УХВАЛА
25 червня 2024 року
м. Київ
справа №640/4436/19
адміністративне провадження №К/9901/758/21
Верховний Суд у складі судді - доповідача Касаційного адміністративного суду Чиркіна С.М., провівши підготовчі дії до касаційного розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту екології та природніх ресурсів Київської обласної державної адміністрації, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-Промислова група «Югенергопромтранс» про визнання дій протиправними, скасування дозволу ,
В С Т А Н О В И В :
15 березня 2019 року ОСОБА_1 (далі також позивачка) звернулася до Департаменту екології та природніх ресурсів Київської обласної державної адміністрації (далі також відповідач), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-Промислова група «Югенергопромтранс» (далі також третя особа), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 27 березня 2019 року, просила:
визнати неправомірними дії Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації, які полягають у недотриманні вимог пункту 8.33 ДСП-173-96, у використанні недостовірної інформації - неправильно встановлена санітарно-захисна зона; застосуванні географічних координат, а не геодезичних; не перевірили походження труби котельні як джерела шкідливості; ситуаційний план з нанесенням санітарно-захисної зони не відповідає розташуванню санітарно-захисної зони на генеральному плані; збільшена площа складських приміщень для зберігання тріски та деревини, що є порушенням пункту 2.7.3 Дозволу; взято за основу експертний звіт та висновок, які не давали позитивних висновків на встановлене обладнання; закуплена електростанція відпрацювала чотири роки, а не сто годин та мала дефекти; обсяги викидів розраховано на підставі недостовірної інформації; використано не повний пакет необхідних документів; не враховано думку громади та позивача; не розглянуто характеристики джерел залпових викидів; сприяння порушенню законодавства у зв`язку з приховуванням відсутності заяви про наміри, відсутності оцінки ризику впливу планової діяльності на здоров`я населення, відсутності оцінки соціального ризику впливу планової діяльності;
визнати неправомірними дії Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації, які підлягають у порушенні статей 3, 16, 50, 68 Конституції України; статті 3, частини 3 статті 6, пункту 3 статті 16, пунктів 1 та 7 статті 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»; статей 3 та 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», пункту «а» статті 3, статей 10, 11, 40, 50, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», статей 8 та 10 Закону України «Про екологічну експертизу», пунктів 2 та 4, частини 2 пункту 7 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємства, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2002 № 302; підпунктів 1.7, 2.7.1, 2.7.4, 2.9.2, 2.10 Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців від 09.03.2006 № 108; частин 2 та 3 пункту 19 Порядку залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на стан довкілля від 29.06.2011 № 771;
скасувати дозвіл № 3211000000-82 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 14 вересня 2018 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2020 року у задоволені позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2020 року залишено без змін.
11 січня 2021 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивачки, надіслана 08 січня 2021 року, у якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
12 лютого 2021 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому просить рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року залишити без змін.
За змістом пунктів 2, 3, 5 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи, вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції, вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Касаційний Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції.
Так, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі "Varela Assalino contre le Portugal" (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Верховним Судом створено учасникам процесу у цій справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені ними в касаційній скарзі або у відзиву на касаційну скаргу, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги відсутність клопотань від усіх сторін про розгляд справи за їх участі, справа може бути розглянута в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Керуючись статтями 340, 345 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Підготовчі дії по справі закінчити.
Призначити розгляд цієї справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 26 червня 2024 року в приміщенні Касаційного адміністративного суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С. М. Чиркін
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2024 |
Оприлюднено | 26.06.2024 |
Номер документу | 119972281 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Чиркін С.М.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні