Рішення

від 20.06.2024 по справі 234/9956/21

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 234/9956/21

Провадження № 2/202/2115/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

20 червня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Мачуського О.М.,

за участю: секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Державного навчального закладу «Краматорське вище професійне торгово-кулінарне училище» - Римаря Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комісії з припинення Державного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне будівельне училище м. Краматорська», Державного навчального закладу «Краматорське вище професійне торгово-кулінарне училище» про поновлення на роботі,-

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2021 року на адресу Краматорського міського суду Донецької області надійшла позовна заява представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 до Міжрегіонального вищого професійного будівельного училища м. Краматорська, Державного навчального закладу «Краматорське вище професійне торгово-кулінарне училище», Комісії з припиненням Державного навчального закладу «Міжрегіонального вищого професійного будівельного училища м. Краматорська» про поновлення на роботі.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач була прийнята на роботу в «Міжрегіональне вище професійне будівельне училище» наказом № 49-ос від 29.10.2010 р. на посаду викладача спецдисциплін будівельного профілю.

Наказом Міністерства освіти і науки України №40 від 12.01.2021 року «Про реорганізацію державного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне будівельне училище м. Краматорська» припинено Державний навчальний заклад «Міжрегіональне вище професійне будівельне училище м. Краматорська» шляхом приєднання до Державного навчального закладу «Краматорське вище професійне торгово-кулінарне училище», який є правонаступником всього майна, прав і зв`язків училища.

У зв`язку з вищезазначеною реорганізацією частину педагогічного персоналу було переведено в «Краматорське вище професійне торгово-кулінарне училище», а позивача наказом від 30.06.2021 р. за № 14-ос звільнено за п.1 ст.40 КЗпП України.

Наказ про звільнення з роботи вважає незаконним, оскільки при звільненні не були дотримані вимоги ст. 49-2 КЗпП України та наказ підписаний особою, як не мала на то повноважень.

Так, попередження про звільнення та Наказ про звільнення підписані директором Міжрегіонального вищого професійного будівельного училища м. Краматорська Саркісяном Вазгіном Вачеєвичем. При цьому, повноваження на підписання вищезазначених документів наказом Міністерства освіти і науки від 12.01.2021 р. за № 40 надано Комісії з припинення Державного навчального закладу «Міжрегіонального вищого професійного будівельного училища м. Краматорська», а повноваження ОСОБА_3 , як виконуваного обов`язки керівника Державного навчального закладу Міжрегіональне вище професійне будівельне училище м. Краматорська припиняються, про що зазначено в п.4 наказу.

Таким чином, позивач вважає, що вона не була попереджена за два місяці про наступне вивільнення уповноваженою на то особою, тобто не було виконано ч.1 ст. 49-2 КЗпП України.

Крім того, відповідачами не були дотримані інші вимоги ст. 49-2 КЗпП України, зокрема щодо переважного права в залишенні на роботі.

Позивач має кваліфікацію "Спеціаліст першої категорії" і безперервний стаж роботи в училищі з 29 жовтня 2010 року, однак її не залишили на роботі, а іншого викладача спецдисциплін будівельного профілю з меншою кваліфікацією та меншим стажем роботи в училищі було залишено на роботі.

Враховуючи наведене, представник позивача просив визнати наказ про звільнення ОСОБА_1 від 30.06.2021 р. № 14-ос незаконними та скасувати. Зобов`язати Комісію з припинення Державного навчального закладу «Міжрегіонального вищого професійного будівельного училища м. Краматорська» працевлаштувати Ли ОСОБА_4 в Краматорське вище професійне торгово-кулінарне училище на посаду, яку вона займала до звільнення з Міжрегіонального вищого професійного будівельного училищі м. Краматорська.

Стягнути з Краматорського вищого професійного торгово-кулінарного училища правонаступника Міжрегіонального вищого професійного будівельного училища м. Краматорська на мою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 липня 2021 р. по день винесення рішення по справі.

Ухвалою судді Краматорського міського суду Донецької області від 05 серпня 2021 року відкрито провадження по справі. Рішення по справі не прийнято.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX зі змінами, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.

Розпорядженням Верховного Суду № 8/0/9-22 від 15.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)», відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість здійснювати правосуддя під час воєнного стану змінено територіальну підсудність судових справ з Краматорського міського суду Донецької області на Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 747/0/15/23 від 25.07.2023 року "Про зміну територіальної підсудності судових справ Краматорського міського суду Донецької області" було змінено з 7 серпня 2023 року територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області шляхом її передачі до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області. Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська продовжує розгляд справ які надійшли до 6 серпня 2023 року включно, у порядку, визначеному частиною сьомою статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 15 березня 2022 року № 8/0/9-22.

Згідно з позицією Ради суддів України, викладеній у рішенні від 05.03.2023 року та на засіданні 17.08.2023 року, судові справи, які станом на день видання Верховним Судом розпорядження від 15.03.2022 року за № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» перебували в провадженні Краматорського міського суду Донецької області, підсудні Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2023 року, для розгляду цивільної справи № 234/9956/21, визначено суддю Мачуського О.М.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Мачуського О.М. від 29.11.2023 року цивільну справу № 234/9956/21 було прийнято до спрощеного позовного провадження.

Представник Державного навчального закладу «Краматорське вище професійне торгово-кулінарне училище» Римар Д.С. 04.01.2024 р. подав до суду Відзив на позовну заяву, згідно якого зазначив, що заперечує проти позовних вимог в повному обсязі.

Пояснив, що Міністерством освіти і науки України наказом від 12.01.2021 № 40 «Про реорганізацію Державного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне будівельне училище м. Краматорська» прийнято рішення припинити Училище шляхом приєднання до Закладу.

Пунктом 3 наказу МОН утворено Комісію з припинення Училища. Згідно з пунктом 4 наказу МОН та відповідно до частини четвертої статті 105 ЦК України установлено, що з моменту призначення Комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами Училища, а повноваження ОСОБА_3 , як виконуючого обов`язки керівника Училища, припиняються.

Пунктом 5 наказу МОН департаменту доручено здійснити заходи щодо увільнення в.о. керівника Училища ОСОБА_3 .

Пунктом 6 наказу МОН Комісії доручено попередити в установленому порядку працівників Ліцею про реорганізацію та забезпечити дотримання їх трудових прав і соціальних гарантій у порядку, визначеному законодавством України, у тому числі повідомити Державну службу зайнятості України про заплановане вивільнення працівників, здійснити інші заходи з реорганізації.

Враховуючи недостатнє законодавче унормування інституту увільнення від роботи, відсутність підстав для дострокового розірвання контракту з ОСОБА_3 , включення ОСОБА_3 до складу Комісії у ролі заступника голови Комісії, наділення Комісії повноваженнями з управління справами Училища, а також не бажання залучених до роботи Комісії осіб брати участь у її роботі на громадських засадах, кадрові рішення відносно ОСОБА_3 департаментом не приймалися.

З метою здійснення заходів з реорганізації Училища, 26 січня 2021 року за місцезнаходженням Закладу у кабінеті директора відбулося засідання Комісії за участі усіх її членів. Під час засідання Комісія уповноважила ОСОБА_3 підписувати в межах компетенції Комісії будь-які документи з питань діяльності Училища, окрім документів з управління бюджетними коштами, що подаються до Державної казначейської служби України та/або її територіальних органів.

Граничний строк уповноваження становив 1 місяць з дня звільнення всіх працівників Училища, повноваженнями з призначення на які чинне законодавство наділяє керівника закладу освіти.

Попередження про майбутнє звільнення позивача та оскаржуваний наказ підписані ОСОБА_3 ..

За таких обставин, твердження представника про незаконність звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю у ОСОБА_3 повноважень підписувати повідомлення та накази Училища є необґрунтованим.

Також посилання представника позивача про недотримання вимог статті 42, 49-2 КЗпП України під час звільнення ОСОБА_1 (позивачу не було запропоновано всі наявні вакантні посади, як на дату попередження про звільнення так і вакансії, які відкрилися до дати звільнення) є надуманим та не відповідає фактичним обставинам справи.

На момент видання наказу МОН штатними розписами Училища та Закладу затверджено 95,4 штатних одиниць та 74,2 штатних одиниць відповідно.

Новий штатний розпис Закладу в результаті реорганізації Училища налічував 146,7 штатних одиниць.

Усі вакантні посади в Закладі за новим штатним розписом були заповнені виключно за рахунок працівників Училища з аналогічними посадами за наявності відповідної професії чи спеціальності. На момент попередження ОСОБА_1 про звільнення вакантні посади в Закладі були відсутні, у зв`язку з чим, запропонувати іншу роботу позивачу можливості не було.

До дати звільнення позивача в Закладі стали вакантними дві посади, а саме: головний бухгалтер та інженер-електронік.

Враховуючи що професія чи спеціальність ОСОБА_1 не відповідала кваліфікаційним вимогам до посад головного бухгалтера або інженера-електроніка, робота на цих посадах їй не пропонувалась.

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підлягає задоволенню.

Крім того, представник зазначив, що через введення на території України режиму воєнного стану, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, веденням активних бойових дій збройних формувань російської федерації на території Донецької області, Заклад не може на належному рівні надавати освітні послуги за своєю юридичною адресою, а саме: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з цим, для можливості організації освітнього процесу в очному форматі заклад тимчасово перемістився до приміщень Гримайлівської санаторної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів Тернопільської обласної ради за адресою: 48210, Тернопільська область, Чортківський район, смт. Гримайлів, вул. Пилипа Орлика, будинок 20.

За тимчасовим місцезнаходженням Закладу відсутня переважна більшість документів з питань діяльності Закладу до 2022 року, у тому числі щодо реорганізації Училища.

Протягом 2022-2023 років приміщення Закладу та Училища на підставі статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» використовувалися представниками Збройних Сил України для потреб оборони. У цей період працівникам та керівництву Закладу повністю або частково обмежувався доступ на територію Закладу та Училища. В наслідок ракетних обстрілів 07.01.2023, 16.07.2023 були пошкоджені навчальні корпуси Закладу та Училища. Після відновлення доступу, виявлялися факти відсутності частини майна та документів Закладу та Училища в місцях їх попереднього зберігання. На сьогоднішній день частина документів вивезена в безпечне місце, а деякі документи знайдено не було.

Представник позивача ОСОБА_2 08.01.2024 року подав до суду Відповідь на відзив, згідно якого зазначив, що позиція Відповідача, викладена у Відзиві на позов є необґрунтованою. Так, включивши директор ОСОБА_3 до складу комісії з припинення, МОН України надало йому повноваження приймати участь в колегіальному прийманні постанов комісії. Відповідно до наказу МОН питання про звільнення працівників повинно було розглядатися на засіданні комісії з припинення. ОСОБА_1 могла бути звільнена не наказом, а постановою комісії.

Попередження про звільнення ОСОБА_1 , також повинно бути за підписом голови комісії з припинення, і рішення про вручення ОСОБА_1 попередження повинно було прийняте постановою комісії. А отже, відповідач не виконав вимоги ч.2 ст.49-2 КЗпП України щодо попередження працівника за два місяця про наступне звільнення.

Крім того, представник позивача зазначив, що ОСОБА_5 (її було залишено на роботі) має кваліфікаційний рівень спеціаліст. При цьому ОСОБА_1 має кваліфікаційної категорії спеціаліст першої категорії. Тобто, ОСОБА_1 має вищу кваліфікацію ніж ОСОБА_5 , а отже саме вона мала переважне право на працевлаштування. Також, в порушення вимог законодавства Позивачу не було запропоновані всі наявні вакансії.

Відповідно до клопотань від 08.01.2024 року представник Позивача виключив з числа відповідачів Міжрегіональне вище професійно будівельне училище м. Краматорська, та уточнив позовні вимоги, за якими просив визнати наказ про звільнення ОСОБА_1 від 30.06.2021 р. № 14-ос незаконними та скасувати. Поновити ОСОБА_1 в Державний навчальний заклад «Краматорське вище професійне торгово-кулінарне училище», ЄДРПОУ 02542194 на посаду, яку вона займала до звільнення. Стягнути з Державного навчального заклад у «Краматорське вище професійне торгово-кулінарне училище», ЄДРПОУ 02542194 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 липня 2021 р. до дня поновлення на роботі.

15.01.2024 року представником Державного навчального закладу «Краматорське вище професійне торгово-кулінарне училище» Римарем Д.С. подано до суду заперечення на Відповідь на відзив. Так представник зазначив, що при вирішенні питання про те, хто має переважне право на продовження працювати в реформованому закладі ОСОБА_1 чи ОСОБА_5 , комісія оцінювала не лише кваліфікаційний рівень, а й інші обставини в сукупності.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав, зазначив, що позивача було звільнено з порушенням вимог законодавства. Так, попередження та наказ про звільнення були підписані неповноважною особою повинна була підписати комісії, а підписав директор, повноваження якого були вже припинені. Крім того, позивачу не запропонували усі наявні вакансії для продовження роботи. Також підставою для звільнення зазначено Наказ МОН, а не скорочення штату, що є порушенням законодавства.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, зазначила, що працювала в закладі з 2010 року та постійно підвищувала кваліфікацію. В 2021 році її повідомили, що навчальний заклад реорганізують шляхом злиття з іншим училищем. В квітні 2021 року попередили про звільнення. Вважає таке звільнення незаконним.

Представник Державного навчального закладу «Краматорське вище професійне торгово-кулінарне училище» Римар Д.С. в судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечував проти позовних вимог. Зазначив, що директор ОСОБА_3 під час звільнення позивача діяв як уповноважений член комісії. У позивача не було переважного права на залишення на роботі, а тому звільнення відбулось відповідно до законодавства.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він був членом комісії з припинення Державного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне будівельне училище м. Краматорська», де працювала Позивач. Комісією було розроблено штатний розпис, згідно якого була посада, на яку претендували 4 особи. З вказаних осіб відповідали вимогам тільки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .. При цьому, врахувавши всі характеристики, комісією визначено саме ОСОБА_5 , як особу, що має пріоритет у продовженні роботи в закладі. Таке рішення було прийнято зокрема з огляду на те, що хоча ОСОБА_1 і мала вище кваліфікаційний рівень, однак остання мала дисциплінарне стягнення, скарги на «буллінг» від учнів, а при цьому ОСОБА_5 за короткий термін роботи підготувала учнів, які перемогли в професійному конкурсі. Крім того, ОСОБА_5 є інвалідом та особою предпенсійного віку. Також свідок зазначив, що ОСОБА_3 під час звільнення позивача діяв саме як уповноважена особа комісії з припинення.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 49-ос від 28.10.2010 р. позивач була прийнята на роботу в «Міжрегіональне вище професійне будівельне училище м. Краматорська» на посаду викладача спецдисциплін будівельного профілю.

Наказом № 51-к від 01.04.2020 р. їй присвоєно кваліфікацію "Спеціаліст першої категорії".

Наказом Міністерства освіти і науки України №40 від 12.01.2021 року «Про реорганізацію державного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне будівельне училище м. Краматорська» (далі - Наказ) припинено Державний навчальний заклад «Міжрегіональне вище професійне будівельне училище м. Краматорська» шляхом приєднання до Державного навчального закладу «Краматорське вище професійне торгово-кулінарне училище», який є правонаступником всього майна, прав і зв`язків училища.

Також, згідно Наказу (п.3,4) було утворено комісію з припинення Державного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне будівельне училище м. Краматорська» (далі - Комісія), до якої перешли повноваження по управлінню справами училища, повноваження ОСОБА_3 , як в.о. керівника училища припиняються.

До складу Комісії увійшли: ОСОБА_7 - голова Комісії; ОСОБА_3 - заступник голови Комісії; ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 - члени Комісії.

Наказом Міністерства освіти і науки України №710 від 24.06.2021 року біли внесені зміни до Наказу, виключено ОСОБА_7 , ОСОБА_10 зі складу комісії, введено ОСОБА_14 голова комісії, ОСОБА_15 член комісії.

Згідно попередження від 30.04.2021 року за підписом ОСОБА_3 ОСОБА_1 була попереджена про майбутнє звільнення з 30.06.2021 р. за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Наказом № 14-ос від 30.06.2021 року ОСОБА_1 була звільнена з посади викладача спецдисциплін будівельного профілю Державного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне будівельне училище м. Краматорська» за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Законність вказаного Наказу про звільнення є предметом судового розгляду.

Відповідно дост.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані роботодавцем, зокрема, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників (п.1 ч.1).

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (ч.2).

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Відповідно до тлумачення частини першої статті40, частин першої та третьої статті49-2 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва й праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Оскільки обов`язок із працевлаштування працівника покладено на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьоїстатті 49-2 КЗпП Українироботодавець вважається таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення (Постанова Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №337/6165/18 (провадження № 61-18115св19)).

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Позивач була письмово завчасно попереджена про вивільнення із займаної посади за п.1ст.40 КЗпП України.

Одночасно з попередженням про вивільнення Позивачу було роз`яснено про відсутність наявних вакансій для її переведення. Відсутність наявних вакансій для переведення позивача підтверджується Довідками Державного навчального закладу «Краматорське вище професійне торгово-кулінарне училище» (т. 1 а.с.81, 91). При цьому існуючі вакансії в.о. головного бухгалтера та інженера-електроника не відповідали кваліфікації Позивача, а тому на них були прийняті інші особи (т.1 а.с. 82-83).

Посилання представника позивача, на те, що особа, яка підписала попередження про звільнення та Наказ про звільнення ОСОБА_1 , не мала повноважень на це є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 105 ЦК України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

ОСОБА_3 , як заступник голови комісії здійснював свої повноваження відповідно до Наказу № 40 з 12.01.2021 р.

Відповідно до рішення Комісії викладеному у Витягу з протоколу № 1 від 26.01.2021 р. (т.2 а.с.1) було доручено ОСОБА_3 підписувати від імені Комісії будь-які документи з питань діяльності училища, окрім документів з управління бюджетними коштами. Граничний строк уповноважень становить 1 місяць з дня звільнення всіх працівників училища.

Отже, ОСОБА_3 , який підписав наказ про звільнення позивача виконав рішення Комісії з припинення Державного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне будівельне училище м. Краматорська», а не самовільно звільнив позивача.

Суд критично ставиться до наданих представником позивача «пояснень» ОСОБА_7 про фальсифікацію Витягу з протоколу № 1 засідання комісії від 26.01.2021 р. та підробку його підпису.

Так, згідно положень ст. 213 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі.

Згідно ст. 229 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Одним з доказів по справі, відповідно до ст. 76 ЦПК України є показання свідка.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторона Позивача в судовому засіданні не заявляла клопотання про допит в судовому засіданні свідка ОСОБА_7 та призначення експертизи по справі, що могло бути належними та допустимими доказами по справі.

Крім того, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 підтвердив участь в засіданні комісії, як члена комісії та надання ОСОБА_3 повноважень на підпис документів від імені комісії.

Також, згідно матеріалів справи 11.05.2021 року ОСОБА_7 за своїм підписом та печаткою Державного навчального закладу «Краматорське вище професійне торгово-кулінарне училище» направив ОСОБА_1 листа щодо підтвердження повноважень ОСОБА_3 , як особи, призначеної Комісією для вжиття заходів щодо попередження працівників про заплановане звільнення (т. 1 а.с. 168)

Таким чином, судом встановлено, що звільнення позивача було проведено уповноваженою особою відповідно до чинного законодавства.

Вирішуючи питання про порушення переважного права ОСОБА_1 перед ОСОБА_5 на залишення на роботі на посаді викладача, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно достатті 42 Кодексу законів про працю України, у першу чергу перевага на залишення на роботі надається особам, які мають більш високу кваліфікацію й продуктивність праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України,а також особам, реабілітованим відповідно доЗакону України"Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;

6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат;

Тому при вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов`язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації й продуктивності праці. Для такої перевірки необхідно вивчити документи й інші відомості про освіту та присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), про підвищення кваліфікації, про навчання без відриву від виробництва, про винаходи й раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, про тимчасове виконання обов`язків більш кваліфікованих працівників, про досвід трудової діяльності, про виконання норм виробітку (продуктивність праці), про розширення зони обслуговування, про збільшення обсягу виконуваної роботи, про суміщення професій тощо. Продуктивність праці і кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці, за сукупністю цих двох показників. Для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню. Такий аналіз може бути проведений шляхом приготування довідки в довільній формі про результати порівняльного аналізу з наведенням даних, які свідчать про переважне право одного перед іншим на залишення на роботі. Тобто ці обставини повинен був з`ясовувати сам роботодавець, приймаючи відповідне рішення.

Відповідно до показів свідка ОСОБА_8 порівняльний аналіз переважного права на посаду іншого працівника було проведено Комісією у формі усного обговорення на засіданні комісії двох кандидатур ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на рівень кваліфікації та інших вимог відповідно до закону (зокрема предпенсійного віку ОСОБА_5 ). Комісією була зроблена оцінка інформації та порівняльний аналіз кандидатур та прийнято рішення про залишення на посаді викладача саме ОСОБА_5 ..

Перевіряючи мотиви комісії суд зазначає, що згідно матеріалів справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має вищу освіту за спеціальністю «промислове і цивільне будівництво, інженер будівельник» (т.1 а.с. 159-160), безперервно працювала в Училищі з 03.02.2014, загальний стаж роботи - 24 роки, кваліфікаційна категорія «спеціаліст першої категорії» (т. 1 а.с.4), мала не зняті дисциплінарне стягнення за неналежне заповнення журналів теоретичного навчання (т. 1 а.с. 239), нагороджувалась грамотами (т.2 а.с. 25,26), мали місце порушене правил внутрішнього розпорядку Училища, конфлікти в колективі, образи учнів (т. 1, а.с. 236).

При цьому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (згідно ст. 26 ЗУ «Про обов`язкове загальнодержавне пенсійне страхування» на час скорочення штату залишилось менше року до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат), має середню-спеціальну освіту за професією «маляр (будівельний)» (т. 1 а.с. 74), вищу освіту за спеціальністю «підйомні, транспортні, будівельні, дорожні машини та устаткування, інженер-механік» (т. 1 а.с.75), працювала в Училищі з 06.09.2013 по 26.10.2016 р. та з 11.02.2019 року. Загальний стаж роботи - 26 роки, кваліфікаційний рівень «спеціаліст», має подяки, дисциплінарних стягнень не мала (т. 1 а.с.79), підготувала з числа учнів Училища переможця обласного етапу Всеукраїнського конкурсу фахові майстерності серед здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти з професії «Штукатур», відзначена подякою Навчально-методичного центру професійної технічної освіти Донецької області (т.1, а.с. 237, 250, т. 2 а.с.2), конфліктів з членами колективу та учнями Училищу не мала, має IІІ групу інвалідності (т.1 а.с.102-108).

У листі Міністерства Соціальної політики від 21.05.2012 №80/06/187-12 «Про переважне право на залишення на роботі», вказано, що законодавством не передбачені критерії і порядок визначення працівників із більш високою кваліфікацією та продуктивності праці.

На практиці для виявлення таких працівників роботодавцем робиться порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації працівників, у процесі якого, як правило, враховуються такі обставини:наявність відповідної освіти, післядипломної освіти, документів про підвищення кваліфікації, відсутність дисциплінарних стягнень, наявність заохочень за успіхи у роботі, отримання премій за виконання особливо важливих робіт, відсутність прогулів, відпусток без збереження заробітної плати, тривалого перебування на лікарняних листках, зауважень з боку адміністрації щодо строків і якості виконуваних завдань, обсяги виконуваних робіт тощо.

Оцінивши всі об`єктивні обставини, суд вважає що Комісією вірно, в межах своїх дискреційних повноважень, для визначення аналізу кваліфікації та продуктивності праці працівників надавалась оцінка як ОСОБА_1 так і ОСОБА_16 , й було враховано всі необхідні обставини щодо кожного працівника як окремо, так і в порівнянні та визначено саме ОСОБА_5 , як особу що має переважне право на залишення на посаді викладача.

З огляду на встановлені обставини справи, суд вважає, що звільнення ОСОБА_1 було проведено з додержанням норм трудового законодавства, тому відсутні підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Нормами ч.6ст.141 ЦПКвизначено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір», позовні вимоги не були задоволені, судові витрати по справі підлягають компенсації за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 7, 10, 12, 13, 23, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комісії з припинення Державного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне будівельне училище м. Краматорська», Державного навчального закладу «Краматорське вище професійне торгово-кулінарне училище» про поновлення на роботі відмовити.

Повне рішення складено 25 червня 2024 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення судунабирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.М. Мачуський