Ухвала

від 21.06.2024 по справі 405/2291/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/2291/22

провадження № 1-кс/405/1836/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2024 м. Кропивницький

Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_5 , у справі 405/2291/22, номер провадження 1-кс/405/346/24,

встановив:

20.06.2024 до Ленінського районного суду м. Кіровограда від захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 надійшла заява про відвід слідчому судді Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_5 , у справі 405/2291/22, номер провадження 1-кс/405/346/24.

В обґрунтування заяви про відвід зазначив, що у провадженні слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_5 перебуває клопотання сторони обвинувачення від 21.06.2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12022120000000297 від 17.05.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_5 вчинив дії, що поставили під сумнів неупередженість та об`єктивність слідчого судді при розгляді вказаного клопотання.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду заяви, подавав до суду клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, але не приєднався до відеоконференції.

Від захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 до суду надійшла заява, в якій захисник просив розгляд заяви про відвід слідчого судді проводити без його участі, заяву про відвід підтримує у повному обсязі, просить її задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви про відвід повідомлений належним чином, подавав до суду клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, але з технічних причин не зміг приєднатися.

Прокурор до суду надав заяву, в якій просив розгляд клопотання про відвід слідчого судді проводити без його участі та відмовити в задоволенні клопотання, оскільки в даній заяві відсутні підстави, передбачені ст.75-79 КПК України.

В судове засідання слідчий суддя ОСОБА_5 не з`явився, надав заяву, в якій просить провести розгляд заяви за його відсутності, відвід вважає необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Суд, вивчивши заяву про відвід слідчого судді та матеріали, якими його обґрунтовує захисник, дійшов до наступних висновків.

Встановлено, що в провадженні слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_5 перебуває клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, справа №405/2291/22, номер провадження 1-кс/405/346/24.

Так, положеннями ст. 75 КПК України встановлено перелік підстав, які виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.

Разом з цим, відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000¬XII). Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд рекомендує визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 poку, п. 58).

Крім того, в рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя суддею. Дотримання цієї гарантії забезпечується як правом учасників справи на спростування цієї «процесуальної теореми» шляхом заявлення відводу судді, чим забезпечується його незалежність в кожному окремому провадженні, так і правом судді за наявності визначених процесуальним законодавством підстав заявляти самовідвід.

Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді. Але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази. Особиста думка або незгода з рішеннями судді не є доказом упередженості. У будь-якому випадку, припущення щодо упередженості є правовим питанням, яке має бути винесеним на розгляд суду. За виключенням надзвичайних обставин, заява про справжню або можливу упередженість не є питанням поведінки судді.

Таким чином, підстави для відводу чи самовідводу судді можуть мати не лише беззаперечний об`єктивний критерій, а й бути оціночною категорією, що з одного боку, дає змогу реалізувати конституційний принцип «незалежного розгляду справи суддею», а з іншого - є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.

Отже, за вказаних підстав, суддею під час розгляду заяви захисника про відвід не встановлено наявність фактичних,підтверджених відповіднимидоказами,обставин,які бсвідчили пронаявність підстав, які б породжували обґрунтований сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_5 та неможливості винесення ним об`єктивного судового рішення за участі підозрюваного та його захисників, тому, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про відвід необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.75, 80, 81, 369-372 КПК України, суддя, -

постановив:

У задоволенні заяви захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_5 , головуючого у справі 405/2291/22, номер провадження 1-кс/405/346/24, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_8