату заробітної плати призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. Ю. Гулейков

Д. Д. Луспеник