Ухвала

від 24.06.2024 по справі 505/361/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 червня 2024 року

м. Київ

справа № 505/361/22

провадження № 61-8298ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянувши питання про прийняття до розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 20 жовтня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, третя особа - Сектор державної реєстрації Балтської міської ради Одеської області, про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 20 жовтня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху, оскільки подана поза межами строку на касаційне оскарження та не відповідає в повній мірі приписам статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту.

За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Касаційна скарга не містить відомостей щодо наявності чи відсутності зареєстрованого електронного кабінету ОСОБА_1 .

За змістом пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі за допомогою електронного сервісу «Електронний суд». У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Заявник додав до скарги копію опису вкладення до листа на ім`я ОСОБА_2 , а також роздруківку з електронної поштової скриньки, за змістом якої копії касаційної скарги були направлені на електронну адресу Куяльницької сільської ради та Сектору державної реєстрації Балтської міської ради.

Проте, такі докази не є належним виконанням пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України з огляду на те, що за змістом частини сьомої статті 43 ЦПК України особа зобов`язана надати суду касаційної інстанції докази надсилання копій касаційної скарги іншим учасникам справи виключно за умови подання касаційної скарги за допомогою електронного сервісу системи «Електронний суд». У разі подання касаційної скарги за допомогою засобів поштового зв`язку процесуальний закон зобов`язує особу надавати до суду копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

З огляду на зазначене для усунення неведених недоліків заявнику слід надати до суду копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи та надати інформацію щодо наявності чи відсутності зареєстрованого електронного кабінету.

Щодо дотримання заявником строку подання касаційної скарги суд керується такими міркуваннями.

Разом зі скаргою заявник подає заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якої посилається на те, що не був присутній на судовому засіданні, копію судового рішення суд йому не вручив. Про існування оскаржуваної постанови заявнику стало відомо 29 січня 2024 року після звернення з запитом до суду. За таких обставин заявник вважає, що строк на касаційне оскарження був пропущений з поважних причин та просить його поновити.

Відповідно до приписів статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст оскаржуваної постанови складений 25 грудня 2023 року. Останній день строку на касаційне оскарження припав на 24 січня 2024 року. Касаційну скаргу подано 30 травня 2024 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження.

З інформації в Автоматизованій системі документообігу суду, а також в Єдиному державному реєстрі судових рішень суд встановив, що вперше з касаційною скаргою заявник звернувся 20 лютого 2024 року. Ухвалою від 28 лютого 2024 року Верховний Суд залишив касаційну скаргу без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме для надання доказів сплати судового збору та заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з зазначенням інших причин пропуску строку, який був продовжений ухвалою від 04 квітня 2024 року. Ухвалою від 15 травня 2024 року Верховний Суд повернув касаційну скаргу особі, яка її подала, внаслідок невиконання вимог ухвали суду та неусунення в повній мірі недоліків касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

У справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала від 14 жовтня 2003 року)).

Статтею 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана, зокрема, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Поважними причинами пропуску строку є ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Так суд надає оцінку доказам, долученим до касаційної скарги, за змістом яких в матеріалах справи відсутні докази доставки ОСОБА_1 копії постанови, яку суд направляв на адресу електронної пошти. За таких підстав суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 звернувся вперше з касаційною скаргою в межах тридцятиденного строку, протягом якого у нього мав право на поновлення строку на касаційне оскарження.

При цьому, суд наголошує на тому, що попереднє подання касаційної скарги не зупиняє перебіг процесуального строку на касаційне оскарження, визначеного статтею 390 ЦПК України. Особа має довести, внаслідок виникнення яких обставин була позбавлена можливості належним чином виконати вимоги ухвали суду та усунути недоліки касаційної скарги. До того ж, недоліки касаційної скарги та спосіб їх усунення Верховний Суд роз`яснив заявнику в ухвалі від 28 лютого 2024 року, тобто з цього моменту заявнику було відомо про недоліки касаційної скарги та спосіб їх усунення, а отже він мав достатньо часу скористатися належним чином правом на касаційне оскарження.

За наведених обставин, зазначені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 20 жовтня 2022 року та постанови Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року суд не визнає поважними з огляду на те, що ОСОБА_1 мав можливість належним чином виконати вимоги ухвали Верховного Суду в межах строку на касаційне оскарження судового рішення.

Для усунення зазначеного недоліку заявнику слід надати до суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з зазначенням інших причин пропуску строку, належним чином обґрунтованих доказами.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та в контексті вимог статей 185, 393 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 20 жовтня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали до касаційної скарги застосовуються наслідки, передбачені цивільним процесуальним законодавством.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Литвиненко